Постанова

від 06.02.2008 по справі 48/298

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД      

01025, м.Київ, пров.

Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 06.02.2008                                                                                          

№ 48/298

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:            

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державне підприємство "Завод "Арсенал"

 на рішення Господарського суду м.Києва від

19.12.2007

 у справі № 48/298  

 за позовом                               Товариство з

обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Елерон"

 до                                                   Державне

підприємство "Завод "Арсенал"

 третя особа відповідача           ОСОБА_1

          ОСОБА_2

          ОСОБА_3

 третя особа позивача                      

 про                                                 

стягнення 152346,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м. Києва від

19.12.2007р. у справі № 48/298 позов ТОВ „НВФ „Елерон”” до ДП „Завод

„Арсенал”  про стягнення 152 346,96 грн.

задоволено частково.

Не

погоджуючись  з рішенням суду першої

інстанції,  відповідач звернувся з

апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись

на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального

права, просить його скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким

відмовити у задоволенні позову.

Представники

третіх осіб в судове засідання не з'явилися та не повідомили суд про причини їх

неявки.

Колегія

суддів керуючись ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за

наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

справу за правилами розділу XII Господарського процесуального кодексу України,

перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення

представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі

встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої

інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає,

що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як

встановлено матеріалами справи, 07.05.2004 року між позивачем, третіми особами

та відповідачем укладено угоду № 1 про передачу науково-технічної продукції з

додатковими угодами № 1, № 2, відповідно до умов якого  ліцензіар (Треті особи)передає ліцензіату

(Відповідачу) за винагороду виключне право, що поширюється на всю територію

України, для використання на умовах, викладених в цій Угоді, винаходу, що

охороняється патентом України № 53776 та технічну документацію на продукцію, що

виготовляється на підставі цього патенту (п.1.1 Угоди).

Виконання

зазначеної Угоди здійснюється в два етапи (розділ 2 Угоди).

Згідно  п.2.3.2 Угоди сторони спільно здійснюють

збірку та випробування 10 дослідних зразків бормашин кожного типорозміру

протягом 20 календарних днів, після виконання п.2.3.1.

Відповідно

п.2.3.3 Угоди ліцензіар (Треті особи) передає ліцензіату (Відповідач) за актом

приймання-передачі проекти технічних умов, паспорти, технічний опис та

інструкції з експлуатації продукції. Строк виконання робіт - ЗО календарних

днів, після виконання п. 2. 3. 2.

Згідно

з п.2.3.4 Угоди ліцензіат (Відповідач) розробляє та виготовлює технологічне

оснащення, необхідне для серійного виробництва продукції. Строк виконання -

протягом 4-х місяців з моменту виконання етапу-1.

Відповідно  п.2.3.5 Угоди ліцензіат (Відповідач) здійснює

сертифікацію продукції в Державному комітеті стандартизації та метрології

України за сприяння ліцензіара (Треті особи). При необхідності за результатами

досліджень проводиться доопрацювання конструкції та всіх зразків, що

випробовуються, за участю ліцензіара (Треті особи), після чого проводяться

додаткові випробування. Строк виконання протягомб місяців з моменту виконання

п.2.3.2.

Згідно

з п.2.3.6 Угоди після виконання п.2.3.5 ліцензіар (Треті особи) протягом 20

днів здійснює корегування конструкторської документації та затверджені ТУ для

організації серійного виробництва бормашин.

Після

виконання п. 2. 3. 6.ліцензіат (Відповідач) здійснює остаточну оплату Роялті за

даною Угодою відповідно до п.3.4.3 (п.3.2.7 Угоди).

Розділом

3 Угоди визначено розмір винагороди ліцензіара (Треті особи) та порядок оплати.

Пунктом

3.4 Угоди передбачено, що оплата роялті за цією Угодою здійснюється поетапно,

шляхом перерахування грошових коштів на рахунки ліцензіара (Треті особи) по

зазначених в Угоді реквізитах в рівних частках у наступному порядку: авансовий

платіж в сумі 96 838,00 грн. - протягом 5 банківських днів з моменту набрання

чинності даною Угодою; платіж в сумі 64 558,00 грн. - протягом 5 банківських

днів з моменту виконання п.2.3.3 Угоди; остаточна оплата в сумі 32 280 грн. -

протягом 5 банківських днів з моменту отримання сертифіката на продукцію в

Державному комітеті стандартизації та метрології України.

На

виконання укладеної Угоди та всіх додатків до неї, згідно з п.3.4.1 Угоди,

відповідач перерахував авансовий платіж, визначений сторонами в Угоді та

додатках до неї.

Згідно

з Актами № 1 від 29.07.2004, № 2 від 10.08.2004, № 3 від 10.08.2004, № 4 від

19.08.2007, № 5 від 19.08.2007, № 6 від 30.08.2004, № 7 від 30.08.2004 Третіми

особами було передано передбачену в Угоді конструкторську документацію.

Відповідно

до Акту № 8 від 30.08.2004 здавання-приймання робіт по етапу-1 Угоди Позивач та

Відповідач засвідчили виконання та прийняття робіт за етапом-1, передбачених в

п.2.2.1 Угоди.

Також,

суд звертає увагу на те, що здійснення оплати другої частини роялті відповідно

до п. 3.4.2. Угоди (в редакції Додатку №1 від 28.05.2004 р.) не поставлено в

залежність від проведення чи не проведення випробувань дослідної партії

виробів, а також від результатів таких випробувань. Згідно з умовами Угоди та

Додатку № 1 до неї, оплата другої частини роялті здійснюється саме за умови

виконання п.2.3.3 - передачі проектів технічних умов, паспорту, технічного

опису та інструкції по експлуатації продукції.

Як

вбачається з матеріалів справи, згідно з п. 2 Додатку № 1 до Угоди, здійснення

наступного за авансовим платежу (оплати за етапом-2) пов'язується з виконанням

п.2.3.3 Угоди, який передбачає, що ліцензіар (Треті особи) передає ліцензіату

(Відповідачу) за актом здавання-приймання проекти технічних умов, паспортів,

технічного опису та інструкції по експлуатації продукції.

23.03.2005

ліцензіар (Позивач від імені Третіх осіб) та ліцензіат (Відповідач) підписали

Акт № 9 здавання-приймання робіт за етапом-2 Угоди № 1 від 07.05.04, з якого

вбачається, що відповідно до п.2.3.3 Угоди ліцензіар передав, а ліцензіат

прийняв технічні умови ТУУ33.1-22965502-002-2004, паспорти з інструкцією по

експлуатації БМ.О-0-О-О.ООПС та БММ.0-0-0-О.ООПС. а також технічні описи

бормашин мікромоторних стоматологічних «В&Т». Також в Акті № 9 зазначено,

що повна вартість виконаних робіт за етапом-2 складає 77 469,60 грн., аванс за

цим етапом не виплачувався, до перерахунку підлягає сума в розмірі 77 469,60

грн.

Колегія

суддів не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що підписання Акта №

9 не може свідчити про виконання ліцензіаром (Позивачем від імені Третіх осіб)

своїх зобов'язань за договором, оскільки він підписаний до моменту завершення

випробувань бормашин та отримання відкоректованої документації, з наступних

підстав.  Так, відповідач не заперечує

факту передачі йому позивачем визначеної в п.2.3.3 Угоди документації; також,

п. 2.3.3. Угоди не містить посилань на те, що мають передаватись саме

відкориговані за результатами випробувань технічні умови, паспорти, інструкції

та технічний опис. Навпаки, п. 2.3.3. Угоди вказує на те, що мають передаватись

проекти зазначених документів.

Крім

того, п. 2.3.6 Угоди вказує, що відкоригована конструкторська документація та

затверджені ТУ передаються ліцензіату (Відповідачеві) лише після виконання п.

2.3.5. Угоди, а саме лише після проведення кваліфікаційних випробувань та

отримання свідоцтва про державну реєстрації продукції як виробу медичного

призначення, на що відведено строк у 6 місяців. При цьому після виконання

пунктів 2.3.5 та 2.3.6 має бути оплачено вже третю частину роялті. Судом

встановлено, що незважаючи на ненадходження другої частини оплати, зазначені

дії Позивачем також було виконано, внаслідок чого було отримано як Свідоцтво,

так затверджені ТУ зі встановленим строком дії до 2011 року, однак

Відповідачеві було передано лише нотаріально посвідчену копію Свідоцтва, що

підтверджується Актом № 10 від 15.07.2005 року. Оригінал Свідоцтва та оригінал

ТУ Відповідачеві не передавались, оскільки Позивач не отримав другу частину

оплати.

Відповідно

до ч.І, 3 ст. 1109 Цивільного кодексу України передбачено, що за ліцензійним

договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на

використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах,

визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та

іншого закону.

У

ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта

права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором,

способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються

права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта

права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за

доцільне включити у договір.

Зі

змісту Угоди (п.1.1) вбачається, що її предметом є передача за винагороду

виключного права, що поширюється на всю територію України. Статтею 1113

Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про передання виключних

майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні

майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права

відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Згідно

зі ст.ст. 11, 509, 202, 626 Цивільного кодексу зазначена Угода є підставою

виникнення цивільних зобов'язань між її сторонами.

Відповідно

до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття

42 ГК України вказує що, підприємництво-це самостійна, ініціативна,

систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється

суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних

результатів та одержання прибутку.

Відповідно

до п.3.4.2 платіж в розмірі 64558грн. що є сумою основного боргу, здійснюється

на протязі 5 банківських днів з моменту виконання п.2.3.3 договору. Однак, як

вбачається з матеріалів справи  позивачем

були порушені строки  виконання

замовлення, що  спричинило в свою чергу,

порушення умов, передбачених у п.2.3.2.

Крім

того, у розрахунках до позову, позивач нараховує штрафні санкції ( пеню, річні,

інфляція) починаючи з червня 2006 року, тоді як вказувалося вище деякі акти

датовані серпнем 2007 року що є невірним, а отже у колегії суддів відсутні

підстави для залишення без змін рішення господарського суду в цієї частині в

зв'язку з тим, що дані вимоги не доведені.

За

таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку,

що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої

інстанції належить скасувати частково.

На

підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського

процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну

скаргу Державного підприємства „Завод „Арсенал” задовольнити частково.

Рішення

господарського суду міста Києва від 19.12.2007 року у справі  № 48/298 в частині задоволення позову про

стягнення з Державного підприємства „Завод „Арсенал” на користь Товариства з

обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Елерон”  7 051,16 грн. пені, 17 765,15 грн. інфляційні

нарахування, три відсотки річних в розмірі 5 291,28 грн.  - скасувати і прийняти в цій частині нове

рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог про стягнення пені, інфляційних

нарахувань та трьох відсотків річних .

В

решті рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2007 року у справі  № 48/298 залишити без змін.

Матеріали

справи № 48/298 повернути, доручити господарському суду м. Києва видати

відповідний наказ.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                         

 20.02.08 (відправлено)