Постанова

від 07.12.2010 по справі 9/305

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2010 № 9/305

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представникі в:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Комунальне підпр иємство "Шляхово-експлуатаці йне управління по ремонту та утриманню автомобільних шля хів та споруд на них Солом"янс ького району м. Києва"

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 13.10.2010

у справі № 9/305 ( .....)

за позовом Комунальне підприєм ство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утр иманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом"янсько го району м. Києва"

до Товариство з обмежен ою відповідальністю "Житло-Б уд"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення матеріал ьної шкрди (збитків) в розмірі 274 605,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємс тво „Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утр иманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янсько го району м. Києва” (далі - пози вач) звернулося з позовною за явою до Товариства з обмежен ою відповідальністю "Житло-б уд" (далі - відповідач) про стяг нення 274.605,60 грн. спричинених зби тків.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 13.10.2010 р. у спр аві № 9/305 (далі - Рішення суду) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з даним ріш енням, позивач звернувся до К иївського апеляційного госп одарського суду з апеляційно ю скаргою, в якій просить Ріше ння суду скасувати і прийнят и нове рішення, яким позов зад овольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційн ої скарги мотивовані тим, що м ісцевим господарським судом було неповно з' ясовано обс тавини, які мають значення дл я справи, а також невірно заст осовано норми матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що у червн і 2010 p., прокладаючи інженерні м ережі, відповідач здійснив с амовільне розриття асфальто бетонного покриття проїзної частини вулиці Городня у м. Ки єві, зруйнував 620 кв. м асфальто бетонного покриття проїзної частини, трьох зливоприймач ів та пошкодив 24 оглядових кол одязя. За твердженням апелян та, дане розриття було здійсн ено відповідачем без відпові дного дозволу власника дорож нього об'єкту або уповноваже ного ним органу (Головне упра вління контролю за благоустр оєм території ум. Києві) та без погодження з Державтоінспек цією. Вказаними діями відпов ідача позивачеві було завдан о матеріальної шкоди на суму 274.605,60 грн., яку позивач просить в ідшкодувати на підставі ст. 1 116 Цивільного кодексу України .

Апелянт стверджує, що вказа ним обставинам, які підтверд жуються наявними у справі ма теріалами, місцевим судом не було надано належної оцінки , у зв' язку із чим останній ді йшов помилкового висновку пр о відсутність причинно-наслі дкового зв' язку між протипр авною поведінкою відповідач а та шкодою, завданою позивач у.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 22.11.2010 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу

Комунального підприємства „Шляхово-експлуатаційне упр авління по ремонту та утрима нню автомобільних шляхів та споруд на них солом' янськог о району міста Києва” і поруш ено апеляційне провадження у справі № 9/305.

У судовому засіданні предс тавник апелянта підтримав ви моги апеляційної скарги та п роси її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечу вав проти доводів скаржника, викладених в апеляційній ск арзі, просив суд відмовити в ї ї задоволенні.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представників стор ін, дослідивши докази, проана лізувавши на підставі встано влених фактичних обставин сп рави правильність застосува ння судом першої інстанції н орм законодавства, колегія с уддів встановила наступне.

Як підтверджується матері алами справи, за позивачем за кріплено на праві повного го сподарського відання основн і фонди об' єктів зовнішньо го благоустрою, зокрема прої зд та тротуар по вул. Городня п лощею 6400 та 3200 кв. м у м. Києві, на підставі наказу Головного у правління з питань майна КМД А № 23 від 21.02.2002 р. (п. 2.1 Переліку до н аказу), прийнятого на виконан ня розпорядження Київської м іської державної адміністра ції від 19.12.2001 р. № 2738 “Про деякі пит ання діяльності підприємств , що входять до складу Київськ ого комунального об' єднанн я по експлуатації автомобіль них шляхів та споруд на них “ Київміськгідрошляхміст”.

Згідно з наказом Комунальн ого управління "Шляхово-експ луатаційне управління Солом 'янського району м. Києва" № 85/1 в ід 20.06.2010 р. та відповідно до вимо г ст. 19 Закону України “Про бла гоустрій населених пунктів” було створено постійно діюч у комісію по визначенню відн овної вартості благоустрою п о самовільних роботах на вул ично-шляховій мережі Солом'я нського району м. Києва (далі - Комісія)

За твердженням позивача, у червні 2010 p. відповідачем було здійснено розриття асфальто бетонного покриття проїзної частини вулиці Городня у м. Ки єві та зруйновано 620 кв. м асфа льтобетонного покриття прої зної частини, трьох зливопри ймачів та пошкоджено 24 оглядо вих колодязя, що, на думку пози вача, підтверджується Актом обстеження від 24.06.2010 p., складени м зазначеною вище Комісією з а участю представника відпов ідача - директора з виробницт ва ОСОБА_2, який від підпис у вказаного акта відмовився.

Як встановлено Актом обсте ження об' єкта благоустрою в ід 24.06.2010 р., було виявлено розрит тя проїзної частини за адрес ою: м. Київ, вул. Огородня, а саме має місце руйнування асфаль тобетонного покриття проїзн ої частини площею пошкодженн я 620 кв. м, трьох зливоприймачів та пошкодження 24 оглядових ко лодязів. В акті також зазнача ється, що розмір відновлювал ьної вартості робіт складає 274.605,6 грн. та Комісією пропонуєт ься відновити дорожнє покрит тя на всю проїзну частину по т ипу існуючого.

Позивач стверджує, що доказ ом розриття проїзної частини (об' єкта благоустрою) саме відповідачем є також постано ва у справі про адміністрати вне правопорушення № 344165 від 24.06 .2010 p., складена співробітником ДАІ Солом'янського району м. К иєва Пхайко О.М., про притягнен ня громадянина ОСОБА_1 за ст. 140, ч. 2 КУпАП до адміністрати вної відповідальності у вигл яді штрафу (копія в матеріала х справи) та протокол про адмі ністративне правопорушення № 399 від 02.07.2010 p., складений провідн им спеціалістом Управління к онтролю за благоустроєм Соло м'янської районної у м. Києві д ержавної адміністрації Янен ко І.І., про вчинення адміністр ативного правопорушення гро мадянином ОСОБА_2 за ст. 152 К УпАП за виконання робіт по пр окладанню інженерної мережи без дозвільних документів п о вул. Городній 02.07.2010 р. (копія в м атеріалах справи).

Позивач також стверджує, що оскільки вказані фізичні ос оби є працівниками відповіда ча, то відповідальність за їх дії має нести саме відповіда ч у вигляді відшкодування зб итків як встановлено у ч. 1 ст. 19 Закону України “Про благоу стрій населених пунктів” у в ідповідності до ст. 1166 ЦК Украї ни. Розмір збитків позивачем визначається відповідно до розрахунку, здійсненого поз ивачем самостійно (а. с. 14-19).

Відповідач у справі стверд жує, що громадянин ОСОБА_1 . не є та не був працівником ві дповідача, а отже докази прит ягнення даного громадянина д о адміністративної відповід альності не можуть доводити, що відповідач несе відповід альність за дії вказаної осо би, а доказів притягнення до в ідповідальності громадянин а ОСОБА_2. в матеріалах спр ави немає (наданий протокол н е є належним доказом притягн ення особи до адміністративн ої відповідальності). Крім то го, відповідач посилається н а те, що позивачем не доведено розмір заподіяних збитків, а також відповідачем надано д окази, що ним проведено робот и по відновленню проїзної ча стини по вул. Городній (копії р ахунків-фактур, накладних, ак тів тощо додані до справи).

Відповідно до п. 6 Роз' ясне ння Вищого господарського су ду України від 01.04.1994 р. N 02-5/215 “Про д еякі питання практики виріше ння спорів, пов'язаних з відшк одуванням шкоди” для правиль ного вирішення спорів, пов'яз аних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розпод іл між сторонами обов'язку до казування, тобто визначення, які юридичні факти повинен д овести позивач або відповіда ч.

За загальними правилами су дового процесу кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень (стаття 33 ГПК України). В иходячи з цього, відповідно д о статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода зап одіяна працівником відповід ача саме під час виконання ни м своїх трудових (службових) о бов'язків, безпосередній при чинний зв'язок між правопору шенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

При цьому встановлення при чинного зв'язку між протипра вною поведінкою особи, яка за вдала шкоду, та збитками поте рпілої сторони є важливим ел ементом доказування наявнос ті реальних збитків. Слід дов ести, що протиправна дія чи бе здіяльність завдавача є прич иною, а збитки, які виникли у п отерпілої особи, - наслідком т акої протиправної поведінки .

Питання про наявність або в ідсутність причинного зв'язк у між протиправною поведінко ю особи і шкодою має бути вирі шено судом шляхом оцінки усі х фактичних обставин справи.

Як у випадках порушення зоб ов'язання за договором, так і з а зобов'язанням, що виникає вн аслідок заподіяння шкоди, ци вільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає п резумпцію вини правопорушни ка. Отже, позивач не повинен до казувати наявність вини відп овідача у заподіянні шкоди. Н авпаки, на відповідача покла дено тягар доказування того, що в його діях (діях його прац івників) відсутня вина у запо діянні шкоди.

Як встановлено нормами ста тті 1166 ЦК України, яка регулює з агальні правила відшкодуван ня завданої особі недоговірн ої шкоди (генеральний делікт ), майнова шкода, завдана непра вомірними рішеннями, діями ч и бездіяльністю особистим не майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкод а, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодову ється в повному обсязі особо ю, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, зв ільняється від її відшкодува ння, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Загальною підставою засто сування до правовідносин із завдання шкоди коментованої статті є відсутність догові рних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредито ром (потерпілим). Разом з тим д еліктне зобов'язання може ви никнути і між особами, що пере бувають в договірних відноси нах, однак завдана шкода не ма є бути пов'язана з порушенням договірного зобов'язання.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно д овести такі факти:

а) неправомірність поведін ки особи. Неправомірною можн а вважати будь-яку поведінку , внаслідок якої завдано шкод у, якщо завдавач шкоди не був у повноважений на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкод ою слід розуміти втрату або п ошкодження майна потерпілог о та (або) позбавлення його осо бистого нематеріального пра ва (життя, здоров'я тощо). У відн осинах, що розглядаються, шко да - це не тільки обов'язкова у мова, але і міра відповідальн ості, оскільки за загальним п равилом статті, що завдана шк ода відшкодовується в повном у обсязі (мова йдеться про реа льну шкоду та упущену вигоду );

в) причинний зв'язок між про типравною поведінкою та шкод ою є обов'язковою умовою відп овідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком повед інки завдавача шкоди;

г) вина завдавача шкоди, за в иключенням випадків, коли в с илу прямої вказівки закону о бов'язок відшкодування завда ної шкоди покладається на ві дповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазнач ених умов є обов'язковою для п рийняття судом рішення про в ідшкодування завданої шкоди .

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК Укр аїни юридична або фізична ос оба відшкодовує шкоду, завда ну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудови х (службових) обов'язків.

Місцевий суд дійшов виснов ку, що позивачем у справі не д оведено ані того, що шкода вчи нена працівниками відповіда ча при виконанні ними трудов их обов' язків, ані наявност і самої шкоди на момент розгл яду спору (як і не доведено нал ежними засобами доказування розмір шкоди, яку просить стя гнути позивач та яка має визн ачатися у відповідності до в имог діючого законодавства), ані наявності прямого причи нно-наслідкового зв' язку мі ж діями відповідача та збитк ами позивача.

Колегія суддів вважає вказ аний висновок обґрунтованим та правомірним, виходячи з на ступного.

Місцевим судом 16.09.2010 р. в поряд ку ст. 38 ГПК України було напра влено судових запий до ДПА Ук раїни з метою з' ясування чи є ОСОБА_1. (особа щодо якої складено протокол про адміні стративне правопорушення) по садовою особою відповідача, на який ДПА України повідоми ло, що за отриманням відповід ної інформації необхідно зве ртатися до ДПІ у Миронівсько му районі Київської області з відповідною ухвалою.

