Рішення

від 08.01.2008 по справі 6/347

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/347

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.01.08 р.                                                                               Справа № 6/347                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі  Шабановій Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Метизи та кріплення” м.Авдіївка, Донецької області

до відповідача:   Державного підприємства  “Добропіллявугілля” м.Добропілля

третьої особи

про стягнення  17 618грн. 04коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Соболь О.В. - представник по довіреності №2 від 08.01.2008р.,

                        Юдіна Т.М. -  представник по довіреності №3 від 08.01.2008р.,

                        Нелєпова  Є.В.- представник по довіреності №1 від 08.01.2008р.

від відповідача –  Голяк В.О. – представник по довіреності від 27.12.2007р.  №1/2587

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

           Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Метизи та кріплення” м.Авдіївка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з  Державного підприємства  “Добропіллявугілля” м.Добропілля  боргу за поставлену продукцію у сумі 13 999грн., 3% річних у сумі 635грн. 95коп. та інфляційних у сумі 2 983грн. 09коп. відповідно договору №87 від 29.12.2005р. (Усього 17 618грн. 04коп.).

          Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позовних вимог, оскільки позивачем у порушення п.4.3 договору №87 від 29.12.2005р. не направлений рахунок (платіжна вимога) про сплату поставленого товару. А також заперечив проти нарахування штрафних санкцій, так як нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов”язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано. Але, у судовому засіданні відповідач не заперечував проти наявності заборгованості, про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2007р., підписаний уповноваженими особами обох підприємств та скріплений печатками.

           Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд -

                                           в с т а н о в и в :

          29 грудня 2005р.  між Товариством з обмеженою відповідальністю “Метизи та кріплення” м.Авдіївка, Донецької області та відособленим підрозділом “Управління матеріально-технічного постачання” Державного підприємства  “Добропіллявугілля”  був укладений договір №87, згідно умов якого позивач   взяв на себе зобов”язання  поставити відповідачу товарно-матеріальні цінності (далі-продукція), оговорені у специфікаціях до даного договору, а відповідач зобов”язався прийняти  цю продукцію та оплатити  її вартість.

        Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

                     Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору по витратним накладним  №РН-000052 від 01.03.2006р. та №РН-0000057 від 07.03.2006р. за довіреностями  серії ЯЛЯ №018054 від 28.02.2006р. та серії ЯЛЯ №018088 від 07.03.2006р.  здійснив поставку продукції у адресу відповідача на суму 29 499грн. та виставив для сплати рахунки-фактури №СФ-000057 від 21.02.2006р. і  №СФ-0000070 від 07.03.2006р. на загальну суму поставки. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки продукції, а саме: рахунки-фактури, витратні та податкові накладні, довіреності до них, акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2007р., підписаний уповноваженими особами обох підприємств та скріплений печатками і переконав суд у факті поставки продукції у адресу відособленого підрозділу “Управління матеріально-технічного постачання” Державного підприємства  “Добропіллявугілля”.

          Пунктом  3.4 договору №87 від 29.12.2005р. сторони встановили, що  оплата за  продукцію здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом дев”яносто календарних днів з моменту постачання.  Але відповідач взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті продукції виконав частково, у сумі 15 500грн. В результаті чого у Державного підприємства  “Добропіллявугілля”  перед позивачем виникла заборгованість у сумі  13 999грн.,  яка до теперішнього часу ним не погашена.  

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання  по оплаті  поставленої продукції  своєчасно не виконав.

           Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону              відповідачу нараховані 3% річних у сумі  635грн. 95коп. та інфляційні у сумі 2 983грн. 09коп., які  також підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу поставлена позивачем продукція не оплачена, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.  

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем у порушення договору №87 від 29.12.2005р. не направлений рахунок (платіжна вимога) про сплату поставленого товару, так як пунктом  3.4 договору №87 від 29.12.2005р. передбачено, що оплата за продукцію здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом дев”яносто календарних днів з моменту постачання, ані з моменту пред”явлення рахунку.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82,  84, 85 ГПК  України, суд –

                                                 В И Р І Ш И В  :

        Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Метизи та кріплення” м.Авдіївка, Донецької області до Державного підприємства  “Добропіллявугілля” м.Добропілля   про стягнення  17 618грн. 04коп. задовольнити   повністю.  

         Стягнути з Державного підприємства  “Добропіллявугілля” (85000, м.Добропілля, пр.Шевченко,2, п/р № 26003309571068 у філії відділення АК ПІБ м.Добропілля, МФО 334118, ЄДРПОУ 32186934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Метизи та кріплення”  (86060, м.Авдіївка, Донецька область, вул.Менделєєва, 4/52, п/р № 26002051702559  в ДРУ КБ “Приватбанк”, МФО 335496, ЄДРПОУ 33196833) борг  у сумі 13 999грн., 3% річних у сумі 635грн. 95коп., інфляційні у сумі 2 983грн. 09коп.,   витрати по сплаті держмита у сумі  177грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Рішення   було оголошено  у судовому засіданні   08.01.2008р.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Подколзіна Л.Д.