Рішення

від 27.11.2007 по справі 35/477

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/477

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  35/477

27.11.07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос»

про                стягнення  30 973, 68 грн.     

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача: Хом'як О.Г. –предст. за довір. № 2 від 10.01.2007р.;              

Від відповідача:  не з'явились .   

В судовому засіданні 27.11.2007р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос»про стягнення з відповідача на користь позивача 23 921,17 грн. дебіторської заборгованості з урахуванням індексу інфляції за поставлений товар відповідно до умов укладеного договору, 749,75 грн. в якості трьох процентів річних, 6302,67 грн. в якості пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та стягнення судових витрат.   

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2007р. порушено провадження у справі № 35/477, розгляд справи призначений на 13.11.2007 року.

          12 листопада 2007р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/477 від 16.10.2007р..

До початку судового засідання 13.11.2007р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва надійшла телеграма без зазначення реквізитів сторони, яка її направила з клопотанням про відкладення розгляду справи.

Сторони в судове засідання 13.11.2007р. не з'явились, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/477 від 16.10.2007р. не виконали, витребуваних документів суду не надали.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 35/477 від 13.11.2007р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 27.11.2007р.

В судовому засіданні 27.11.2007р. представником позивача були надані документи до матеріалів справи та для огляду суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити останній в повному обсязі.

          Відповідач в судове засідання 27.11.2007р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/477 від 16.10.2007р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 27.11.2007р. ані відповідач, ані його представники не з'явились.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).  

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Монарх»(далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логос»(далі відповідач) було укладено Договір № 3105-01 дистрибуції в регіоні (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 2.1.) Дистриб'ютор (відповідач) зобов'язується купувати у Компанії (позивача) товар окремими партіями, а також здійснювати його продаж в регіоні від свого імені та за власний рахунок.

Згідно п. 3.2. Договору Дистриб'ютор зобов'язаний провести повний розрахунок за кожну отриману партію товару відповідно до накладної протягом 18 банківських днів з моменту отримання продукції відповідно до накладної на поставку товару.

До терміну оплати, передбаченого п. 3.2. Договору, Компанія надає Дистриб'ютору додатковий строк граничного відтермінування оплати поставленого товару у чотири банківських дня.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 31 327,28 грн., що підтверджується видатковими накладними № 0605/0000000001 від 05.06.2006р., № 0620/000000005 від 20.06.2006р., № 0717/00000000001 від 17.07.2006р. (копії в матеріалах справи).

Відповідач свої зобов'язання щодо сплати за отриманий товар належним чином не виконав, чим порушив умови Договору.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію на суму 28 524,33 грн. від 22.10.2006р. з вимогою сплатити зазначений розмір заборгованості.

Проте, відповідачем було проведено часткову сплату заборгованості.

У зв'язку з цим, по даним бухгалтерського обліку позивача за  відповідачем рахується заборгованість у розмірі 21 263,26 грн.

Згідно з п. 9.4. Договору, починаючи з першого дня затримки оплати поставленого товару у терміни, що перевищують сумарний строк оплати п. 9.3. Договору Дистриб'ютор, на підставі грошової вимоги Компанії, сплачує в користь останньої штрафні санкції у розмір 1,5 % вартості кожної неоплаченої накладної за кожен день прострочення виконання зобов'язання, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ, яка діє на цей момент, за кожен день прострочення платежу на суму простроченого неоплаченого боргу.  

З огляду на зазначене, позивачем було нараховано відповідачу суму пені, що складає 6 302,67 грн.

Крім того, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було здійснено розрахунок суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції, яка становить 23 921,17 грн. та суми 3% річних –749,75 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов'язання за Договором № 3105-01 від 31.05.2006р. щодо сплати за поставлений товар не виконав, суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 21263,26 грн. не сплатив.   

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати за поставлений товар.  

На підставі п. 9.4. Договору позивачем було здійснено нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 6 302,67 грн.

Суд вважає вказану суму нарахованої пені такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене судом було здійснено перерахунок розміру пені, що становить 2293,14 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем було здійснено нарахування 3% річних в розмірі 749,75 грн. та інфляційних збитків в розмірі 2 657,91 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 23 921,17 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 749,75 грн. –3% річних та 2 293,14 грн. –пені, є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -  

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос»(04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 34, р/р 26009010101 в ЗАТ «ПроКредитбанк», МФО 320984, код ЄДРПОУ 23514575), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх»(80465, Львівська обл., Кам'янко –Бузький р-н, смт. Новий Яричів, вул. Шашкевича, 29; 79031, м. Лівів, вул. Демнянська, 4/20, р/р2600613215 в Львівській обл.. дирекції АППБ «Аваль», МФО 325570, код ЄДРПОУ 30542557), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 23 921,17 грн. (двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять одну гривню 17 коп.) –заборгованості з урахуванням індексу інфляції за поставлений товар згідно Договору №3105-01 від 31.05.2006р., 749,75 грн. (сімсот сорок дев'ять гривень 75 коп.) –3% річних, 2293,14  грн. (дві тисячі двісті дев'яносто три гривні 14 коп.) –пені, 269,64 грн. (двісті шістдесят дев'ять гривень 64 коп.)  –державного мита, 102,66 грн. (сто дві гривні 66 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

         4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення:03.12.2007р.