Ухвала

від 13.03.2025 по справі 947/17168/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 березня 2025 року

м. Київ

справа № 947/17168/22

провадження № 61-9187св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІН-ФАКТОР», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеса від 09 лютого 2023 року у складі судді Куриленко О. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2024 року у складі колегії суддів: Дришлюка А. І., Громіка Р. Д., Сегеди С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила: 1) визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 03 грудня 2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІН-ФАКТОР» та ОСОБА_2 про право вимоги за кредитним договором від 04 липня 2008 року № 1163/1-08, укладеним між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк «Порто-Франко» та ОСОБА_1 ; 2) визнати недійсним договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, укладений 03 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІН-ФАКТОР» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л., зареєстрований в реєстрі за № 3950 про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеним між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк «Порто-Франко» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. та зареєстрований в реєстрі за № 4786; 3) визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги, укладений 06 березня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про право вимоги за кредитним договором від 04 липня 2008 року № 1163/1-08, укладеним між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк «Порто-Франко» та ОСОБА_1 ; 4) визнати недійсним договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами від 06 березня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л., зареєстрований в реєстрі за №724 про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеним між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк «Порто-Франко» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. та зареєстрований в реєстрі за № 4786.

Рішенням Київського районного суду м. Одеса від 09 лютого 2023 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеса від 09 лютого 2023 року змінено та доповнено в частині мотивування, в іншій частині залишено без змін.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

26 червня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення рішення Київського районного суду м. Одеса від 09 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2024 року, у якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати. За результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявниця посилається неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах: від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18, від 22 грудня 2020 року у справі № 761/20317/18, від 16 грудня 2020 року у справі № 640/14873/19, від 18 листопада 2020 року у справ № 295/3588/14-ц, від 31 липня 2019 року у справі № 910/4816/18, від 21 березня 2018 року у справі № 910/2489/17, від 25 травня 2022 року у справі № 520/4451/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, посилається на порушення судами норм процесуального права (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

У вересні 2025 року ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 та просила рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2024 року залишити без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 26 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2024 року передано на розгляд судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2024 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 з підстав визначених пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Київського районного суду м. Одеса матеріали справи № 947/17168/22; надано іншим учасникам справи строк для подання відзиву.

У вересні 2024 року матеріали справи № 947/17168/22 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН-ФАКТОР», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів відступлення прав вимоги недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеса від 09 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2024 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 19 березня 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник