Рішення від 14.04.2025 по справі 202/31244/13-ц

Справа № 202/31244/13-ц

Провадження № 2/202/423/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд Дніпропетровської області в складі судді Доценко С.І., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» до ПАТ « АКЦЕНТ БАНК» , ОСОБА_1 про витребування у відповідача предмет застави

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.11.2023 року було відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 202/31244/13-ц провадження 2/202/8145/2013 за позовом ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» до ПАТ « АКЦЕНТ БАНК» , ОСОБА_1 про витребування у відповідача предмету застави та звернення стягнення на предмет застави .

Із матеріалів відновленого судового провадження встановлено, що позивач у серпні 2013 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про витребування у відповідача автомобілю: ЗАЗ, модель: TF699P, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий сєдан - B, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , який є предметом застави та звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору № DN81AR100030127 від 17 січня 2008 року відповідач отримала кредит у розмірі 50 010 грн. 50 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16 січня 2015 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачкою був укладений договір застави. Згідно договору застави в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором відповідач надав в заставу рухоме майноавтомобіль: ЗАЗ, модель: TF699P, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий сєдан - B, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що належить їй на праві власності. Крім того, позивачем 20 жовтня 2010 року з відповідачем ПАТАкцент-Банкбуло укладено договір поруки № 167. Відповідачка порушила умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користуванням кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни, в зв`язку з чим за сумою кредиту станом на 22 липня 2013 року виникла заборгованість у сумі 194 421 грн. 60 коп. Просив суд, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором витребувати у ОСОБА_1 предмету застави та передати його у заклад (володіння) позивачу, звернути стягнення на предмет застави, стягнути солідарно з відповідачів суму 10 000 грн. 00 коп., стягнути з відповідачки Ходус сплачений судовий збір та стягнути з відповідачки Ходус витрати на юридичну допомогу у розмірі 3 200 грн. 00 коп.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банкПриват Банкзадоволені частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN81AR100030127 від 17 січня 2008 року в сумі 194 421 грн. 60 коп.,було звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль: ЗАЗ, модель: TF699P, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий сєдан - B, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом опису та передачі зазначеного автомобіля ПАТ КБПриват Банкз правом його продажу ПАТ КБПриват Банкз укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, із зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБПриват Банквсіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

20.12.2023 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2013 року по справі № 202/31244/13-ц скасоване за заявою представника відповідача ОСОБА_1 та справа призначена до нового розгляду за правилами загального позовного провадження .

Ухвалою суду від 09.05.2024 року задоволено клопотання відповідача АТ «АКЦЕНТ БАНК» та витребувано у позивача договір поруки № 167 від 20.10.2010 року та додаток до нього.

Відповідно до заяви позивача від 26.09.2024 року ,банк не може надати оригінал договору поруки № 167 від 20.10.2010 року та додаток до нього та надає суду лише його копію.

07.11.2024 року ухвалою суду закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

07.04.2025 року ухвалою суду закрите провадження в частині позовних вимог ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , а саме в частині звернення стягнення на предмет застави за кредитним договором № DN81AR100030127 від 17 січня 2008 року транспортний засіб ЗАЗ, модель: TF699P, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий сєдан - B, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 шляхом надання ПАТ КБПриват Банк права укладати від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, із зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБПриват Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та прийняте рішення про продовження судового розгляду

Тому суд розглядає позов лише в частині позовних вимог ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» до ПАТ « АКЦЕНТ БАНК» , ОСОБА_1 про витребування у відповідача ОСОБА_1 та передання в заклад ( володіння) шляхом опису ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» предмету застави за кредитним договором № DN81AR100030127 від 17 січня 2008 року транспортний засіб ЗАЗ, модель: TF699P, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий сєдан - B, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 та комплекту ключів до нього.

