Ухвала

від 14.12.2009 по справі 10-461

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

права №10 - 461 / 2009 року Головуючий у 1 інстанції Жмурко П.Я.

Категорія ст. 365 ч.3 КК Т.З. Доповідач Гавриш В.М.

У Х В А Л А

Іменем України

2009 року грудня місяця « 29 » дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого Гавриша В.М.

суддів Кисіль А.М. Захожая О.І.

з участю прокурора Ситника Р.Г.

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляцію прокурора Карлівського району Полтавської області на постанову Карлівського районного суду від 14 грудня 2009 року стосовно обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4

встановила :

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що працюючи генеральним директором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю « Лан », в порушення п.5.14 Статуту цього товариства, діючи в інтересах третіх осіб, явно виходячи за межі наданих йому повноважень 16 лютого 2009 року уклав договір про розірвання договору оренди майна, який був укладений між СТОВ « Лан » і співвласниками майна та передав згідно приймально здаточного акту до договору оренди майнових паїв від 25 лютого 2009 року до ТОВ « Воля Лан» сільськогосподарську техніку на загальну суму 595572 грн. 22 коп., яка на підставі заяви була знята з обліку і в цей же день взята на облік в ТОВ « Воля Лан » директором якого являється ОСОБА_4

Таким чином, ОСОБА_4, як службова особа, за обвинуваченням вчинив злочинні дії, які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень та вказаними діями спричинив СТОВ « Лан » тяжкі наслідки, оскільки сума завданих збитків і 1968, 8 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що кваліфіковано за ч. 3 с. 365 КК України.

11 грудня 2009 року слідчий прокуратури Карлівського району звернувся з поданням до Карлівського районного суду в якому просив обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, мотивуючи тим, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі понад 3 роки, перебуваючи на волі ухиляється від виконання процесуальних дій, може перешкодити встановленню істини по справі, а тому з метою запобігання продовження злочинної діяльності і забезпечення виконання процесуальних дій просив задовольнити подання.

14 грудня 2009 року постановою Карлівського районного суду відмовлено в обранні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, при цьому суд послався на відсутність по справі достовірних даних про намір ОСОБА_4 перешкодити чи ухилитися від слідства, перешкодити встановленню істини по справі, оскільки досудове слідство фактично завершене, а також відсутність даних, які б свідчили про намір обвинуваченого продовжити злочинну діяльність.

Суд також вказав, що на момент виклику до слідчого обвинувачений ОСОБА_4 знаходився в медичному закладі на стаціонарному лікування з приводу ішемічної хвороби серця, 11 грудня 2009 року в приміщенні Карлівської ЦРЛ був затриманий в порядку, передбаченому ст. 115 КПК України, в той час коли є інвалідом 3 групи, його дружина являється інвалідом 2 групи, а тому суд, відповідно до положень ст. 150 КПК України бере до уваги і перелічені обставини.

В апеляцію прокурора Карлівського району ставиться питання про скасування постанови суду, направлення подання на новий судовий розгляд мотивуючи тим, що судом не враховані фактичні обставини по справі, в тому числі намір обвинуваченого ОСОБА_4 перешкодити встановленню істини по справі, ухилитися від виконання процесуальних дій та продовжити злочинну діяльність.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора Ситника Р.Г. щодо скасування постанови суду, заперечення обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляції, колегія суддів не знаходить підстав до її задоволення виходячи з наступного.

За змістом ст. 148 КПК України, запобіжний захід, в тому числі у вигляді взяття під варту, обирається відносно обвинуваченого тільки в разі ухилення його від слідства або суду, при спробі перешкодити встановленню істини по справі, продовжити злочинну діяльність, з метою забезпечити виконання процесуальних дій та при умові, що за інкримінований обвинуваченому злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад 3 роки.

Одночасно чинне кримінально-процесуальне законодавство при вирішенні подань органів досудового слідства зобовязує суд враховувати обставини перелічені в ст. 150 КПК України, в тому числі вік особи, стан здоровя, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання, а також і інші обставини, що його характеризують.

Розглянувши подання слідчого Янко О.О. щодо необхідності обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та перевіривши його мотиви, суд дійшов до вірного висновку про необґрунтованість мотивів подання.

Так, посилаючись на необхідність виконання вимог ст. 220 КПК України, тобто ознайомлення з матеріалами завершеної розслідуванням кримінальної справи, слідчий вказав, що ОСОБА_4 може перешкодити встановленню істини по справі.

За таких умов, висновок суду про безпідставність такого твердження слідчого є вірним, оскільки обвинувачений, на момент звернення до суду з поданням, фактично позбавлений можливості будь-яким чином вплинути на встановлені досудовим слідством обставини, юридичну оцінку дій ОСОБА_4, сукупність і зміст зібраних по справі доказів.

Безпідставним є і твердження слідчого щодо умисного ухилення обвинуваченого від виконання процесуальних дій, оскільки неявка ОСОБА_4 на виклики слідчого 20 та 27 листопада 2009 року, були обумовлені його незадовільним станом здоровя, що обєктивно стверджується відповідними довідками отриманими з медичних установ та фактично не спростовується прокурором, як і факт затримання обвинуваченого в порядку, ст. 115 КПК України, саме в приміщенні стаціонарного відділення Карлівської ЦРЛ де ОСОБА_4 знаходився на лікуванні з 27 листопада 2009 року.

На користь такого висновку суду свідчить і те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше не судимий, характеризується позитивно, є інвалідом 3 групи, а тому з врахуванням цих обставин та беручи до уваги стан здоровя дружини обвинуваченого, яка являється інвалідом 2 групи, суд вірно врахував і ці обставини та обґрунтовано обрав більш мякий запобіжний захід підписку про невиїзд.

Нарешті посилання слідчого на необхідність припинення обвинуваченим ОСОБА_4 злочинної діяльності, як і твердження прокурора в апеляції про порушення судом вимог ст. 148 КПК України, жодним доказом не обґрунтовані, а тому не заслуговують на увагу.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не знаходить підстав до скасування постанови суду, а тому апеляція прокурора, як безпідставна, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора Карлівського району залишити без задоволення, а постанову Карлівського районного суду від 14 грудня 2009 року щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 залишити без змін.

С У Д Д І :

Гавриш В.М. Кисіль А.М. Захожай О.І.