Окрема ухвала

від 10.12.2010 по справі 5020-3/145-12/135-3/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/145-12/135-3/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРЕМА УХВАЛА

10 грудня 2010 року справа № 5020-3/145-12/135-3/183

За позовом          Міністерства оборони Російської Федерації

(вул. Знаменка, 19, м. Москва, Росія, 119160)

                    в особі командира військової частини 99764-2

(вул. Луначарського, 35, м. Севастополь, 99050)

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Стиль-Парнас”

(вул. Хрустальова, 149, кв. 49, м. Севастополь, 99040)

про стягнення 203 300,00 грн.,

Суддя Головко В.О.,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2009 Міністерство оборони Російської Федерації в особі командира військової частини 99764-2 (далі – позивач) звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стиль-Парнас” (далі – відповідач) про стягнення 203300,00 грн., з яких: 199100,00 грн. – неустойка, 4200,00 грн. – збитки.

Ухвалою від 23.02.2009 позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі № 5020-3/145; розгляд справи призначено на 09.04.2009.

Відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суддя, серед іншого, зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії, витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою від 23.02.2009 суд зобов'язував відповідача надати такі документи:

-          відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують зазначені в ньому обставини (оригінали – для огляду та належним чином засвідчені копії – для приєднання до матеріалів справи), докази направлення копії відзиву позивачеві;

-          оригінал Державного контракту № 105 від 05.07.2008 (для огляду в судовому засіданні);

-          документи, що підтверджують наявність статусу юридичної особи, в тому числі статут, свідоцтво про державну реєстрацію, довідку управління статистики про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (оригінали – для огляду; належним чином засвідчені копії –для приєднання до матеріалів справи);

-          довідку про наявність рахунків в установах банку;

-          документи, що підтверджують повноваження осіб, які представлятимуть інтереси відповідача у судовому засіданні (оригінали – для огляду; належним чином засвідчені копії – для приєднання до матеріалів справи).

Проте, в судове засідання 09.04.2009 відповідач надав лише документ, що підтверджує повноваження представника, – довіреність /том 1, арк. с. 51/. Решту витребуваних судом документів не надав, посилаючись, зокрема, на неотримання ним копії позовної заяви (хоча в матеріалах справи є фіскальний чек про надсилання відповідачеві копії позовної заяви та додатків до неї, а також опис вкладень до цінного листа /том 1,      арк. с. 6-7/).

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду щодо надання відзиву на позов та доказів в обґрунтування заперечень проти позову, а також статутних та інших документів суд ухвалою від 09.04.2009 відклав розгляд справи на 21.05.2009 та зобов'язав відповідача виконати ухвалу суду від 23.02.2009.

До початку судового засідання 21.05.2009 відповідач надав клопотання про повернення позовної заяви позивачу або припинення провадження у справі, посилаючись на незрозумілість відповідачем пред'явлених до нього позовних вимог /том 1, арк. с. 60/.

Це клопотання було розглянуто судом, результат розгляду клопотання відображений в протоколі судового засідання від 21.05.2009 /том 1, арк. с. 80/ та ухвалі від 21.05.2009    /том 1, арк. с. 81-83/.

Також в судовому засіданні 21.05.2009 відповідачем були надані копії статутних документів, які долучені судом до матеріалів справи /том 1, арк. с. 61-73/, та копія Державного контракту № 105 від 05.07.2008 зі специфікацією № 1 /том 1, арк. с. 74-78/.

Ухвалою від 21.05.2009 суд відклав розгляд справи на 16.06.2009 та зобов'язав відповідача, зокрема, надати відзив на позов (копію відзиву надіслати позивачу) та довідку про наявність рахунків в установах банку. Крім того, суд зобов'язав відповідача здійснити звірення взаємних розрахунків за надісланим йому позивачем актом, підписаний акт надати суду.

В судовому засіданні 16.06.2009 відповідач надав для огляду оригінали статутних документів, для приєднання до матеріалів справи –довідку про наявність рахунків в установах банку, а також клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що отримав копію позовної заяви лише в день засідання суду 16.06.2009, а тому не встиг належним чином підготуватися до розгляду справи.

Ухвалою від 16.06.2009 розгляд справи був відкладений на 09.07.2009; цією ж ухвалою суд вчетверте зобов'язав відповідача надати відзив на позов з відповідним обґрунтуванням, оригінал Державного контракту № 105 від 05.07.2008 (для огляду в судовому засіданні) та здійснити з позивачем звірення взаємних розрахунків за Державним контрактом № 105 від 05.07.2008.

Проте, судове засідання, призначене на 09.07.2009, не відбулось у зв'язку із подачею відповідачем апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Севастополя від 21.05.2009 (про відкладення розгляду справи); провадження у справі було зупинено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2009 апеляційну скаргу ТОВ „Стиль-Парнас” на ухвалу господарського суду м. Севастополя від 21.05.2009 залишено без розгляду; апеляційне провадження за скаргою припинено /том 1, арк. с. 138-140/.

В своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач подав апеляційну скаргу на ухвалу, оскарження якої не передбачено процесуальним законом.

Ухвалою від 07.08.2009 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на 22.09.2009.

Однак, 26.08.2009 відповідач подав касаційну скаргу на ухвалу господарського суду м. Севастополя від 21.05.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2009.

У зв'язку з чим судове засідання, призначене на 22.09.2009, не відбулося.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2009 ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2009 залишено без змін, а касаційну скаргу ТОВ „Стиль-Парнас” – без задоволення /том 2, арк. с. 39-40/.

При цьому суд касаційної інстанції зауважив на необґрунтованості доводів скаржника, викладених в касаційній скарзі, та невідповідності їх нормам чинного законодавства.

Після повернення справи з Вищого господарського суду України ухвалою від 30.11.2009 суд поновив провадження у справі та призначив справу для розгляду в судовому засіданні на 12.01.2010.

Проте, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, невиконанням ним вимог суду щодо надання повного та обґрунтованого відзиву на позов і здійснення звірки взаємних розрахунків з позивачем суд визнав за потрібне відкласти розгляд справи на 21.01.2010, вкотре зобов'язавши відповідача надати відзив на позов та попередивши його про наслідки невиконання вимог суду та нез'явлення в судове засідання.

13.01.2010 на адресу суду надійшов лист-запит Вищого господарського суду України (вх. № 186-д) щодо надіслання справи для її подальшого скерування до Верховного Суду України через надходження касаційної скарги ТОВ „Стиль-Парнас” від 21.12.2009 б/н на постанову Вищого господарського суду України від 15.10.2009 у справі № 5020-3/145.

Ухвалою суду від 15.01.2010 провадження у справі № 5020-3/145 було зупинено до розгляду Верховним Судом України касаційної скарги ТОВ „Стиль-Парнас” на постанову Вищого господарського суду України від 15.10.2009.

Ухвалою Верховного Суду України від 04.03.2010 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 15.10.2009 у справі № 5020-3/145 /том 2, арк. с. 115/.

13.07.2010 справа повернулась до господарського суду м. Севастополя.

Розпорядженням в. о. голови господарського суду м. Севастополя справу № 5020-3/145 передано до провадження судді Харченка І.А.

Ухвалою від 16.07.2010 справу прийнято до провадження суддею Харченком І.А., справі присвоєно № 5020-3/145-12/135; провадження у справі зупинено до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Севастополя від 12.01.2010 (про відкладення розгляду справи).

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.07.2010 ТОВ „Стиль-Парнас” відмовлено в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Севастополя від 12.01.2010 з причин неможливості оскарження в апеляційному порядку ухвал про відкладення розгляду справи /том 2, арк. с. 136-138/.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 02.08.2010 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на 02.11.2010. Але, через подачу відповідачем касаційної скарги на ухвалу господарського суду м. Севастополя від 12.01.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.07.2010 справу надіслано до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2010 касаційну скаргу ТОВ „Стиль-Парнас” залишено без задоволення, ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.07.2010 –без змін /том 2, арк. с. 164-165/. Справу повернуто до господарського суду м. Севастополя.

Ухвалою від 22.11.2010 вказана справа прийнята до провадження суддею         Головко В.О., з привласненням справі номеру 5020-3/145-12/135-3/183, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2010.

09.12.2010 від Товариства з обмеженою відповідальністю „Стиль-Парнас” надійшла апеляційна скарга (вх. № 16095-д) на ухвалу господарського суду м. Севастополя від 22.11.2010.

Зі змісту статті 106 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що зазначена ухвала господарського суду від 22.11.2010 (про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду в судовому засіданні) оскарженню не підлягає.

Ухвалою від 10.12.2010 апеляційну скаргу ТОВ „Стиль-Парнас” повернуто заявнику.

Надаючи оцінку описаним вище діям відповідача, суд дійшов висновку про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, спрямоване на навмисне затягування вирішення спору, та порушення прав позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У пункті 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.12.1992          № 01-6/1444 „Про практику застосування стаття 90 Господарського процесуального кодексу України” (в редакції Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 19.07.2010 № 04-06/113) звернуто увагу на недопустимість дій деяких сторін, третіх осіб у справах, спрямованих на зловживання своїми процесуальними правами.

Зокрема, Вищий господарський суд України зазначає, що такі дії можуть полягати у заявленні численних безпідставних відводів суддям, нез'явленні представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, поданні не заснованих на законі клопотань про вчинення судом процесуальних дій, поданні зустрічних позовів без дотримання вимог ГПК, одночасному оскарженні судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, поданні апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо.

Подібна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Згідно зі статтею 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” обов'язковим для господарського суду є застосування при розгляді справ Конвенції та практики Європейського суду з прав людини.

Так, стаття 6 Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумний строк –це найкоротший строк розгляду і вирішення спору, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів в господарських правовідносинах.

Суд вважає, що дії відповідача, спрямовані на навмисне затягування судового процесу, порушують міжнародний принцип вирішення спору протягом розумного строку та відповідне право позивача.

Згідно з абзацом другим пункту 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.12.1992 № 01-6/1444 „Про практику застосування стаття 90 Господарського процесуального кодексу України” (в редакції Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 19.07.2010 № 04-06/113) окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи (зокрема, у випадках, зазначених у пункті 12 цього роз'яснення) суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи.

В абзаці п'ятому пункту 12 зазначеного Роз'яснення говориться, що у будь-яких випадках зловживання процесуальними правами господарським судам належить реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 ГПК, –шляхом винесення окремих ухвал, а за наявності підстав також і надіслання повідомлень органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність всіх підстав для винесення на адресу відповідача даної окремої ухвали.

Товариству з обмеженою відповідальністю „Стиль-Парнас” слід взяти до уваги викладене в цій окремій ухвалі та вжити невідкладних заходів до усунення виявлених порушень.

Керуючись статтями 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, суд –

у х в а л и в :

1.          Винести на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Стиль-Парнас” окрему ухвалу та надіслати її для розгляду та вжиття заходів до усунення виявлених порушень законності та недоліків в діяльності товариства.

2.          Згідно зі статтею 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” про результати розгляду окремої ухвали повідомити господарський суд міста Севастополя в місячний строк.

Суддя                                                                                                                 В.О.Головко