22/398
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 22/398
12.11.07
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАСТ ТРАНС"
до Приватне підприємство "Гранітний двір"
про стягнення 3917,48 грн.
Суддя Шкурат А.М.
Представники
від позивача Краснов І.В. (довіреність б/н від 23.02.2007р.)
Рибченко Н.М. (довіреність б/н від 10.01.2007р.)
від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Гранітний двір»3 917,48 грн., а саме 3070,00 грн. суми боргу, штрафу за прострочення грошових зобов'язань в сумі 483,52 грн., 3% річних в сумі 79,48 грн., індексу інфляції в сумі 284,48 грн.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує укладеним з відповідачем договором-заявкою № б/н від 30.11.2006р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом, відповідно до умов якого Перевізник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс») зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до місця призначення і видати його управомоченій особі, а Замовник (Приватне підприємство «Гранітний двір») зобов'язується завантажити, розвантажити, провести митні процедури та сплатити за перевезення встановлену плату та за понаднормативний простій, якщо має місце.
Ухвалою від 27.08.2007 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 12.11.2007 року.
В судовому засіданні 12.11.2007 року представники Позивача надали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження та усні пояснення по суті заявленого позову.
Відповідач в судове засідання 12.11.2007 року не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження від 27.08.2007 року не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
30 листопада 2006 року між Позивачем і Відповідачем був укладений договор-заявка № б/н на транспортування вантажу автомобільним транспортом за маршрутом Україна (м. Житомир) –Росія (м. Москва, м. Брянськ), відповідно до умов якого Перевізник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс») зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до місця призначення і видати його управомоченій особі, а Замовник (Приватне підприємство «Гранітний двір») зобов'язується завантажити, розвантажити, провести митні процедури та сплатити за перевезення встановлену плату та за понаднормативний простій, якщо має місце.
Згідно Заявки на перевезення вантажу за маршрутом Україна (м. Житомир) –Росія (м. Москва, м. Брянськ) Позивачем було надано три автомобілі з державними номерами 02315КМ/14574КХ, 03850КМ/13022КХ, АІ7691АН/19575КХ. Всі автомобілі замовлене перевезення виконали, що підтверджується відповідними відмітками вантажоодержувача в міжнародних товаро-транспортних накладних (CMR) в графі 24 «Вантаж одержано».
Відповідно до Заявки вартість транспортних послуг складає 1 400 доларів США по курсу НБУ за кожен автомобіль.
30.11.2006 року Позивачем були виставлені Відповідачу три рахунки-фактури №№ 2456, 2457 та 2458 по 7070,00 грн. за кожний автомобіль, що еквівалентно 1 400 доларів США згідно з курсом НБУ.
29.12.2006 року Відповідач оплатив рахунки-фактури №№ 2456 та 2457, про що свідчить банківська виписка від 29.12.2006 року.
Рахунок-фактура № 2458 Відповідачем сплачений не був
06.03.2007р. Відповідач частково сплатив рахунок-фактуру № 2458, а саме на суму 4000,00 грн., про що свідчить банківська виписка від 06.03.2007 року.
14.03.2007 року керівнику Приватного підприємства «Гранітний двір»Позивачем був надісланий лист-попередження, в якому Відповідач був попереджений про суму залишку боргу, яку він недоплатив згідно рахунку-фактури № 2458.
Відповідач відповіді та жодних пояснень на лист-попередження не надав, борг не сплатив.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статтей 526 та 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, ст. 909 ЦК України зазначає , що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 3 070,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 7 Заявки у випадку прострочення платежів сторони зобов'язані сплатити неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Позивач у своєму розрахунку штрафних санкцій вказав, що оскільки строки платежів за Заявкою не встановлено, то нарахування штрафних санкцій починається з наступного дня, після вчинення Відповідачем платежів згідно рахунків-фактур №№ 2456 та 2457, тобто з 29.12.2006р.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф за прострочення грошових зобов'язань в сумі 483,52 грн., 3% річних в сумі 79,48 грн., індекс інфляції в сумі 284,48 грн.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625 (ч.2), ст.ст. 909, 920 ЦК України, ст. 193 (ч. 1 ГК України, ст.ст. 1, 33, 49, 82-85 ГПК України -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Гранітний двір»(03028, м. Київ, вул. Цимбалів Яр, буд. 54, код 31900756, р/р 260040100735 в ЗАТ «Про кредит Банк», МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Васт-Транс” (08113, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрушки, вул. Лісна, 1, код 30367782, р/р 2600830100185 в АКБ «Мрія», м. Київ, МФО 321767) 3 070 (три тисячі сімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 483 (чотириста вісімдесят три) грн. 52 коп. штрафу за прострочення грошового зобов'язання, 79 (сімдесят девять) грн. 48 коп. 3% річних, 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 48 коп. індексу інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.М.Шкурат
18 січня 2008 року
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2007 |
Оприлюднено | 31.01.2008 |
Номер документу | 1308262 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні