В И Р О К №1-35-10
Іменем У країни
24 грудня 2010 року Криж опільський районний суд Вінн ицької області
в складі: головуючого суд ді Зарічанського В.Г.
при секретарі Балух О.В.
з участю прокурора Зянько Н .Г.
захисників ОСОБА_1, ОС ОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у в смт Крижопіль справу по об винуваченню:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦ ІЯ_1, уродженця та жителя А ДРЕСА_1 цигана, громадянина України, освіта 5 класів, н е одруженого, не працюючого, н е військовозобовязаного, не судимого,
за ст.187 ч.2 КК України;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦ ІЯ_4, уродженця та жителя А ДРЕСА_2 українця, громадяни на України, освіта 5 класів , не одруженого, не працюючого , не військовозобовязаного, р аніше судимого 29.01.2004 року за ст. 289 ч.2, ст.185 ч.3, ст.185 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, звіл ьненого від покарання з випр обуванням на 1 рік,
13.09.2004 року за ст.ст.286 ч.2, 71 КК Укра їни до 5 років 6 місяців позбав лення волі,
7 серпня 2007 року Піщанським р айсудом умовно-достроково зв ільненний від подальшого від бування покарання на 2 роки 7 м ісяців 20 днів,
за ст.ст.187 ч.2, 146 ч.2 КК Укр аїни;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦ ІЯ_6, уродженця та жителя А ДРЕСА_3 українця, громадяни на України, освіта вища, н е одруженого, працюючого різ норобочим ТОВ МП «Гарант», ві йськовозобовязаного, не суд имого,
за ст.ст.187 ч.2, 146 ч.2 КК Укр аїни,-
В С Т А Н О В И В:
Підсудні ОСОБА_4 , ОСОБА_6, ОСОБА_5 29 верес ня 2007року біля 3 годин ночі в см т Піщанка Піщанського району Вінницької області біля буд івлі кафе «Промінь», що розта шоване на вул. Леніна, 40, знаход ячись в стані алкогольного с п' яніння за попередньою змо вою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою вчинення нап аду для заволодіння чужим ма йном з застосуванням для под олання опору, до потерпілого насилля небезпечного для зд оров' я, повалили на землю ОСОБА_7 та завдаючи йому з си лою числені удари кулаками р ук й ногами в голову і тулуб, з астосовуючи таким чином до н ього насильство, яке є небезп ечним для життя і здоров' я, й спричинивши при цьому ОСОБ А_7тілесні ушкодження серед нього ступеня тяжкості в виг ляді підшкірної гемотоми на лобі з ліва, синця на лівому ву сі, синців на обличчі, струсу г оловного мозку, закритої туп ої травми грудної клітки, пер елому 8-10 ребра зліва по заднє-п ідпаховні лінії, що ускладни лись лівостороннім пневмото раксом, силоміць, подолавши о пір ОСОБА_7 відкрито викра ли чуже майно:
- - мобільний телефон “Самсунг-SGX-X-150” ціною 50 0 гривень, з стартовим пакетом “Київстар” ціною 25 гривень;
- - сумку для м обільного телефона ціною 50 гр ивень;
- - золотий пер стень ціною 800 гривень,
що належали ОСОБА_7, та з авдали йому майнової шкоди н а загальну суму 1375 гривень.
Крім цього, після вч инення розбійного нападу 29.09.200 7 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередьою змовою групою осіб всупереч волі ОСОБА_7 силоміць завели його до домо господарства, в якому мешкал а ОСОБА_9 по АДРЕСА_4 де утримували його до 12 годин 29.09.20 07 року, тим самим незаконно по збавили його волі та порушил и честь та гідність.
Підсудний ОСОБА_5 вину в скоєнні злочинів не ви знав, при цьому відмовився ві д явки в судові засідання. За п орушення порядку засідань та невиконання розпоряджень го ловуючого підсудний ОСОБА _5 (згідно ст. 272 КПК України) бу в видалений з залу засідання на весь час судового розгляд у справи.
Допитаний в якості підсудн ого ОСОБА_4 свою вину в ско єнні пограбуванні не визнав. При цьому дав показання, що ві н 29 вересня 2007 року вночі в смт Піщанка Піщанського району В інницької області біля буді влі кафе «Промінь» між ним та потерпілим ОСОБА_7 виникл а бійка, так як останній прире внував його до дружини. Коли б ились, то підійшли ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і його, ОСОБА_4 , хтось вдарив по голові і ві н після того втратив свідомі сть і більше нічого не памята є. В ОСОБА_7 нічого не викр адали. Потерпілий оговорює п ідсудних.
Допитаний в якості пі дсудного ОСОБА_6 свою вину в скоєнні пограбуванні та не законному позбавленні волі л юдини не визнав. При цьому дав показання, що він 29 вересня 2007 р оку вночі в смт Піщанка Піща нського району Вінницької об ласті біля будівлі кафе «Про мінь» разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 били руками та ногам и ОСОБА_7 Коли бились, то хт ось крикнув і він з ОСОБА_5 побігли вниз по вулиці і ОС ОБА_5 дав йому сумку від мобі льного телефону. Коли поверн улись до ОСОБА_7, то ОСОБ А_5 запропонував відвести ОСОБА_7. Вели ОСОБА_7 під р уки вниз по вулиці, хоча й оста нній просив його залишити на місці або передзвонити його батькам. Привели ОСОБА_7 д о будинку ОСОБА_9 та вмили його, після чого ОСОБА_6 пі шов додому, а ОСОБА_5 та О СОБА_7 залишились у ОСОБА_ 9 В ОСОБА_7 нічого не викр адали. Потерпілий оговорює п ідсудних.
Хоча підсудні і не визнав себе винними, але їх ви нність повністю доведена слі дуючими доказами:
Показаннями поте рпілого ОСОБА_7 про те, що він 28 вересня 2007 року знаход ився в смт Піщанці, так як саме був у вихідних. Ввечері знахо дився в центрі смт. Піщанка, де заходив відпочивати в місце ві кафе та бари. Вже за північ, це десь біля 2 години ночі 29 вер есня 2007 року зайшов у бар, який розташований біля Піщансько ї ЦРЛ. В бар зайшов майже твере зий, так як до цього випив лише біля 200 грамів горілки. Вже зна ходячись в цім барі до нього п ідійшов його знайомий ОСОБ А_4, та коли стояв біля стійки бару, він попросив пригостит и його коньяком. ОСОБА_4 йо го запросив до столика, за яки м він сидів із своїми знайоми ми, сказавши, що зараз разом пі дуть додому. ОСОБА_4 сидів за столиком з ОСОБА_5 та ОСОБА_6. В них на столі була щ е не допита пляшка з горілкою “Хортицею” і ОСОБА_4, коли вони допивали горілку й йому налив з цієї пляшки біля 50 гра мів горілки. Коли випив цю го рілку то став закурювати циг арку то йому стало дуже поган о, став дуже в' ялий і стало па морочитись в голові й можлив о при цьому навіть заснув чи в тратив свідомість. Проснувся чи прийшов до свідомості, від чувши що його вивели з бару на свіже повітря. При цьому бачи в, що його вели під руки через двері бару ОСОБА_5 та ОСО БА_6, які були одягнуті в світ лих штанах. Став запитувати, к уди вони його ведуть й вони на це відповідали, що ведуть дод ому. Де в цей час знаходився ОСОБА_4 не бачив. Що вони зад умали щось тоді навіть не спо дівався і не впирався та не кл икав на допомогу.. А як тільки вони провели його за територ ію бару на дитячу площадку, де не було світла, то в цей момен т вони натягли йому куртку на голову і, хтось третій в цей ч ас вдарив ногою сильно в груд и. В цей же момент ОСОБА_6 й ого відпустили і відчувши си льний біль він впав на землю. В же коли лежав на землі, то ще в ідчував як йому з силою нано сились удари взутими ногами в голову та в тулуб. Тільки сто яв та запитував за що вони йог о б' ють. Коли його били, то ба чив що це наносили йому удари ногами два ОСОБА_6 та ОС ОБА_4 За що вони його б' ють і що з нього хочуть вони не пояс нювали. Били вони його кілька хвилин. Коли він перестав рух атись, то підсудні припинили його бити, і він лежав та не ру хався на землі ще декілька хв илин. Вони ж втрьох стояли пор уч, перемовлялись про щось мі ж собою, але їх розмови не чув. Після цього до нього знову пі дійшов ОСОБА_4 та вже штов хнувши ногою перевернув його з правого боку на спину і нічо го не кажучи схопився руками за сумку для мобільного теле фона і обірвав її, та забрав ра зом з мобільним телефоном “С амсунг”. В цей же час до нього підбіг ОСОБА_6 і схопив йо го за ліву руку і став розжима ти його пальці сжаті в кулак т а викручуючи пальці зняв зол отий перстень-печатку з безі менного пальця. Чув як він ще к азав: “Дивись він ще сопротів ляється”, і коли зняв перстен ь-печатку то ще підскочив і вд арив ногами в голову, в цей же час ОСОБА_5 знімав з нього туфлі.Після цього вони його з алишили і пішли в сторону вул иці Леніна, а він залишився ле жати на землі і з цього місця н ікуди не переміщався. Скільк и саме пролежав так, не може то чно сказати, але думає не менш е хвилин 20. В цей час до нього ні хто не підходив і сторонніх н ікого поруч не бачив і сам на д опомогу не гукав, так як в ньог о були опухші скули, що й крича ти не міг. Де вже в цей час знах одились ОСОБА_5 і ОСОБА_4 не знає, але коли вони знову повернулись до нього, то ОС ОБА_5 стали вдавати, що вони д о його побиття не мають ніяко го відношення і стали запиту вати, що з ним сталось та чи па м' ятає, що з ним сталось. Їм н а це нічого не відповідав. А ко ли вони його підняли з землі і стали вести на вул. Леніна, то став їх питати куди вони його ведуть. На це вони відповіли, що ведуть на пункт швидкої до помоги. Коли вивели на тротуа р, то до них підійшов ОСОБА_4 і теж став запитувати, що з н им сталось, хто це його побив, та вдав що теж не причетний до побиття. Так як був при свідом ості і став розуміти, що вони в важають, що він дійсно нічого не пам' ятає, та щоб вони його знову не стали бити, теж став вдавати що не пам' ятає, що з ним сталось і сказав, що це ви пив та впав з східців при вихо ді з бару та побився. Поки про це говорили, то помітив, що в ц ей момент ОСОБА_4 вдарив в обличчя ОСОБА_12, якого до ц ього не бачив і де він взявся т а за що вдарив ОСОБА_4 наві ть не зрозумів. Встиг ще поміт ити, що ОСОБА_4 став теж нан осити ОСОБА_12 удари у відп овідь і вони стали вже вдвох б итись та перекочуватись по з емлі. Цим часом ОСОБА_5 йог о підтримуючи під руки повел и по вулиці Леніна в напрямку як додому, але в протилежну ст орону від лікарні. ОСОБА_4 після цього не бачив. Став роз уміти, що вони його не поведут ь в лікарню і став думати та бо ятись, що вони його взагалі хо чуть вбити й став казати їм, що почуває себе дуже погано, і ст ав просити щоб вони його не тя гли з собою, а залишили на доро зі та може хтось його знайде і перекаже батькам, щоб ті приї хали за ним. Вони ж, нічого йом у не кажучи, взяли його на руки і дальше понесли на руках. Біл я автовокзалу вони повернули ліворуч і понесли в якусь вул ичку. Хоч вони нічого не казал и, але вже думав, що вони його н есуть, щоб десь вбити, і коли з цієї вулички йшли їм назустр іч якихось три жінки то зверт аючись до цих жінок став каза ти, щоб вони звернули на них ув агу бо його несуть вбивати. Ці жіночки не підійшли до них, а навпаки перейшли на другу ст орону вулички, а ОСОБА_5 ст ав казати, що це він перепив та в нього “біла гарячка”, що це він придурюється. Після цьог о вони ще трохи провели його п о цій вуличці і нічого йому не кажучи положили його під кра й вулички біля кущів, а самі ку дись пішли і декілька хвилин їх не було. Цим часом проповз до будинку, що розташований в цій вуличці це навпроти буди нку Ніколаєвського Цаліка і стукаючи в двері думав розбу дити господарів, але ніхто на двір не вийшов. Так як його все сильно боліло то втікати не м іг. Через кілька хвилин за ним прийшли ОСОБА_5 і взяли йо го на руки й понесли до будинк у в якому квартирувала в той ч ас ОСОБА_9 Пригадує, що в це й час саме ОСОБА_6 сказав д о ОСОБА_5, що потрібно зі мн ою щось робити. Він сказав «Д авай його доб' єм чи щось дру ге будем робити, бо якщо він пр игадає, що сталось, то йому (О СОБА_6.) дадуть умовно, а ОСО БА_5 посадять». Як вони його з аводили в цей будинок і що поя снювали ОСОБА_9 не знає, та к як йому знову стало погано, і він вратив свідомість. Прийш ов до свідомості тоді, коли йо го тримали над мискою вже в кі мнаті будинку ОСОБА_9 і вм ивали обличчя. Тут йому дали р ушник втертись і положили на диван. В кімнаті біля ОСОБА _5 була й ОСОБА_9, але вона його нічого не запитувала і в ін їй нічого не казав. Про допо могу в неї не просив, так як зн ав, що вона подруга ОСОБА_5 і її теж боявся. При ній ОСО БА_5 знову запитували, чи пам ' ятає що сталось з ним, та вда ючи що нічого не пам' ятає, ка зав що сам впав та побився. В ц ім будинку заснув і проснувс я вже десь біля 9 годин ранку. В будинку вже були лише ОСОБ А_5 та ОСОБА_9. Розраховую чи на те, що ОСОБА_5 спеціа льно привів його сюди, щоб ніх то не знав, де він подівся, та с подіваючись втекти, попросив , щоб він пішов та купив горілк и, бо все болить. Та коли ОСОБ А_5 пішов з будинку, і він хот ів вийти на двір, то не зміг, та к як виявилось, що ОСОБА_5 з акрив за собою двері на ключ. П овернувся він через хвилин 5 і вдаючи що дійсно хоче пити ви пив біля 50 грамів горілки. Піс ля цього знову стало погано і приліг на дивані і проснувся вже коли за ним приїхали його батьки і дружина. Що про нього їм повідомив ОСОБА_5 дові дався вже від свої дружини. Ба тьків попросив завести додо му, так як розраховував перео дягтись і взагалі боявся пот рапляти в лікарню, так як боїт ься лікуватись. По дорозі бат ькам розповів, що з ним трапил ось. З швидкої допомоги було п овідомлено в міліцію, та по пр ибуттю працівників міліції н аписав власноручно заяву. Та к як били його ОСОБА_5 з О СОБА_4, разом, але хто саме як е тілесне ушкодження спричин ив не міг помітити, то в заяві вказав, що били невідомі. З шви дкої допомоги був госпіталіз ований в хірургічне відділен ня Піщанської ЦРЛ. Так як було зламаним ребром пошкоджено легеню, то ще лікувався в тора кальному відділенні Віниць кої обласної лікарні з 2 жовтн я 2007 року по 10 жовтня 2007 року. Викр едано ними в нього було золот ий перстень-каблучку з чорни м камінцем вартість якого 800 г ривень, мобільний телефон “С амсунг-SGY-X-150” з стартовим пакат ем “Київстар” на якому кошті в не було, та телефонну сумочк у чорнього кольору з шкіроза мінника. Так як до цього часу б атьки підсудних вже відшкоду вали завдані йому збитки то в ід заявленого цивільного поз ову відмовився.
Показаннями свідка ОСОБА_9. про те, що вона прожи вала сама у будинку, який найм ала тимчасово в АДРЕСА_4 29 в ересня 2007 року біля 3 години ноч і до неї прийшов і постукав у в ікно її знайомий ОСОБА_5. К оли відчинила двері будинку, то він разом з своїм двоюрідн им братом ОСОБА_6 завели в будинок ОСОБА_7. ОСОБА_7 був весь окровавлений, був д уже зляканий і вдавав вигляд що не розуміє, що з ним сталос ь. ОСОБА_5 пояснив, що це О СОБА_7 та його родича ОСОБ А_4 побили якісь невідомі, а в они його підібрали. Вони попр осили щоб ОСОБА_7 залишивс я в неї спати і допомогли йому вмитись та положити в неї на д ивані. ОСОБА_7 не хотів зал ишатись, але ОСОБА_5 його в мовив залишитись і сам теж вс ю ніч спав в будинку, не залиша ючи самого ОСОБА_7. Ще в ноч і коли ОСОБА_6 пішов від не ї, а в неї залишився лише ОСО БА_7 і ОСОБА_5, то ОСОБА_5 дав їй перстень-печатку із жовтого металу з чорним камі нцем і сказав, щоб вона його де сь сховала. Що це перстень О СОБА_7 знала, так як раніше ба чила його в ОСОБА_7 але як в ін потрапив до ОСОБА_5, ні ОСОБА_5 ні ОСОБА_7 не запи тувала. Спав ОСОБА_7 майже до обіду не просипаючись, а ко ли проснувся то скаржився, що його все дуже болить і просив , ще щоб йому дали випити спирт ного, щоб біль була менша. Коли ОСОБА_5 приніс горілки, то ОСОБА_7 випив біля 50 грамів з ОСОБА_5. Про що вони розмо вляли між собою не чула, так як вони при ній подробиць не вия сняли. Чула лише, що ОСОБА_5 постійно допитувався в ОС ОБА_7 чи пам' ятає він хто йо го побив, а той вдавав що не зн ає. Так як видно було, що ОСОБ А_7 себе погано почуває, то за пропонувала повідомити його рідним. Після цього ОСОБА_5 пішов в центр та привів дружи ну ОСОБА_7 яка по телефону покликала батьків ОСОБА_7 . Коли приїхали батьки ОСОБ А_7 то вони забрали ОСОБА_7 . Перстень, який їй дав ОСОБА _5 залишився в неї, та в вечер і цього ж дня вона знайшла біл я стежки до свого домогоспод арства мобільний телефон “Са мсунг”, який теж раніше бачил а в ОСОБА_7. Вранці слідуюч ого дня коли йшла віддати пер стень та мобільний телефон д ружині ОСОБА_7, то до неї за телефонував ОСОБА_5 і сказ ав, щоб вона перстень який О СОБА_5 їй залишив віднесла т а віддала його сестрі, яка на н еї чекає в центрі смт. Піщанки . Після цього взяла перстень і телефон та пішла зустрітись з ОСОБА_5 сестрою ОСОБА_ 17. Крім ОСОБА_17 її зустріл а мати ОСОБА_5 - ОСОБА_19 та ще багато їх родичів. Від н их й довідалась, що ОСОБА_7 в лікарні. Мати ОСОБА_5 дов ідавшись від неї, що вона зна йшла телефон, сказала, щоб від несла перстень і телефон в лі карню і віддала їх ОСОБА_7 , та сказала при цьому, якщо бу дуть запитувати, то перстень ОСОБА_7 сам дав їй а телефо н знайшла. Вже здогадуючись, щ о перстень ОСОБА_5 викрав у ОСОБА_7 й не стала їх пита тись чого вони просять так ка зати. І так як ОСОБА_19 була постійно з нею, то в лікарні по вертаючи ОСОБА_7 ці речі т ак і стала пояснювати, звідки в неї взялись ці речі, але біл я ОСОБА_7 були його батьки , які вже мабуть знали про все що сталось, й сказали, що ці ре чі вони в неї просто так не віз ьмуть, а щоб їх віднесла в мілі цію. Довідавшись про те, що ці речі має нести в міліцію, мати ОСОБА_5-ОСОБА_19 і його с естра ОСОБА_8 забрали в не ї ці речі, пояснивши, що вони з найдуть спільну мову з батьк ами ОСОБА_7 і самі поверну ть ці речі. Її ж просили, щоб я т ак і казала, що перстень дав їй ОСОБА_7. Так як б ула, вже від батьків ОСОБА_7 довідались, що ОСОБА_7 О СОБА_6 з ОСОБА_4 пограбув али, то вже аби не мати неприєм ностей розповіла в міліції п ро все, що було відомо, та про т е за яких обставин потрапив д о неї ОСОБА_7 та як потрапи ли до неї його речі. Сама до по грабування ОСОБА_7 не має абсолютно ніякого відношенн я.
Показаннями св ідка ОСОБА_12 про те, що 29 ве ресня 2007 вже біля 3 години ночі знаходився в кафе-барі, що роз ташований біля Піщанської ЦР Л. В цей час відвідувачів було зовсім мало, так як бар вже ма ли закривати. Хто саме був усі х не пам' ятає, але пригадує, щ о були серед відвідувачів О СОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4 . Бачив, що вони й вийшли ще пер ед ним за хвилин 20. З бару вийшо в разом з барменом ОСОБА_11 та офіціанткою і вони пішли по вул. Леніна, а він ще закури в перед баром, та в цей час поч ув, що сторож від адмінбудівл і СВКП “ Піщанський” кричав щ о біля бару бійка. Коли заглян ув на територію дитячої площ адки, що розташована біля бар у і “Телекому”, куди вказував сторож,то помітив там в темря ві, що 2 чи 3 особи побігли за тер иторію митниці, як до будинку культури. Хто то був не встиг розгледіти, так як було темно і був ще від них на відстані. Т ам же в темряві почув стогін т а наближаючись до особи яка л ежала й стогнала, ще наткнувс я в темряві на ОСОБА_4, який лежав теж на землі. Коли схили вся до нього, щоб підняти його з землі, то він став штовхатис ь і хотів битись, так як був п' яний. Раджа заспокоїв і відшт овхнув від себе і пішов до тіє ї особи, яка лежала і стогнала на землі. Коли схилився над ці єю особою, то впізнав, що це бу в ОСОБА_7. ОСОБА_7 був з о кровавленим обличчям, йому п ропонували підійти в лікарню до пункту швидкої допомоги. В идно було що він крім того, що п' яний ще й сильно побитий. П оки пропонував ОСОБА_7 йти в лікарню, то сюди ж підійшло ще два хлопці, одного з яких з нав - це ОСОБА_5. Другий се реднього зросту і міцної ста тури. Обличчя його не розглед ів і впізнати його не зміг, так як була темрява. Підійшли вон и зі сторони вул.Леніна. Пропо нував ОСОБА_7 пройти в лік арню, але він відмовлявся. При ньому вони його запитували, щ о з ним сталось, і ОСОБА_7 ві дповів, що впав с сходів. Так я к не знає, де ОСОБА_7 живе, т о більше з ним не розмовляв і н іякої допомоги не пропонував , а ОСОБА_5 сказав, щоб він з авів ОСОБА_7 додому, та бач ив, що ОСОБА_5 із тим другим хлопцем повели ОСОБА_7 пі д руки до центру смт. Піщанки.
Показаннями свідка ОСОБА_23 про те, що він працює нічним сторожем в СВКП “Піща нський” і охооняє адмінбудів лю СВКП, яка розташована в цен трі смт. Піщанка майже навпро ти кафе-бару “Промінь”. В ніч з 28 на 29 вересня 2007 року знаходивс я на роботі і в нічний час, точ но вказати час не може, але це було вже далеко за північ, вий шов на вул. Леніна і в цей час п очув стогін біля бару “Промі нь”, з вулички, що веде до “Тел екому”. В цей же час помітив, щ о від бару вийшов ОСОБА_12 і гукнув до нього та попросив п іти подивитись, що там відбув ається. Сам же цим часом пішов на територію, за адмінбудівл ю контори, а повернувшись зно в на вулицю Леніна через хвил ин 5-10 й помітив, що там ОСОБА_1 2 з кимось розмовляє на прот илежній стороні вулиці на тр отуарі й сам підійшов до них. П ідійшовши до них побачив, що ц е був ОСОБА_7, який сидів на бордюрі весь окровавлений т а сидів і тримався руками за г руди. Його став питати, що з ни м сталось й він, посміхаючись став казати, що впав з східців , виходячи з бару. На вигляд О СОБА_7 був побитий та ще п' я ний, але орієнтувався, де він з находиться. Допомоги він не п росив, хоча йому пропонував п ройти в лікарню на ПШД, але він сказав що не треба. В цей час б іля ОСОБА_7, крім нього і ОСОБА_12 нікого не було. Лише бачив, що за муром території б ару “Промінь” лежав ще хтось та ОСОБА_12 казав, що то ОС ОБА_4 лежить, але чому він там лежить не цікавився і до ньог о не підходив. Ще бачив, що біл я старого “Універмагу” знахо дився ОСОБА_5. Про те, що О СОБА_7 було побито саме ОС ОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 вже довідався пізніше від д ругого сторожа ОСОБА_25, як а сказала, що про це вона довід алась від працівників міліці ї. Про те що ОСОБА_7 ще й бул о пограбовано, довідався вже в міліцї. Коли в той вечір був там біля нього то розмов про т аке не чув.
Показаннями свідка ОСО БА_11 про те, що вона працює ба рменом в кафе-барі “Промінь” і знаходячись в ніч на 29 верес ня 2007 року на роботі бачила, що туди приходив ОСОБА_7, яки й був випивший, та бачила, що в ін був пригостив ОСОБА_4 с таканом коньяку. Бачила, що пі сля цього ОСОБА_7 сидів за одним столиком з ОСОБА_4, з ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Коли вже відвідувачі розійшлися, то бачила, що ОСОБА_7 спав с идячи за столом. Звернувшись до присутніх ще в цей час в ка фе ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 сказала, щоб забрали ОСОБА_7 і йшли з кафе. Що ві дбувалось на вулиці не бачил а, а на слідуючий день вже дові далась, що ОСОБА_7 було поб ито та пограбовано його знай омими ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
Показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що вона являє ться дружиною ОСОБА_7. 28 вер есня 2007 року ОСОБА_7 поки во на була в день на роботі кудис ь пішов і вже в вечері та вночі додому не повернувся. Біля 18 г одини вона йому телефонувала на мобільний телефон і він ка зав, що скоро буде, але де він з находиться не казав. Після ць ого ще кілька раз до нього дзв онила, так як він додому не пов ертався, але телефон вже не пр ацював, так як постійно відпо відь була, що абонент знаходи ться поза зоною досяжності. Т ак як ОСОБА_7 вночі додому не повернувся і дозвонитись до нього вже не могла, то пові домила про це його батькам. 29 в ересня 2007 року коли знаходила сь на роботі в магазині, який р озташований навпроти автобу сної зупинки, до неї біля 11 год ини підійшов ОСОБА_5 і пов ідомив їй, що ОСОБА_7 знахо диться в ОСОБА_9 Та став ро зповідати, що ОСОБА_7 був с ильно п' яний і він ОСОБА_7 знайшов під муром біля кафе “ Промінь” ще вночі. Так як з О СОБА_6 в них були хороші сусу дські стосунки, то йому одраз у ж повірила і пішла з ним до ОСОБА_9 Там застала ОСОБА _7 на ліжку в будинку. Коли за йшла в будинок то ОСОБА_7 с пав. Коли почала його будити, т о побачила що він ще й побитий , - обличчя в нього було сильно опухше, одяг грязний і порван ий. Помітивши це та подумавши , що це він через п' янку в так ому стані, дуже розсердилась на нього й не стала його дальш е будити і вийшла з будинку і з ателефонувала до його батькі в, заспокоїла їх що ОСОБА_7 знайшовся та сказала, щоб вон и приїхали за ним. Поки чекала на вулиці батьків ОСОБА_7 то розмовляла на вулиці з О СОБА_6 і ще перепитувала в нь ого де ж він знайшов ОСОБА_7 , то він все твердив, що сам зна йшов його біля кафе “Промінь ” п' яним та привів до ОСОБ А_9 Так як бачила, коли почина ла будити ОСОБА_7 і огляда ла його, що в нього на руці не м ає персня, з яким він постійно ходить, та не було біля нього телефону, то ОСОБА_6, ще зап итувала де ОСОБА_7 перстен ь та де його мобільний телефо н, й ОСОБА_6 їй відповідав, щ о ні телефона ні перстня в О СОБА_7 не було, і цих речей ві н в нього не бачив. Коли приїха ла батьки за ОСОБА_7, то лиш е спостерігала як ОСОБА_7 вони вивели з будинку і посад или в автомобіль. В лікарні д овідалась що ОСОБА_7 побил и саме ОСОБА_5 з своїм брат ом ОСОБА_6 та з ОСОБА_4 і викрали при цьому його мобіл ьний телефон з сумочкою та пе рстень золотий.
Показаннями свідка ОСОБА_10 та аналогічними пок азаннями свідка ОСОБА_26 п ро те, що вони являються батьк ами ОСОБА_7. Пізно ввечері 28 вересня 2007 року зателефонува ла невістка ОСОБА_10 і скар жилась, що ще до цього часу дод ому не повернувся ОСОБА_7. Заспокоїли її, і так як вона б ільше не телефонувала, то вже думали, що він повернувся дод ому. А на слідуючий день вже б іля 13-14 години зателефонувала знову ОСОБА_10 та повідоми ла, що ОСОБА_7 сильно побил и і він знаходиться в чужому б удинку в одної жінки що живе б іля колишньої заочної школи, та просила приїхати в смт. Піщ анку. Коли прибули до будинку , на який вказала невістка то т ам застали ОСОБА_10, господ арку будинку, яку звати ОСО БА_9 та ОСОБА_5. В цім будин ку на дивані знаходився й син ОСОБА_7. Він був з опухшою г оловою, в порваному одязі і ск аржився що його все сильно бо лить. Що сталось, син в цім буд инку нічого пояснювати не хо тів і просив, щоб його везли до дому. З присутніх ОСОБА_9 л ише сказала, що до неї ОСОБА _7 вночі привели вже побитог о ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Син розповідав, що бити його стал и, так як шукали грошей, а не зн айшовши гроші, зірвали з пояс а сумочку з мобільним телефо ном та перстень-печатку. Каза в, що зняли й були туфлі, але по тім повернули. При цьому ж поя снив, що перстень-печатку з па льця зняв ОСОБА_6, а сумочк у з телефоном зірвав ОСОБА_ 4 Та казав, що після цього каз али, що ведуть його в лікарню, але повели до цієї жінки в буд инок. Так як син почував себе д уже погано, то його завезли в П іщанську ЦРЛ і він був госпіт алізований і хірургічне відд ілення.
Показаннями свідка ОСОБА_27 про те що він являєт ься батьком ОСОБА_6 Ввечері 28 вересня 2007 року син пішов відпочити в центр смт. П Іщанки і додому повернувся в же аж біля 5 години ранку. Ввеч ері 29 вересня до них приїхали працівники міліції і виклика ли сина в райвідділ та довіда вся, що в ніч на 29 вересня побит о та пограбовано ОСОБА_7 і що до цього причетний і син. С ин йому твердив і твердить, що сам він ОСОБА_7 не чіпав і н е грабував.
Показаннями свідка ОС ОБА_29 про те, що наприкінці с ерпня 2009 року до нього на мобіл ьний телефон зателефонував д воюродний брат його співмешк анки ОСОБА_30 і сказав, що пр иїдуть цигани і щоб він разом із співмешканкою написали з аяви про те, що нібито він 3.08.08 ро ку був в гостях у ОСОБА_30 і там був ОСОБА_7, який запит ував як стягнути гроші в сумі 5 тисяч з циганів, а також що за яву про вчинення відносно гр абіжного нападу заставили на писати працівники міліції. Д ійсно через декілька днів пр иїзджали цигани а саме ОСОБ А_21 із дочкою і просили напис ати дані заяви, але він відмов ився. Через деякий час знову т елефонував ОСОБА_30 і став погрожувати, якщо не напишут ь заяви то його і співмешканк у знайдуть під забором. Після цеї розмови знову приїхали ц игани дали зразок заяви і він разом із співмешканкою змуш ені були написати те що було т ам вказано. Хоча ОСОБА_7 не знає і такого, що він написав в заяві ніколи не було.
- протоколом огляду м ісця події - території прил еглої до будівлі кафе “Промі нь”, що знаходиться на вул. Лен іна-40 в смт. ПІщанці Вінницько ї області, де було вчинено О СОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА _6 розбійний напад на ОСОБ А_7;
а.с.45-46
- - протокол ом виявлення та вилучення з м ісця вказаного ОСОБА_6, ро зташованого в смт. Піщанці бі ля Будинку Культури сумки (пі дсумка) від мобільного телеф она, яку було викрадено разом з мобільним телефоном під ча с розбійного нападу у ОСОБА _7 та викинуто там ОСОБА_6 ;
а.с.10
- - протоко лом добровільної видачі сест рою ОСОБА_5 - ОСОБА_17 м обільного телефона та перстн я-каблучки, які було викраден о у ОСОБА_7 під час вчинено го на нього групою осіб ОСО БА_4, ОСОБА_6, та ОСОБА_5 ;
а.с.13
- - протоко лом огляду речового доказу - золотого перстня-каблучки, в икраденого у ОСОБА_7, та ог лянутого з участю фахівця, зг ідно якого ціна перстня-кабл учки становить 800 гривень, та с амим речовим доказом;
а.с.26
- - протоко лом огляду речових доказів т а самими речовими доказами - мобільним телефоном моделі “Самсунг - SGY-X-150” чорного коль ору з стартовим пакетом “Киї встар” з номером 80962285560, золотим перстнем-каблучкою та сумоч ки для мобільного телефону і з обірваним під час вчинення розбійного нападу кріплення , які належать ОСОБА_7
а.с.42
- - довідко ю про ціну, згідно якої викрад ені під час розбійного напад у у ОСОБА_7 речі коштують: м обільний телефон “Самсунг - SGY-X-150” - 500 гривень, стартовий па кет “Київстар” - 25 гривень, с умка для для мобільного теле фона - 50 гривень.
а.с.7
- - висновк ами судово-медичних експерти з, згідно яких під час розбійн ого нападу, вчиненого ОСОБА _4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і н анесені ними числених ударів руками та ногами ОСОБА_7 б уло спричинено тілесні ушкод ження середнього ступеня тяж кості в вигляді підшкірної г емотоми на лобі зліва, синця н а лівому вусі, синців на облич чі, струсу головного мозку, за критої тупої травми грудної клітки, перелому 8-10 ребра злів а по заднє-підпаховні лінії, щ о ускладнились лівосторонні м пневмотораксом, виникнення яких при падінні з висоти вла сного росту виключається.
а.с.21-22 , 76-77
Суд находить вину підсу дних повністю доведеною і кв аліфікує дії ОСОБА_4, ОСО БА_6, ОСОБА_5 за ст.187 ч.2 КК Ук раїни - напад з метою заволо діння чужим майном, поєднани й із насильством, небезпечни м для життя і здоров' я особи , яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групо ю осіб; дії ОСОБА_6, ОСОБА _5 за ст.146 ч. 2 КК України - незаконне позбавлення волі, вчинено за попередньою змовою групою осіб .
За місцем проживання підсу дні характеризуються позити вно.
Обставини, що помякш ують покарання підсудних, це відшкодування батьками під судних збитків потерпілому. Обстав ини, що обтяжують покарання п ідсудних, вчинення злочину в стані алкогольного сп' янін ня, а ОСОБА_5, крім того, рец идив злочинів
Обираючи вид і розмір покарання суд враховує, що пі дсудні вчинили злочин в стан і алкогольного спяніння, а то му призначає їм покарання у в игляді позбавлення волі. На п ідставі ст.71 КК України ОСОБ А_5 частково приєднує невід буту частину покарання за по переднім вироком суду.
Речові докази поверт ає потерпілому.
Керуючись ст.ст. 321,323, 324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати ви нним і призначити покарання за ст.187 ч.2 КК України - у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна. Зараху вати в строк ві
ОСОБА_6 визнати ви нним і призначити покарання: за ст.187 ч.2 КК України - у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ст.146 ч .2 КК України - у вигляді одного року позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК Укр аїни шляхом поглинення менш суворого покарання більш сув орим кінцевим покаранням О СОБА_6 рахувати сім років по збавлення волі з конфіскаціє ю майна.
ОСОБА_5 визнати винн им і призначити покарання: за ст.187 ч.2 КК України - у вигляді се ми років позбавлення волі з к онфіскацією майна; за ст.146 ч.2 К К України - у вигляді одного ро ку позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК Укр аїни шляхом поглинення менш суворого покарання більш сув орим призначити ОСОБА_5 п окарання у вигляді семи рокі в позбавлення волі з конфіск ацією майна.
На підставі ст.71 КК Укр аїни частково приєднати неві дбуту частину покарання за в ироком суду від 13.09.2004 року і кін цевим покаранням ОСОБА_5 в важати 7 років 6 місяців позбав лення волі з конфіскацією ма йна.
До набрання вироком ч инності залишити в якості за побіжного заходу засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - пі дписку про невиїзд, засуджен ому ОСОБА_5 - тримання пі д вартою.
Обчислювати строк ві дбуття покарання ОСОБА_4 т а ОСОБА_6 з часу звернення вироку до виконання, ОСОБА _5 з дня затримання - 8 січня 2008 року. Зарахуват и в строк відбуття покарання ОСОБА_4 час його затриман ня та тримання під вартою - з 6.01.2008 року по 22.08.2008 року.
Речові докази п овернути потерпілому.
На вирок протягом 15 ді б може бути подана апеляція д о апеляційного суду Вінницьк ої області, а засудженим ОС ОБА_5 в той же термін з дня от римання його копії .
Суддя:
Суд | Крижопільський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2010 |
Оприлюднено | 29.12.2010 |
Номер документу | 13070492 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Крижопільський районний суд Вінницької області
Зарічанський Віталій Григорович
Кримінальне
Першотравневий районний суд Донецької області
Трегубенко Сергій Васильович
Кримінальне
Дзержинський міський суд Донецької області
Копилова Світлана Євгенівна
Кримінальне
Першотравневий районний суд Донецької області
Трегубенко Сергій Васильович
Кримінальне
Дзержинський міський суд Донецької області
Копилова Світлана Євгенівна
Кримінальне
Краснолиманський міський суд Донецької області
Шавиріна Лілія Павловна
Кримінальне
Ізяславський районний суд Хмельницької області
Янішевська Оксана Станіславівна
Кримінальне
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Михайленко Володимир Гаврилович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні