Ухвала

від 19.10.2010 по справі 10-461

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний Суд Полтавської області

==========================================

Справа № 10-461- 2010 року Головуюча у 1-й інстанції Яковенко Н.Л.

Категорія постанова Доповідач: Кисіль А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

2010 року жовтня місяця 19 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді Гавриша В.М..

Суддів: Кисіля А.М. , Давиденка Э.В.

з участю прокурора Сербіної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією помічника прокурора Київського району м.Полтави на постанову Київського районного суду м.Полтави від 5 жовтня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою суду

задоволено скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови прокурора Київського району м. Полтави від 06.08.2010р. про порушення кримінальної справи по факту невиплати заробітної плати за час проходження виробничої практики учням та внесення до табелю обліку робочого часу недостовірної інформації службовими особами ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 172 КК України.

З такими висновками суду не погодився прокурор, який приймав участь по справі і просить в своїй апеляції скасувати постановлене рішення суду і залишити в силі оскаржувану постанову прокурора в силі, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення .

Заслухавши суддю доповідача, пояснення прокурора на підтримання апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, місцевий суд, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 належним чином перевірив наявність приводів для порушення кримінальної справи і дійшов правильного висновку про відсутність достатніх даних, що вказували б на ознаки вчиненого злочину, дав обґрунтовану оцінку законності джерел отриманих даних, що могли б стати підставою для оскаржуваного рішення.

Як убачається із оскаржуваного рішення, суд не вийшов за межі закону і належним чином перевірив дотримання слідчим вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України і дійшов обґрунтованого висновку про вмотивованість доводів скаржника.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України одним із приводів до порушення кримінальної справи стала письмова заява громадянина про вчинений щодо нього злочин.

Як вбачається із матеріалів справи підставою, що послугувала прокурору для порушення кримінальної справи з чим не погодився суд, були дані, що містилися як у заяві, так і з проведеної прокурором перевірки діяльності за дотриманням та застосуванням законів матеріали перевірки щодо дій посадових осіб ВАТ по виплаті заробітної плати студентам практикантам.

Із вказаної перевірки не вбачається ознак кримінально караного злочину у діях службових осіб ДСК по виплаті заробітної плати.

Навпаки учні, які проходили практику належним чином отримали відповідну оплату за пророблену роботу, ті ж із них, які не зявлялися на робоче місце у табелях обліку робочого часу проставлені прогули, а тому вірно місцевий суд дійшов висновку про неправильність дій прокурора щодо порушення кримінальної справи за ст.172 КК України.

Що стосується законності джерел отриманих даних, які дали підставу для порушення кримінальної справи, то суд цю вимогу закону також належним чином перевірив .

Крім цього, із матеріалів справи вбачається, що між адміністрацією ДПТНЗ Полтавське вище професійне училище ім .А.О.Чепіги та ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» було укладено договір про надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічного навчального закладу виробничого навчання та виробничої практики. учнів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_2 ОСОБА_6, ОСОБА_7, яких було зараховано учнями штукатура на будівельно-монтажну дільницю для проходження виробничої практики з 01.03.2010 року по 25.06.2010 рік. Керівником практики призначено виконроба ОСОБА_8, в обов'язки якого входило: забезпечення учнів безпечними умовами праці; ведення обліку виконаних учнями робіт. Відповідним пунктом 4 наказу їм було встановлено погодинну тарифну ставку в розмірі 5,80 грн. за фактично відпрацьований час.

Впродовж березня 2010 року ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 повинні були працювати на роботах по затиранню швів між бетонними плитами, багатоквартирного будинку (будинках).

За даними, що містяться у справі службові особи ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» оплату праці деяким неповнолітнім за фактично відпрацьований час не проводили внаслідок їх не виходу на роботу.

Посилання заявників на те, що табель використання робочого часу за березень 2010 року не відповідає дійсності та суперечить їхнім поясненням перевірений судом.

Таким чином, доводи скаржника у місцевому суді про те, що у справі не було достатніх підстав для порушення кримінальної справи повністю перевірені і підтверджують висновки суду з цього питання, а тому апеляція прокурора не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 365,366,382 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляцію помічника прокурора Київського району м.Полтави залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Полтави від 5 жовтня 2010 р. про скасування постанови прокурора Київського району м. Полтави від 06.08.2010 р. про порушення кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.172 КК України,- без зміни.

С У Д Д І

Гавриш В.М. Давиденко Е.В. Кисіль А.М.