Постанова від 07.08.2025 по справі 911/1718/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2025 р. Справа №911/1718/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром"

про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2025 (повний текст складено 05.05.2025)

та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 13.03.2025 (повний текст складено 05.05.2025)

у справі №911/1718/24 (суддя Третьякова О.О.)

за позовом виконувача обов`язків керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва

в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром"

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Медичні закупівлі України"

про стягнення 7 052 370,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром" (далі - ТОВ "Автоспецпром") про стягнення 3 621 670,00 грн пені та 3 430 700,00 грн штрафу.

Також, до Господарського суду Київської області надійшла заява ТОВ "Автоспецпром" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 120 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.01.2025 у справі №911/1718/24 у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 13.03.2025 у справі №911/1718/24 заяву ТОВ "Автоспецпром" про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат шляхом стягнення 120 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Київської міської прокуратури на користь ТОВ "Автоспецпром" 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з рішеннями місцевого господарського суду, Київська міська прокуратура звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2025 та додаткове рішення від 13.03.2025 у справі №911/1718/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Судові витрати покласти на відповідача, стягнувши їх на користь Київської міської прокуратури.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025 апеляційну скаргу Київської міської прокуратури у справі №911/1718/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2025 апеляційну скаргу Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 13.03.2025 у справі №911/1718/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2025 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 13.03.2025 у справі №911/1718/24 залишено без змін.

28.07.2025, через систему "Електронний суд", ТОВ "Автоспецпром" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1718/24, в якій просить стягнути з Київської міської прокуратури витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.07.2025 заяву ТОВ "Автоспецпром" про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

01.08.2025, через систему "Електронний суд", прокуратурою подані заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких просить відмовити в ухваленні додаткового рішення за заявою ТОВ "Автоспецпром" щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу на користь відповідача.

Вказані заперечення обґрунтовані, зокрема тим, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. За відсутності доказів витраченого часу адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг), стягнення адвокатських витрат у зазначеній відповідачем сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та становить надмірний тягар для органів прокуратури.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2025 розгляд заяви ТОВ "Автоспецпром" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №911/1718/24 призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, заперечення прокуратури на заяву про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Апеляційним судом встановлено, що 23.02.2020 між Адвокатським об`єднанням "Унілекс" (об`єднання) та ТОВ "Автоспецпром" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №23/02-20, за умовами якого клієнт доручає, а об`єднання зобов`язується надати за винагороду клієнту чи вказаним ним особам правову допомогу в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, його додатками.

Відповідно до пункту 5.1 договору клієнт сплачує об`єднанню гонорар за фактично надану останнім правову допомогу, згідно з завданням, а також відшкодовує додаткові витрати, пов`язані із забезпеченням належного виконання завдання.

Сторони погодили, що розмір гонорару визначається сторонами в додатку до договору (пункт 5.2 договору).

Згідно з пунктом 5.3 договору клієнт сплачує об`єднанню гонорар, розмір якого встановлюється за домовленістю сторін у відповідному додатку до договору, та компенсує додаткові витрати шляхом перерахування грошових коштів протягом 35 календарних днів після надання рахунку на оплату і акта приймання-передачі наданих послуг на поточний рахунок об`єднання.

У додатку №25 до договору клієнт та об`єднання погодили обсяги правової допомоги (завдання за надання правової допомоги) та розмір винагороди у фіксованому розмірі 30 000,00 грн, а саме:

- аналіз апеляційної скарги Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі МОЗ України;

- підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з подібних судових справ, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень щодо можливих варіантів дій, обрання стратегії правового захисту;

- підготовка та подача до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу в судовій справі №911/1718/24;

- участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції у справі №911/1718/24 - 25.06.2025 та 24.07.2025.

У пункті 4 додатку №25 до договору сторони погодили, що клієнт здійснює оплату правової допомоги на поточний рахунок об`єднання, вказаний в даному додатку порядку, протягом 35 робочих днів з моменту підписання акта приймання-передачі наданих послуг за відповідний етап, визначений відповідним підпунктом пункту 1 даного додатку.

28.07.2025 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого об`єднанням надано, а клієнтом прийнято вищенаведені послуги.

Згідно з пунктом 2 акта загальна вартість наданих послуг, відповідно до додатку №25 до договору, склала 30 000,00 грн.

Згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При розгляді заяви про розподіл судових витрат колегія суддів також наголошує, що частиною 1 статті 124 ГПК України передбачено, що разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 ГПК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлено орієнтовний попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 60 000,00 грн.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).

За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Доводи прокуратури стосовно того, що відповідач у справі № 911/1718/24 не надав доказів щодо розрахунків витрат, що підтверджують вартість наданих послуг і виконаних робіт, відхиляються судовою колегією суддів, з огляду на те що сторонами погоджено суму витрат на правничу допомогу у фіксованому розмірі.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справ №922/1964/21).

Здійснивши аналіз доводів прокуратури, а також співмірності заявленого відповідачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для прокуратури, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

За висновком суду апеляційної інстанції, зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг від 28.07.2025 не в повній мірі відповідають критерію реальності та співмірності. Також колегія суддів взяла до уваги, що спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом, і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Таким чином, судова колегія вважає необґрунтовано завищеною вартість наданих послуг з прийняття участі у двох судових засіданнях і підготовки відзиву на апеляційну скаргу та дійшла висновку про часткове задоволення в сумі 15 000,00 грн.

Інші аргументи заперечень прокуратури про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не знайшли свого підтвердження.

За приписами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт, та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 у справі №925/1137/19.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення з Київської міської прокуратури витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій у загальному розмірі 15 000,00 грн.

Враховуючи те, що судовий збір за прийняття додаткового рішення (постанови) не сплачується, то відповідно, згідно з приписами статті 129 ГПК України, розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1718/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської міської прокуратури (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9; ідентифікаційний код 02910019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Оксамитова, будинок 9; ідентифікаційний код 38183310) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

4. Видачу наказу на виконання додаткової постанови доручити Господарському суду Київської області.

5. Справу №911/1718/24 передати до Господарського суду Київської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко