13/211
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
ПОСТАНОВА
Іменем України
12.09.2006 року Справа № 13/211
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Медуниці О.Є.
Семендяєвої І.В.
Секретар судового засідання: Антонова І.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного підприємства “Виробничо-
комерційна фірма “АУРУМ”, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 19.06.06
у справі №13/211 (суддя – Яресько Б.В.)
за позовом Закритого акціонерного товариства
“Луганський патронний завод”, м. Луганськ
до відповідача Приватного підприємства “Виробничо-
комерційна фірма “АУРУМ”, м. Луганськ
про стягнення 4293 грн. 32 коп.
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство „Луганський патронний завод”, м. Луганськ (далі – ЗАТ „Луганський патронний завод”) звернулось до господарського суду Луганської області про стягнення з Приватного підприємства „Виробничо – комерційна фірма „АУРУМ”, м. Луганськ (далі – ПП „ВКФ „АУРУМ”) боргу в сумі 3820 грн. 07 коп., пені в сумі 275 грн. 78 коп., 3 % річних в сумі 42 грн. 97 коп., втрат від інфляції 154 грн. 50 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.2006 по справі №13/211
вимоги позивача задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто борг в сумі 3820 грн. 04 коп., 3 % річних в сумі 42 грн. 97 коп., втрати від інфляції 154 грн. 50 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 95 грн. 44 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 110 грн. 42 коп. В решті позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції застосував положення ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, в решті вимог відмовлено з посиланням на ст. 547, ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції відповідач у справі звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою без дати, в якій просить скасувати згадане рішення повністю та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу по даній справі в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог відповідач (заявник скарги) посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, і вважає, що неповне з'ясування господарським судом Луганської області обставин, що мають значення для справи призвело, на його думку, до прийняття неправильного рішення.
У відзиві від 15.08.2006 № 108/92 на апеляційну скаргу позивач зазначив, що вважає рішення господарського суду Луганської області від 19.06.2006 по даній справі обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства „Виробничо – комерційна фірма „Аурум” без дати на рішення господарського суду Луганської області від 19.06.2006 по справі №13/211 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя – Єжова С.С., суддя – Баннова Т.М., суддя – Парамонова Т.Ф.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 14.08.2006 по справі №13/211 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відпусткою, із складу судової колегії по даній справі виключено головуючого суддю Єжову С.С. та суддю Баннову Т.М., введено до складу колегії суддів головуючого суддю Бойченка К.І. та суддю Медуницю О.Є.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 28.08.2006 по справі №13/211, у зв'язку з відпусткою, із складу судової колегії по даній справі виключено суддю Парамонову Т.Ф. та введено до складу судової колегії суддю Семендяєву І.В.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.
Згідно договору № 19 від 20.01.2005р., укладеного між сторонами у справі, позивач за накладною № 405 від 25.11.2005р. відпустив відповідачу металобрухт класу 5А на суму 2820,02 грн., а за накладною № 442 від 28.11.2005р. - на суму 2500,02 грн., всього на суму 5320,04 грн. (далі договір).
За умовами п.3.1 договору відповідач зобов'язувався здійснити 100% передоплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом трьох днів з моменту отримання рахунку від позивача.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Позивачем не доведено факту вручення відповідачу (п.3.1 договору) рахунків для здійснення останнім передоплати.
За умов неотримання передоплати після фактичного отримання відповідачем металобрухту позивач згідно ст. 530 Цивільного кодексу України у претензії № 1 від 03.02.2006 р. за вихідним № 46 заявив відповідачу вимогу сплатити вищевказаний металобрухт на суму 3820,05 грн., врахувавши при цьому часткову оплату у сумі 1500,00 грн., про що зазначив у цій претензії.
Відповідач претензію №1 від 03.02.2006р. за вихідним №46 від позивача отримав 04.02.2006 р., але в порушення положень ст. 530 Цивільного кодексу України оплату не здійснив, не оспоривши при цьому вимоги позивача.
Також відповідач не заперечив проти позову.
Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням часткової оплати у сумі 1500,00 грн., здійсненої відповідачем 17.11.2005р., залишок неоплаченого металобрухту складає в сумі 3820,04, а не 3820,07 грн., як вказано у позові.
Місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги у частині стягнення боргу у сумі 3820,04 грн. та відмовив у частині решти заявленого до стягнення боргу в сумі 00,03 грн. за безпідставністю.
За умовами договору сторони не передбачили сплату пені за прострочку оплати отриманого металобрухту, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові в частині заявленої до стягнення пені в сумі 275,78 грн.
У відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.
Місцевий господарський суд помилково без врахування фактичної дати початку періоду прострочки оплати (12.02.06) задовольнив у повному обсязі заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 154,50 грн. та 3% річних в сумі 42,97 грн., що розраховані позивачем.
Враховуючи дату початку періоду прострочки оплати боргу в сумі 3820,04 грн. та дату звернення до місцевого господарського суду з позовом (21.04.06), втрати від інфляції та 3% річних підлягають до стягнення у сумі 56,91 грн. і 21,08 грн. відповідно, а в решті заявлених до стягнення сум втрат від інфляції та 3% річних слід відмовити за необґрунтованістю.
З урахуванням вищевикладеного оскаржуване рішення необхідно змінити, виклавши п. 2 його резолютивної частини у наступній редакції:
„2. Стягнути з Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “АУРУМ”, м. Луганськ, вул. Лізи Чайкіної, 78, ідентифікаційний код №31995806, на користь Закритого акціонерного товариства “Луганський патронний завод”, м. Луганськ, вул. Поштова, 1-М, ідентифікаційний код №32201889, борг у сумі 3820 грн. 04 коп., 3% річних у сумі 21 грн. 08 коп., втрати від інфляції у сумі 56 грн. 91 коп., державне мито у сумі 90 грн. 94 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 105 грн. 21 коп., видати наказ.”
Судові витрати за позовом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За апеляційною скаргою на позивача покладаються витрати по держмиту в сумі 02,41 грн.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 4 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В :
1.Апеляційну скаргу відповідача – Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “АУРУМ”, м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 19.06.06 по справі №13/211 задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 19.06.06 по справі №13/211 змінити.
3.Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 19.06.06 по справі №13/211 викласти у наступній редакції:
“2.Стягнути з Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “АУРУМ”, м. Луганськ, вул. Лізи Чайкіної, 78, ідентифікаційний код №31995806, на користь Закритого акціонерного товариства “Луганський патронний завод”, м. Луганськ, вул. Поштова, 1-М, ідентифікаційний код №32201889, борг у сумі 3820 грн. 04 коп., 3% річних у сумі 21 грн. 08 коп., втрати від інфляції у сумі 56 грн. 91 коп., державне мито у сумі 90 грн. 94 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 105 грн. 21 коп., видати наказ.”
4. Пункти 1 і 3 рішення господарського суду Луганської області від 19.06.06 у справі №13/211 залишити без змін.
5.Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Луганський патронний завод”, м. Луганськ, вул. Поштова, 1-М, ідентифікаційний код №32201889, на користь Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “АУРУМ”, м. Луганськ, вул. Лізи Чайкіної, 78, ідентифікаційний код №31995806, витрати по сплаті державного мита у сумі 02 грн. 41 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду.
Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя І.В. Семендяєва
Надруковано 5 примірників:
1-до справи;
2-позивачу - ЗАТ “Луганський патронний завод”, за адресою: вул. Поштова, буд. 1-М, м. Луганськ, 91055;
3-відповідачу (заявнику скарги) – ПП “Виробничо-комерційна фірма “АУРУМ”, м. Луганськ, за адресою: вул. Лізи Чайкіної, 78, м. Луганськ, 91000;
4-місцевому господарському суду Луганської області;
5-до наряду ЛАГС.
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 127843 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні