Ухвала

від 18.02.2025 по справі 366/2666/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 366/2666/23

провадження № 61-17162ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури - Грабця Ігоря Несторовича на рішення Іванківського районного суду Київської області від 20 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року в справі за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ОСОБА_1 , третя особа - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками лісового фонду шляхом визнання недійсним наказу та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, повернення земельної ділянки на користь держави та

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом, у якому просив усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсними наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 20 червня 2017 року № 10-12085/15-17-сг; скасування рішення державного реєстратора від 07 липня 2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36039511 про реєстрацію права приватної власності

ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,0188 га з кадастровим номером 3222084200:04:005:0055; повернення земельної ділянки на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від ОСОБА_1

20 травня 2024 року рішенням Іванківського районного суду Київської області відмовлено в задоволенні позову.

12 листопада 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишено без задоволення.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 20 травня 2024 року залишено без змін.

20 грудня 2024 року заступник керівника Київської обласної прокуратури -

Грабець І. Н. надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Іванківського районного суду Київської області від 20 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

10 січня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У січні 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали.

Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17,

від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 22 січня 2019 року в справі № 923/876/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 12 червня 2019 року в справі

№ 372/1684/14, від 04 лютого 2020 року в справах № № 911/3311/17, 911/3574/17, від 16 червня 2020 року в справі №145/2047/16-ц, від 03 вересня 2020 року в справі № 911/3449/17, від 23 листопада 2021 року в справі

№ 359/3373/16-ц, від 19 січня 2022 року в справі № 363/2877/18, від 16 лютого 2022 року в справі № 363/669/17, від 08 червня 2022 року в справі

№ 307/3155/19, від 22 червня 2022 року в справі № 367/4140/16-ц, від 07 вересня 2022 року в справі № 697/2434/16-ц, від 18 січня 2023 року в справі

№ 369/10847/19, від 20 червня 2023 року в справі № 633/408/18,

від 15 листопада 2023 року в справі № 911/351/22, від 23 листопада 2023 року в справі № 916/1517/22, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення в малозначних справах та в справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У справі предметом позову є вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками лісового фонду шляхом визнання недійсним наказу та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, повернення земельної ділянки на користь держави.

Заявник зазначив, що вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3222084200:04:005:0055 згідно з витягом від 20 січня 2025 року

№ НВ-9906571702025 складає 3 565,19 грн. Вартість земельної ділянки відповідно до нормативної грошової оцінки складає 27 031,00 грн, що в обох випадках не перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатнихосіб на день звернення з касаційною скаргою (242 240,00 грн).

Отже, касаційна скарга подана на судові рішення в справі незначної складності, з ціною позову, що не перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день звернення з касаційною скаргою, які відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню.

Однак у касаційній скарзі заявник посилається на те, що справа становить значний суспільний інтерес.

Зокрема, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник вказує, що значний суспільний інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності народу України на землю та ліси, захист такого права шляхом повернення в державну власність землі та лісів, що незаконно вибули з такої власності.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України

від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Аналіз змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що справа становить значний суспільний інтерес для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судові рішення в справі підлягають касаційному оскарженню.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури - Грабця Ігоря Несторовича на рішення Іванківського районного суду Київської області від 20 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року.

Витребувати з Іванківського районного суду Київської області цивільну справу № 366/2666/23 за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ОСОБА_1 , третя особа - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками лісового фонду шляхом визнання недійсним наказу та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, повернення земельної ділянки на користь держави.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська