5020-11/182
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
13 грудня 2010 року справа № 5020-11/182
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”
(01133, м.Київ, бул.Л.Українки, 26)
в особі: філії „Кримська регіональна дирекція” Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”
(м.Севастополь, вул. Леніна, 70)
до: Приватного підприємства „Інжстройсервіс”
(99040, м.Севастополь, вул. Ген.Коломійця 13, кв.20)
про: стягнення заборгованості у розмірі 1192485,42 грн.
суддя Дмитрієв В.Є.
За участю представників:
позивача - Райський Д.І., довіреність № 185-ф/10 від 20.04.2010, ТОВ „Український промисловий банк”,
відповідача - не з'явився, ПП „Інжстройсервіс”.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі філії „Кримська регіональна дирекція” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства „Інжстройсервіс” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1192485,42 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати заборгованості за договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) № 23/К-08 від 27.03.2008.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11.10.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/182.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач до початку судового засідання 20.10.2010 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою директора (вх.№ 14136-д). Ухвалою суду від 20.10.2010 клопотання відповідача задоволено, розгляд справи відкладений на 08.11.2010.
У судове засідання 08.11.2010 представник відповідача не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Крім того, до початку судового засідання 24.11.2010 відповідач повторно звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи (вх.№ 15456-д) у зв'язку з відрядженням директора відповідача Вісторовського О.В. Ухвалою суду від 24.11.2010 клопотання відповідача також задоволено, розгляд справи відкладений на 13.12.2010.
До початку судового засідання 13.12.2010 відповідача втретє подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№ 16106-д), у зв'язку з відрядженням директора відповідача Вісторовського О.В. При цьому, правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не скористався: не надав господарському суду відзиву на позовну заяву та документів, що підтверджують заперечення проти позову. Докази перебування директора відповідача на лікарняному та у відрядженні також відсутні.
Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях є правом сторони у справі.
Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В силу статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є юридичною особою.
Чинне господарське процесуальне законодавство не обмежує кількості представників, яких може призначати одна особа.
В заявах відповідача про відкладення розгляду справи вказувалося на неможливість забезпечити явку у судове засідання директора відповідача Вісторовського О.В., втім не зазначалося, що заважає відповідачу направити в судове засідання іншого представника.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити та розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
27.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі філії Кримської регіональної дирекції ТОВ „Український промисловий банк” (Банк) та приватним підприємством „Інжстройсервіс” (Позичальник) укладений договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) № 23/К-08 (далі –кредитний договір) (а.с. 9-11).
Згідно пунктом 1.1 кредитного договору Банком виконані прийняті на себе зобов'язання, а саме: відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування 14000000,00 грн., з кінцевою датою повернення 26.03.2015 та процентною ставкою 19% річних.
Для надання кредиту та обліку нарахованих відсотків відповідачеві були відкриті відповідні рахунки.
Надання кредитних коштів позичальнику підтверджується випискою з особового рахунку позичальника (а.с.21-35) та меморіальними ордерами (а.с. 36-42).
Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору, повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається Позичальником не пізніше останнього дня строку кредитної лінії.
Згідно з пунктом 9.2 кредитного договору Банк має право зупинити подальше кредитування та/або вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені даним договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов даного договору, а Позичальник зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надіслання Банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за Договором, та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, зокрема, у випадку порушення Позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим Договором.
Відповідачем умови кредитного договору виконувались не у повному обсязі, у зв'язку з чим, на виконання пункту 9.2 кредитного договору, 28.04.2010 позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення про дострокове повернення кредитних коштів (вих.№ 806) (а.с. 18).
Проте, відповідач вимоги вказаного повідомлення не виконав, кредитні кошти не повернув.
У зв'язку з викладеним, за твердженням позивача, у відповідача утворилась заборгованість по кредиту у розмірі 1055617,56 грн. та заборгованість по сплаті відсотків, нарахованих за користування кредитом у розмірі 114483,92 грн.
Зазначене стало причиною для звернення позивача до господарського суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 530 Цивільного кодексу України, визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Докази оплати позивачем наявної заборгованості за кредитом у розмірі 1055617,56 грн. на день винесення рішення відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 3 статті 346 Господарського кодексу України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, також, передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов`язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.
Відповідно до пункту 4.2 кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.
Відповідно до розрахунку заборгованості сума прострочених процентів, нарахованих за користування кредитними коштами, склала 114483,92 грн. Суд вважає наданий розрахунок заборгованості процентів вірним, а суму заборгованості за відсотками у розмірі 114483,92 грн. такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 8.1 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від несвоєчасного сплаченого платежу за кожний день прострочення.
На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення процентів за кредитом у розмірі 7581,77 грн. та пеню за несвоєчасне погашення щомісячної комісії у розмірі 920,10 грн.
Згідно зі статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Однак, відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку з викладеним, на вимогу суду позивачем був здійснений розрахунок суми пені відповідно до вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (а.с. 76), який є вірним та обґрунтованим.
Отже, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню, а саме: у частині стягнення пені за несвоєчасне погашення процентів за кредитом - у розмірі 7428,69 грн.; у частині стягнення пені за несвоєчасне погашення щомісячної комісії - у розмірі 912,04 грн.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача поточної щомісячної комісії у розмірі 1735,26 грн. та простроченої щомісячної комісії у розмірі 12146,81 грн.
Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору у редакції договору про внесення змін та доповнень №1 від 26.05.2008 до вказаного договору (а.с. 13) щомісячна комісія за управління кредитом сплачується із розрахунку 0,003% за кожний день від фактичної суми заборгованості за траншами, наданими позичальнику починаючи з дати укладення договору про внесення змін та доповнень №1 від 26.05.2008.
Крім того, судом встановлено, що 10.10.2008 між сторонами укладений договір про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору, відповідно до якого пункт 1.1 кредитного договору стосовно щомісячної комісії викладений у наступній редакції: щомісячна комісія за управління кредитом із розрахунку 3,00 процентів річних від фактичної суми заборгованості.
Також відповідно до договору про внесення змін та доповнень від 15.10.2009 №3 до кредитного договору щомісячна комісія за управління кредитом визначається з розрахунку:
- 1,00 процент річних від фактичної суми заборгованості в період з 15.10.2009 по 14.04.2010,
- 3,00 проценти річних від фактичної суми заборгованості в період з 15.04.2010 по 26.03.2015.
Перевіривши розрахунок суми щомісячної комісії, здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є вірним, а позовні вимоги у цій частині є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита та інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Інжстройсервіс” (99040, м.Севастополь, вул. Ген.Коломійця 13, кв.20 код ЄДРПОУ 31656384, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325, відомості про рахунки в установах банків відсутні) заборгованість за кредитом у розмірі 1055617,56 грн., заборгованість по процентах у розмірі 114483,92 грн., поточну щомісячну комісію у розмірі 1735,26 грн., прострочену щомісячну комісію у розмірі 12146,81 грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів за кредитом у розмірі 7428,69 грн., пеню за несвоєчасне погашення щомісячної комісії у розмірі 912,04 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 11923,24 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,97 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 14.12.2010.
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2010 |
Оприлюднено | 16.12.2010 |
Номер документу | 12835369 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Гонтар Віктор Іванович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Гонтар Віктор Іванович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Гонтар Віктор Іванович
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Дмитрієв Віктор Євгенович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Борисова Юлія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні