Рішення

від 17.11.2010 по справі 2-52-10

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-52-10

17 листопада 2010 року Краснол иманський міський суд Донець кої області у складі :

головуючого судді - Шавирі ної Л.П.

при секретарі - Подосел ьник Л.М., Киркач Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красн ий Лиман за участю позивача, п редставника позивача адвока та ОСОБА_1., представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБ А_3 та її представника адвок ата ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5, представника рад и опіки та піклування Красно лиманської міської ради, сві дків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОС ОБА_13, ОСОБА_14 справу за п озовом ОСОБА_15, яка діє у вл асних інтересах та інтересах неповолітніх дітей - ОСОБ А_16 та ОСОБА_17, до ОСОБА_ 3 та ОСОБА_18, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_19, орган о піки та піклування Краснолим анської міської ради, викона вчий комітет Ямпільської сел ищної ради, Державна інспекц ія архітектурно-будівельног о контролю в Донецькій облас ті про визнання права власно сті на сумісне майно подружж я та поділ спадкового майна, с уд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, яка діє у в ласних інтересах та інтереса х неповнолітніх дітей, зверн улася до суду з позовом до від повідачів та третіх осіб про визнання права власності на сумісне майно подружжя та по діл спадкового майна, який дв ічі уточнювала, і в частині п оділу автомобіля ВАЗ 210 держав ний номерний знак НОМЕР_1 позов на підставі заяви пози вача ухвалою суду від 24.02.2010 року залишено без розгляду. В інші й частині позивач та її предс тавники позов підтримали і п росили його задовольнити, ви знавши за позивачем право вл асності на 5/8 частин як за друж иною, що пережила свого чолов іка, на жилий будинок з господ арськими спорудами, розташов аний в АДРЕСА_1, та за ОСО БА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1, та за ОСОБА_17, 2005 року, в порядку спа дкування після смерті ОСОБ А_20, який помер ІНФОРМАЦІЯ _4 року, право власності по 1/8 ч астині на вказаний жилий буд инок.

Відповідач ОСОБА _3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах відповідача ОСОБА_18, та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги пози вача не визнали і просили від мовити у їх задоволенні у зв' язку з тим, що саме відповідач у було надано дозвіл на будів ництво і земельна ділянка, ро зташована в АДРЕСА_1, була надана саме їй у встановлено му законом порядку для будів ництва жилого будинку, який в она будувала зі своєю сім' є ю і за усною домовленістю між ними їй допомагав в цьому її брат - ОСОБА_20 Інших дого ворів, у тому числі і про створ ення сумісної власності, між ними не було. Після смерті О СОБА_20 вона не може закінчит и будівництво, бо в цьому їй чи нить перешкоди позивач. В зв' язку з чим до теперішнього ча су будинок не закінчений буд івництвом і його не введено в експлуатацію, тому і не зареє стровано його на праві власн ості за будь-ким.

ОСОБА_19, предста вник виконавчого комітету Ям пільської селищної ради м. Кр асний Лиман Донецької област і та представник Державної і нспекції архітектурно-будів ельного контролю в Донецькій області в судове засідання н е з' явилися, про час та місце розгляду справи були попере джені належним чином.

Третя особа ОСОБ А_5 позов не визнав, заперечу вав проти його задоволення, в казавши на те, що спірний буди нок будував разом зі своєю др ужиною ОСОБА_3 за власні к ошти. Не заперечував того, що ОСОБА_20 надавав їм в цьому допомогу, але договору з ним п ро створення сумісної власно сті на будинок вони не мали.

Представник треть ої особи - органу опіки та пі клування Краснолиманської м іської ради ОСОБА_21 підтр имав позов і в інтересах непо внолітніх дітей просив його задовольнити.

Перевіривши в судо вому засіданні позовні вимог и позивача, наданими сторона ми доказами, суд встановив на ступне.

На підставі рішенн я Ямпільської селищної ради м. Красний Лиман Донецької об ласті № 119.1 від 10.10.1990 року ОСОБА _3 для будівництва жилого бу динку було надано земельну д ілянку по АДРЕСА_1 і 19.10.1990 рок у укладено договір про надан ня в безстрокове користуванн я цієї земельної ділянки для будівництва жилого будинку на праві власності. При цьому їй було дозволено будівницт во жилого будинку загальною площею 98 кв. м та жилою - 57 кв.м , а також надвірну вбиральню зі сміттєзбиральним майданч иком площею 3 кв. м (а.с.15-17).

15.01.1991 року їй же в зв' язку з цим було надано генера льний план забудови вказаної земельної ділянки(а.с.18).

25.11.1997 року Краснолима нським відділом РАГС Донецьк ої області між позивачем та ОСОБА_20 було зареєстрован о шлюб - актовий запис № 271 (а.с .11).

Від сумісного житт я вони мають двох неповноліт ніх дітей - ОСОБА_16, ІНФ ОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_17, ІН ФОРМАЦІЯ_3(а.с.12-13).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ро ку ОСОБА_20 помер(а.с.14).

16.07.2009 року позивач зв ернувся до суду з позовом про визнання за нею права власно сті на ? частину як за дружиною і на 1/8 - як за спадкоємцем, і з а неповнолітніми дітьми ОС ОБА_16 та ОСОБА_17 по 1/8 части ні за кожним, як за спадкоємця ми на житловий будинок площе ю 169,3 кв., 52,8 кв. м із яких являютьс я жилими А-3, душ Б, вбиральню В , сарай, навіс Г, колонку к варт істю 305078,0 грн., посилаючись на по яснення свідків, як на підтве рдження того, що власниками д омобудівлі в рівних частинах являються вона та її померли й чоловік, бо саме вони викону вали роботи по будівництву б удинку та купували деякі буд івельні матеріали.

Відповідно до ч.1 ст . 376 ЦК України житловий будино к, будівля, споруда, інше нерух оме майно вважаються самочин ним будівництвом, якщо вони з будовані або будуються на зе мельній ділянці, що не відвед ена для цієї мети, або без нале жного дозволу чи затвердженн я належного проекту, або з іст отними порушення будівельни х норм і правил.

Цією нормою передб ачено, що особа, яка здійснила або здійснює самовільне буд івництво нерухомого майна не набуває права власності на н ього.

Але вказаною нормо ю передбачено виключення із цих правил і право власності на самочинно збудоване неру хоме майно може бути за рішен ням суду визнано за особою, як а здійснила самочинне будівн ицтво на земельній ділянці, щ о не була їй відведена для ціє ї мети, за умови надання їй зем ельної ділянки у встановлено му порядку під уже збудоване нерухоме майно, та за особою в ласником земельної ділянки, яка здійснила самочинне буді вництво на цій земельній діл янці, якщо це не порушує прав і нших осіб.

На підставі ст. 301 Зак ону України від 20.04.2000 року «Про планування і забудову терит орій», ст. 18 Закону України від 16.11.1992 року «Про основи містобу дування» будівництво об' єк тів містобудування незалежн о від форм власності здійсню ється з дозволу відповідних рід, які можуть делегувати це право відповідним виконавчи м органам. А закінчені будівн ицтвом об' єкти підлягають п рийняттю в експлуатацію в по рядку, встановленому Кабінет ом Міністрів України.

З врахуванням того , що між сторонами виник спір п ро право власності на новост ворене майно, яке являється о б' єктом самочинного будівн ицтва, суд при вирішенні спор у керується також вимогами с т. 331 ЦК України, якою передбач ено, що право власності на нов остворене нерухоме майно(жит ловий будинок, будівлі, спору ди тощо) виникає з моменту зав ершення будівництва.

Якщо договором або законом передбачено прийнят тя нерухомого майна до експл уатації, право власності вин икає з моменту прийняття йог о до експлуатації.

Якщо право власнос ті на нерухоме майно відпові дно до закону підлягає держа вній реєстрації, право власн ості виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до п.1.6 Т имчасового положення про пор ядок державної реєстрації пр ава власності та інших речов их прав на нерухоме майно, зат вердженого наказом Міністер ства юстиції України від 07.02.2002 р . №7/5 з наступними змінами та до повненнями, реєстрації підля гають права власності тільки на об' єкти нерухомого майн а, які прийняті в експлуатаці ю.

Згідно п.1 Порядку п рийняття в експлуатацію закі нчених будівництвом об' єкт ів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, прийня ття в експлуатацію закінчени х будівництвом об' єктів під лягає у підтвердженні держав ними приймальними комісіями готовності до експлуатації об' єктів нового будівництв а.

Як вбачається із ма теріалів справи земельна діл янки ОСОБА_20 по АДРЕСА_1 під будівництво жилого буди нку ніколи не надавалася, а бу ла надана в розмірі 1200 кв. м для цих цілей ОСОБА_3 10.10.1990 року і відповідно до рішення Ямпі льської селищної ради від 24.02.19 92 року їй же була доведена до 150 0 кв. м(а.с.15-17,27), чого не заперечув али в судовому засіданні сто рони.

До теперішнього час у будівництво спірного об' є кту не завершено(процент гот овності складає 98 %), а тому його в експлуатацію не прийнято, у зв' язку з чим право власнос ті на нього ні за ким не зареєс тровано(а.с.19-26,34,140-150). Під уже збуд овані споруди земельна ділян ка ні позивачу, ні спадкодавц ю у встановленому порядку не надавалася.

Тобто на момент роз гляду справи право власності на спірне майно не виникло у ж одної із сторін.

Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни від 30.05.2008 року № 7 «Про судов у практику у справах про спад кування» якщо спадкодавцем б уло здійснено самочинне буді вництво(частина перша статті 376 ЦК) до спадкоємців переходи ть право власності на будіве льні матеріали, обладнання т ощо, які були використані в пр оцесі цього будівництва.

Між тим, відповідно до ст.ст.11,60 ЦПК України суд роз глядає цивільні справи не ін акше як за зверненням фізичн их чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах зая влених ними вимог і на підста ві доказів сторін та інших ос іб, які беруть участь у справі . При цьому кожна сторона зобо в"язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запер ечень.

При винесення рішен ня відповідно до ст. 212 ЦПК Укра їни суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безп осередньому дослідженні ная вних у справі доказів. Жоден д оказ не має для суду наперед в становленого значення. Суд о цінює належність, допустиміс ть, достовірність кожного до казу окремо, а також достовір ність і взаємний зв"язок дока зів у їх сукупності.

Але позивач не нада в суду жодного доказу виникн ення у спадкодавця, у нього та його дітей права власності н а незакінчене будівництвом і незареєстроване нерухоме ма йно в цілому, розташоване в АДРЕСА_1.

Посилання позивач а та її свідків на те, що її чол овік та вона купували за свій кошт певні будівельні матер іали, знаходяться поза межам и його позовних вимог, а тому н е можуть бути вирішені судом в порядку ч.1 ст.376 та п.7 постанов и ПВСУ № 7.

Відповідно до ст. 328 Ц К України право власності на бувається на підставах, що не заборонені законом. Право вл асності вважається набутим п равомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незак онність набуття права власно сті не встановлена судом.

Тому суд вважає по зовні вимоги позивача не обґ рунтованими та такими, що не п ідлягають задоволенню, бо за конність набуття позивачем т а спадкодавцем права власнос ті на спірне майно не встанов лена судом.

Керуючись ст.ст.328,331,37 6,392 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК Ук раїни, суд -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_15 відмов ити у задоволенні позову у зв ' язку з відсутністю підстав .

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного су ду Донецької області через К раснолиманський міський суд в 10-денний строк з дня його про голошення.

Рішення виготовле но у нарадчій кімнаті у 1 примі рнику.

Повне рішення буде складено 22 листопада 2010 року.

Головуючий суддя - підпи с -

З оригіналом згідно : в.о. гол ови

Краснолиманського міськог о суду

Донецької області А.Ф. Хмельов