Ухвала

від 17.02.2025 по справі 490/5241/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 490/5241/19

провадження № 61-1599ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Центрального районного суду

м. Миколаєва від 29 жовтня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 08 січня 2025 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про здійснення процесуального правонаступництва та поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Міжнародний резервний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гипроград», Департамент державної виконавчої служби, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі - ТОВ «ФК «Форінт») звернулося до суду із заявою про здійснення процесуального правонаступництва та поворот виконання рішення суду у справі.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 жовтня

2024 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 08 січня 2025 року, заяву ТОВ «ФК «Форінт» задоволено.

Залучено до участі у справі № 490/5241/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Міжнародний резервний Банк» (АТ «Сбербанк»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова А. В., Товариство з обмеженою відповідальністю «Гипроград» (далі - ТОВ «Гипроград»), Департамент державної виконавчої служби, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, правонаступника АТ «Сбербанк» на ТОВ «ФК «Форінт».

Здійснено поворот виконання рішення Центрального районного суд

м. Миколаєва від 18 липня 2022 року у справі № 490/5241/19 шляхом скасування постанови від 02 січня 2023 року державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Л. О. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 із примусового виконання виконавчого напису

№ 564, виданого 03 березня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А. В., про звернення стягнення на наступне майно: нежитловий об`єкт, який складається з: літ. «А-5» - адмінбудівля, загальною площею 894,1 кв. м; літ. «Б» - гаражний бокс, загальною площею 96,0 кв. м; літ. «В-2» - прохідна, загальною площею

31,5 кв. м, № I - покриття, № 22, 21 - огорожа, за адресою:

АДРЕСА_1 .

07 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Центрального районного суду

м. Миколаєва від 29 жовтня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 08 січня 2025 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвал суду першої інстанції про поворот виконання рішення суду чи відмови у повороті виконання рішення, після їх перегляду в апеляційному суді (пункт 29 частини першої статті 353 ЦПК України), у наведеній вище статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У відкритті касаційного провадження в частині вимог щодо повороту виконання рішення суду необхідно відмовити, оскільки в цій частині рішення суду не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Центрального районного суду

м. Миколаєва від 29 жовтня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 08 січня 2025 року в частині здійснення процесуального правонаступництва.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі в частині здійснення процесуального правонаступництва.

Керуючись статтями 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 жовтня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 08 січня 2025 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про здійснення процесуального правонаступництва та поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Міжнародний резервний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гипроград», Департамент державної виконавчої служби, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в частині повороту виконання рішення, відмовити.

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати із Центрального районного суду м. Миколаєва цивільну справу

№ 490/5241/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про здійснення процесуального правонаступництва та поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Міжнародний резервний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гипроград», Департамент державної виконавчої служби, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк,

який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська