Рішення

від 18.11.2010 по справі 5020-3/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

18 листопада 2010 року справа № 5020-3/163

За позовом Державн ого підприємства „Сева стопольський

морський торговельний п орт”,

ідентифікац ійний код 01125548

(99011, м. Севастопо ль, пл. Нахімова, 5)

до Приватно го підприємства „Красо тель Девелопмент”,

ідентифікацій ний код 34680472

(99029, м. Севастополь, вул. К урганна, 24)

про визнання договор у та додаткових угод до нього недійсними,

Суддя Головко В.О.,

За участю представників:

позивача (ДП „Севастопо льський морський торговельн ий порт”) - Жих Т.Ю., начальник юридичного сектору, довірен ість №ДВ 42 від 11.10.2010;

позивача (ДП „Севастопо льський морський торговельн ий порт”) - Ісаєва Н.О., юриско нсульт, довіреність №ДВ 33 від 16.08.2010;

відповідача (ПП „Красот ель Девелопмент”) - Молчанов А.О., представник, довіреність № б/н від 14.10.2010;

відповідача (ПП „Красот ель Девелопмент”) - Вігріяно в А.О., представник, довіреніст ь № б/н від 14.10.2010;

відповідача (ПП „Красо тель Девелопмент”) - Бородат ов В.В., директор, паспорт сері ї НОМЕР_1, виданий Київськ им РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 10.12.1996.

Обставини справи:

18.10.2010 Державне підприємс тво „Севастопольський морсь кий торговельний порт” (далі - позивач) звернулось до гос подарського суду м. Севастоп оля із позовом до Приватного підприємства „Красотель Дев елопмент” (далі - відповідач ) про визнання недійсним дого вору про спільну часткову уч асть в будівництві № 710/237а від 05 .10.2007 з додатковими угодами до н ього № 1 від 09.07.2010, № 2 від 14.07.2010.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на те, що спірний договір укладе ний без погодження із Мініст ерством транспорту та зв' яз ку України як органом, уповно важеним управляти державним майном.

Ухвалою від 20.10.2010 позовну зая ву прийнято до розгляду та по рушено провадження у справі; розгляд справи призначений на 09.11.2010.

В судовому засіданні 09.11.2010 в п орядку частини третьої статт і 77 Господарського процесуал ьного кодексу України оголош увалась перерва до 17.11.2010, а 17.11.2010 - до 18.11.2010.

Згідно зі статтею 59 Господа рського процесуального коде ксу України, відповідач нада в відзив на позовну заяву /арк . с. 40-44/, в якому заперечує проти позовних вимог, обґрунтовуюч и свою позицію тим, що він жодн им чином не порушував права ч и охоронювані законом інтере си позивача. Більше того, на ду мку відповідача, спірний дог овір не є договором про спіль ну діяльність, а отже не потре бує погодження з органом упр авління державним майном - М іністерством транспорту та з в' язку України.

Крім того відповідач вважа є, що позивачем пропущений ст рок позовної давності, що є до датковою підставою для відмо ви в позові. Заяву про застосу вання строків позовної давно сті надано відповідачем і до лучено до матеріалів справи /арк. с. 59-60/.

У доповненні до позовної за яви позивач звертає увагу су ду на те, що предметом позову є вимога про визнання недійсн им не лише договору № 710/237а від 0 5.10.2007, а й додаткових угод до ньо го № 1 від 09.07.2010, № 2 від 14.07.2010, які змі нюють правовідносини сторін і також є правочинами /арк. с. 63 -64/.

У судовому засіданні 09.11.2010-18.11.20 10 представники позивача напо лягали на задоволенні позовн их вимог з підстав, викладени х у позовній заяві, з урахуван ням наданих доповнень.

Представники відповідача заперечували проти позову, п росили відмовити в задоволен і позовних вимог та застосув ати строки позовної давності .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши нада ні докази, заслухавши по яснення представників сторі н, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2007 між Державним підпр иємством „Севастопольський морський торговельний порт” (Сторона-1) та Прива тним підприємством „Красоте ль Девелопмент” (Сторона-2) укл адений договір про спільну ч асткову участь у будівництві № 710/237а (далі - Договір) /арк. с. 21-2 7/.

Згідно з пунктом 1.1 Договору предметом договору є частко ва участь у розробці проектн о-кошторисної документації, будівництві, реконструкції т а введенні в експлуатацію ка пітальних будов морського во кзалу „Центральний” (далі - Об' єкт), з подальшою реєстра цією в КП „Бюро технічної інв ентаризації і державної реєс трації об' єктів нерухомого майна” Севастопольської міс ької Ради відповідно до част ок, визначених в пункті 2.4 цьог о Договору.

Метою цього Договору є ство рення сучасного комплексу мо рвокзалу міста Севастополя, який відповідає всім сучасни м вимогам щодо процедури пер еміщення пасажирів і вантажі в через державний кордон (пун кт 1.2 Договору).

Комплекс морвокзалу перед бачає:

- будівництво но вого терміналу, який включає приміщення для розміщення о фісів адміністрації та служб порту, а також зали очікуванн я, відпочинку та обслуговува ння пасажирів із влаштування м зон прикордонного та митно го контролю;

- реконструкцію ст арої будівлі морвокзалу з ме тою створення готельно-торгі вельно-розважального центру (підпункти 1.2.1, 1.2.2 пункту 1.2 Догов ору).

Об' єкт буде побудовани й на земельній ділянці, що зна ходиться у користуванні ДП „ Севастопольський морський т орговельний порт”, площею 16667 м 2 згідно з державним актом на п раво постійного користуванн я землею серії І-КМ № 005163 (пункт 1.3 Договору).

Згідно з пунктом 2.3 Договору Державне підприємство „Сева стопольський морський торго вельний порт” для досягнення поставленої мети надає Прив атному підприємству „Красот ель Девелопмент” для реконст рукції будівлю морського вок залу загальною площею 1417,7 м2, ро зташовану за адресою: м. Севас тополь, пл. Нахімова, 5.

09.07.2010 сторонами укладено Дода ткову угоду № 1 до Договору № 71 0/237а від 05.10.2007 про спільну частко ву участь в будівництві /арк. с . 65/, а 14.07.2010 - Додаткову угоду № 2 /а рк. с. 66/, згідно з якими поперед ньо розподілено площі об' єк та, що має бути побудований і з даний в експлуатацію. При цьо му, відповідно до пункту 4 Дода ткових угод № 1 від 09.07.2010 і № 2 від 14.07.2010 корегування розподілу ча сток за фактично побудованим и площами об' єкта здійснюєт ься після завершення будівни цтва.

На думку позивача, Договір с прямований на здійснення сто ронами функцій по розпорядже нню нерухомим державним майн ом, яке знаходиться у господа рському віданні позивача. Ос кільки зазначений Договір бу в підписаний сторонами без п огодження з органом управлін ня державним майном - Мініст ерством транспорту та зв' яз ку України, він може бути визн аний недійсним як такий, що за своїм змістом суперечить ак там цивільного законодавств а.

Зазначене стало підставо ю для звернення позивача до с уду із даним позовом.

Оцінюючи подані сторона ми докази за своїм внутрішні м переконанням, що ґрунтуєть ся на всебічному, повному і об ' єктивному розгляді в судов ому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вв ажає позовні вимоги такими, щ о не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом спору у даній с праві є матеріально-правова вимога Державного підприємс тва „Севастопольський морсь кий торговельний порт” до Пр иватного підприємства „Крас отель Девелопмент” про визна ння недійсним договору про с пільну часткову участь у буд івництві, з додатковими угод ами до нього. Отже, до спірних правовідносин сторін підляг ають застосуванню відповідн і норми глави 16 Цивільного код ексу України, які визначають загальні вимоги до правочин ів та встановлюють правові н аслідки недодержання сторон ами правочину цих вимог. Прав ове регулювання спільної дія льності здійснюється нормам и глави 77 Цивільного кодексу У країни, тому норми даної глав и також підлягають застосува нню до спірних відносин.

Відповідно до частин першо ї, другої статті 202 Цивільного кодексу України, правочин ом є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припине ння цивільних прав та обов' язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи баг атосторонніми (договори).

Судом встановлено, що між ст оронами укладено договір № 710 /237а від 05.10.2007 про спільну частков у участь у будівництві, який в контексті статті 202 Цивільног о кодексу України є двосторо ннім правочином.

Згідно зі статтею 204 Цивільн ого кодексу України правочин є правомірним, якщо його неді йсність прямо не встановлена законом або якщо він не визна ний судом недійсним.

Таким чином, у статті 204 Цивіл ьного кодексу України прогол ошується презумпція правомі рності правочину. Усі інші тр еті особи, у тому числі держав ні органи, не можуть нехтуват и правами і обов' язками, що в иникли в учасників такого пр авочину, а відтак повинні не п орушувати ці права та не пере шкоджати здійсненню їх обов' язків. Однак, така презумпція може бути спростована у двох випадках.

По-перше, недійсним є правоч ин, якщо його недійсність вст ановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнан ня такого правочину недійсни м судом не вимагається (ч. 2 ст. 2 15 ЦК України).

По-друге, якщо недійсність п равочину прямо не встановлен а законом, але одна із сторін а бо інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених зак оном, такий правочин може бут и визнаний судом недійсним (о спорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 15 Цивільного кодекс у України закріплено право к ожної особи на захист свого п рава у разі його порушення, не визнання або оспорювання, а т акож на захист свого інтерес у, який не суперечить загальн им засадам цивільного законо давства.

Згідно з частиною першою ст атті 1 Господарського процес уального кодексу України під приємства, установи, організ ації, інші юридичні особи, гро мадяни, які здійснюють підпр иємницьку діяльність без ств орення юридичної особи і в ус тановленому порядку набули с татусу суб' єкта підприємни цької діяльності, мають прав о звертатися до господарсько го суду згідно з встановлено ю підвідомчістю господарськ их справ за захистом своїх по рушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інте ресів.

Частиною першою статті 16 Ци вільного кодексу України пер едбачено, що захист цивільни х прав та інтересів здійснює ться, зокрема, у такий спосіб, як визнання правочину недійс ним.

Відповідно до абзацу трет ього пункту 1 Роз' яснення Ви щого арбітражного суду Украї ни № 02-5/111 від 12.03.1999 „Про деякі пита ння практики вирішення спорі в, пов' язаних з визнанням уг од недійсними”, вирішуючи сп ори про визнання угод недійс ними, господарський суд пови нен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов' язує визнання угод недійсним и і настання відповідних нас лідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону ; дотримання встановленої фо рми угоди; правоздатність ст орін за угодою; у чому конкрет но полягає неправомірність д ій сторони та інші обставини , що мають значення для правил ьного вирішення спору.

Згідно з частиною першою с татті 215 Цивільного кодексу Ук раїни підставою недійсності правочину є недодержання в м омент вчинення правочину сто роною (сторонами) вимог, які вс тановлені частинами першою-т ретьою, п' ятою та шостою ста тті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодек су України передбачено, що зм іст правочину не може супере чити цьому Кодексу, іншим акт ам цивільного законодавства , а також моральним засадам су спільства. Особа, яка вчиняє п равочин, повинна мати необхі дний обсяг цивільної дієздат ності. Волевиявлення учасник а правочину має бути вільним і відповідати його внутрішн ій волі. Правочин має вчиняти ся у формі, встановленій зако ном. Правочин має бути спрямо ваний на реальне настання пр авових наслідків, що обумовл ені ним.

Отже, правочин може бути виз наний недійсним лише з підст ав і з наслідками, передбачен ими законом.

В якості підстави для визн ання недійсним спірного Дого вору позивач називає лише те , що даний Договір в порушення статей 1, 3, 6 Закону України „Пр о управління об' єктами держ авної власності” не погоджен ий із органом управління дер жавним майном - Міністерств ом транспорту та зв' язку Ук раїни.

Суд вважає ці доводи позива ча неспроможними, зважаючи н а наступне.

Відповідно до статті 1 Закон у України „Про управління об ' єктами державної власност і” управління об' єктами дер жавної власності - це здійсн ення Кабінетом Міністрів Укр аїни та уповноваженими ним о рганами, іншими суб' єктами, визначеними цим Законом, пов новажень щодо реалізації пра в держави як власника таких о б' єктів, пов' язаних з воло дінням, користуванням і розп оряджанням ними, у межах, визн ачених законодавством Украї ни, з метою задоволення держа вних та суспільних потреб.

Стаття 3 цього Закону віднос ить до об' єктів управління державної власності майно, я ке передане державним комерц ійним підприємствам, установ ам та організаціям, а статтею 4 зазначеного Закону визначе ні суб' єкти управління об' єктами державної власності, до яких, зокрема, належать мін істерства та інші органи вик онавчої влади.

Як вбачається зі Статуту ДП „Севастопольський морський торговельний порт”, Порт є де ржавним унітарним транспорт ним підприємством - морськи м портом і діє як державне ком ерційне підприємство, що зас новане на державній власност і та входить до сфери управлі ння Міністерства транспорту та зв' язку України (Розділ „ Загальні положення”) /арк. с . 12/.

Таким чином, майно ДП „Севас топольський морський торгов ельний порт” є об' єктом упр авління державної власності .

Згідно з пунктом 4.4 Статуту Д П „Севастопольський морськи й торговельний порт”, позива ч має право відчужувати, нада вати під заставу, в оренду, упр авління, спільну діяльність закріплене за ним майно відп овідно до вимог законодавств а та за погодженням із Уповно важеним органом управління / арк. с. 16/, яким є Міністерство т ранспорту та зв' язку Україн и.

При укладанні спірного Дог овору сторони визначили його як „договір про спільну част кову участь у будівництві”.

Відповідно до статті 1130 Циві льного кодексу України за до говором про спільну діяльніс ть сторони (учасники) зобов' язуються спільно діяти без с творення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільн а діяльність може здійснюват ися на основі об' єднання вк ладів учасників (просте това риство) або без об' єднання в кладів учасників.

Частиною другою статті 1131 Ци вільного кодексу України пер едбачено, що умови договору п ро спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їх ніх спільних справ, правовий статус виділеного для спіль ної діяльності майна, покрит тя витрат та збитків учасник ів, їх участь у результатах сп ільних дій та інші умови визн ачаються за домовленістю сто рін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спіл ьної діяльності.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункт у 7.7 статті 7 Закону України „Пр о оподаткування прибутку під приємств” спільна діяльніст ь без створення юридичної ос оби провадиться на підставі договору про спільну діяльні сть, що передбачає об' єднан ня коштів або майна учасникі в для досягнення спільної го сподарської мети.

Виходячи з наведеного, дого вором про спільну діяльність може бути визнаний правочин , який має такі ознаки:

- об' єднання ко штів або майна учасників для досягнення спільної господа рської мети;

- визначення учасн ика, уповноваженого згідно з договором на ведення спільн их справ (в тому числі ведення бухгалтерської звітності);

- реєстрація в орг анах податкової служби, якщо це передбачено договором.

Зі змісту Договору вбач ається, що він не передбачає а ні об' єднання внесків його сторін, ані статусу будівлі м орвокзалу як внеску позиваче м в спільну діяльність. Так са мо оспорюваним Договором не визначено, що є внеском відпо відача у спільну діяльність.

Водночас, згідно з пунктом 2 .2 Договору фінансування діял ьності щодо розробки проектн о-кошторисної документації, отримання необхідних для буд івництва Об' єкта документі в та відповідних дозволів на початок будівельних робіт, з дійснення будівництва та вве дення в експлуатацію побудов аного Об' єкта та інших витр ат - покладаються на Відпові дача.

Крім того, відповідно до пун кту 3.1 Договору Сторона-1 (ДП „Се вастопольський морський тор говельний порт”) передає Сто роні-2 (ПП „Красотель Девелопм ент”) всі права генерального замовника робочого проекту безпосереднього будівництв а Об' єкта та здавальника за кінченого будівництвом Об' єкта. В свою чергу, згідно з ро зділом 4 Договору, Сторона-2 зо бов' язана прийняти від Стор они-1 всі права генерального з амовника робочого проекту бе зпосереднього будівництва О б' єкта та виконати інші дії , спрямовані на будівництво, р еконструкцію та введення в е ксплуатацію капітальних буд івель морського вокзалу „Цен тральний”.

Згідно зі статтею 875 Цивільн ого кодексу України за догов ором будівельного підряду пі дрядник зобов' язується збу дувати і здати у встановлени й строк об' єкт або виконати інші будівельні роботи відп овідно до проектно-кошторисн ої документації, а замовник з обов' язується надати підря дникові будівельний майданч ик (фронт робіт), передати затв ерджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов' язок не покладається на підр ядника, прийняти об' єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будів ельного підряду укладається на проведення нового будівн ицтва, капітального ремонту, реконструкції (технічного п ереоснащення) підприємств, б удівель (зокрема житлових бу динків), споруд, виконання мон тажних, пусконалагоджувальн их та інших робіт, нерозривно пов' язаних з місцезнаходже нням об' єкта.

Аналіз змісту оспорюваног о Договору у взаємозв' язку зі статтями 875, 1130, 1131 Цивільного к одексу України дозволяє дійт и висновку про те, що Договір № 710/237а від 05.10.2007 за своєю правовою природою не є договором пр о спільну діяльність, а є змішаним договором (ст. 628 ЦК України) з елементами дого вору будівельного підряду, в ідповідно до якого одна стор она Державне підприємство „С евастопольський морський то рговельний порт” передає інш ій стороні договору - Приват ному підприємству „Красотел ь Девелопмент” всі права ген ерального замовника будівни цтва, а також фронт робіт - бу дівлю морського вокзалу зага льною площею 1417,7 м2, розташован у на земельній ділянці площе ю 16667 м2 за адресою: м. Севастопол ь, пл. Нахімова, 5 - з метою здій снення підрядних робіт по її реконструкції та технічному переоснащенню.

Так само оспорюваний Догов ір не є договором застави (ст. 572 ЦК України) і не містить елем ентів договору оренди (ст. 759 ЦК України) як і інших договорів , спрямованих на відчуження б удівлі морського вокзалу заг альною площею 1417,7 м2, розташова ної на земельній ділянці пло щею 16667 м2 за адресою: м. Севастоп оль, пл. Нахімова, 5, або самої зе мельної ділянки, оскільки пе редача будівельного майданч ику (фронту робіт) для проведе ння підрядних робіт не пород жує припинення майнових прав замовника будівництва щодо цих об' єктів.

Додаткові угоди № 1 від 09.07.2010 т а № 2 від 14.07.2010 не змінюють правов ої природи основного Договор у № 710/237а від 05.10.2007 і також не спрям овані на відчуження вищезазн ачених об' єктів (будівлі та земельної ділянки).

Наведені обставини спрост овують доводи позивача щодо необхідності отримання пого дження органу управління ДП „Севастопольський морський торговельний порт” - Мініст ерства транспорту та зв' язк у України, оскільки ані Стату том позивача, ані Законом Укр аїни „Про управління об' єкт ами державної власності” не встановлений обов' язок щод о отримання погодження орган у управління державним майно м на укладання позивачем дог овору будівельного підряду.

Стосовно заяви відповіда ча про застосування строків позовної давності /арк. с. 59-60/ су д зазначає наступне.

Визначення поняття позов ної давності надається в ста тті 256 Цивільного кодексу Укра їни. Так, позовна давність - це строк, у межах якого о соба може звернутися до суду з вимогою про захист свого ци вільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України ).

Виходячи зі змісту частини першої статті 261 Цивільного к одексу України, перебіг позо вної давності починається ві д дня, коли особа довідалася а бо могла довідатися про пору шення свого права або про осо бу, яка його порушила.

Зважаючи на принцип свобод и договору (ст. 627 ЦК України) та вільного визначення його ум ов (ч. 1 ст. 628 ЦК України), позивач мав право і об' єктивну можл ивість надати всебічну юриди чну оцінку умовам оспорювано го Договору, в тому числі - що до необхідності отримання до зволу (погодження) уповноваж еного органу управління на у кладення цього Договору.

Оспорюваний Договір уклад ений сторонами 05.10.2007, отже переб іг строку позовної давності починається з 06.10.2007 та закінчує ться 06.10.2010.

Позовна заява ДП „Севасто польський морський торговел ьний порт” про визнання Дого вору недійсним датована 07.10.2010, т обто подана після спливу заг ального трирічного строку по зовної давності.

Відповідно до частин треть ої, четвертої статті 267 Цивіль ного кодексу України позовна давність застосовується суд ом лише за заявою сторони у сп орі, зробленою до винесення н им рішення. Сплив позовної да вності, про застосування яко ї заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позо ві.

Відповідачем у справі заяв лено про застосування наслід ків спливу строку позовної д авності /арк. с. 59-60/, що є додатко вою підставою для прийняття судом рішення про відмову в п озові в частині визнання нед ійсним основного Договору № 710/237а від 05.10.2007 про спільну частко ву участь в будівництві.

Також суд вважає за необхі дне зауважити на тому, що за зм істом статті 1 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни умовою виникнення права на звернення до господарськ ого суду є наявність факту по рушення прав і охоронюваних законом інтересів суб' єкті в господарювання.

В поданій позовній заяві Д П „Севастопольський морськи й торговельний порт” жодним чином не обґрунтовує, в чому п олягає порушення відповідач ем прав чи охоронюваних зако ном інтересів позивача.

За правилами статті 33 Госп одарського процесуального к одексу обов' язок (тягар) док азування певних обставин пок ладається на особу, яка посил ається на ці обставини.

Отже, саме позивач повинен був довести невідповідність оспорюваного Договору та до даткових угод до нього вимог ам чинного законодавства Укр аїни, як і факт порушення відп овідачем прав чи законних ін тересів позивача.

Підсумовуючи вищевикладен е та зважаючи на недоведеніс ть наведених позивачем обста вин, позовні вимоги задоволе нню не підлягають як необґру нтовані.

За правилами статті 49 Гос подарського процесуального кодексу України судові витр ати - державне мито в розмір і 85,00 грн. і витрати на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу в розмірі 236,00 г рн. - покладаються на позива ча.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити повні стю.

Суддя В.О.Го ловко

Повне рішення в поря дку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

23.11.2010.