Також місцевим судом були н аправлені судові запити для витребування доказів щодо п ритягнення до адміністратив ної відповідальності ОСОБ А_2. та встановлення місця ро боти ОСОБА_1.

Після розгляду справи по су ті, 22.10.2010 р. до суду надійшла відп овідь ДПІ у Миронівському ра йоні Київської області з вит ребуваними документами, відп овідно до якої громадянин ОСОБА_1. є працівником ТОВ “Ф енікс Транс” та ТОВ “НВЦ “Іде я”. Дані докази долучено до ма теріалів справи.

Таким чином, що матеріали сп рави містять докази, що ОСО БА_1. не є працівником відпов ідача, а отже подання до спра ви доказів щодо притягнення даної особи до адміністратив ної відповідальності не має ніякого значення для вирішен ня спору у справі, оскільки не може підтверджувати заподі яння шкоди діями працівників відповідача під час виконан ня трудових обов' язків.

Щодо протоколу адміністра тивного правопорушення на гр омадянина ОСОБА_2., який є працівником відповідача (що сторонами у справі не запере чується), складеного спеціал істом відділу контролю за бл агоустроєм району Солом' ян ської районної у місті Києві державної адміністрації від 02.07.2010 р., то він не може бути нале жним доказом у розумінні ст.. 4 3 ГПК України протиправності поведінки особи, оскільки та ким доказом може бути лише по станова про притягнення до а дміністративної відповідал ьності, яка в матеріалах спра ви відсутня.

Відповідно до листа Печерс ької районної у місті Києві д ержавної адміністрації від 2 0.10.2010 р. № 6299/1/10 адміністративна ко місія адміністрації поверну ла складений спеціалістом в ідділу контролю за благоустр оєм району Солом' янської ра йонної у місті Києві державн ої адміністрації протокол пр о адміністративне правопору шення № 399 від 02.07.2010 р. на гр.. ОСОБ А_3. без розгляду, в т. ч. через те, що додані матеріали не під тверджують, що ОСОБА_2. є по садовою особою, відповідальн ою за порушення Правил благо устрою м. Києва.

Переглядаючи спір по суті, колегія суддів також бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 22 ЦК Україн и збитками є:

1) втрати, яких особа зазнал а у зв'язку зі знищенням або п ошкодженням речі, а також вит рати, які особа зробила або м усить зробити для відновленн я свого порушеного права (реа льні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайн их обставин, якби її право не б уло порушене (упущена вигода ).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договор ом або законом не передбачен о відшкодування у меншому а бо більшому розмірі.

На вимогу особи, якій завд ано шкоди, та відповідно до о бставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода , завдана майну, може відшкод овуватися в натурі (переданн я речі того ж роду та тієї ж як ості, полагодження пошкодже ної речі тощо).

Статтею 225 ГК України визнач ено, зокрема, таке.

До складу збитків, що підляг ають відшкодуванню особою, я ка допустила господарське пр авопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошк одженого або знищеного май на, визначена відповідно до в имог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'є ктам, вартість додаткових ро біт, додатково витрачених ма теріалів тощо), понесені сто роною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'я зання другою стороною;

неодержаний прибуток (втра чена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала п раво розраховувати у разі належного виконання зобов'яз ання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадк ах, передбачених законом.

При визначенні розміру зби тків, якщо інше не передбачен о законом або договором, врах овуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'яза ння на день задоволення боржником у добровільному п орядку вимоги сторони, яка за знала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добро вільному порядку, - на день по дання до суду відповідного п озову про стягнення збитків.

Кабінетом Міністрів Укр аїни можуть затверджувати ся методики визначення розм іру відшкодування збитків у сфері господарювання.

Позивач просить суд стягну ти 274.605,60 грн. спричиненої матері альної шкоди (збитків) в той ча с, як відповідно до п. 2.1.22 додатк а до наказу №23 від 21.02.2002 р. Головн ого управління з питань майн а КМДА залишкова вартість пр оїздів та тротуарів на вул. Го родній площею 9,6 тис. кв. м стано м на 01.10.2001 р. становила 89,39 тис. грн ., а внаслідок розкриття було п ошкоджено 620 кв. м проїзної час тини, на що позивач посилаєть ся в позовній заяві.

Згідно з довідкою позивача від 08.09.2010 р. (а. с. 54) станом на 01.09.2010 р. з алишкова вартість проїздів т а тротуарів на вул. Городній п лощею 7,4 тис. кв. м. становила 0,0 г рн.

Відповідно до ст. 19 Закону Ук раїни “Про благоустрій насел ених пунктів” збитки, завдан і об'єкту благоустрою в резул ьтаті порушення законодавст ва з питань благоустрою насе лених пунктів, підлягають ві дшкодуванню в установленому порядку.

Оцінка завданих збитків пр оводиться балансоутримувач ем у разі:

1) протиправного пошкодженн я чи знищення елементів благ оустрою;

2) пошкодження чи знищення е лементів благоустрою при:

а) ліквідації аварій на інже нерних мережах та інших елем ентах благоустрою;

б) здійсненні ремонту інжен ерних мереж;

в) видаленні аварійних сухо стійних дерев та чагарників;

г) прокладанні нових інжене рних мереж;

ґ) виконанні інших суспільн о необхідних робіт.

У випадках пошкодження чи з нищення елементів благоустр ою, визначених пунктом 2 части ни другої цієї статті, винна ю ридична чи фізична особа усу ває пошкодження (відновлює е лементи благоустрою) власним и силами або за домовленістю з балансоутримувачем перера ховує на його рахунок суму ві дновної вартості.

Порядок визначення віднов ної вартості об'єктів благоу строю затверджується Кабіне том Міністрів України.

Розмір відшкодування збит ків, завданих об'єкту благоус трою, визначається балансоут римувачем за методикою визна чення відновної вартості об' єктів благоустрою, затвердже ною центральним органом вико навчої влади з питань житлов о-комунального господарства .

При цьому вказаний Закон не встановлює, що винна юридичн а чи фізична особа усуває пош кодження (відновлює елементи благоустрою) власними силам и виключно після узгодження з балансоутримувачем (на чом у наполягає позивач).

Порядок визначення віднов ної вартості об' єктів благо устрою затверджено постанов ою Кабінету Міністрів Україн и від 15.06.2006 р. за № 826, відповідно до якого встановляється порядо к та методика визначення так ої вартості, а сама методика в изначення відновної вартост і об' єкта благоустрою встан овлена наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 03.11.2008 р . за № 326.

Позивачем доказів здійсне ння поданого розрахунку (а. с . 14-19)відповідно до вказаних нор мативних актів суду не надан о, а отже суд не може прийняти як доведений розмір шкоди, як у позивач просить стягнути.

Крім того, ч. 3 ст. 19 Закону Укра їни “Про благоустрій населен их пунктів” встановлюється в першу чергу обов' язок вин ної особи усунути пошкодженн я. Відновлення проїзної част ини було рекомендовано і акт ом Комісії від 24.06.2010 р.

Як вбачається з поданих ві дповідачем документів, пошко дження проїзної частини усун ені відповідачем за власний рахунок та проїзна частина в ідновлена за рахунок відпові дача.

Посилання позивача на те, що такі відновлення не відпові дають законодавчо встановле ним і проектним вимогам та ви могам ДБН В.2.3.-4-2007, не доведені на лежними і допустимими засоба ми доказування. Наданий пози вачем Протокол № 949 від 13.10.2010 р. Ла бораторії контролю якості ма теріалів, сумішей та дорожні х робіт Комунального підприє мства «Київблагоустрій» (а. с . 95) не відповідає вимогам прав ил щодо належності і допусти мості доказів, оскільки, по-пе рше, його копія належним чино м не засвідчена, і, по-друге, по зивачем не доведено, що вказа на організація вправі робити експертні висновки, які можу ть бути прийняті судом без за перечень.

Беручи до уваги всі наведен і обставини в їх сукупності, к олегія суддів вважає, що пози вачем у належний і допустими й спосіб не доведено, що він вт ратив майна, зазнав чи повине н зазнати витрат на відновле ння пошкодженого (а згодом ві дновленого відповідачем май на) у заявленому розмірі.

З урахуванням наведеного к олегія суддів також приходит ь до висновку про те, що наявно сті шкоди, протиправності по ведінки працівників відпові дача та причинного зв' язку між шкодою та винними діями в ідповідача матеріалами спра ви не встановлено.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини сп рави, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

За таких обставин, місцевий суд підставно відмовив в зад оволенні позовних вимог з пі дстав їх необґрунтованості.

Витрати по оплаті державно го мита та інформаційно-техн ічне забезпечення судового п роцесу покладаються на позив ача, відповідно до ст. 49 Господ арського процесуального код ексу України.

Колегія суддів також врахо вує, що на момент прийняття о скаржуваного рішення до місц евого суду не надійшла інфор мація по направленим судовим запитам, а тому, враховуючи за кінчення процесуальних стро ків розгляду, рішення прийня то у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними матеріа лами справи.

Щодо посилань апелянта на т е, що розгляд справи за наявни ми матеріалами є неможливим, оскільки судом не отримано в ідповіді на запити суду (суд в итребовував вказані докази з а клопотанням позивача), то ко легія суддів зазначає, що обо в' язок доводити ті обставин и, на які посилається сторона лежить саме на сторонах у спр аві (ст. 33 ГПК України) та сторон а по справі в порядку ст. 38 ГПК У країни повинна довести суду неможливість самостійного о тримання тих доказів, про вит ребування яких вона клопоче перед судом. Представник поз ивача, який є адвокатом в сил у норм Закону України “Про ад вокатуру” не був позбавлений можливості в порядку підгот овки позовної заяви звернути ся з заявою про отримання нео бхідних доказів до відповідн их органів державної влади з метою недопущення затягува ння строків розгляду справи та розгляду спору у передбач ені процесуальні строки.

Згідно зі ст. 104 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни підставами для скасува ння або зміни рішення місцев ого господарського суду є, зо крема, недоведеність обстави н, що мають значення для справ и, які місцевий господарськи й суд визнав встановленими; н евідповідність висновків, ви кладених у рішенні місцевого господарського суду, обстав инам справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК Украї ни господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єк тивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись за коном.

Доводи, викладені скаржник ом в апеляційній скарзі, не пі дтверджуються доказами, наяв ними в матеріалах справи.

Всі інші доводи та заперече ння сторін, надані на їх підтв ердження докази колегією суд дів до уваги не беруться на пі дставі ст. 34 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, оскільки не мають значення для справи з урахуванням зая влених позовних вимог та виз начених законодавством підс тав для їх задоволення.

Зважаючи на вищенаведене, к олегія суддів дійшла висновк у про те, що рішення Господарс ького суду міста Києва від 13.10.2 010 р. у справі № 9/305 прийнято з пов ним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значен ня для розгляду спору, а та кож з дотриманням норм матер іального і процесуального пр ава, у зв'язку з чим апеляційна скарга, з викладених у ній під став, задоволенню не підляга є.

Зважаючи на відмову в задов оленні апеляційної скарги, в ідповідно до вимог ст. 49 Госпо дарського процесуального кодексу України, витрати, понесені скаржником при по данні апеляційної скарги зі сплати державного мита, не ві дшкодовуються та покладають ся на апелянта.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 75, 99, 101, 103, 105 Госп одарського процесуального к одексу України, Київський ап еляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ко мунального підприємства „Шл яхово-експлуатаційне управл іння по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та спо руд на них солом' янського р айону міста Києва” залишити без задоволення, а рішення Го сподарського суду міста Києв а від 13.10.2010 р. у справі № 9/305 - без з мін.

2. Матеріали справи № 9/305 повер нути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена до касацій ної інстанції у встановленом у законом порядку.

Головуючий суддя

Судді