Ухвала

від 24.02.2025 по справі 420/2341/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2025 року

м. Київ

справа №420/2341/24

адміністративне провадження №К/990/50881/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Срібна Яна Іванівна, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №420/2341/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, в особі державних органів - Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про стягнення матеріальної шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби, завданої прийняттям неконституційного акту,

УСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Срібна Яна Іванівна, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Держави Україна, в особі державного органу - Офісу Генерального прокурора, у якій просив в порядку частини 3 статті 152 Конституції України стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 552 077,85 грн відшкодування матеріальної шкоди, у вигляді неотриманої частини заробітної плати (грошового забезпечення) та одноразових виплат під час проходження публічної служби в період з 01.10.2015 по 09.03.2017, завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, та другим реченням абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ, що визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 та № 8-р(ІІ)/2023 від 13.09.2023.

Звертаючись до Держави Україна, в особі державного органу - Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, позивач просив в порядку частини 3 статті 152 Конституції України стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 2 242 432,15 грн відшкодування матеріальної шкоди, у вигляді неотриманої частини заробітної плати (грошового забезпечення) та одноразових виплат під час проходження публічної служби з 16.07.2015 по 25.09.2015 та з 10.03.2017 по 14.03.2021, завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, та другим реченням абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ, що визнані неконституційними рішеннями Конституційного суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 та № 8-р(ІІ)/2023 від 13.09.2023.

Рішенням від 13.08.2024 Одеського окружного адміністративного суду, ухваленого за правилами загального позовного провадження, у задоволенні позову адвоката Срібної Я.І., в інтересах ОСОБА_1 - відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 змінено, викладено мотивувальну частину в редакції постанови суду апеляційної інстанції, резолютивна частина рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 залишена без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Срібна Я.І., звернувся через підсистему "Електронний Суд" до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2024 касаційну ОСОБА_1 - повернуто особі, яка її подала.

30.12.2024 касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Срібна Я.І., повторно надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2024 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 КАС України. Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.

03.02.2025 від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла уточнена касаційна скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №420/2341/24.

Таким чином, скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в строк та спосіб, установлений ухвалою Верховного Суду.

Частиною першою статті 334 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 420/2341/24 є оскарження судових рішень перелік яких визначений у пункті 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 152 Конституції України при вирішенні правового спору між працівниками прокуратури та Державою Україна(а не органами прокуратури, як суб`єктами владних повноважень) щодо стягнення матеріальної шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби, завданої прийняттям неконституційного акту, що застосовувався суб`єктами владних повноважень безпосередньо під час існування правовідносин між працівником та органом.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Одночасно із касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в обґрунтування якого вказує, що вперше касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції з дотриманням встановленого законом строку на касаційне оскарження. Проте, ухвалою Верховного Суду від 18.12.2024 вказану касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, роз`яснивши, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Враховуючи, що повторну касаційну скаргу подано без зайвих зволікань просить поновити строк на касаційне оскарження.

Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження суд виходить з наступного.

Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Оскільки вперше касаційну скаргу скаржником подано протягом тридцяти днів із винесення оскаржуваного судового рішення, а повторно із касаційними скаргами звернувся до Суду без суттєвих затримок та зайвих зволікань після отримання копій ухвал про повернення касаційних скарг, Суд уважає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.

Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 329-330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Срібна Яна Іванівна, на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 420/2341/24 поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Срібна Яна Іванівна, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №420/2341/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, в особі державних органів - Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про стягнення матеріальної шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби, завданої прийняттям неконституційного акту.

Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/2341/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, в особі державних органів - Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про стягнення матеріальної шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби, завданої прийняттям неконституційного акту.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

В.М. Соколов

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду