Рішення

від 05.09.2011 по справі 48/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/298

05.09.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТД АКС"

доПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

простягнення 142 971,25 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Лищук І.В.

від відповідача:Сурнін А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД АКС" (надалі –ТОВ "ТД АКС") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (надалі –ПАТ "Універсал Банк") про стягнення 142 971,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав грошового зобов'язання по внесенню орендної плати за передані йому позивачем в оренду нежилі приміщення відповідно до умов договору оренди від 12.03.2008 р., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 142 971,25 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.08.2011 р.

В судовому засіданні 17.08.2011 р. представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що договір оренди від 12.08.2008 р. розірваний відповідачем в односторонньому порядку, позивач неправомірно ухиляється від підписання актів приймання-передачі приміщень та безпідставно вимагає сплати орендних платежів за період, в який відповідач не користувався даними приміщеннями.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2011 р. розгляд справи відкладено до 05.09.2011 р. у зв'язку із заявленим позивачем клопотанням про відкладення розгляду справи та невиконанням позивачем вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явилася, на виконання вимог ухвал суду надала документи, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, в задоволенні позову просив відмовити повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2008 р. між ТОВ "ТД АКС" (орендодавець) та ПАТ "Універсал Банк" (орендар) укладено договір оренди (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в орендодавця в оренду на весь строк оренди, як він зазначений у статті 2.1 далі, вбудовані нежилі приміщення, які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Горького, 150, загальною площею 71,90 кв.м., в цокольному поверсі житлового будинку літ. А-4, згідно із технічною документацією, виготовленою Бюро технічної інвентаризації м. Донецьк 13.09.2002 р.

Згідно з п. 2.2 Договору орендодавець передає орендарю, а орендар приймає приміщення від орендодавця за актом приймання-передачі приміщень не пізніше, ніж 19.03.2008 р.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що після закінчення строку оренди або в разі дострокового припинення орендних правовідносин орендар повертає орендодавцеві приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщень, складеним за формою, зазначеною у додатку 3 до цього договору, у стані, не гіршому від того, в якому приміщення перебували на дату отримання їх у користування орендарем, враховуючи нормальний знос протягом строку оренди та з урахуванням змін, що здійснені орендарем за згодою орендодавця. Орендодавець та орендар спільно перевіряють приміщення на предмет будь-якого пошкодження, заподіяного внаслідок нормального зносу. З моменту підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщень, як зазначено у цій статті договору, припиняється нарахування орендної плати та інших платежів. Стан приміщень на дату їх отримання орендарем  у користування фіксується сторонами в акті приймання-передачі приміщень, який складається та підписується повноважними представниками.

Відповідно до п. 3.2 Договору щомісячна орендна плата за період з дати початку до закінчення перших 3 місяців строку оренди становить суму у гривнях, яка дорівнює еквіваленту 1 250,00 Євро згідно з офіційним курсом української гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем.

Згідно з п. 3.4 Договору починаючи з 4 місяця з дати підписання цього договору щомісячна орендна плата становить суму у гривнях, яка дорівнюватиме еквіваленту 3 750,00 Євро згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем.

Пунктом 3.5 Договору сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату не пізніше, ніж на 10 день поточного календарного місяця строку оренди, за який здійснюється оплата, на підставі рахунку-фактури орендодавця.

На виконання умов Договору позивачем було передані відповідачу в оренду приміщення за адресою: м. Донецьк, вул. Горького, 150, загальною площею 71,90 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі приміщень від 17.08.2008 р.

28.01.2009 р. відповідачем було направлено на адресу позивача заяву № 447 ГО, відповідно до якої відповідач повідомляє позивача про розірвання договору оренди в односторонньому порядку за ініціативою орендаря та зазначає, що користування орендованими приміщеннями, розташованими за адресою: м. Донецьк, вул. Горького, 150 припиняється з 01.05.2009 р.

Листами №447 ГО від 28.01.2009 р. та №2113 ГО від 26.05.2009 р. відповідач пропонував позивачу підписати акт приймання-передачі (повернення) приміщень, переданих в оренду за Договором.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору, на підставі чого позивач вказує на існування заборгованості з орендної плати у розмірі

142 971,25 грн. за період з травня по липень 2011 року.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщень в оренду (акт приймання-передачі приміщень від 17.08.2008 р.) та користування ними відповідачем.

Згідно з ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України).

Положення ст. 784 Цивільного кодексу України встановлюють підстави розірвання договору найму на вимогу наймача та не обмежують право сторін згідно ст.ст. 6, 628 Цивільного кодексу України визначати додаткові підстави розірвання Договору (в тому числі обумовлені бажанням однієї із сторін). Наведене узгоджується із приписами ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України, які передбачають можливість встановлення інших підстав розірвання за законом (в т.ч. ст. 784 Цивільного кодексу України) та договором.

Пунктом 8.3 Договору встановлено, що орендар має право розірвати договір оренди в односторонньому порядку в будь-який час шляхом надання письмового повідомлення іншій стороні за три календарні місяці до бажаної дати такого розірвання. Доказів визнання недійсним наведеного пункту Договором матеріали справи не містять.

Листом № 447 ГО від 28.01.2009 р. відповідач повідомив позивача про розірвання договору оренди в односторонньому порядку за ініціативою орендаря та зазначив, що користування орендованими приміщеннями, розташованими за адресою: м. Донецьк, вул. Горького, 150 припиняється з 01.05.2009 р.

За таких обставин, відповідач правомірно скористався своїм правом на відмову від Договору, і з 01.05.2009 р. Договір є розірваним.

Твердження відповідача про зворотне, яке обґрунтоване неповерненням майна, є безпідставними, адже повернення майна є наслідком припинення дії Договору оренди і фактичне виконання/невиконання такого обов'язку не впливає на факт його припинення.

Суд відзначає, що розірвання Договору 01.05.2009 р. ніяким чином не впливає на обов'язок відповідача сплачувати орендні платежі, оскільки пунктом 2.3 Договору сторони погодили, що орендодавець припиняє нарахування орендної плати та інших платежів з моменту підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщень, що відповідає положенням ст.ст. 6, 627, 628, 762 Цивільного кодексу України. Наведене відповідає положенням ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України оскільки в пункті 2.3 Договору сторонами обумовлений обов'язок наймача сплачувати орендну плату незалежно від строку дії Договором –до фактичного повернення майна наймодавцю.

Отже, оскільки на момент подання позовної заяви сторонами не підписано акту приймання-передачі (повернення) приміщень, орендовані приміщення знаходяться у користуванні відповідача, а тому нарахування позивачем орендної плати за спірний період (з травня по липень 2011 року) є правомірним.

Посилання відповідача на прострочення позивача по виконанню обов'язку з прийняття майна судом відхиляються з огляду на таке.

Згідно із ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 2.3 Договору після закінчення строку оренди або в разі дострокового припинення орендних правовідносин орендар повертає орендодавцеві приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщень, складеним за формою, зазначеною у додатку 3 до цього договору, у стані, не гіршому від того, в якому приміщення перебували на дату отримання їх у користування орендарем, враховуючи нормальний знос протягом строку оренди та з урахуванням змін, що здійснені орендарем за згодою орендодавця. Орендодавець та орендар спільно перевіряють приміщення на предмет будь-якого пошкодження, заподіяного внаслідок нормального зносу. Стан приміщень на дату їх отримання орендарем  у користування фіксується сторонами в акті приймання-передачі приміщень, який складається та підписується повноважними представниками.

Тобто, орендар має обов'язок не лише повернути приміщення, а повернути їх у стані, в якому вони були одержані, з урахуванням нормального зносу. Зміни можуть мати місце лише у випадку їх погодження орендодавцем.

Повернення відповідачем приміщень у стані, що не відповідає стану, в якому вони були одержані, з урахуванням нормального зносу, унеможливлює наступну здачу орендодавцем таких приміщень в оренду –отримання прибутку, а відтак є підставою для правомірної відмови орендодавця у прийнятті спірних приміщень до усунення орендарем встановлених недоліків.

Листами №447 ГО від 28.01.2009 р. та №2113 ГО від 26.05.2009 р. відповідач пропонував позивачу підписати акт приймання-передачі (повернення) приміщень, переданих в оренду за Договором.

Із матеріалів справи вбачається, що акт приймання-передачі (повернення) приміщення позивачем не було підписано, оскільки орендарем було здійснено зміну планування приміщення, яка призвела до зміни цільового призначення такого приміщення, невідповідності плану технічного паспорту БТІ та паспорту фасаду будівлі.

Відповідно до акту приймання-передачі (повернення) приміщень від 29.10.2010 р. (Додаток №3 до Договору) позивач відмовився приймати передані ним відповідачу за Договором приміщення з підстав, викладених у додатку до даного акту (зокрема, зміна схем опалення, водопостачання, газопостачання, змінені вікна, додана конструкція під банкомат та ін.).

Посилання відповідача на здійснення таких змін з дозволу позивача судом відхиляються, оскільки листом №43-ТД від 01.09.2008 р. та погодженням у листі б/н б/д позивач надав згоду на здійснення ремонтних робіт в орендованому приміщенні лише у відповідності до умов Договору.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що орендодавець погоджується, що орендар може за власний рахунок, без зарахування у рахунок орендної плати переплановувати, вдосконалювати та іншим чином переробляти приміщення для цілей оренди, аби приміщення влаштовували орендаря, включаючи встановлення в приміщеннях об'єктів, необхідних для отримання банківської ліцензії та будь-яких погоджень від Національного будинку України. При цьому орендар зобов'язаний усі перебудови, які пов'язані із зміною несучих конструкцій, зміною фасаду будівлі, де розташовані приміщення, зміною схем опалення, водопостачання та газопостачання (у разі наявності) приміщень, належним чином погоджувати з відповідними органами та зареєструвати у БТІ.

Відповідно до п. 4.2 Договору орендар самостійно звертається до відповідних органів та установ за отриманням дозволів та погоджень, що можуть бути необхідні для здійснення зазначених у цьому Договорі ремонтних робіт.

Листом №244-ТД від 27.10.2010 р. позивач вимагав від відповідача надати дозвільні документи на проведення перепланування приміщення.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не доведено отримання належних дозволів та погоджень здійсненого перепланування орендованих приміщень відповідно до умов Договору та чинного законодавства України.

Оскільки згода на ремонт була обумовлена виконанням умов Договору, які в даному випадку не дотримані (п. 4.1, 4.2 Договору), то підстави вважати здійснений ремонт (реконструкцію) таким, що зроблений за згодою орендодавця відсутні, а тому позивач правомірно відмовився від підписання актів приймання-передачі (повернення). Таким чином, прострочення орендодавця по прийняттю майна не встановлено.

Із пояснень відповідача вбачається, що майно приведено ним у первісний стан лише у серпні 2011 року, що виключає його твердження про відсутність підстав для нараховування орендної плати за користування такими приміщеннями у травні-липні 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 2.3, 3.5 Договору та надіслання позивачем рахунків, відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше, ніж на 10 день поточного календарного місяця строку оренди, за який здійснюється оплата.

Заборгованість відповідача по орендній платі за період користування майном протягом травня-липня 2011 року становить 142 971,25 грн., а строк виконання грошового зобов'язання по її сплаті на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 142 971,25 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Посилання ПАТ "Універсал Банк" на прострочення кредитором (ТОВ "ТД АКС") у прийнятті приміщення відхилені судом з огляду на їх безпідставність, а інших обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "ТД АКС" про стягнення з ПАТ "Універсал Банк" заборгованості по орендній платі у розмірі 142 971,25 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АКС" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; ідентифікаційний код 21133352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АКС" (83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 81-А; ідентифікаційний код 25120188) заборгованість у розмірі 142 971 (сто сорок дві тисячі дев'ятсот сімдесят одна) грн. 25 коп., державне мито у розмірі 1 429 (одна тисяча чотириста двадцять дев'ять) грн. 71 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –09.09.2011 р.