Постанова

від 19.02.2025 по справі 910/9448/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2025 р. Справа№ 910/9448/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Максимов О. М.; Торканєвський Д. В.

від відповідача: Грушина М. Г.; Данилов К. О.

від третьої особи: Горяча Ж. С.; Нагай І. М.

розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційні скарги

Антимонопольного комітету України та СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V.)

на рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2024 (повне рішення складено 07.10.2024)

у справі № 910/9448/24 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна група Ковальська"

до Антимонопольного комітету України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V.)

про визнання недійним рішення

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позову

У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна група Ковальська" (далі за текстом - ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА"; позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України (далі за текстом - АМКУ; відповідач), у якому просило визнати недійсним рішення АМКУ, оформлене листом № 126-25/01-6061е від 17.06.2024 "Про розгляд листів", про відмову у залученні ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" до участі у розгляді справи про концентрацію № 126-25/10-23-ЕК.

Позов обґрунтовано тим, що дії учасників концентрації суттєво зачіпають економічні інтереси позивача та здійснення заявленої концентрації матиме негативний вплив на його діяльність, тому позивач має бути залучений у якості третьої особи у справі про концентрацію. Статус третьої особи позивачу потрібен для можливості реалізації свого права на захист власних економічних інтересів. Оскаржуване рішення відповідача щодо відмови у залученні до участі у розгляді справи про концентрацію позивач вважає неправомірним, оскільки не містить обґрунтованої оцінки неодноразово наданим позивачем документам щодо впливу дій учасників концентрації на його діяльність.

Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 7, 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 30, 59, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

АМКУ позов не визнало і просило у відзиві на позов відмовити в його задоволенні повністю з підстав необґрунтованості позову.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.09.2024 у справі № 910/9448/24 позов задоволено повністю, визнано недійсним рішення АМКУ, оформлене листом №126-25/01-6061е від 17.06.2024 "Про розгляд листів", про відмову в залученні ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" до участі у розгляді справи про концентрацію №126-25/10-23-ЕК.

Рішення суду першої інстанції мотивовано таким:

позивачем надано достатньо обґрунтувань для залучення його до участі у справі про концентрацію, як третьої особи, при цьому доведено, що його права та інтереси суттєво зачіпаються майбутнім рішенням у справі про концентрацію, оскільки він є великим споживачем продукції, що виробляється учасниками такої концентрації, які, в свою чергу, є найбільшими її виробниками на ринку;

у випадку можливого здійснення концентрації нова об`єднана компанія буде мати частку, що перевищує 35 % на ринку цементу, а також враховуючи випадки систематичного безпідставного підвищення цін реалізації цементу та відмови у поставках цементу для підприємств групи ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА", які є споживачами із часткою споживання, що перевищує 10 % всього цементу, який виробляється, свідчить про те, що рішення у справі про концентрацію суттєво зачепить права та інтереси позивача, оскільки господарська діяльність останнього буде пов`язана із підприємством, що може займати домінуюче положення на ринку;

відмова АМКУ у залученні ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" до у часті у справі №126-25/01-6061е від 17.06.2024 про концентрацію є такою, що прийнята з порушенням принципу належного врядування.

Короткий зміст апеляційних скарг і заперечень на неї

АМКУ до Північного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2024 у справі № 910/9448/24.

В апеляційній скарзі АМКУ просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Підставою для скасування судового рішення АМКУ вказує на:

невідповідність обставинам справи висновку суду першої інстанції про визнання позивача споживачем учасником концентрації, а отже і про наявність підстав для його залучення до участі у справі про концентрацію як третьої особи;

помилковість висновку суду першої інстанції про доведеність позивачем фактів безпідставної відмови Групою CRH та ПрАТ "Дікергофф Цемент України" у поставках цементу Групі Ковальска;

залишення судом першої інстанції поза увагою неефективність обраного позивачем способу захисту, як самостійної підстави для відмови в задоволенні позовних вимог.

Також до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулось СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V.).

В апеляційній скарзі СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V.) просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга (з урахуванням доповнень до неї) обґрунтована такими доводами:

оскаржуваним рішенням суд першої інстанції вирішив питання про права та інтереси групи компаній СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V.), яка не була залучена до розгляду справи у суді першої інстанції;

оскаржуване рішення стосується питання законності відмови відповідача залучити позивача до розгляду справи стосовно придбання СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V.) Компаній Дікергофф та, відповідно, визнання недійсним ухваленого у даній справі судового рішення;

скаржник вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про порушення групою компаній СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V.) прав позивача на придбання цементу;

рішення АМКУ про надання СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V.) дозволу на концентрацію (а тим більше про заборону концентрації) не могло суттєво зачіпати жодних прав та інтересів позивача;

при ухваленні оскаржуваного рішення судом не було досліджено, яке по суті право або інтерес позивача порушується, оспорюється або не визнається оскаржуваним рішенням АМКУ (на які саме права та обов`язки позивача впливає прийняття відповідачем рішення), а також не було встановлено, чи є спосіб захисту такого права або інтересу, про який просить позивач, належним та ефективним (чи призведе застосування такого способу захисту до відновлення порушеного права позивача);

суд першої інстанції мав дослідити питання ефективності обраного позивачем способу захисту його прав та інтересів, з урахуванням того, що розгляд справи про концентрацію вже завершений і відповідачем ухвалено рішення у справі про концентрацію;

позивач мав намір використати оскаржуване судове рішення як формальну підставу для встановлення обставини/факту наявності начебто процесуальних порушень в діях відповідача при розгляді справи про концентрацію, щоб тим самим створити штучну підставу для подальшого оскарження рішення АМКУ від 05.09.2024 № 304-р "Про результати розгляду справи про концентрацію".

отже, підставою для скасування рішення СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V.) вважає: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права (пункти 1, 2, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України).

У відзиві на апеляційну скаргу АМКУ, ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V.), ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" просить закрити апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою.

СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V.) надіслало до суду заперечення на відзиви на апеляційні скарги, які залучені до матеріалів справи і враховані судом.

Також СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V.) подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (копій позовної заяви у справі № 910/13150/24 про визнання недійсним рішення АМКУ від 05.09.2024 № 304-р "Про результати розгляду справи про концентрацію", ухвали господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 910/13150/24, листа-відповіді АТ "Подільський цемент" від 30.05.2024, електронного листування за періоди з 02.08.2023 - 27.10.2023 та за 18.05.2022, листа позивача від 05.08.2023, листів СіАрЕйч від 17.08.2023 та від 01.09.2023).

Процедура апеляційного провадження

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 (колегія суддів у складі: Ходаківської І.П. - головуючої, Владимиренко С.В., Демидової А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами АМКУ та СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V.) на рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2024 у справі № 910/9448/24 та призначеної їх до розгляду у судовому засіданні на 18.12.2024.

У судовому засіданні 18.12.2024 протокольно оголошено перерву до 15.01.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 за клопотанням СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V.) залучено його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 за клопотанням АМКУ розгляд справи № 910/9448/24 постановлено проводити у закритому судовому засіданні; повідомлено учасників справи, що розгляд справи відбудеться 05.02.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 оголошено перерву у розгляді справи до 19.02.2025 та продовжено строк її розгляду.

Присутні у судовому засіданні 19.02.2025 представники СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V.) та АМКУ підтримали свої апеляційні скарги, просили їх задовольнити, скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Присутні у судовому засіданні 19.02.2025 представники ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" заперечили проти задоволення апеляційних скарг, просили відмовити в їх задоволенні та залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Фактичні обставини, встановлені місцевим господарським судом і перевірені судом апеляційної інстанції

У листі вих. 118 від 09.08.2023 (т.1, а.с.44-49) ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" надало АМКУ коментарі щодо можливого надання дозволу на концентрацію компаніям CRH Україна (Cemark) та ПрАТ "Дікергофф цемент Україна", а також, зокрема, просило АМКУ залучити ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" до участі у справі про концентрацію.

Листом № 126-/01-9506е від 28.08.2023 (т.1,а.с.50) АМКУ повідомив ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА", що заяви уповноважених представників "CRH UKRAINE B.V." (м. Роттердам, Нідерланди) і "DYCKERHOFF GMBH" (Вісбаден, Німечинна) про надання дозволу на концентрації не були прийняті Комітетом до розгляду.

ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" звернулось до АМКУ із листом вих. 128 від 13.09.2023 (т.1, а.с.51-60) із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у якій просило:

визнати суб`єктів господарювання Групи CRH такими, що займали монопольне (домінуюче) становище на ринку цементу у 2021, 2022 роках та протягом січня-червня 2023 року;

розпочати розгляд справи через наявність в діях суб`єктів господарювання Групи CRH ознак порушення, передбаченого ч. 1 ст. 13 і п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

розглянути справу і в разі підтвердження наявності в діях суб`єктів господарювання Групи CRH порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зобов`язати припинити подібні порушення та накласти штраф за кожен таке порушення.

До матеріалів справи долучено відповідь ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" № 131 від 14.09.2023 (т.1, а.с.251) на вимогу АМКУ щодо надання інформації. Так, ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" повідомила АМКУ, зокрема про те, що: ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА", як управляюча компанія групи підприємств, що працюють у сфері видобування та виробництва будівельних матеріалів, здійснює високорівневе управління комерційними, фінансовими, адміністративними функціями групи та надає підприємствам інформаційно-консультаційні послуги; ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" не придбавало цемент та не здійснювало подальший продаж цементу протягом запитуваного періоду.

Відповідно до листа АМКУ № 126-26.13/01-10703е від 05.10.2023 (т.1, а.с.59-60) заяву ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" вих. 128 від 13.09.2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції було залишено без руху, у зв`язку з недодержанням заявником вимог щодо її подання.

19.10.2023 АМКУ розпочато розгляд справи про концентрації у вигляді придбання компанією "CRH UKRAINE B.V." акцій Приватного акціонерного товариства "Дікергофф цемент Україна" та частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф /Україна/", що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління кожного товариства.

Листом вих. 156 від 01.11.2023 ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" (т.1, а.с.61-70) надало відповіді на лист АМКУ № 126-26.13/01-10703е від 05.10.2023 у рамках розгляду заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

В рамках розгляду справи АМКУ була надіслана ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" вимога від 20.12.2023 № 126-26.13/01-13195е про надання інформації (т.1, а.с.106-111). Зокрема, запитувалась інформація щодо діяльності всіх бетонних заводів суб`єктів господарювання, пов`язаних з ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" відносинами контролю.

Листом вих. 194 від 30.01.2024 ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" (т.1, а.с.71-75) надало інформацію на вимогу АМКУ від 20.12.2023 (№ 126-26.13/01-13195е).

ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" звернулось до АМКУ із листом вих. № 228/ПБГ-24 від 12.04.2024 "Додаткова інформація щодо стану конкуренції на українському ринку цементу та потенційних наслідків здійснення концентрації у вигляді придбання компанією "CRH UKRAINE B.V." акцій приватного акціонерного товариства "Дікергофф цемент Україна" та частки у статутному капіталі ТОВ з іноземними інвестиціями "Дікергофф/Україна/", що забезпечують перевищення 50 відсотків голосів у вищих органах управління відповідних товариств" (т.1, а.с.28-41), у якому просило:

взяти до уваги надану інформацію та відповідні матеріали до уваги;

залучити ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" третьою особою до участі у справі про концентрацію у вигляді придбання компанією "CRH UKRAINE B.V." акцій приватного акціонерного товариства "Дікергофф цемент Україна" та частки у статутному капіталі ТОВ з іноземними інвестиціями "Дікергофф/Україна/", що забезпечують перевищення 50 відсотків голосів у вищих органах управління відповідних товариств, оскільки рішення АМКУ у цій справі суттєво зачепить його охоронювані права та інтереси;

за результатами розгляду заяви про концентрацію не надавати дозвіл на концентрацію у вигляді придбання компанією "CRH UKRAINE B.V." акцій Приватного акціонерного товариства "Дікергофф цемент Україна" та частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф /Україна/", що забезпечують перевищення 50 відсотків голосів у вищих органах управління відповідних товариств, оскільки здійснення такої концентрації призведе до монополізації та суттєвого обмеження конкуренції на ринках цементу, призведе до негативних наслідків на суміжних ринках та для економіки в цілому.

ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" зверталось до АМКУ з листом вих. № 274/ПБГ-24 від 22.05.2024 (т.1, а.с.42), у якому просило повідомити про результати розгляду його клопотання щодо залучення третьою особою до участі у справі про концентрацію.

Листом № 126-25/01-6061е від 17.06.2024 (т.1, а.с.43) АМКУ повідомив ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" про відмову у залученні його до участі у розгляді справи №126-25/10-23-ЕК, як третьої особи, оскільки товариство не надало достатніх доказів того, що дії учасників концентрації суттєво зачіпають його економічні інтереси та здійснення заявленої концентрації матиме негативний вплив на діяльність товариства.

Листом № 126-26.13/01-6375е від 26.06.2024 (т.1, а.с.76-83) АМКУ повідомив ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" про відмову у розгляді справи за його заявою №128 від 13.09.2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

05.09.2024 АМКУ ухвалив рішення № 304-р "Про результати розгляду справи про концентрацію" (№ 126-25/10-23-ЕК). Відповідно до цього рішення, надано дозволи на придбання компанією "CRH UKRAINE B.V." (м. Роттердам, Нідерланди) акцій приватного акціонерного товариства "Дікергофф цемент Україна" та частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф /Україна/", що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариств (пункти 1, 2 рішення).

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним рішення АМКУ, яке оформлене листом № 126-25/01-6061е від 17.06.2024, щодо відмови у задоволенні клопотання ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" про його залучення до участі у розгляді справи про концентрацію № 126-25/10-23-ЕК у якості третьої особи.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основними завданнями Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема: контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій.

Відповідно до частини другої статті 7 зазначеного Закону у сфері здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема:

- розглядати заяви і справи про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити дослідження за цими заявами і справами;

- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надавати висновки, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації, висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

- переглядати, перевіряти рішення, прийняті органами Антимонопольного комітету України в межах компетенції;

- дозволяти або забороняти узгоджені дії, концентрацію.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розгляді заяв, справ можуть брати участь треті особи, якщо рішення органів Антимонопольного комітету України може суттєво зачепити їх права та інтереси, охоронювані цим Законом. Питання про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб вирішується органами Антимонопольного комітету України. Про залучення третьої особи органами Антимонопольного комітету України приймається розпорядження, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до підпункту 6 пункту 7 розділу XI Положення про порядок розгляду заяв та справ про концентрацію суб`єктів господарювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України № 33-р від 19.02.2002 (далі - Положення про концентрацію) суб`єкти господарювання, зокрема конкуренти, постачальники чи споживачі учасників концентрації, а також об`єднання споживачів, якщо заявлена концентрація стосується товарів, призначених для кінцевого споживання, які вважають, що їхні права та інтереси можуть бути суттєво порушені внаслідок того, що заявлена концентрація призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на ринку, мають право надати Комітету в письмовій формі обґрунтовані заперечення щодо заявленої концентрації та докази на їх підтвердження.

Підпунктом 8 пункту 7 розділу XI Положення про концентрацію визначено, що зазначені в підпункті 6 цього пункту особи мають право подати органам Комітету клопотання про залучення їх до участі у справі як третіх осіб. Питання про залучення до участі у справі третіх осіб вирішується державним уповноваженим. Про залучення третьої особи державний уповноважений приймає розпорядження, про що повідомляються особи, які беруть участь у розгляді справи.

ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" звернулося до АМКУ з листом (клопотанням) №228/ПБГ-24 від 12.04.2024, у вигляді додаткової інформації, у якому, зокрема, просило в порядку ч. 5 ст. 30 Закону України "Про захист економічної конкуренції" залучити його третьою особою до участі у справі про концентрацію у вигляді придбання компанією "CRH UKRAINE B.V." акцій Приватного акціонерного товариства "Дікергофф цемент Україна" та частки у статутному капіталі ТОВ з іноземними інвестиціями "Дікергофф/Україна/".

ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА", мотивуючи необхідність залучення у справу про концентрацію, зазначило, що:

групою компаній "CRH UKRAINE B.V." здійснювалось систематичне безпідставне підвищення цін реалізації цементу для підприємств групи ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА";

групою компаній "CRH UKRAINE B.V." та ПрАТ "Дікергофф цемент Україна" безпідставно відмовлялось у поставках цементу підприємствам групи ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА", зважаючи на відсутність таких проблем у інших споживачів та публічні заяви українських виробників цементу про те, що вони задовольняють увесь існуючий на українському ринку попит;

ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" не має можливості змінити постачальника цементу або одночасно закуповувати у кількох виробників;

обмеження поставок цементу ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" є елементом конкурентної боротьби, а точніше антиконкурентних дій компаній - учасників концентрації, оскільки вони є потужними виробниками не лише цементу, а й бетону, тобто є прямими конкурентами позивачу на товарному ринку бетону;

відсутня наявність альтернативних постачальників, які могли б забезпечити належні обсяги поставок, конкурентні ціни та логістичні маршрути для позивача, що змушує закуповувати цемент у інших двох українських виробників часто за більш високими цінами (з урахуванням логістики) та шукати співпраці з групою компаній "CRH UKRAINE B.V.";

в разі здійснення концентрації доля нової об`єднаної компанії буде значно перевищувати частку 35 % на ринку цементу, тобто така компанія буде займати монопольне (домінуюче) положення на відповідному ринку.

АМКУ рішенням відмовив ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" у залученні його до участі у справі №126-25/10-23-ЕК про концентрацію з огляду на те, що не надано достатніх доказів того, що дії учасників концентрації суттєво зачіпають його економічні інтереси та здійснення заявленої концентрації матиме негативний вплив на діяльність ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА".

У розгляді даного спору слід виходити із того, що суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження).

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають їм можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох альтернативних варіантів управлінських рішень, кожен із яких є законним. При цьому повноваження державних органів не можуть визнаватися дискреційними за наявності лише одного правомірного та законно обґрунтованого варіанта поведінки суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі №910/23000/17.

Суд також виходить із важливості дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, зокрема, що АМКУ має враховувати при ухваленні рішень, у тому числі на стадії вирішення питання щодо розгляду питання про залучення третьої особи. Отже дискреційні повноваження АМКУ мають узгоджуватися з конституційним принципом верховенства права та такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля.

Так, відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМКУ є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Частиною другою статті 59 цього ж Закону визначено, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Частиною п`ятою статті 30 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що у розгляді заяв, справ можуть брати участь треті особи, якщо рішення органів Антимонопольного комітету України може суттєво зачепити їх права та інтереси, охоронювані цим Законом. Питання про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб вирішується органами Антимонопольного комітету України. Про залучення третьої особи органами Антимонопольного комітету України приймається розпорядження, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.

Суд зазначає, що відповідні дії АМКУ із залучення/незалучення осіб в якості третьої особи у справі мають бути вирішені в межах доцільності надання такого статусу та з огляду на проведене дослідження і конкретно визначені обставини щодо можливості прийнятого у справі рішення "суттєво зачіпати" права та інтереси такої особи.

Поряд з тим "суттєвість" прав та інтересів таких осіб встановлюється відповідним органом (дискреційність повноважень), що розглядає відповідну справу за поданими такою особою чи в її інтересах іншими особами матеріалами, які мають містити обґрунтування підстав такого залучення. При цьому, такі питання вирішуються в кожному випадку щодо конкретної особи - індивідуально за наданими обґрунтуваннями і визначеними правами та інтересами конкретних осіб. Водночас обов`язок доведення обставин щодо суттєвості впливу майбутнього рішення у сфері захисту економічної конкуренції на законний інтерес чи порушення прав покладено на заявника.

При цьому, суд виходить з того, що такі права та інтереси третіх осіб мають "суттєво зачіпатися" майбутнім рішенням у справі, саме в контексті правовідносин які підпадають під правове регулювання Закону і висновки щодо суттєвості/несуттєвості впливу майбутнього рішення мають бути прийняті саме органами Антимонопольного комітету України, а не за результатами вирішення спору у судовому порядку. Зокрема, з огляду на те, що втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань господарського судочинства.

В оскарженому рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" надано достатньо обґрунтувань для залучення його до участі у справі про концентрацію як третьої особи, при цьому доведено, що його права та інтереси суттєво зачіпаються майбутнім рішенням у справі про концентрацію, оскільки він є великим споживачем продукції, що виробляється учасниками такої концентрації, які, в свою чергу, є найбільшими її виробниками на ринку.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок передчасним і необґрунтованим з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Голови АМКУ - державного уповноваженого від 19.10.2023 № 01/183-р розпочато розгляд справ про концентрації у вигляді придбання компанією "CRH UKRAINE B.V." акцій приватного акціонерного товариства "Дікергофф цемент Україна" та частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф /Україна/", що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління кожного товариства, у зв`язку з виявленням у поданих матеріалах підстав для заборони концентрацій.

В рамках розгляду справи АМКУ була надіслана ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" вимога від 20.12.2023 № 126-26.13/01-13195е про надання інформації (т.1, а.с.106-111). Зокрема запитувалась інформація щодо діяльності всіх бетонних заводів суб`єктів господарювання, пов`язаних з ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" відносинами контролю.

До відповіді на відзив на позовну заяву ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" долучено його відповідь № 131 від 14.09.2023 на вимогу АМКУ (т.1, а.с.251). Так, ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" повідомила АМКУ, зокрема про те, що: ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА", як управляюча компанія групи підприємств, що працюють у сфері видобування та виробництва будівельних матеріалів, здійснює високорівневе управління комерційними, фінансовими, адміністративними функціями групи та надає підприємствам інформаційно-консультаційні послуги; ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" не придбавало цемент та не здійснювало подальший продаж цементу протягом запитуваного періоду.

Також, у заяві № 128 від 13.09.2023, адресованій АМКУ, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА", зокрема, зазначило, що не має власного виробництва цементу.

Частиною першою статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Тобто, позивач підтвердив те, що він не є споживачем учасників концентрації і не є виробником продукції з цементу, у зв`язку з цим така обставина визнається встановленою відповідно до ч.1 ст.75 ГПК України.

Щодо випадків систематичного безпідставного підвищення цін реалізації цементу та відмови у поставках цементу для підприємств ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА".

Твердження позивача, що суб`єкти господарювання, пов`язані із ним відносинами контролю щорічно споживають близько 1 млн. тон цементу, що становить приблизно 10 % всього цементу, що виробляється в Україні, не доводить, що рішення АМКУ у справі може зачепити права та інтереси позивача в більшій мірі, ніж інших суб`єктів господарювання, що є споживачами цементу, але є значно меншими ніж Група Ковальська.

Зазначений показник свідчить про те, що Група Ковальська має суттєве становище на ринку готових для використання бетонних сумішей та інших суміжних з ним ринках в порівнянні з її конкурентами, а не про суттєвість впливу рішення АМКУ на її інтереси та права.

Суд першої інстанції помилково виходив з того, що Закон України "Про захист економічної конкуренції" не ставить вирішення питання про залучення третьої особи в залежність від наявності/відсутності порушень прав інших суб`єктів господарювання та ступеню таких майбутніх порушень в порівнянні з іншими суб`єктами господарювання, з огляду на те, що ч. 5 ст. 30 цього Закону визначено, що у розгляді заяв, справ можуть брати участь треті особи, якщо рішення органів Антимонопольного комітету України може суттєво зачепити їх права та інтереси, охоронювані цим Законом.

Здійснення будь-якої концентрації на тому чи іншому товарному ринку може мати вплив на всіх споживачів учасників концентрації на такому ринку. Враховуючи те, що задіяними ринками в рамках заявлених концентрацій є ринок цементу та ринок готових до використання бетонних сумішей, то споживачами учасників концентрацій виступають велика кількість суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність, зокрема, з виробництва продукції з цементу і бетону (бетонні заводи, заводи залізобетонних виробів, будівельні компанії тощо).

Саме тому, законодавцем встановлено, що особа, яка може бути залучена у справі про концентрацію, як третя особа, повинна довести, що рішення органів АМКУ може суттєво (істотно у порівнянні з іншими) зачепити її права та інтереси, охоронювані цим Законом.

Щодо наявності фактів безпідставної відмови Групою CRH та ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" у поставках цементу Групі Ковальської судом першої інстанції залишені поза увагою такі обставини.

У листі ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" від 01.11.2023 № 156 (наданого в рамках розгляду заяви ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" № 128 від 13.09.2023 щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях Групи CRH Україна (у складі АТ "Подільський цемент", ПрАТ "Миколаївцемент" та ТОВ "Цемент") (т.1, а.с.186-198), ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" повідомило, що:

такі відмови мали місце без письмового документування, перемовини велись усно;

письмові запити на поставку цементу були направлені підприємства Групи CRH лише 05.08.2023 і 10.08.2023. Формальна відповідь на дані запити була отримана лише 17.08.2023, а відповідь з підтвердженням можливості поставки та комерційною пропозицією - лише 01.09.2023;

письмові запити на поставку цементу були направлені ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" лише 05.08.2023 і 10.08.2023. Відповідь з комерційною пропозицією була отримана лише 29.08.2023.

Крім того, за результатами розгляду заяви ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" № 128 від 13.09.2023 (щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції), АМКУ листом №126-26.13/01-6375е від 26.06.2024 повідомив про відмову у розгляді справи. При цьому, АМКУ встановлено, що Група CRH на ринку загальнобудівельного призначення типу ІІ (усіх підтипів) марок 400 та 500, який відвантажують насипом, у 2021, 2022 та 2023 роках зазнавала значної конкуренції з боку інших учасників ринку цементу (зокрема, ринкова частка ПрАТ "Івано-Франківськцемент" була більшою, ніж у Групи CRH), що, у свою чергу, не задовольняє вимог частини третьої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для визнання становища Групи CRH на ринку монопольним (домінуючим).

Суд першої інстанції наведеного не врахував і дійшов помилкового висновку про доведеність ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" наявності фактів безпідставної відмови Групою CRH та ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" у поставках цементу Групі Ковальська.

Щодо способу захисту

За змістом частин 1, 2 статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні.

Натомість суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18).

Безпосередню мету, якої прагне досягнути позивач, звертаючись з позовом до суду, втілює спосіб захисту порушеного права, застосування якого має за ціль попередити, усунути чи компенсувати наслідки порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного цивільного права та інтересу.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає лише те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Так, у цій справі, як зазначалося, ТОВ "ПБГ КОВАЛЬСЬКА" заявило вимогу визнання недійсним рішення АМКУ, яке оформлене листом № 126-25/01-6061е від 17.06.2024, щодо відмови у задоволенні клопотання про його залучення до участі у розгляді справи про концентрацію № 126-25/10-23-ЕК у якості третьої особи.

05.09.2024 АМКУ ухвалив рішення № 304-р "Про результати розгляду справи про концентрацію" (№ 126-25/10-23-ЕК). Відповідно до цього рішення надано дозволи на придбання компанією "CRH UKRAINE B.V." (м. Роттердам, Нідерланди) акцій приватного акціонерного товариства "Дікергофф цемент Україна" та частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф /Україна/", що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариств.

При цьому, в апеляційній скарзі АМКУ зазначає, що суд першої інстанції проігнорував його доводи щодо неефективності обраного позивачем способу захисту, оскільки визнання недійсним рішення АМКУ, оформленого листом № 126-25/01-6061е від 17.06.2024, фактично не призведе безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, враховуючи те, що розгляд справи про концентрацію завершено, АМКУ ухвалено рішення від 05.09.2024 № 304-р. Відповідні доводи представник відповідача наводив у судовому засіданні 25.09.2024, що підтверджується протоколом судового засідання від 25.09.2024 (т. 1, а. с. 34).

Із змісту рішення вбачається, що суд першої інстанції не надав оцінку цим доводам учасника справи із належним обґрунтуванням їх прийняття або неприйняття.

Про неефективність обраного позивачем способу захисту також вказує СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V.) у своїй апеляційній скарзі.

Оскільки процедура розгляду справи про концентрацію №126-25/10-23-ЕК завершилася ухваленням АМКУ рішення від 05.09.2024 № 304-р, вимога позивача про визнання недійсним рішення АМКУ про відмову у залученні його до участі у розгляді справи про концентрацію не є ефективним способом захисту.

Так, наслідком визнання недійсним оспорюваного рішення АМКУ мав би стати повторний розгляд АМКУ клопотання позивача й ухвалення АМКУ нового рішення про залучення або про відмову у залученні позивача до розгляду справи про концентрацію. Проте, враховуючи, що до ухвалення судом першої інстанції судового рішення розгляд справи про концентрацію вже завершився, вирішення питання про залучення позивача до розгляду цієї справи є неможливим.

При розгляді даної справи суд звертається до правових позицій, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, в якій сформовано такий висновок "148. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові" та постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21, в якій викладено такий висновок "155. Обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21, пункт 148)".

Також суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену в пункті 90 постанови від 29.01.2025 у cправі № 910/15138/19, відповідно до якої, обрання позивачем неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові та не вимагає з`ясування інших обставин по суті спору.

Відтак, позов про визнання недійсним рішення відповідача щодо відмови у задоволенні клопотання позивача про його залучення до участі у розгляді справи про концентрацію не призведе до змін в обсязі прав позивача та їх поновлення, що свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту та наявна підстава для відмови в позові.

У справі "Салов проти України" (пункт 89 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005, заява № 65518/01) наголошується, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рішення судів повинні містити достатні мотиви, на яких вони ґрунтуються, для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, заява № 49684/99).

Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Kraska v. Switzerland" від 19.04.1993).

Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України" від 03.07.2014, заява № 4436/07, "Богатова проти України" від 07.10.2010, заява № 5231/04).

Правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (пункт 24 рішення ЄСПЛ у справі "De Cubber v. Belgium" від 26.10.1984, заява № 9186/80; пункт 45 рішення ЄСПЛ у справі "Castillo Algar v. Spain" від 28.10.1998).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Згідно статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до чинного законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Однак, вказані вимоги судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення були дотримані в неповній мірі.

З огляду на викладене, колегія доходить висновку, що доводи, викладені скаржниками в апеляційних скаргах, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (пункт 2 частини першої статті 275 ГПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина перша статті 277 ГПК України).

Оскаржене судове рішення ухвалено з порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

З огляду на наявність підстав для задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати відповідача та третьої особи по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Антимонопольного комітету України та СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V) задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2024 у справі № 910/9448/24 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна група Ковальська" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; ідентифікаційний код 35142753) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) 4 542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна група Ковальська" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; ідентифікаційний код 35142753) на користь СіАрЕйч Юкрейн Бі.Ві. (CRH Ukraine B.V) (м. Роттердам, Де Кленке 10, 1083 HL, Амстердам, Нідерланди) 4 542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повна постанова складена 26.02.2025.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова