Постанова

від 26.02.2025 по справі 198/256/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1315/25 Справа № 198/256/24 Суддя у 1-й інстанції - Білинський М. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Ткаченко І.Ю.,

суддів: Свистунової О.В., Красвітної Т.П.

за участю секретаря: Кошари О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара», Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ», третьої особи: арбітражного керуючого Родь А.О. про розірвання договорів оренди земельної ділянки

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ»

на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

24 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара», Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ», про розірвання договорів оренди земельної ділянки. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_2 на праві власності належали наступні земельні ділянки, а саме:

- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0304 га з кадастровим номером 1225955100:04:001:0107, розташована на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області;

- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,3369 га з кадастровим номером 1225955100:04:002:0112, розташована на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області;

- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6590 га з кадастровим номером 1225955100:04:001:0106, розташована на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області;

- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,2240 га з кадастровим номером 1225955100:04:001:0105, розташована на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

11.12.2014 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:001:0107 строком на 15 років, право оренди за яким було зареєстровано 16.03.2015 року, номер запису про інше речове право 9051743.

11.12.2014 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:002:0112 строком на 15 років, право оренди за яким було зареєстровано 16.03.2015 року, номер запису про інше речове право 9050395.

11.12.2014 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:001:0106 строком на 15 років, право оренди за яким було зареєстровано 11.02.2015 року, номер запису про інше речове право 8685972.

11.12.2014 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:001:0105 строком на 15 років, право оренди за яким було зареєстровано 11.02.2015 року, номер запису про інше речове право 8686814.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Її донька ОСОБА_1 успадкувала після своєї померлої матері вищезазначені земельні ділянки з кадастровими номерами: 1225955100:04:001:0107, 1225955100:04:002:0112, 1225955100:04:001:0106, 1225955100:04:001:0105. Тобто, починаючи з 28.01.2020 року власником та орендодавцем спірних земельних ділянок стала ОСОБА_1 . Пунктом 3.1. Договору передбачено, що орендна плата за один календарний рік складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у відповідності із чинним законодавством та сплачується в строк з вересня по грудень кожного календарного року користування за такий рік. Пунктом 5.2.3. Договору передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно вносити оренду плату. Пунктом 6.2. Договору передбачено, що договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання. Пунктом 6.3. Договору передбачено, що в разі відсутності взаємної згоди сторін щодо дострокового розірвання Договору чи зміни його умов ці питання вирішуються у судовому порядку. Орендна плата за 2022 та 2023 роки ТОВ «Агріколь-Самара» не сплачувалась, що підтверджується відповіддю № 6/АЗ від 17.06.2024 року на адвокатський запит № 12/06 від 13.06.2024 року, що є істотним порушенням умов договору та вимог чинного законодавства України. Однак, станом на сьогоднішній день орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами 1225955100:04:001:0107, 1225955100:04:001:0106, 1225955100:04:001:0105 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ» на підставі договору купівлі-продажу № 780 від 25.04.2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» та ТОВ «Актив-РЗ» (а.с. а.с. 2-4,61 (3)-61(5)).

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара», Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ», третьої особи: арбітражного керуючого Родь А.О. про розірвання договорів оренди земельної ділянки - задоволенні.

Припинено шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0304 га, розташованої на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225955100:04:001:0107, укладений 11.12.2014 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара», правонаступником права оренди якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ», строком на 15 років, право оренди за яким зареєстровано 16.03.2015 року, номер запису про інше речове право 9051743.

Припинено шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,3369 га, розташованої на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225955100:04:002:0112, укладений 11.12.2014 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» строком на 15 років, право оренди за яким зареєстровано 16.03.2015 року, номер запису про інше речове право 9050395.

Припинено шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6590 га, розташованої на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225955100:04:001:0106, укладений 11.12.2014 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара», правонаступником права оренди якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ», строком на 15 років, право оренди за яким зареєстровано 11.02.2015 року, номер запису про інше речове право 8685972.

Припинено шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,2240 га, розташованої на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225955100:04:001:0105, укладений 11.12.2014 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара», правонаступником права оренди якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ», строком на 15 років, право оренди за яким зареєстровано 11.02.2015 року, номер запису про інше речове право 8686814.

Сплачений судовий збір залишено за позивачем (а.с.98-102).

В апеляційнійскарзі ТОВ«Актив-Р3»,посилаючись напорушення нормпроцесуального правата неправильнезастосування нормматеріального права,ставить питанняпро скасуваннярішення вчастині позовнихвимог доТОВ «Агріколь-Самара»та закриттяпровадження вцій частині,а вчастині позовнихвимог доТОВ «Актив-Р3»відмовити вповному обсязі (а.с.108-111).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення в частині вирішення позовних вимог до ТОВ «Агріколь-Самара» з передачею матеріалів справи в цій частині до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа №904/2204/24 про банкрутство ТОВ «Агріколь-Самара», виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належали наступні земельні ділянки, а саме:

- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0304 га з кадастровим номером 1225955100:04:001:0107, розташована на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області;

- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,3369 га з кадастровим номером 1225955100:04:002:0112, розташована на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області;

- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6590 га з кадастровим номером 1225955100:04:001:0106, розташована на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області;

- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,2240 га з кадастровим номером 1225955100:04:001:0105, розташована на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

11.12.2014 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:001:0107 строком на 15 років, право оренди за яким було зареєстровано 16.03.2015 року, номер запису про інше речове право 9051743, що підтверджується витягом з ДРРПНМ № 34947606 від 16.03.2015 року.

11.12.2014 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:002:0112 строком на 15 років, право оренди за яким було зареєстровано 16.03.2015 року, номер запису про інше речове право 9050395, що підтверджується витягом з ДРРПНМ № 34941977 від 16.03.2015 року.

11.12.2014 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:001:0106 строком на 15 років, право оренди за яким було зареєстровано 11.02.2015 року, номер запису про інше речове право 8685972, що підтверджується витягом з ДРРПНМ № 33450930 від 11.02.2015 року.

11.12.2014 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:001:0105 строком на 15 років, право оренди за яким було зареєстровано 11.02.2015 року, номер запису про інше речове право 8686814, що підтверджується витягом з ДРРПНМ № 33454338 від 11.02.2015 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

ОСОБА_1 успадкувала після своєї померлої матері наступне:

- земельну ділянку з кадастровим номером 1225955100:04:001:0107, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.01.2020 року та Витягом з ДРРПНМ № 197903548 від 28.01.2020 року;

- земельну ділянку з кадастровим номером 1225955100:04:002:0112, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.01.2020 року та Витягом з ДРРПНМ № 197897640 від 28.01.2020 року;

- земельну ділянку з кадастровим номером 1225955100:04:001:0106, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.01.2020 року та Витягом з ДРРПНМ № 197914506 від 28.01.2020 року;

- земельну ділянку з кадастровим номером 1225955100:04:001:0105, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.01.2020 року та Витягом з ДРРПНМ № 197908777 від 28.01.2020 року.

За змістом пункту 3.1 договору оренди земельної ділянки від 11.12.2014, орендна плата за один календарний рік складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у відповідності із чинним законодавством та сплачується в строк з вересня по грудень кожного календарного року користування за такий рік, за бажанням орендодавця в грошовій або в натуральній формі; підтвердженням вибору орендодавця щодо форми виплати йому орендної плати є отримання ним орендної плати в певній формі, що не потребує додаткового письмового узгодження.

Орендар має право передавати у володіння і користування орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі (суборенда), на що додатково не потребується згода орендодавця (п.п. 5.2.2 п. 5.2 договору від 11.12.2014).

У підпункті 5.2.3 пункту 5.2 договору оренди земельної ділянки від 11.12.2014 погоджено, що орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Пунктами 6.3 та 7.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання цього Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору, а в разі відсутності взаємної згоди сторін щодо дострокового розірвання договору чи зміни його умов ці питання вирішуються у судовому порядку.

ТОВ «Агріколь-Самара» у відзиві на позов та у листі-відповіді на адвокатський запит №6/АЗ від 17.08.2024 визнало, що орендна плата ОСОБА_2 або її спадкоємиці ОСОБА_1 за 2022 та 2023 роки за договорами від 11.12.2014, укладеним з ОСОБА_2 , Твариством не сплачувалась (а.с. 35, 64-65).

Будь-яких доказів виконання орендарем свого обов`язку з виплати позивачці орендної плати за 2022 та 2023 роки суду не представлено; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи.

25 квітня 2024 року ТОВ «Актив-Р3», на підставі договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок, укладеного з приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М.О. (продавець), посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. за №780, купило право оренди земельних ділянок з кадастровим номером 1225955100:04:001:0107, 1225955100:04:002:0112, 1225955100:04:001:0106, 1225955100:04:001:0105, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так, відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.

За змістом статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Статтею 23 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (частина 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Права та обов`язки орендодавця та орендаря встановлені статтями 24 та 25 Закону України «Про оренду землі».

Положеннями статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

За змістом статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема у пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи звикладеного,надавши належноїоцінки представлениму справідоказам,у їхсукупності;встановивши фактнесвоєчасної виплатипозивачці орендноїплати у2022та 2023роках закористування належнимиїй земельнимиділянками зкадастровими номерами1225955100:04:001:0107,1225955100:04:002:0112,1225955100:04:001:0106,1225955100:04:001:0105,що свідчитьпро систематичненевиконання умовдоговору вчастині своєчасногорозрахунку заорендною платою,яка малаб виплачуватисьорендодавцю щорічноне пізніше31грудня, колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову до відповідача ТОВ «Актив-Р3», яке набуло право оренди за договором купівлі-продажу від 25 квітня 2024 року, та розірвання договорів оренди вказаних земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, від 11.12.2014 року між ОСОБА_2 , спадкоємицею якої є ОСОБА_1 та ТОВ «Актив-Р3», яке є правонаступником права оренди ТОВ «Агріколь-Самара».

Доказів погодження з орендодавцем у письмовому вигляді перенесення термінів виплати орендарем орендної плати за 2022 та 2023 роки відповідачем не надано; клопотань про витребування відповідних доказів судом не заявлено, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що вищевказаний договір купівлі-продажу права оренди земельних ділянок укладений 25.04.2024 року, тобто до пред`явлення даного позову до суду у серпні 2024 року, усі права та обов`язки за договором оренди перейшли до ТОВ «Актив-Р3», який є належним відповідачем у справі, як правонаступник усіх прав та обов`язків попереднього орендаря ТОВ «Агріколь-Самара».

Разом з тим, судом апеляційної інстанції установлено, що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024 року у справі №904/2204/24, зокрема, визнано ТОВ "Агріколь-Самара" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 05.12.2025 року.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказана вище постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 05.12.2024 року.

Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Агріколь-Самара" перебуває в стані припинення.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої, абзацу 1 частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства ( далі -КУзПБ ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц, провадження №14-404цс19, від 18 лютого 2020 року у справі №918/335/17, провадження №12-160гс19.

У постановах від 15 травня 2019 року у справі №289/2217/17, провадження №14-178цс19, від 12 червня 2019 року у справі №289/233/18, провадження №14-171цс19, від 19 червня 2019 року у справах №289/718/18, провадження №14-126цс19, та №289/2210/17, провадження №14-129цс19, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

Відповідно до частини третьої статті 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Отже, спір у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Агріколь-Самара» про розірвання договорів оренди земельної ділянки не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції, враховуючи, що даний спір є майновим за своєю правовою природою, оскільки за результатами його розгляду боржник може позбутись активу у вигляді права оренди земельної ділянки, який підлягає оплатному відчуженню у межах процедури банкрутства, а, приймаючи до уваги, що таке відчуження у даному випадку вже відбулось 25 квітня 2024 року на користь ТОВ «Актив-Р3» (на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок) може виникнути необхідність вирішення питання, зокрема, щодо проведення реституції, що також впливатиме на майновий стан ТОВ «Агріколь-Самара».

При цьому необхідності закриття провадження у цій справі немає, оскільки зазначені дії можуть призвести до створення перешкод позивачу у доступі до правосуддя та унеможливить захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 КУзПБ.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року (справа №753/4673/21).

За таких обставин справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» про розірвання договорів оренди земельної ділянки необхідно передати до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа №904/2204/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара».

У зв`язку з вищевикладеним, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ТОВ «Агріколь-Самара» про припинення шляхом розірвання договорів оренди земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з направленням матеріалів справи в частині позовних вимог до відповідача ТОВ «Агріколь-Самара» про розірвання договорів оренди земельної ділянки до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа №904/2204/24 про банкрутство ТОВ «Агріколь-Самара». В іншій частині щодо вирішення позовних вимог до ТОВ «Актив-Р3» про припинення шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки - оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-Р3» задовольнити частково.

Рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2024 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-Р3» про припинення шляхом розірвання договорів оренди земельної ділянки залишити без змін.

Рішення Юр`ївськогорайонного судуДніпропетровської областівід 04жовтня 2024року вчастині задоволенняпозову ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Агріколь-Самара»про припиненняшляхом розірваннядоговорів орендиземельної ділянки(кадастровіномери:1225955100:04:001:0107,1225955100:04:002:0112,1225955100:04:001:0106,1225955100:04:001:0105) скасувати.

Матеріали справи в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» про розірвання договорів оренди земельної ділянки (кадастрові номери: 1225955100:04:001:0107 ,1225955100:04:002:0112 , 1225955100:04:001:0106 ,1225955100:04:001:0105) передати до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа №904/2204/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара».

Вступна та резолютивна частини проголошена 26 лютого 2025 року.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2025 року.

Судді: