Рішення

від 19.12.2007 по справі 48/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  48/298

19.12.07

За позовомТовариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Елерон»

ДоТреті особи

Про  Державного підприємства «Завод «Арсенал»Антонов Олександр Євгенович, Кирєєв Володимир Георгійович, Акинін Костянтин Павлович

Стягнення 152 346,96 грн.

Суддя Сулім В.В.

Секретар судового засідання  Мисник Т.М.

Представники сторін:

Від позивача:     Антонов К.О. –пред. за довір.

Від відповідача:Треті особи:

Жук-Шахрай С.І. –пред. за довір. 1) Антонов Олександр Євгенович,2) не з'явився 3) не з'явився

30.08.07, 18.09.07 розгляд справи відкладався відповідно до ст.ст.77, 86 Господарського процесуального кодексу України. В судовому засіданні 18.10.07 на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Елерон»(далі –Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства «Завод «Арсенал»про стягнення 152 346, 96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.07 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.08.2007 о 14:15.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому проти позову заперечив та просив суд в задоволенні позову  відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2007 до участі у справі було залучено третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача –Антонова Олександра Євгеновича, Кирєєва Володимира Георгійовича, Акініна Костянтина Павловича.

Ухвалами від 30.08.2007 та від 18.09.2007 розгляд справи відкладався.

18.09.2007 сторони надали суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою від 18.09.2007 строк розгляду спору по справі № 48/298 продовжено на більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.

Судом відповідно з вимогами ст.22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено сторонам по справі їхні права та обов'язки.

Судом роз'яснено сторонам по справі вимоги ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з вимогами ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення третіх осіб по справі, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмежено відповідальністю «Елерон»(Позивач), Антонов Олександр Євгенович, Кирєєв Володимир Георгійович та Акинін Костянтин Павлович (Треті особи на стороні Позивача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, далі –Треті особи) уклали з Державним підприємством «Завод «Арсенал»(далі - Відповідач) Угоду № 1 «Про передачу науково-технічної продукції»від 07.05.2004 (далі - Угода) з додатковими угодами № 1 та  № 2.

          Предметом зазначеної угоди є передача ліцензіаром (Треті особи) ліцензіату (Відповідачу) за винагороду виключного права, що поширюється на всю територію України, для використання на умовах, викладених в цій Угоді, винаходу, що охороняється патентом України № 53776 та технічної документації на продукцію, що виготовляється на підставі цього патенту (п.1.1 Угоди).

          Відповідно до розділу 2 цієї Угоди сторони визначили порядок та строки виконання Угоди.

          Виконання зазначеної Угоди здійснюється в два етапи.

          Так, виконання першого етапу здійснюється наступним чином. Ліцензіар (Треті особи) протягом 30 календарних днів з моменту надходження на його рахунки авансового платежу відповідно до п.3.4.1 передає ліцензіату (Відповідачу) за актом приймання-передачі конструкторської документації на мікромотор потужністю 100 Вт та 20 Вт, ножний кнопковий вимикач, схему електричну принципіальну, схему розведення плати блоку управління, виконані на електронному носієві, проект технічних умов, а також (в тимчасове користування) технологічне оснащення, необхідне для виготовлення статорів і збірки мікромоторів дослідної партії. Зазначене оснащення ліцензіат (Відповідач) зобов'язаний повернути ліцензіару (Треті особи) (пп.2.2.1 Угоди).

          На виконання другого етапу ліцензіат (Відповідач) виготовляє комплект деталей для дослідної партії мікромоторів в кількості 10 шт. кожного типорозміру та 10 плат управління протягом 60 календарних днів з моменту виконання етапу-1 (пп.2.3.1 Угоди).

          Згідно з п.2.3.2 Угоди сторони спільно здійснюють збірку та випробування 10 дослідних зразків бормашин кожного типорозміру протягом 20 календарних днів, після виконання п.2.3.1.

          Згідно з п.2.3.3 Угоди ліцензіар (Треті особи) передає ліцензіату (Відповідач) за актом приймання-передачі проекти технічних умов, паспорти, технічний опис та інструкції з експлуатації продукції. Строк виконання робіт –30 календарних днів, після виконання п.2.3.2.

          Згідно з п.2.3.4 Угоди ліцензіат (Відповідач) розробляє та виготовлює технологічне оснащення, необхідне для серійного виробництва продукції. Строк виконання –протягом 4-х місяців з моменту виконання етапу-1.

          Відповідно до п.2.3.5 Угоди ліцензіат (Відповідач) здійснює сертифікацію продукції в Державному комітеті стандартизації та метрології  України за сприяння ліцензіара (Треті особи). При необхідності за результатами досліджень проводиться доопрацювання конструкції та всіх зразків, що випробовуються, за участю ліцензіара (Треті особи), після чого проводяться додаткові випробування. Строк виконання протягом6 місяців з моменту виконання п.2.3.2.

          Згідно з п.2.3.6 Угоди після виконання п.2.3.5 ліцензіар (Треті особи) протягом 20 днів здійснює корегування конструкторської документації та затверджені ТУ для організації серійного виробництва бормашин.

          Після виконання п.2.3.6 ліцензіат (Відповідач) здійснює остаточну оплату Роялті за даною Угодою відповідно до п.3.4.3 (п.3.2.7 Угоди).

          Відповідно до розділу 3 Угоди визначено розмір винагороди ліцензіара (Треті особи) та порядок оплати.

          П.3.4 Угоди передбачено, що оплата роялті за цією Угодою здійснюється поетапно, шляхом перерахування грошових коштів на рахунки ліцензіара (Треті особи) по зазначених в Угоді реквізитах в рівних частках у наступному порядку: авансовий платіж в сумі 96 838,00 грн. –протягом 5 банківських днів з моменту набрання чинності даною Угодою; платіж в сумі 64 558,00 грн. –протягом 5 банківських днів з моменту виконання п.2.3.3 Угоди; остаточна оплата в сумі 32 280 грн. –протягом 5 банківських днів з моменту отримання сертифіката на продукцію в Державному комітеті стандартизації та метрології України.

          Відповідно до п.9.2 Угоди за порушення ліцензіатом (Відповідачем) будь-якого із строків виплати винагороди, передбаченої в пп. 3.4.1, 3.4.2, 3.4.3, 3.5 даної Угоди, крім відшкодування збитків, ліцензіат (Відповідач) виплачує ліцензіару (Треті особи) пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення з урахуванням курсу валют НБУ, що діятиме на момент виконання зобов'язання, встановлений даною Угодою.

          28.05.2004 ліцензіар (Третя особа) та ліцензіат (Відповідач) підписали Додаток № 1 до Угоди № 1 від 07.05.2004, відповідно до якої були внесені зміни до преамбули Угоди та включено до складу ліцензіара Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Елерон»(Позивач).

          Крім того, згідно з п.2 Додатку № 1 до Угоди № 1 викладено в новій редакції п.3.4 Угоди та зазначено таке.

          Оплата роялті згідно з п.3.2.1 здійснюється поетапно, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ НВФ «Елерон»по зазначених в даному Додатку реквізитах в наступному порядку:

          п.3.4.1 Авансовий платіж в сумі 96 838, 00 грн., крім того ПДВ в сумі 19 367,60 грн. –протягом 5 банківських днів з моменту вступу в дію даного Додатку № 1.

          п.3.4.2 Платіж в сумі 64 558, 00 грн., крім того ПДВ в сумі 12 911, 60 грн. –протягом 5 банківських днів з моменту виконання п.2.3.3 Угоди № 1.

          п.3.4.3 Остаточна оплата в сумі 32 280,00 грн., крім того ПДВ в сумі 6 456,00 грн. –протягом 5 банківських днів з моменту передачі ліцензіату (Відповідач) Свідоцтва про державну реєстрацію продукції в Держреєстрі міністерства охорони здоров'я України.

          29.05.2004 між Третіми особами по справі (громадянами Антоновим Олександром Євгеновичем, Кирєєвим Володимиром Георгійовичем, Акиніним Костянтином Павловичем) та ТОВ НФ «Елерон»укладено Договір-доручення № 1. Відповідно до цього Договору-доручення довірителі (Треті особи) доручають повіреному (Позивачу) здійснення в межах Угоди наступних процедур: вести від імені третіх осіб офіційну переписку з Відповідачем; підписувати від імені третіх осіб акти здавання-приймання виконаних робіт та будь-які інші супровідні до Угоди документи, скріплюючи їх підписом директора Позивача та печаткою; представляти Третіх осіб на технічних нарадах з представниками Відповідача; здійснювати всі дії, необхідні для зміни, розірвання, пролонгації та припинення Угоди, самостійно звертатися з метою захисту прав Третіх осіб за Угодою; вести всі взаєморозрахунки з Відповідачем, повністю отримувати на свій розрахунковий рахунок винагороду за Угодою. Порядок подальшого розподілу отриманої за Угодою винагороди визначається окремою угодою між довірителем та повіреним.

          З наявних у матеріалів справи доказів вбачається таке.

          Відповідачем на виконання укладеної Угоди та всіх додатків до неї, згідно з п.3.4.1 Угоди, перераховано авансовий платіж, визначений сторонами в Угоді та додатках до неї. Зазначена обставина підтверджується як Позивачем, так і Відповідачем.

          Згідно з Актами № 1 від 29.07.2004, № 2 від 10.08.2004, № 3 від 10.08.2004, № 4 від 19.08.2007, № 5 від 19.08.2007, № 6 від 30.08.2004, № 7 від 30.08.2004 Третіми особами було передано передбачену в Угоді конструкторську документацію. Як вбачається із змісту зазначених актів, передано було саме відкориговану конструкторську документацію.

          Відповідно до Акту № 8 від 30.08.2004 здавання-приймання робіт по етапу-1 Угоди Позивач та Відповідач засвідчили виконання та прийняття робіт за етапом-1, передбачених в п.2.2.1 Угоди.

          Як випливає із змісту укладених між сторонами правочинів, виконання етапу-2 включає в себе наступні дії, що мають бути вчинені з боку ліцензіара (Позивача та Третіх осіб): виготовлення комплекту деталей для дослідної партії мікро моторів кожного типорозміру та 10 плат управління; спільне проведення збірки та випробування 10 дослідних зразків бормашин кожного типорозміру; передача за актом приймання-передачі проекту технічних умов, паспорта, технічного опису та інструкції по експлуатації продукції.

          14.03.2005 Позивач та Відповідач  підписали Акт здавання-приймання робіт за Угодою (етап-2, п.п.2.3.1, 2.3.2), в якому зазначили, що згідно з п.2.3.1 –2.3.2 Угоди № 1 сторонами спільно виготовлені та випробувані дослідні зразки бормашин, за результатами випробувань дослідної партії бормашин здійснюється коригування конструкторської документації для серійного виробництва.

          Разом з тим, Відповідач у своєму відзиві вказує на те, що даний Акт здавання-приймання робіт не може свідчити про проведення збірки та випробувань дослідних зразків бормашин, оскільки за твердженням представника Відповідача про проведення випробувань за п. 2.3.2. Договору свідчить інший акт, складений  22.04.2005 р. за результатами проведених випробувань бормашин D&T-20 (серійні номери №№ 1204-11, 1204-24, 1204-25)  та бормашин D&T-80 (серійні номери №№ 1204-14, 1204-17, 1204-20). При цьому Відповідач зазначив, що за результатами даних випробувань було визнано, що вироби не в повному обсязі відповідають вимогам ТУ У 33.1-22965502-002 (п.5 Акта).

          Представник Відповідача зазначив, що оскільки передані Позивачем технічні умови, паспорт та інструкції по експлуатації на бормашини були передані Відповідачеві за Актом №9 23.03.2005 року, вони не враховують вимоги про усунення недоліків, зазначені в акті за результатами випробувань від 22.04.05 р. На думку представника відповідача, за результатами випробувань, вказаними в акті від 22.04.2005 року, ліцензіар (Позивач та треті особи), зобов'язаний був відкоригувати технічні умови, паспорти з інструкцією по експлуатації та технічні описи бормашин, та передати їх Позивачеві, і лише після цього Відповідач повинен здійснити оплату за другий етап за Угодою. Отже відповідач вважає. що саме Ліцензіар не виконав пункти 2.3.2. та 2.3.3. Угоди, а тому підстав для оплати другої частини роялті немає.  

          Проте, як вбачається з матеріалів справи, зазначені Відповідачем випробування проводилися стосовно конкретних виробів в кількості по 4 штуки кожної модифікації. При цьому дані вироби вже мали присвоєні серійні номери. Отже, з даного акту вбачається, що ним зафіксовано результати випробувань шести бормашин по три бормашини кожного типу з присвоєними серійними номерами, які було отримано зі складу готової продукції за заявкою №389с від 10.04.2005 року. Також даний акт свідчить, що випробування проводились з метою встановлення відповідності випробуваних бормашин Технічним умовам.

          В той же час, у п. 2.3.2 Угоди йдеться про проведення збірки та випробування саме дослідних зразків бормашин в кількості десяти штук кожного типу.  

          Крім того, відповідно до затверджених Головним інженером Відповідача 11.05.2005 Заходів по усуненню недоліків, виявлених комісією під час заводських випробувань бормашин, визначено перелік необхідних заходів для усунення недоліків, а також зазначено, що зауваження по п.2, 3 переліку зауважень (фактичний діапазон регулювання ширше, ніж зазначено в ТУ, блоки управління не є взаємозамінними для виробів D&T-80 та D&T-20 як зазначено в ТУ) мають організаційний характер і не вимагають коригування документації чи ТУ (п.1 Заходів), недоліки конструкторської документації на мікромотори та блок управління бормашин D&T-80 та D&T-20 усунуті в комплекті документації, призначеної для серійного виробництва (п.2 Заходів), необхідні зміни в ТУ внесені, але затвердження відкоригованих ТУ буде здійснено після проведення кваліфікаційних випробувань бормашин.

          З наведеного суд робить висновок, що випробування, результати яких відображено в наданому Відповідачем акті від 22.04.2005 року не є випробуваннями, що проводились відповідно до п. 2.3.2. Договору.

          Тому суд відхиляє посилання Відповідача на те, що акт приймання-передачі робіт від 14.03.2005 р. не може свідчити про випробування бормашин відповідно до п. 2.3.2. Угоди як такі, що не відповідають обставинам справи. Із зазначеного вище випливає, що сторонами виконано пункти 2.3.1. та 2.3.2. угоди, що підтверджується Актом від 14.03.2005 року.

                    Крім того, суд звертає увагу на те, що здійснення оплати другої частини роялті відповідно до п. 3.4.2. Угоди (в редакції Додатку №1 від 28.05.2004 р.) не поставлено в залежність від проведення чи не проведення випробувань дослідної партії виробів, а також від результатів таких випробувань. Згідно з умовами Угоди та Додатку № 1 до неї, оплата другої частини роялті здійснюється саме за умови виконання п.2.3.3 –передачі проектів технічних умов, паспорту, технічного опису та інструкції по експлуатації продукції. З матеріалів справи вбачається, що згідно з п. 2 Додатку № 1 до Угоди, здійснення наступного за авансовим платежу (оплати за етапом-2) пов'язується з виконанням п.2.3.3 Угоди, який передбачає, що ліцензіар (Треті особи) передає ліцензіату (Відповідачу) за актом здавання-приймання проекти технічних умов, паспортів, технічного опису та інструкції по експлуатації продукції.

          23.03.2005 ліцензіар (Позивач від імені Третіх осіб) та ліцензіат (Відповідач) підписали Акт № 9 здавання-приймання робіт за етапом-2 Угоди № 1 від 07.05.04, з якого вбачається, що відповідно до п.2.3.3 Угоди ліцензіар передав, а ліцензіат прийняв технічні умови ТУУ33.1-22965502-002-2004, паспорти з інструкцією по експлуатації БМ.0-0-0-0.00ПС та БММ.0-0-0-0.00ПС, а також технічні описи бормашин мікромоторних стоматологічних «D&T». Також в Акті № 9 зазначено, що повна вартість виконаних робіт за етапом-2 складає 77 469,60 грн., аванс за цим етапом не виплачувався, до перерахунку підлягає сума в розмірі 77 469,60 грн.

          В своїх запереченнях Відповідач зазначає про те, що підписання Акта № 9 не може свідчити про виконання ліцензіаром (Позивачем від імені Третіх осіб) своїх зобов'язань за договором, оскільки він підписаний до моменту завершення випробувань бормашин та отримання відкоректованої документації. Суд не приймає такі твердження представника Відповідача оскільки по-перше Відповідач не заперечує факту передачі йому Позивачем визначеної в п.2.3.3 Угоди документації; по-друге, п. 2.3.3. Угоди не містить посилань на те, що мають передаватись саме відкориговані за результатами випробувань технічні умови, паспорти, інструкції та технічний опис. Навпаки,  п. 2.3.3. Угоди вказує на те, що мають передаватись проекти зазначених документів.

          Крім того, п. 2.3.6 Угоди вказує, що відкоригована конструкторська документація та затверджені ТУ передаються ліцензіату (Відповідачеві) лише після виконання п. 2.3.5. Угоди, а саме лише після проведення кваліфікаційних випробувань та отримання свідоцтва про державну реєстрації продукції як виробу медичного призначення, на що відведено строк у 6 місяців. При цьому після виконання пунктів 2.3.5 та 2.3.6 має бути оплачено вже третю частину роялті. Судом встановлено, що незважаючи на ненадходження другої частини оплати, зазначені дії Позивачем також було виконано, внаслідок чого було отримано як Свідоцтво, так   затверджені ТУ зі встановленим строком дії до 2011 року, однак Відповідачеві було передано лише нотаріально посвідчену копію Свідоцтва, що підтверджується Актом № 10 від 15.07.2005 року. Оригінал Свідоцтва та оригінал ТУ Відповідачеві не передавались, оскільки Позивач не отримав другу частину оплати.  

          Отже, суд дійшов висновку, що Позивачем виконано п. 2.3.3. Угоди, що підтверджується Актом №9 від 23.03.2005 р.

                    Суд не приймає твердження представника Відповідача про те, що після проведення відносини між сторонами щодо виконання Угоди було припинено. Зокрема. Матеріалами справи підтверджується, що ліцензіаром  (Позивачем та Третіми особами) угоди на п. 2.3.3. не було припинено, оскільки, як вже зазначено, після цього Відповідачеві було передано нотаріально посвідчену копію Свідоцтва про державну реєстрацію виробу медичного призначення, що підтверджується, зокрема, Актом № 10.

          Крім того, як встановлено судом з наявних у матеріалах справи наданих сторонами під час розгляду справи доказів, Позивачем (від імені Третіх осіб) було розроблено технічні умови ТУ У 33.1-22965502-002-2004 на бормашини мікродвигунні  стоматологічні «D&T» . Із змісту зазначених технічних умов випливає, що вони введені з 30.12.2004 терміном дії до 28.02.2006, а також узгоджені Державною санітарно-епідеміологічною службою України (Акт № 4/1211-2004 від 30.08.2004, Висновок № 05.03.02-07/29354 від 20.07.2004), Першим заступником голови Державної служби лікарських засобів та виробів медичного призначення МОЗ України 30.11.2004 та зареєстровано Всеукраїнським державним науково-виробничим центром стандартизації та захисту прав споживачів 30.12.2004 в книзі обліку за № 081/029687.   

          Позивач також надав суду Акт № 4/2167-2006 кваліфікаційних випробувань бормашин мікродвигунних стоматологічних «D&T»ТУ У 33.1.-22965502-002-2004, протокол № 2167-РЗ Кваліфікаційних випробувань зразків бормашин мікродвигунних стоматологічних «D&T»ТУ У 33.1.-22965502-002-2004 на відповідність вимогам ДСТУ 3798-98 (IEC601-1-88), з яких вбачається, що зазначені бормашини відповідають вимогам технічних умов.

          Позивачем надано Зміни № 1 ТУ У 33.1-22965502-002-2004 бормашини мікродвигунні стоматологічні «D&T», схвалену Державною санітарно-епідеміологічною службою (Акт № 4/2167-2006 від 08.06.2006), погоджену Головою Державної служби лікарських засобів та виробів медичного призначення МОЗ України 18.07.2006 та Генеральним директором ДУО «Політехмед»12.06.2006. Відповідно до наведених Змін № 1 термін дії технічних умов визначено строком до 28.02.2011.

          У матеріалах справи наявні докази того, що кваліфікаційні випробування бормашин також відбувались у структурному підрозділі Відповідача –ГН та ВЦ «Арсенал», зокрема договір № ГН/187 від 05.04.2006 р та акти кваліфікаційних випробувань.  

          Зазначеним підтверджується виконання Позивачем вимог, передбачених п.2.3.5  та 2.3.6 Угоди.

          За своєю правовою природою Угода № 1 про передачу науково-технічної продукції є ліцензійним договором.

          Відповідно до ч.1, 3 ст. 1109 Цивільного кодексу України передбачено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

          У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

          Зі змісту Угоди (п.1.1) вбачається, що її предметом є передача за винагороду виключного права, що поширюється на всю територію України. Статтею 1113 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

          Згідно зі ст.ст.11, 509, 202 та 626 Цивільного кодексу зазначена Угода є підставою виникнення цивільних зобов'язань між її сторонами.

          Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.            

           Відповідно до ст. 527 боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

          Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

          Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

          Відповідно до ст.610, 611 Цивільного кодексу України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Як встановлено судом, Відповідач лише частково виконав свої зобов'язання за Угодою, що не заперечується Позивачем, проте, в тій частині, про яку зазначає Позивач у своєму позові, Відповідач свого зобов'язання не виконав.   

          У зв'язку з цим, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму основного боргу, неустойку, річні, інфляційні нарахування та збитки у формі упущеної вигоди.

          Позивачем надано Розрахунок суми позовних вимог, що підлягають стягненню з Відповідача.

          Суд, перевіривши поданий Позивачем Розрахунок, зазначає наступне.

          Сума основного боргу відповідно до Угоди складає 77 469,60 грн. (заборгованість з оплати виконання етапу-2).

          Відповідно до п.3.4.2 Додатку № 1 до Угоди зазначений платіж по етапу-2 має бути здійснений протягом 5 банківських днів з моменту виконання п.2.3.3 Угоди.

          Як встановлено судом, п.2.3.3 Угоди був виконаний сторонами 23.03.2005, таким чином, термін здійснення зазначеного платежу спливає 29.03.2005.

          Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Угодою передбачено, що пеня нараховується за кожен день прострочення від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з урахуванням курсу валют НБУ, діючого на день виконання зобов'язання, що встановлений даною Угодою.

          Враховуючи, що сторонами в Угоді не передбачено більш тривалого строку, за який підлягає нарахуванню пеня, нарахування пені за невиконання Відповідачем умов Угоди припиняється через шість місяців з дня, коли така угода мала бути виконана, тобто з 29.03.2005 по 27.09.2005.

          Разом з тим, Позивач просить стягнути пеню за один рік –з 11.07.06 до 10.07.07.

          Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, суд визнав його обґрунтованим лише частково, а  саме:

          Щодо нарахування пені –Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за період  з 11.07.2006 по 10.07.2006 в розмірі 13 084,93 грн. В той же час, відповідно до вимог ст.232 Господарського кодексу України період, за який має нараховуватись пеня, обчислюється з 29.03.2005 по 27.09.2005 (182 дні). Розрахунок пені має здійснюватись наступним чином –з 29.03.2005 по 09.08.2005 –133 дні (в зазначений період облікова ставка НБУ діяла в розмірі 09,% - Постанова НБУ від 13.01.2005  № 7), т.ч. розмір пені складає 77 469,60 х (2 х 9%):365 днів х 133 дні = 5 081,16 грн.

За період з 10.08.2005 по 27.09.2005 –49 днів (в зазначений період облікова ставка НБУ діяла у розмірі 09,5 % Лист НБУ від 09.08.2005 р. № 14-011/2644-7872), т.ч. розмір пені складає 77 469,60 грн. х (2 х 9,5%): 365 х 49 = 1 976,00 грн.

          Отже, загальна сума пені складає 7 051,16 грн.

          Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.                

          Позивачем надано розрахунок суми боргу з урахуванням 3 % річних за період з 01.04.2005 по 10.07.2007 (831 день), що складає 5 291,28 грн., а також інфляційних нарахувань за період з 04.2006 по 06.2007 –в сумі 17 765,15 грн.

          Суд, перевіривши надані Позивачем розрахунки, вважає їх обґрунтованими

          Позивач також заявив про стягнення з Відповідача упущеної вигоди в розмірі 38 736,00 грн.

          Суд, розглянувши зазначену вимогу Позивача відмовляє в її задоволенні з мотивів необґрунтованості та недоведеності Позивачем упущеної вигоди.

          Також Позивач просить суд стягнути  з Відповідача витрати на оплату послуг адвоката.

          В обґрунтування заявленої вимоги Позивач надав суду Договір № 43 про надання юридичних послуг від 27.11.2006.

          Відповідно до розділу ІІІ цього Договору клієнт зобов'язаний сплатити винагороду адвокату повністю і безумовно, незалежно від рішення суду. Оплата вартості послуг здійснюється готівковим розрахунком. Вартість послуг складає 10 000 грн.

          Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

          Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України визначено правила, за якими здійснюється розподіл судових витрат.

          Як випливає зі змісту вказаних статей сторони мають надати суду докази понесення витрат, які віднесено господарським процесуальним законодавством  до судових витрат.

          Позивач, надав суду договір, згідно з яким йому надавалися юридичні послуги, а також документи, що підтверджують понесення Позивачем витрат на оплату послуг адвоката, зокрема, належним чином завірену копію видаткового касового ордера № 21 від 07.12.2007 на суму 10 000 грн., з якого вбачається, що Антонову К.О., який є адвокатом і надав юридичні послуги за договором № 43 від 22.11.2006, видано 10 000 грн., а також належним чином завірену копію Акта до договору № 43 від 22.11.2006,підписаного між Позивачем та адвокатом – Антоновим К.О. про надання юридичних послуг.

          Враховуючи зазначене, суд вважає, що вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача судових витрат в частині, що стосується оплати послуг адвоката є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

          Таким чином, всебічно, повно та об'єктивно, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

          Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

          Враховуючи те, що на підставі Додатку № 1 до Угоди № 1 від 07.05.2004 до складу ліцензіара було введено Позивача, а також те, що між Третіми особами та Позивачем було укладено Договір-доручення  № 1 від 29.05.2004, за яким Треті особи доручали Позивачу здійснення певних дій, зокрема, проведення взаєморозрахунків з Відповідачем, отримання винагороди за Угодою, а також самостійно звертатися за захистом прав Третіх осіб, Позивач є належною стороною по справі та звернувся до господарського суду з дотриманням вимог, передбачених ст.1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем частково виконано вимоги ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, Позивач сплатив державне мито в сумі 1 585 грн. В той же час сума позову складає 152 346,96 грн. Згідно з ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів державне мито справляється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімум  доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

Таким чином, сума державного мита, яку повинен був сплатити Позивач складає 1 523,47 грн. У зв'язку з цим, суд на підставі п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»суд постановляє ухвалу про повернення Позивачу з Державного бюджету надмірно сплаченого державного мита у розмірі 52,53 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елерон»задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Завод «Арсенал»(01010, м. Київ, вул. Московська, 8, код ЄДРПОУ 14310520, р/р 26008020401 в АКБ «Промислово-фінансовий банк», м. Київ, МФО 320906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елерон»(03148, м. Київ, пр-т 50-річчя Жовтня, 5-Б, код ЄДРПОУ 22965502, р/р 26005500201101 в Борщагівській філії КБ «Експобанк», МФО 320906) суму основного боргу в розмір 77 469,60 грн. (сімдесят сім тисяч чотириста шістдесят дев'ять гривень шістдесят копійок), пеню в розмірі 7 051,16 грн. (сім тисяч п'ятдесят одна гривня шістнадцять копійок), інфляційні нарахування в розмірі 17 765,15 грн. (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень п'ятнадцять копійок), три відсотки річних в розмірі 5 291,28 грн. (п'ять тисяч двісті дев'яносто одна гривня двадцять вісім копійок).

3. Стягнути з Державного підприємства «Завод «Арсенал»(01010, м. Київ, вул. Московська, 8, код ЄДРПОУ 14310520, р/р 26008020401 в АКБ «Промислово-фінансовий банк», м. Київ, МФО 320906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елерон»(03148, м. Київ, пр-т 50-річчя Жовтня, 5-Б, код ЄДРПОУ 22965502, р/р 26005500201101 в Борщагівській філії КБ «Експобанк», МФО 320906)  судові витрати в розмірі 1 082,08 грн. (одна тисяча вісімдесят дві гривні вісім копійок) державного мита; 83,32 грн. (вісімдесят три гривні вісімдесят дві копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; та 10 000, 00 (десять тисяч гривень, 00 копійок) витрат на послуги адвоката.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Елерон»(03148, м. Київ, пр-т 50-річчя Жовтня, 5-Б, код ЄДРПОУ 22965502, р/р 26005500201101 в Борщагівській філії КБ «Експобанк», МФО 320906)  надмірно сплачене державне мито в розмірі 52,53 грн. (п'ятдесяти двох гривень п'ятдесяти трьох копійок)

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                 В.В. Сулім