Представником відповідача ОСОБА_1 подано відзивна позовнузаяву ,в якомувін протизадоволення позовузаперечував.Заявив ,що позовні вимоги ПАТ КБ« ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_1 є необґрунтованимитакими,що непідлягають задоволенню,тому щопозивачем недотримано встановленупроцедуру зверненнястягнення напредмет застави.В порушення ч.1ст.23,ст.24ст.27Закону України«Про забезпеченнявимог кредиторів тареєстрацію обтяжень»у редакціїна часвиникнення правовідносиндля зверненнястягнення напредмет заставибанк мавби письмовоповідомити боржника та зареєструвати вДержавному реєстрі відомостіпро зверненнястягнення на предметобтяження ілише післяспливу 30 денногостроку з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження у боржника виникає обов`язок у разі не виконання зобов`язання передати на вимогу обтяжувача негайно предмет обтяження у володіння обтяжувача . Позивачем не дотримана ця процедура, а тому позовна вимога про витребування увідповідача ОСОБА_1 та переданняв заклад(володіння)шляхом опису ПАТКБ «ПРИВАТБАНК» предметузастави є незаконною та не може бути задоволена.Окрім того заборгованість вважає не безспірною. Так, вважає що банком безпідставно нараховано комісію за обслуговування договору фінансового моніторингу , тому що це є обов`язком банку.

Представник відповідача АТ « АКЦЕНТ-БАНК», який є правонаступником ПАТ « АКЦЕНТ-БАНК», подав письмові заперечення проти позову, в якому зазначив, що АТ « АКЦЕНТ-БАНК» не є належним відповідачем по справі тому що банк не укладав та не брав на себе зобов`язання за договором поруки №167 від 20.10.2010 року, на що посилається позивач. Позивачем не надано оригіналу договору поруки. Окрім того , звертає увагу , що позивач звернувся до суду поза строками позовної давності, встановлених ст.257 ЦК України. Тому просив відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду, що не перешкоджає суду розглянути справу на підставі наданих сторонами доказів.

Дослідивши надані сторонами докази окремо та в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Позивачем на підтвердження позовних вимог надано кредитно-заставний договір № DN81AR100030127 від 17 січня 2008 року, який укладено між позивачем і ОСОБА_1 . Предметом договору є кредит, який банк надає ОСОБА_1 , який вона має повернути у становлений договором строк та сплатити проценти за користування та інші платежі за умовами договору. Для забезпечення зобов`язань за цим договором позичальник надає банку предмет застави, яким, відповідно до п.17 договору є транспортний засіб ЗАЗ, модель: TF699P, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий сєдан - B, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . Пунктом 13 договору встановлено порядок звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку шляхом передачі предмету застави у власність банку, продажу предмету застави банком, звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса ,будь-яка інша процедура передбачена законом. За вибором банку звернення стягнення на предмет застави може бути в судовому порядку.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № DN81AR100030127 від 17 січня 2008 року, станом на 22.07.2013 року, заборгованість за зобов`язаннями відповідача становить 194421,60 грн.

Згідно із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль ЗАЗ, модель: TF699P, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий сєдан - B, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 .

Таким чином, на підставі досліджених доказів судом встановлено, що між позивачем і ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір № DN81AR100030127 від 17 січня 2008 року за умовами якого позивач надав кошти відповідачу на умовах їх повернення з відсотками. Договір був забезпечений заставою автомобілю ЗАЗ, модель: TF699P, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий сєдан - B, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1

Також, суд зазначає що позивачем як доказ надано копію договору поруки №167 від 20.10.2010 року з додатком №1 до нього в якій зазначено що ПАТ « АКЦЕНТ-БАНК» є поручителем за договором № DN81AR100030127 від 17 січня 2008 року.

Відповідач АТ « АКЦЕНТ-БАНК» (колишня назва ПАТ « АКЦЕНТ-БАНК» ) оспорює укладення договору поруки, а на ухвалу суду про витребування доказів , позивач не надав оригінал доказу, повідомивши про неможливість його подати, а тому , на підставі ч.6 ст.95 ЦПК України цей доказ не береться судом до уваги.

Згідно з приписами статей525,526,629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі досліджених доказів встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не належним чином виконувала зобов`язання, не сплачувала регулярно обов`язкові платежі за договором внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до ч.2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження передбачено спеціальним Законом України « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» ( далі- Закон N 1255-IV)

Відповідно до цього Закону N 1255-IV, в редакції чинній на момент звернення до суду з позовом , відповідно до ст.11 обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Частинами першою, третьоюстатті 24 встановлено порядок звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

За положеннями ст.27,28 ЗаконуN1255-IV передбачена процедура , яка передує зверненню до суду з вимогами про звернення стягнення на підставі судового рішення, якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов`язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувала.

Так, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим

обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

За змістом цих положень Закону N 1255-IV правові наслідки у вигляді обов`язку боржника негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача виникають та пов`язані з додержанням 30 денного строку, який обчислюється з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, якщо протягом цього строку зобов`язання залишається невиконаним . І у разі якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет

забезпечувального обтяження, не виконує обов`язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та внесення відомостей до нього врегульованостаттею 42 Закону N 1255-IV, згідно з якою держателем Реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. До Реєстру вносяться, зокрема, відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Частиною четвертоюстатті 43 Закону N 1255-IVвизначено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зістаттею 24 цього Законуреєструються держателем або реєстратором Реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

Порядок ведення Реєстру затвердженопостановою Кабінету Міністрів Українивід 05 липня 2004 року N 830(далі - Порядок N 830).

Пунктом 4 Порядку N 830 визначено, що державна реєстрація відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису.

У пункті 5 Порядку N 830 передбачено, що державна реєстрація приватних обтяжень рухомого майна проводиться будь-яким нотаріусом або його помічником, які відповідно до законодавства отримали ідентифікатор доступу до Реєстру, а також адміністратором Реєстру та його філіями на підставі відповідного договору.

А у пункті 6 цього Порядку вказано, що заяву про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження (далі - заява) у паперовій формі підписує обтяжувач, справжність підпису якого нотаріально засвідчується (крім випадків подання заяви щодо публічних обтяжень та випадків подання заяви нотаріусу, яким безпосередньо вчинено дію, спрямовану на виникнення, зміну, припинення обтяження, а також на звернення стягнення на предмет обтяження).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.

За змістом цієї статті кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост.80 ЦПК України докази мають бути достатніми . Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За норами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.83 ЦПК України сторони подають докази у справ безпосередньо до суду разом із заявами по суті спору.

Ч.8 ст.83 ЦПК України докази,не поданіу встановленийзаконом абосудом строк,до розглядусудом неприймаються,крім випадку,коли особа,яка їхподає,обґрунтувала неможливістьїх поданняу вказанийстрок зпричин,що незалежали віднеї.

Таким чином, із аналізу зазначеного законодавства встановлено, що витребування у відповідача та передачі у володіння позивача предмету застави пов`язується саме з реєстрацією у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження та сплив тридцятиденного строку для добровільного виконання боржником свого зобов`язання.

Відповідач заперечує факт належного повідомлення боржника про порушення забезпеченого зобов`язання, а позивачем не надано доказів на підтвердження реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з якої пов`язується перебіг 30-денного строку для добровільного виконання боржником своїх зобов`язань та відомості про надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання.

Позивачем разом з позовною заявою ( перелік додатків до позовної заяви та у відновлених матеріалах) такі докази не подавались та позивач не звертався до суду із клопотанням про прийняття доказів , які не мали змоги подати у встановлений законом строк.

Таким чином , позивачем не доведено додержання процедури реєстрації обтяження та спливу строку повідомлення боржника про обов`язок добровільно виконати зобов`язання або передати предмет обтяження позивачу, яка б давала право для стягнення на підставі рішення суду , відповідно до вимог ст.28 Закону N 1255-IV в редакції, що діяла на момент звернення з позовом.

На підставі викладеного позов задоволенню не підлягає.

В основу позиції суду покладено правові висновки ВП ВС викладені в постанові від 16.05.2018 № 320/8269/15-ц, відповідно до яких для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Вказані вимоги є імперативними і не виконуються на розсуд стягувача.

Судові витрати , які складаються із судового збору, який було сплачено при зверненні з позовом , на підставі ст.141 ЦПК України , віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК»( на момент судового розгляду - АТ КБ « ПРИВАТБАНК») до ПАТ « АКЦЕНТ БАНК» »( на момент судового розгляду - АТ КБ « ПРИВАТБАНК») ОСОБА_1 про витребування у відповідача ОСОБА_1 та передання в заклад ( володіння) шляхом опису ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» предмету застави за кредитним договором № DN81AR100030127 від 17 січня 2008 року транспортного засобу ЗАЗ, модель: TF699P, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий сєдан - B, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 та комплекту ключів до нього.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 14.04.2025 року.

Суддя С. І. Доценко