Постанова

від 16.01.2008 по справі 18/316

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/316

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "16" січня 2008 р.       Справа №  18/316

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилько Ю.І.,за участю секретаря судового засідання Волоткевича А.В., розглянув справу № 18/316

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі, смт. Олександрівка Кіровоградської області,

до відповідача: Автотранспортного підприємства Олександрівського районного споживчого товариства, смт. Олександрівка Кіровоградської області,

про стягнення 3 325, 94 грн., -

                                                Представники:

позивача:  Коробейко І.В., довіреність № 71/07 від 16.01.2008 року;

відповідача: участі не брали. Про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений, про свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2526252 від 29.12.2007 року, яке міститься в матеріалах справи.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

                                             ВСТАНОВИВ :

Позовні  вимоги обґрунтовано наступним.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 з наступними змінами та доповненнями,  Управління пенсійного фонду України є органом виконавчої влади на місцях та утворюють систему органів Фонду, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення в межах району.  

Згідно п. 1 вказаного „Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах”, управління контролює надходження збору та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати збору.

Управління має право вживати в установленому законодавством  порядку заходів, спрямованих на стягнення не внесених своєчасно сум збору разом з нарахованою пенею, а також застосовувати штрафні санкції відповідно до законодавства.

Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058 „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який вступив в силу з 01.01.2004 року, передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ст. 8 „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України відповідно фонд якого формується за рахунок коштів, що відраховується підприємствами і організаціями.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закону - 1058), до страхових внесків відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст.ст. 18, 19, 20 п. 1, п. 8 Розділу 15 Закону-1058 страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та  застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та у розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін за ставкою 32% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників і відраховує та перераховує страхові внески від об'єкті оподаткування застрахованих осіб - найманих працівників за ставкою 1-2% від їх сукупного оподатковуваного доходу.

Згідно з п. 6 та 12 ст. 20 Закону-1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і сплачуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідач позовні вимоги не заперечив, в судове засідання не прибув.

Станом на 26.12.2007 року заборгованість відповідача складає по несплачених страхових внесках 3 325, 94 грн. в тому числі недоїмці - 2 935, 75 грн., фінансовим санкціям - 390, 19 грн. відповідно до рішень № 48 від 16.05.2006 року та № 61 від 04.08.2006 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Відзиву на позовні вимоги відповідач до суду не  надав, позовні вимоги не заперечив, тому суд позбавлений можливості оцінити докази по справі з врахуванням позиції відповідача.

Заслухавши  представника  позивача та  дослідивши  правовідносини, що  виникли  між  учасниками  спору, господарський  суд вважає, що  позовні вимоги  підлягають  до повного  задоволення  виходячи  зі  слідуючого.

Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058 „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який вступив в силу з 01.01.2004 року, передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ст. 8 „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України відповідно фонд якого формується за рахунок коштів, що відраховується підприємствами і організаціями.

Відповідно до п. 9, п. 13 статті 106 Закону України № 1058-ІУ та п. 9.3.5 п. 9 Інструкції 21-1 виконавчі органи Пенсійного фонду України застосовують до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фінансові санкції. За неподання відомостей до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний   місяць   затримки подання  звітності, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальниками протягом десяти робочих днів з дня одержання рішення.

Пунктом 14 статті 106 Закону України 1058 встановлено, що суми пені та штрафів, застосованих за порушення порядку і строків обчислення, нарахування і сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка зі сплати страхових внесків.

Станом на 16.05.2006 року при проведенні перевірки працівниками позивача виявлено несвоєчасне та не в повному обсязі проведення перерахування страхових внесків на суму 2 198, 21 грн., у зв'язку з чим стосовно відповідача рішенням № 36 застосовано фінансову санкцію на суму 220, 19 грн. 04.08.2006 року до відповідача застосовано штрафну санкцію за неподання розрахунку у строки визначені законодавством в сумі 170, 00 грн.

Відповідач не надав суду доказів про те, що вказані рішення визнано незаконними або скасовані.

Отже, у відповідача виникла заборгованість (недоїмка) на суму 3 325, 94 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості сторони господарському суду не подали.

За вказаних обставин позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 3 325, 94, з яких недоїмка - 2 935, 75 грн., фінансова санкція - 390, 19 грн., що виникла за період з 22 05.2006 року по 31.08.2006 року відповідно до поданих платником розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 13-18) та рішень про застосування фінансових санкцій № 36 від 16.05.2006 року, та № 61 від 04.08.2006 року (а.с. 8-9).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                     П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з автотранспортного підприємства Олександрівського районного споживчого товариства, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Перемоги, 1, р/р 26005301210, код ЄДРПОУ 01737139, МФО 323817 заборгованість по сплаті страхових внесків на суму 2 935, 75 грн. та фінансові санкції в розмірі 390, 19 грн., тобто недоїмку в розмірі 3 325, 94 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі смт. Олександрівка Кіровоградської області, вул. Леніна 82, р/р 256013121215, КОД 20650154, МФО 323475.

Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,   якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції  за  заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для оновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений цим Кодексом, постанова  суду  першої  інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його  не  скасовано,   набирає  законної сили  після закінчення  апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова виготовлена в повному обсязі 16 січня 2008 року.

           Суддя

  Ю. І. Хилько