Постанова

від 16.12.2010 по справі 10/351

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.12.2010                                                                                           № 10/351

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Шипка  В.В.

 суддів:             

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Інвестиційно-фінансовий консалтинг"

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 01.11.2010

 у справі № 10/351 ( .....)

 за позовом                               ВАТ "Інвестиційно-фінансовий консалтинг"

 до                                                   1. VAB Страхування

                                                  2. ТС "Солвест Фармацеутикалз ГМБХ" (Себ Фармація)

 третя особа           Кішенко Ірина Олександрівна

 про                                                   стягнення 2714,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача           Зінченко В.О. – дов. № 01/01/12 від 01.12.2010

від відповідача-1    не з’явився

від відповідача-2    не з’явився

від третьої особи    не з’явився

ВСТАНОВИВ:

 Відкрите акціонерне товариство „Інвестиційно-фінансовий консалтинг” (надалі – позивач, апелянт) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до VAB Страхування (надалі – відповідач-1) та ТС „Солвест Фармацеутикалз ГМБХ” (СЕБ Фармація) (надалі – відповідач-2) про відшкодування солідарно з відповідачів в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 2 714,62 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.11.2010 у справі № 10/351 позов залишено без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що позивач вимог суду, викладених в ухвалах від 21.09.2010 та від 14.10.2010, не виконав та без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, що перешкоджає вирішенню спору по суті. Зокрема, позивачем не надано суду належним чином засвідчену копію договору (полісу) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладений відповідачем-1 з відповідачем-2 (власником автомобіля Volkswagen д. НОМЕР_3, з вини водія якого сталося ДТП).

Позивач, не погоджуючись з вказаною ухвалою, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 217/10 від 12.11.2010, у відповідності до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.11.2010 у справі № 10/351 та винести нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена місцевим судом з порушенням норм процесуального права. Позивач зазначає, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги того, що позивач у прохальній частині позову на підставі ст.38 ГПК України просить суд витребувати у відповідача-1 поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладений з власником автомобіля Volkswagen (д.№НОМЕР_1), за яким була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду, завдану внаслідок експлуатації автомобіля Volkswagen (д.№НОМЕР_1). Крім того, позивач стверджує, що його представником 01.11.2010 через канцелярію Господарського суду м. Києва було подано клопотання про розгляд справи, який відбудеться 01.11.2010, за відсутності представника позивача (у зв’язку з його занятістю).

Представник позивача (апелянта) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив  її задовольнити.

Відповідачі та третя особа своїм правом на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції не скористались.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування норм процесуального права місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У відповідності до п.5 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до п.7 роз’яснення Вищого господарського суду України № 02-5/612 від 23.08.94 „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України” при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів (п.п.1, 2, 3 ст.77 ГПК України).

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов‘язаний з‘ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об‘єктивно оцінити їх поважність та, у випадку необхідності, в межах строку, передбаченого ст.69 ГПК України, відкласти розгляд справи.

З матеріалів справи вбачається, що:

- позовна заява ВАТ „Інвестиційно-фінансовий консалтинг” про стягнення в порядку регресу відшкодування шкоди в розмірі 2 714,62 грн., заподіяної внаслідок ДТП, одержана місцевим судом 14.09.2010;

- позовні вимоги мотивовані тим, що 24.07.2007 трапилась ДТП за участю автомобілів Subaru Forester (д.№ НОМЕР_5, Skoda Fabia (д.№ НОМЕР_4), Chevrolet AVEO (д.№ НОМЕР_2) та Volkswagen (д. НОМЕР_3); ЗАТ «Страхова компанія  „ВУСО” на підставі страхового акту № 3371-02 від 02.10.2007, розрахунку суми страхового відшкодування, виходячи з рахунку-фактури № 0091-07 від 30.07.2007, калькуляції до нього та звіту з визначення матеріального збитку № 037/70-07, здійснило виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 2 714,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9246 від 02.10.2007; позивач на підставі договору відступлення права вимоги від 23.12.2009 набув належне ЗАТ СК „ВУСО” право вимоги, яке виникло у останнього згідно з договором № 20717-70-02 від 19.10.2009 (копії усіх названих документів позивачем долучені до позовної заяви); а тому позивач, керуючись ст.27 Закону України „Про страхування”, ст.ст. 993, 1187, 1188 та 1172 ЦК України звернувся до відповідачів з регресними вимогами щодо відшкодування шкоди в розмірі 2 714,62 грн., заподіяної внаслідок ДТП;

- ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.09.2010 було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.10.2010 та позивача було зобов’язано, зокрема, надати належним чином засвідчену копію договору (полісу) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладений з власником автомобіля Volkswagen (д.№ НОМЕР_1), за участю якого сталось ДТП 24.07.2007р.;

- ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.10.2010 розгляд справи був відкладений до 01.11.2010 та позивача повторно зобов’язано надати суду документи, які витребовувалися ухвалою від 21.09.2010;

- ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.11.2010 у справі № 10/351 позов було залишено без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України у зв’язку з неявкою в судове засідання представника позивача та неподанням без поважних причин витребуваних матеріалів.

Як встановлено судом з пояснень представника позивача та підтверджується матеріалами справи, позивач (у зв’язку з відсутністю у нього відповідного документу) у прохальній частині позовної заяви на підставі ст.38 ГПК України просить суд витребувати у відповідача-1 поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладений з власником автомобіля Volkswagen (д.№ НОМЕР_1), за яким була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду, завдану внаслідок експлуатації автомобіля Volkswagen (д. № НОМЕР_1). Однак, вказана обставина судом першої інстанції не була прийнята до уваги.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що представником позивача 01.11.2010 через канцелярію Господарського суду м. Києва було подано клопотання про розгляд справи, який відбудеться 01.11.2010, за відсутності представника, а також долучено довідку про несплату страхового відшкодування в порядку регресу та письмове підтвердження про відсутність спору між тим ж сторонами та про той же предмет спору.

Отже, неподання 01.11.2010 позивачем належним чином засвідченої копії договору (полісу) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, яка витребовувалась судом ухвалами від 21.09.2010 та від 14.10.2010, сталось не з вини позивача.

Усі інші наявні у позивача документи, що стосуються даного спору, надані ним суду та містяться в матеріалах справи.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що ухвала від 01.11.2010 у справі № 10/351 про залишення позову без розгляду винесена судом безпідставно та завчасно, оскільки суд в межах наявного двохмісячного строку був зобов’язаний відкласти розгляд справи, з‘ясувати причини невиконання позивачем вимог ухвали суду та об’єктивно оцінити їх поважність.

Крім того, у відповідності до ст.38 ГПК України за обґрунтованим клопотанням сторони, яка не в змозі самостійно надати докази, суд своєю ухвалою витребовує докази у осіб, у яких вони наявні. При цьому господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону (ч.5 ст.38 ГПК України).

При цьому, навіть у випадку невиконання вимог ухвали суду та неподання витребуваних документів, однак, якщо позивач стверджує, що ним надані суду усі наявні у нього документи, що стосуються даного спору, суд не позбавлений права розглянути справу по суті за наявними у ній матеріалами.  

Таким чином, висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі про залишення позову без розгляду, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

У відповідності до ч.6 ст.106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду. 

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства „Інвестиційно-фінансовий консалтинг” підлягає задоволенню,  ухвала Господарського суду м. Києва від 01.11.2010 у справі № 10/351 – скасуванню, а справа – передачі на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну Відкритого акціонерного товариства „Інвестиційно-фінансовий консалтинг” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.11.2010 у справі № 10/351 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.11.2010 у справі № 10/351 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Інвестиційно-фінансовий консалтинг” до VAB Страхування та ТС „Солвест Фармацеутикалз ГМБХ” (СЕБ Фармація) скасувати.

3. Матеріали справи № 10/351 передати на розгляд до Господарського суду м. Києва.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді