Ухвала

від 19.02.2025 по справі 621/2968/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №621/2968/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11кп/818/584/25 Суддя-доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст.537, 539 КК України

УХВАЛА

Іменем України

19 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні уприміщенні судум.Харкова врежимі відеоконференціїкримінальне провадженняза апеляційною скаргою засудженого на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 05 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_7 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Вищевказаною ухвалою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_7 про усунення протиріч під час виконання вироку суду.

Згідно ухвали до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_7 , у якій він просить роз`яснити, який із вироків Балаклійського районного суду Харківської області від 07.08.2018 або від 11.03.2020, що набрав законної сили 02.11.2020, постановлених стосовно нього, підлягає примусовому виконанню у частині додаткового покарання у виді конфіскації всього майна засудженого, а також, чи виключено із переліку майна, яке підлягає конфіскації, яке призначено як додаткове покарання за вказаними вище вироками, а саме: квартира АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_7 .

Суд першої інстанції зазначив, що описова, мотивувальна та резолютивна частини вироку Балаклійського районного суду Харківської області від11.03.2020містять виклад всіх фактичних обставин справи, а також рішення суду щодо призначення остаточного покарання ОСОБА_7 за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.

Фактично ОСОБА_7 , звертаючись із даною заявою до суду, намагається шляхом роз`яснення судового рішення вирішити спір між ним та державним виконавцем, який виник під час виконання судового рішення, що не передбачено нормами КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 11.03.2020 є зрозумілим та додаткового роз`яснення не потребує, а відтак заява ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.

В апеляційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу та ухвалити нову ухвалу, якою задовільнити клопотання від 21.11.2024 про роз`яснення судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

У відповідності з вимогами п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно положеннями, закріпленими у ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, зокрема, у разі необхідності вирішення питання, передбаченого п. 14 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 07.08.2018 ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05.11.2019 вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 07.08.2018 в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263 КК України скасовано та призначено новий розгляд кримінального провадження в цій частині в суді першої інстанції. Виключено з мотивувальної і резолютивної частини вироку Балаклійського районного суду Харківської області від 07.08.2018 посилання суду на призначення ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів в порядку ч. 1 ст. 70 КК України. Ухвалено вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 3 ст. 187 КК України до 8-ми років позбавлення волі із конфіскацією майна, що є його власністю. В решті вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 07.08.2018 залишено без змін.

Вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 11.03.2020 ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим, призначеним вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 07.08.2018, остаточне покарання за сукупністю злочинів призначено 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю.

Вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 11.03.2020 набрав законної сили 02.11.2021.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19.04.2023задоволено клопотання засудженого ОСОБА_7 і виключено із переліку майна, що підлягає конфіскації на підставі вироку Балаклійського районного суду Харківської області від 11.03.2020, належне на праві приватної власності ОСОБА_7 , а саме: житло квартиру АДРЕСА_1 .

Зміївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області 11.11.2024 надав ОСОБА_7 відповідь №36662 на його звернення щодо виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 19.04.2023. Відповідно до наданої відповіді рішення Дніпровського апеляційного суду від 19.04.2023 передбачає виключення із переліку майна, що підлягає конфіскації за вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 11.03.2020. Рішення суду про зняття арешту за вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 07.08.2018 до виконавчої служби не надходило (а. с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом (ч. 1 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження").

З заяви засудженого вбачається, що ОСОБА_7 фактично оскаржує дії державного виконавця під час виконання вироку від 07.08.2018 в частині конфіскації майна.

Тобто ОСОБА_7 як сторона виконавчого провадження (боржник) оскаржує законність дій (бездіяльність) державного виконавця, пов`язаних з виконанням судового рішення, ухваленого за правилами КПК України.

Положеннями КПК України (Розділом VIII) не встановлено порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення, зокрема щодо конфіскації майна у кримінальному провадженні.

Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено у Законі України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, ч. 1 першою ст. 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Оскільки у межах виконавчого провадження з виконання вироку суду і законами України не встановлено іншого порядку оскарження цих дій, то така скарга підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки правило статті 287 КАС України є універсальним.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення заяви засудженого та приходить до висновку, що вони не є такими, що мають вирішуватись в порядку, передбаченому ст. 539 КПК України.

Керуючись ст. 404, 537, 539 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 05 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді