Рішення

від 18.03.2010 по справі 2-52-10

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 2-52-10

2-52-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Очеретяного В.А.

при секретарі Юхименко Г.В.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міської ради, виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради, треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, голова ЖБК-22 ОСОБА_9, про часткове скасування рішення ОСОБА_5 міської ради від 14 березня 2006 року № 2.1-59/4, рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради № 215 від 13 квітня 2006 року, рішення ОСОБА_5 міської ради від 18 квітня 2007 року № 2.9-17/5 та визнання недійсними договору оренди земельної ділянки від 21 травня 2007 року та дозволу виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради на виконання будівельних робіт від 28 серпня 2007 року № 691,

встановив :

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_5 міської ради та виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради про скасування рішення ОСОБА_5 міської ради від 14 березня 2006 року, рішення виконавчого комітету від 13.04.2006 року, рішення ОСОБА_5 міської ради від 18 квітня 2007 року про надання в оренду земельної ділянки та визнання недійсними договору оренди земельної ділянки від 21 травня 2007 року, дозволу на виконання будівельних робіт від 28 серпня 2007 року, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є власником квартири № 128, ОСОБА_3 - № 129, ОСОБА_4 - № 136 в будинку № 98 по вул. Леніна в м.Умань, які знаходяться на балансі ЖБК-22, відповідно до ст. 384 ЦК України, що підтверджується свідоцтвом № 2 63 про право власності на кооперативну квартиру № 128 від 04 вересня 2002 року, реєстраційним посвідченням від 13 травня 1992 року на квартиру № 129, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 19 листопада 1997 року на квартиру № 136.

В притул до вказаного будинку на відстані декількох метрів, на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради № 215 від 13 квітня 2006 року розпочинається будівництво магазину промислових товарів підприємцями ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без згоди мешканців всього будинку, розташування якого на земельній ділянці площею 400 м 2 по вул. Леніна, 98-А було погоджено рішенням ОСОБА_5 міської ради від 14 березня 2006 року № 2.1-59/4 п.1.1.

Рішенням ОСОБА_5 міської ради від 18 квітня 2007 року № 2.9- 17/5 п. 1.109 було затверджено проект відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування магазину промислових товарів на земельній ділянці площею 450 кв.м. по вул. Леніна, 98-А підприємцям ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Пунктом 2.1.9 цього рішення надано в оренду вказаним підприємцям для будівництва та обслуговування магазину промислових товарів на земельній ділянці площею 450 кв.м по вул. Леніна, 98А.

На підставі цього рішення 21 травня 2007 року між ОСОБА_5 міською радою та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки. Потім ОСОБА_5 міськвиконкомом було надано дозвіл на виконання будівельних робіт від 28 серпня 2007 року № 691.

Позивачі вважають, що оспорюванні рішення ОСОБА_5 міської ради щодо надання дозволів на будівництво магазину є незаконними, такими, які грубо порушують їх права і законні інтереси та створюють небезпеку проживання в їх будинку, прийняті з порушенням чинного законодавства, тому спірні рішення підлягають скасуванню. З будівництвом магазину мешканці будинку категорично не згодні і не давали ніякої згоди на таке будівництво. ОСОБА_5 міська рада не проводила громадські слухання з мешканцями будинку, що є обов'язковою умовою вказаного будівництва.

4.2 ст.386 ЦК України визначено, що власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його права або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Голова ЖБК-22 ОСОБА_9, разом з підприємцем ОСОБА_6, діючи свідомо, підробив протокол зборів мешканців ЖБК-22 м. Умані по вул. Леніна, 98 від 20 липня 2007 року, яким нібито виконані підприємцями всі вимоги, які ставилися на зборах мешканцями ЖБК-22.

Однак, мешканці 15-ти квартирного будинку, що стоїть окремо від всіх інших будинків і біля якого впритул розпочато незаконне будівництво магазину, не збиралися на збори, тому що ніяких зборів не було, мешканців про будь-які збори не повідомляли щодо будівництва магазину, тим більше 20 липня 2007 року.

Отже, будь-який протокол зборів ЖБК-22 щодо надання згоди на будівництво з певними умовами, є незаконним, сфальсифікованим головою ЖБК-22 ОСОБА_9 задля задоволення чужих амбіцій, які направлені на порушення їх прав і законних інтересів, які повинні бути встановлені в судовому порядку.

Такі неправомірні дії відповідача, порушують вимоги ст.18 Закону України „Про планування і забудову територій" від 20 квітня 2000 року № 1699-ІІІ, згідно якого при будівництві спірного об'єкту, обов'язково повинно бути враховано громадські і приватні інтереси під час забудови території, які полягають в інформуванні мешканців про правові, економічні та екологічні наслідки будівництва, про порядок врахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують місце будівництва.

Ні відповідачі, ні треті особи не зробили цього і не довели таке положення до позивачів, що вказує на незаконність будівництва.

Піддається сумніву і сама будівельна площадка, тобто її точне місце розташування. Висновки давалися на іншу земельну ділянку, яка розташована неподалік від будинку, а адресу приписали їхню. Відповідно до викопіювання земельної ділянки з управління містобудування і архітектури м.Умані, ділянка, що визначена літерою „А", знаходиться не біля їх будинку, а через проїзд від їх будинку.

У відповідності до рішення № 267 від 08 вересня 1988 року їм було додатково виділено до раніше наданої території земельну ділянку площею 300 кв.м за рахунок прилеглої території комендатури, компенсувавши земельну ділянку площею 500 кв.м. за рахунок міських земель. Цим же рішенням було зобов'язано управління архітектури і містобудування відвести земельні ділянки в натурі і видати вихідні дані на проектування.

Ці фактичні обставини вказують на те, що магазин промтоварів розмістили на їх території незаконно.

Отже, спірне рішення відповідача є неналежним, незаконним, а тому недійсним.

Також є недійсним і рішення міськвиконкому № 215 від 13 квітня 2006 року про дозвіл підприємцям на будівництво спірного магазину, оскільки міськвиконком при прийнятті цього рішення не врахував громадські і приватні інтереси мешканців їх будинку під час забудови їх території, не повідомив позивачів про існуючу документацію, цим самим порушив місцеві правила забудови та зміни до них, вимоги ст.18 Закону № 1699-ІІІ від 20 квітня 2000 року, що також є недопустимим у вказаному випадку.

Виходячи з вищевказаних порушень закону, висновок № 35 від 24 квітня 2007 року ОСОБА_5 СЕС, експертний висновок від 18 травня 2007 року державного інспектора Черкаської області з пожежного нагляду, позитивний висновок держінвест експертизи від 21 травня 2007 року, комплексної експертизи Черкаської обласної служби УДІЕ від 22 травня

2006року, дозвіл № 691 від 28 серпня 2007 року на виконання будівельних робіт, є також неправомірними та недійсними, оскільки вони є похідним попередніх порушень закону, в результаті яких були добуті незаконним шляхом дозвільні документи.

Відповідачі виходили із того, що відведена під будівництво магазину земельна ділянка належить до земель населеного пункту, не надана у власність мешканцям будинку та належить до земель поточного будівництва.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні будинку.

Згідно ст.41 ЗК України, земельна ділянка, яка виділена під кооператив, передається йому у власність, відповідно ст. 81 ЗК України позивачі набули право власності на земельну ділянку, яка була їм передана безоплатно із земель державної і комунальної власності, тобто юридично вони є власниками виділеної їм земельної ділянки.

У разі набуття права власності громадянами на квартири багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка передається їм у власність або у користування.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розмір та конфігурація земельної ділянки, на якій розташований будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проекту розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Позивачами, як співвласниками будинку, будівництво магазину на їх території не погоджувалось, це підтверджується всіма мешканцями 15-ти квартирного, одно під’їзного п'ятиповерхового будинку, тобто свідками. Якими також спростовується протокол зборів ЖБК-22 від 21 липня 2007 року.

Крім того, земельна ділянка, на якій розпочато будівництво магазину, виділена для будівництва ЖБК-22 рішенням виконкому ОСОБА_5 міськради від 24 лютого 1983 року № 83 площею 1,10 га по вул. Леніна, 98 в м. Умані.

Закріплена за їх будинком земельна ділянка за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови і її цільове призначення не змінювалося.

Управління архітектури та містобудування відвело вказану земельну ділянку в натурі та видало вихідні документи для будівництва та закріпило за нею номер і встановило межі земельної ділянки під № 98 по вул. Леніна в м.Умані. В межах земельної ділянки під № 98 і розпочато будівництво магазину підприємцями, але для введення в оману позивачів, спірне будівництво стало під номером 98-А, якого не існує в законному порядку, що є також фабрикацією фактичних обставин.

Просять скасувати: рішення ОСОБА_5 міської ради від 14 березня 2006 року № 2.1-59/4 п. 1.1.про погодження розташування магазину промислових товарів (будівництво) на земельній ділянці площею 400 кв.м по вул. Леніна, 98-А; рішення виконавчого комітету № 215 від 13 квітня 2006 року про надання дозволу ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на будівництво магазину промислових товарів по вул. Леніна, 98-А, м. Умані; рішення ОСОБА_5 міської ради від 18 квітня 2006 року № 2.9-17/5 п. 1.109 про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування магазину промислових товарів на земельній ділянці площею 450 кв.м по вул. Леніна, 98-А, підприємцям ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8; п.2.1.9. цього рішення про надання в оренду ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування магазину промислових товарів на земельній ділянці площею 450 кв.м по вул. Леніна, 98-А; договір оренди земельної ділянки по вул. Леніна, 98-А в м. Умані від 21 травня 2007 року, дозвіл на виконання будівельних робіт від 28 серпня 2007 року № 691.

Позивач ОСОБА_11 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та пояснила, що в 2007 році в дворі по місцю її проживання почалось будівництво. Зі слів інших людей стало відомо, що проводиться будівництво магазину, який по чуткам в подальшому переобладнають у бар. Мешканці будинку ніякого дозволу на вказане будівництво не давали, тому почали звертатись до мера міста із проханням розібратися на якій підставі розпочато будівництво. Спочатку було обіцяно, що міри будуть прийняті, а пізнане вже відповіли, що існує дозвіл на проведення будівельних робіт. Насправді ніяких зборів не проводилось і дозвіл на будівництво ніхто із мешканців не підписував, а голова ЖБК підписав дозвіл самостійно. Вказане будівництво порушує всі права і свободи мешканців будинку, що було визнано і засобами масової інформації, до яких звертались позивачі. Але міська рада не вбачає порушень прав і свобод жителів будинку № 98 по вул. Леніна в м. Умань. Особисто її квартира від збудованого, чи магазину, чи бару, постраждає в більшій мірі, оскільки сонячні промені не будуть проникати до її квартири, що призведе до підвищення вологості повітря в квартирі, з'явиться „грибок" на стінах. Тому, окрім порушення спокою її сім'ї, будуть порушені і умови життя. Спочатку будівництва ОСОБА_6 говорив, що споруда буде розташована на відстані 3 метрів від її квартири, але в подальшому ця відстань зменшилась до 1 метру, і тому, взагалі закриє два вікна її квартири. Зазначає, що ОСОБА_6 не виконав вимоги ухвали суду про заборону, продовжував будівництво.

Вважає, що дозвіл на будівництво та рішення зборів членів кооперативу є сфальсифікованими, оскільки всі члени житлового кооперативу категорично заперечують проти вказаного будівництва, тому просить суд задоволити позов в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_12 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та пояснила, що житловий будинок № 98 по вул. Леніна в м. Умань, в якому мешкають позивачі, розташований таким чином, що з одного боку будинку дорога, а з іншого підвали. Спірна територія була єдиним місцем де могли гратися діти, для чого мешканцями особисто було збудовано дитячий майданчик, тому всі члени кооперативу заперечують проти вказаного будівництва. Зборів голова кооперативу не збирав, а тому власники квартир ніякої згоди на проведення будівництва не давали. Вважає, що будівництвом порушено їх права, тому просить позов задоволити.

Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснила, що під час проведення зборів питання про будівництво піднімалось тільки поверхнево, але всі члени кооперативу були проти, тому коли розпочали будівельні роботи, мешканці неодноразово звертались до голови міста ОСОБА_13, але це ні до чого не призвело, відповідачі продовжують будівництво. Із-за споруди дітям, які проживають в будинку, не буде місця для ігор. Тому мешканці будинку вирішили звернутись до суду з вказаним позовом, який просить задоволити.

Представник позивачів ОСОБА_14 в судовому засіданні в повному об'ємі підтримав позовні вимоги та просив визнати рішення ОСОБА_5 міської ради від 14 березня 2006 року № 2.1-59/4 п.1.1 про погодження місця розташування об'єктів по вул. Леніна, 98-А в м.Умані, рішення виконкому ОСОБА_5 міської ради № 215 від 13 квітня 2006 року - недійсними. Вважає, що для цього є всі підстави, оскільки в порядку надання земельної ділянки, погодження місця розташування є порушення норм Земельного кодексу України, Закону України „Про основи будування", Закону України „Про будування і забудову територій". Головним порушенням є надання земельної ділянки під будівництво без згоди із землекористувачами, а саме мешканцями житлового будинку № 98 по вул. Леніна в м. Умані, які є членами житлового кооперативу. Магазин, що будується, розташовується в притулок до вищевказаного житлового будинку, на території, яка належить членам кооперативу. Через юридичну неграмотність мешканці будинку просто не оформили належним чином право власності на земельну ділянку, відповідальність за що має лежати на голові кооперативу, який повинен був проінформувати членів кооперативу. ОСОБА_5 міська рада позбавила мешканців будинку, законних землекористувачів, права бути учасниками або першочерговими землекористувачами. Згода мешканців має бути завірена нотаріально, оскільки наявні власники житла. ОСОБА_5 міською радою незаконно було розміщено об'єкт будівництва, надано дозвіл на таке будівництво, а в квітні 2007 року - договір оренди. В судовому засіданні відповідачами так і не дано відповіді, чи надавався договір оренди третім особам. На його думку, міська рада не має права розпоряджатися земельною ділянкою № 98 по вул. Леніна в м. Умань, оскільки міська рада не має статуту, не має державного акту на вказану земельну ділянку, тому, на його думку є всі підстави для задоволення позову.

Представник позивачів ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив, що зі слів ОСОБА_15 земельна ділянка надана для розміщення магазину на підставі протоколу зборів членів житлового кооперативу, але насправді протокол зборів виготовлено зацікавленою особою, а саме ОСОБА_6, що є порушенням прав мешканців ЖБК-22. Відповідачем не надано доказів про те, що дозвіл на будівництво видано одразу на трьох осіб, хоча вони не є юридичною особою. Дозвіл на будівництво також є сфальсифікованим, оскільки підписаний особою, яка не мала права на такі дії. Акт попереднього погодження не має підписів суміжних землекористувачів, а саме мешканців житлового будинку № 98 по вул. Леніна в м.Умані. Відповідно, відповідачами не надано доказів, які б спростували вимоги позову, тому є всі підстави для його задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_5 міської ради ОСОБА_16 в судовому засіданні позов не визнала, вважає, що вимоги позивачів не обґрунтовані. Для проведення будівництва існує дозвіл, розроблена проектна документація, всі експертні висновки надані, тому підстав для відмови в наданні дозволу не має. Доказами узгодження питання будівництва мають бути погодження з власником земельної ділянки або землекористувачем. Спірна земельна ділянка не приватизована та під будинок позивачів не відведена, тому погодження мешканців будинку для надання дозволу не потрібне. Вказане будівництво не може порушувати прав позивачів, оскільки при розробці будівництва житлового будинку № 98 по вул. Леніна в м.Умані в 1983 році, в проект входило і будівництво магазину, але такий проект реалізувати не було можливості. Треті особи мають всі необхідні документи для будівництва, які відповідають вимогам чинного законодавства, тому підстав для задоволення позову не має.

Представник відповідача виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради ОСОБА_17 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що члени ЖБК-22 є власниками житлових квартир, а не земельної ділянки. На момент відведення земельної ділянки під будівництво магазину право власності на земельну ділянку № 98 по вул. Леніна в м.Умані належало ОСОБА_5 міській раді, ніхто інший вказаною земельною ділянкою розпоряджатися не мав права. Документів, які б підтверджували право власності на земельну ділянку, позивачі в судове засідання не надали. Тому вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Третя особа ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулись до ОСОБА_5 міської ради із заявою про надання дозволу на будівництво магазину, коли отримали позитивну відповідь, почали підготовку до будівництва. Проектно-будівельна фірма виготовила проект будівництва магазину, при розробці проекту витримані всі нормативно-будівельні норми, проведено перевірку експертними установами, порушень будівництва не виявлено. Згідно повідомлення прокуратури не існує потреби у проведенні зборів членів кооперативу прилеглого будинку, але через спір з мешканцями було проведено збори, на яких ставилось питання щодо врегулювання виниклого конфлікту. Він зобов'язався надати матеріальну допомогу на будівництво дитячого майданчику, на озеленення двору. Вважає, що підстав для задоволення позову не має, дозвіл отримано на законних підставах, тому вважає вимоги позивачів необґрунтованими.

Третя особа ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що конфліктна ситуація з мешканцями виникла після проведення зборів ЖБК, на яких він був присутній. ОСОБА_2 погоджувалась на будівництва магазину при умові, що вони встановлять їй додаткову батарею, пізніше від цього вона відмовилась і запропонувала придбати у неї квартиру, але вказала таку вартість квартири, що виконати умови цієї пропозиції вони не мали можливості. Земельна ділянка для проведення будівництва надана їм на законних підставах з дозволу міськвиконкому. Просить відмовити в задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_8 в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та просив оспорюванні рішення ОСОБА_5 міської ради та міськвиконкому залишити в силі.

Третя особа ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що він є головою ЖБК-22 з 1988 року, в його обов'язки входить організація діяльності ЖБК. В липні 2007 року до нього підійшов ОСОБА_6, повідомив про наявність дозволу на будівництво магазину, попросив провести збори членів кооперативу, повідомив, що на зборах буде присутній представник з архітектурного контролю. Він, як голова кооперативу, зобов'язав ОСОБА_6 виготовити оголошення, розклеїти їх, що останнім і було зроблено за три дні до дати зборів. На збори прийшли члени кооперативу, ОСОБА_6 їм пояснив, що має намір побудувати одноповерховий промисловий магазин, площею 450 кв.м, назвав місце його розташування. Люди почали обговорювати вказане питання і прийшли до висновку, що ОСОБА_6 зобов'язаний надати документи, що підтверджують той факт, що магазин не буде переобладнано на кафе, заплатити за озеленення подвір'я, облаштувати дитячий майданчик. ОСОБА_6 пообіцяв виконати вказані умови, а також зобов'язався встановити ОСОБА_2 індивідуальне опалення. Після зборів вийшли на місце будівництва разом із представником архітектурного контролю. При проведенні зборів вівся протокол, в якому зафіксовано, хто брав участь у зборах і до якого висновку прийшли. Вирішили скаргу на ОСОБА_6 відкликати, але через декілька днів прийшла ОСОБА_2, повідомивши, що з таким рішенням не погоджується і спір розпочався знову. Люди почали писати скарги до міської ради і на останній зустрічі головний архітектор міста ОСОБА_15 порадив людям звернутись до суду для вирішення вказаної проблеми.

Допитаний в якості спеціаліста ОСОБА_18, заступник керівника ОСОБА_5 відділку ЧООБТІ, в судовому засіданні пояснив, що документи для здачі в експлуатацію багатосекційного житлового будинку № 98 по вул. Леніна в м.Умані замовляли в ОСОБА_5 відділку ЧООБТІ. Реєстрація, як багатоквартирного будинку, не проводилась, кожен власник квартири звертався для отримання довідки окремо. Перша довідка була видана 10 жовтня 1989 року. Була заведена інвентаризаційна справа на підставі звернення замовника СМУ-2, який був структурним підрозділом ТЕС Житлобуд. Щодо прибудинкової території, то існує одна велика схема на 4 секції вказаного будинку, яку робили по фактичних розмірах. На даний момент земельні ділянки не вимірюються їх установою, а вимагаються від землевпорядних організацій. Вся наявна документація - це технічна інвентаризація об'єктів нерухомості, в якій відсутні дані щодо відведення земельної ділянки повноважними органами.

Допитана в якості спеціаліста ОСОБА_19, начальник відділу правової роботи та із зверненнями громадян міськрайонного управління Держкомзему в м.Умань та ОСОБА_5 районі Черкаської області, пояснила, що технічна документація на земельну ділянку по вул. Леніна, 98 в м.Умані в архіві управління відсутня, прибудинкова територія за вказаною адресою за ЖБК-22 не закріплювалась. Тому, єдиним власником та розпорядником даної земельної ділянки є орган місцевого самоврядування ОСОБА_5 міська рада, а відтак - позовні вимоги позивачів безпідставні.

Вислухавши пояснення сторін, третіх осіб, спеціалістів, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.

---

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради народних депутатів від 24 лютого 1983 року № 83 виділено ОСОБА_5 вітамінному заводу для будівництва 142-квартирного будинку житлово-будівельного кооперативу по вул. Леніна, 98 земельну ділянку площею 1,10 га за рахунок міських земель. За рішенням ОСОБА_5 міськвиконкому № 267 від 08 вересня 1988 року для забезпечення будівництва 142-квартирно кооперативного житлового будинку ОСОБА_5 вітамінного заводу по вул. Леніна, 98 додатково відведено до раніше виділеної території земельну ділянку площею 300 м 2 за рахунок прилеглої території комендатури, компенсувавши земельну ділянку площею 500 м 2 за рахунок землі міста.

Відповідно ст.87 ЗК Української РСР (1970 р.) земельні ділянки для житлового, промислового та іншого капітального будівництва надаються державним підприємствам, організаціям, установам, а також житлово-будівельним кооперативам та окремим громадянам для індивідуального житлового будівництва у безстрокове користування за рішенням виконкому міської ради народних депутатів у відповідності з генеральним планом розвитку і забудови міста.

Отже, вказана земельна ділянка була виділена ЖБК-22 у безстрокове користування, і позивачі, таким чином, є законними землекористувачами.

Пунктом 14 вищевказаного рішення ОСОБА_5 міськвиконкому № 83 від 24.02.1983 року було зобов'язано головного архітектора міста Умані відвести земельну ділянку в натурі, видати вихідні дані на проектування, що і було зроблено.

Згідно ст.16 ЗК УРСР (1970 р.) та ст.116 ЗК України (2001 р.) надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві проводиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка по вул. Леніна, 98 в м.Умань, виділена в користування ЖБК-22, в установленому законом порядку не вилучалася, зазначені вище рішення ОСОБА_5 міськвиконкому щодо виділення її в користування не змінювалися і не скасовувалися, а тому є законним і чинним на даний час.

Таким чином, обґрунтованими є твердження позивачів про те, що вони і решта мешканців будинку ЖБК-22, біля якого впритул мається намір будувати магазин промислових товарів підприємцями, є власниками квартир в будинку, і будинок належить їм на праві спільної сумісної власності з ЖБК-22, і здійснення прав користування земельною ділянкою має проводиться за згодою всіх співвласників будинку.

Однак, рішенням ОСОБА_5 міської ради від 14 березня 2006 року було погоджено місце розташування об'єкту - магазину промислових товарів, (будівництво) на земельній ділянці площею 400 м 2 по вул. Леніна, 98 в м.Умань підприємцям ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на земельній ділянці ЖБК-22 впритул будинку без згоди мешканців останнього і зокрема позивачів як його співвласників, тобто - з грубим порушенням їх прав та законних інтересів.

Згідно ч.3 ст.42 ЗК України: порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Крім того, ОСОБА_5 міською радою було порушено порядок визначення будинкової території ЖБК-22 та розташування на ній іншої будівлі (магазину промислових товарів), надання земельної ділянки в оренду під цей магазин підприємцям ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 рішенням ОСОБА_5 міської ради № 2.9-17/5 від 18 квітня 2007 року без врахування переважного права співвласників ЖБК-22 здійснювати на спірній земельній ділянці будівництво, прибудову, перебудову приміщень та споруд.

Відповідно ст.29 Закону України „Про планування і забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також надається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову.

Отже, дозвіл на будівництво магазину промтоварів підприємцям був наданий рішенням ОСОБА_5 міськвиконкому № 215 від 13 квітня 2006 року без згоди позивачів і ЖБК-22 на забудову території останнього, що не заперечував голова ЖБК ОСОБА_9 і, що є грубим порушенням закону, тому зазначене рішення ОСОБА_5 міськвиконкому теж не можна визнати законним і воно також підлягає скасуванню.

Суд вважає безпідставними посилання представників відповідачів та третіх осіб на протокол зборів мешканців житлового кооперативу № 22 по вул. Леніна, 98 в м.Умань від 20 липня 2007 року як на підтвердження згоди на будівництво магазину, оскільки на повістці денній була „зустріч з будівником магазину господарчих товарів і обговорення пропозицій стосовно будівництва даного магазину біля будинку ЖБК-22 корпус № 4". Збори вирішили відкликати раніше подану скаргу на забудовника магазину господарчих товарів ОСОБА_6, про згоду на будівництво магазину, як вбачається із протоколу зборів, мова не йшла.

Крім того, головою правління ЖБК-22 ОСОБА_9 наданий список учасників зборів мешканців ЖБК-22, із якого вбачається, що на зборах 20 липня 2007 року були присутні 72 особи. У відповідності до пункту 2 розділу VI Статуту ЖБК-22 - загальні збори членів кооперативу визнаються повноважними, якщо на них присутні не менш 2/3 загальної кількості членів кооперативу. Членів ЖБК-22 є 140 осіб, а тому збори мешканців ЖБК-22, на яких були присутні 72 особи, є неповноважними і не могли приймати будь яких рішень.

Таким чином, всі оскаржені позивачами рішення ОСОБА_5 міськради і ОСОБА_5 міськвиконкому є незаконними, оскільки прийняті в порушення закону, прав і законних інтересів позивачів.

Із матеріалів справи вбачається, що і технічна документація (проект відведення земельної ділянки) складена на підставі фіктивних документів (актів, схем і погоджень). Отже, як правильно вказують позивачі, на підставі сфальсифікованого проекту відведення земельної ділянки відповідачі прийняли незаконні рішення.

Також підлягає скасуванню і договір оренди землі від 21 травня 2007 року, укладений між ОСОБА_5 міською радою та ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_10, згідно з яким вказаним підприємцям передана в оренду земельна ділянка для будівництва та обслуговування магазину промислових товарів по вул. Леніна, 98-А площею 450 кв.м.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає, що є всі підстави для задоволення даного позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 84, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 41, 42, 81, 123, 124 ЗК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати рішення ОСОБА_5 міської ради від 14 березня 2006 року № 2.1-59/4 в частині погодження місця розташування магазину промислових товарів (будівництво) на земельній ділянці площею 411 кв.м. по вул. Леніна, 98-А ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - пункт 1.1.

Скасувати рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради № 215 від 13 квітня 2006 року в частині дозволу ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 будівництва магазину промислових товарів за адресою: вул. Леніна, 98-А - пункт 4.

Скасувати рішення ОСОБА_5 міської ради № 2.9-17/5 від 18 квітня 2007 року в частині затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування магазину промислових товарів площею 450 кв.м. по вул. Леніна, 98-А підприємців ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - пункт 1.109; та в частині надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування магазину промислових товарів площею 450 кв.м. по вул. Леніна, 98-А за рахунок земель ОСОБА_5 міської ради строком на 5 років - пункт 2.1.9.

Визнати недійсним дозвіл на виконання будівельних робіт № 691 від 28 серпня 2007 року, виданий Управлінням містобудування і архітектури виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради ОСОБА_6 на виконання будівельних робіт з будівництва магазину промислових товарів по вул. Леніна, 98-А в м.Умань.

Визнати недійсним договір оренди землі від 21 травня 2007 року, укладений між ОСОБА_5 міською радою та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 щодо оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування магазину промислових товарів по вул. Леніна, 98-А площею 450 кв.м.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду Черкаської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий: В.А. Очеретяний