Рішення

від 20.12.2007 по справі 3/506

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/506

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  3/506

20.12.07

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі-А-Хім»

До                        Приватного підприємства «Агора»

Про                         стягнення 40 797,23 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від позивача           Літвінов Є.М. –по дов. № 009 від 20.11.2007

Від відповідача          Любашенко А.О. –директор –розпорядження № 01/05 від

                                29.07.2004

У засіданні брали участь

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі-А-Хім»про стягнення з Приватного підприємства «Агора»21 503,58 грн. основного боргу, 3 913,65 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору поставки товарів № 316/07 від 26.03.2007, 5 380 грн. прямих та непрямих збитків та 10 000 грн. моральної шкоди.

Позивачем в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення позовних вимог в частині основного боргу та штрафних санкцій , в якій заявник просить стягнути з відповідача 21 503,58 грн. основного боргу, 2 146,27 грн. пені, 2 730.95 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 3% річних в сумі 397,67 грн.

Відповідач у письмовому відзиві на позов згоден з частиною обставин викладених в позовній заяві позивача і не відмовляється від сплати заборгованості. Відповідач пояснює недоплату грошових коштів з отриману продукцію в указані позивачем строки тим, що з ним (відповідачем) не розрахувалось інше підприємство за цю же продукцію, відвантажену йому відповідачем в той же період. Частково визнає позовні вимоги в частині суми основного боргу та пені.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.03.2007 між Приватним підприємством «Агора»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі-А-Хім»(поставщик) було укладено договір № 316/07 поставки товарів.

Відповідно до п. 1.1. договору поставщик зобов'язався поставити, а покупець прийняти та сплатити наступний товар –хімічну сировину.

Відповідно до п. 1.1.1. договору найменування, кількість та ціна товару зазначається в специфікаціях, які в разі їх складання, є невід'ємною частиною даного договору, або безпосередньо в рахунку-фактурі на поставлений товар або партію товару.

Згідно специфікації № 1 від 27.03.2007 до договору № 316/07 поставки товарів від 26.03.2007 товар, що поставляється має наступні характеристики: найменування товару –Лувіскол VA37E (PVP/VA Copolymer 50-ти % розчин в етиловому спирту) CAS 25086-89-9, виробник  BASF Німеччина, кількість 900 кг.

Відповідно до специфікації сторонами узгоджено :

загальна вартість товару, що поставляється становить  31 503,60 грн., в тому числі ПДВ;

умови оплати: 30% - передоплата на момент відвантаження товару –виписки видаткової накладної, 70% - протягом 15 робочих днів з моменту відвантаження товару –виписки видаткової накладної;

строк відвантаження : 28.03.2007.

Відповідно до п. 2.1. договору поставки товару проводяться партіями, узгодженими сторонами по кількості, асортименту та строкам, на підставі заявки покупця (в разі, якщо специфікація сторонами не складається) або специфікації.

Як вбачається з матеріалів справи позивач поставив, а відповідач отримав згідно видаткової накладної № РН-135 від 28.03.2007 товар : Luviskol* VA37E в кількості 900 кг на загальну суму 31 503,60 грн.

Згідно п. 3.2. договору оплата за кожну партію товару здійснюється на умовах, передбачених в специфікаціях (в разі їх складання), або в разі поставки без оформлення специфікації) на умовах, що приймаються сторонами при узгодженні заявки покупця.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що оплата за кожну партію товару проводиться  платіжним дорученням шляхом переводу всієї суми вартості товару на розрахунковий рахунок поставщика на підставі виставленої поставщиком рахунку-фактури в безготівковому порядку в строк, зазначений в кожній специфікації окремо.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі рахунку-фактури № СФ-144 від 24.03.2007 відповідачем було перераховано позивачу грошові кошти лише в розмірі 10 000,02 грн., що підтверджується банківською випискою від 28.03.2007.                    

Таким чином, відповідач в порушення умов договору за отриманий товар повністю не сплатив, в результаті чого у позивача виникла заборгованість, яка згідно акту звірки взаєморозрахунків від 13.12.2007, становить 21 503,58 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 21 503,58 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що в разі прострочки платежу покупець сплачує поставщику пеню в розмірі 0,1% в день від вартості товару, неоплаченого в строк.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті отриманих послуг відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір якої, як вбачається з наданого позивачем і неоспореного відповідачем розрахунку позову, становить 1 116,56 грн.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті за отриманий товар  відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 5.1 договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір якої, як вбачається з наданого позивачем і неоспореного відповідачем уточненого розрахунку позову, становить 2 146,27 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 2 146,27 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з уточненого розрахунку позову, наданого позивачем і не оспореного відповідачем, розмір збитків від зміни індексу інфляції становить 2 730,95 грн., а розмір 3% річних –397,67 грн. Вимоги позивача в частині стягнення збитків від зміни індексу інфляції у розмірі 2 730,95 грн. та 3% річних в сумі 397,67 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 000 грн. моральної збитків задоволенню не підлягають виходячи з наступного

Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, ... .

Під немайновою шкодою, завданою юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 10 000 грн. моральної шкоди. Такі докази у матеріалах справи відсутні і не подані до суду.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Агора»(03187, м. Київ, вул. Теремківська, 19,кв. 18, код 31353550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі-А-Хім» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 6, кв. 13, код 31839378) 21 503 (двадцять одну тисячу п'ятсот три) грн. 58 коп. основного боргу, 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 27 коп. пені, 2 730 (дві тисячі сімсот тридцять) грн. 95 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 3% річних в сумі 397 (триста дев'яносто сім) грн. 67 коп., 267 (двісті шістдесят сім) грн. 78 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

СуддяВ.В. Сівакова

Рішення підписано 24.12.2007