ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 р. № 4/720
Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:
головуючого судді:
суддів: Кота О.В.,
Воліка І.М.,
Шевчук С.Р.
розглянувши у відкритому с удовому засіданні
касаційне подання (скаргу) Заступника прокурора міс та Києва
на рішення
та постанову господарського суду міста Києва від 22.12.2009 р.
Київського апеляційного г осподарського суду від 23.03.2010 р.
у справі № 4/720
за позовом
до
про Заступника прокурора Десн янського району міста Києва в інтересах держави в особі Ф інансового управління Десня нської районної у місті Києв і державної адміністрації
Публічного акціонерного т овариства "Акціонерний комер ційний банк "Київ"
стягнення 199 733,87 грн.
за участю прокурора Сахно Н.В.
та представників
відповідача: Шевчук О.І., Бойкініч Д.В .
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2009 року заступ ник прокурора Деснянського р айону міста Києва в інтереса х держави в особі Фінансовог о управління Деснянської рай онної у місті Києві державно ї адміністрації звернувся до господарського суду міста К иєва з позовною заявою до Пуб лічного акціонерного товари ства "Акціонерний комерційни й банк "Київ" (надалі - АТ "АКБ "К иїв") про стягнення з останньо го 61 940,71 грн. інфляційних втрат за період з березня 2009 року по серпень 2009 року, 28 364,39 грн. - 3 % річ них з лютого 2009 року по вересен ь 2009 року, 109 428,77 грн. - пені за пер іод з 19.02.2009 р. по 10.09.2009 року.
Рішенням господарського с уду міста Києва від 22.12.2009 р. (суд дя: Борисенко І.І.), залишеним б ез змін постановою Київськог о апеляційного господарсько го суду від 23.03.2010 р. (судді: Мотор ний О.А., Кошіль В.В., Шапран В.В. ), частково задоволено позов, а саме: з відповідача на корист ь позивача стягнуто 4 191,77 грн. 3 % річних та судові витрати, у ре шті частини позову відмовлен о.
Не погоджуючись із прийнят ими у справі судовими актами , у квітні 2010 року заступник пр окурора міста Києва звернув ся до Вищого господарського суду України з касаційним по данням про їх скасування в ча стині відмови в позові та про сив прийняти нове рішення пр о задоволення позову в повно му обсязі.
Заступник прокурора міста Києва посилався на порушенн я судами попередніх інстанці й норм матеріального та проц есуального права.
Постановою Вищого господа рського суду України від 20.07.2010 р. постанова Київського апел яційного господарського суд у від 23.03.2010 р. залишена без змін.
Постановою Верховного Суд у України від 15.11.2010 р. задоволен о заяву Генерального прокуро ра України, скасовано постан ову Вищого господарського су ду України від 20.07.2010 р. з направл енням справи на новий розгля д до суду касаційної інстанц ії.
Ухвалою Вищого господарсь кого суду України від 09.12.2010 р. ка саційне подання (скарга) заст упника прокурора міста Києв а прийнято до провадження з п ризначенням до розгляду.
У поясненнях АТ "АКБ "Київ" пр осить оскаржувані судові акт и залишити без змін, а касацій не подання - без задоволення .
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського про цесуального кодексу України були належним чином повідом лені про день, час і місце розг ляду касаційного подання (ск арги), однак, позивач не скорис тався передбаченим законом п равом на участь у перегляді с прави в касаційній інстанції .
Заслухавши пояснення прок урора та представників відпо відача, перевіривши повноту встановлення господарським и судами обставин справи та п равильність застосування но рм матеріального та процесуа льного права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційн е подання (скарга) підлягає ча стковому задоволенню, виходя чи з наступного.
Відповідно до статті 11125 ГПК України у разі якщо Верховни й Суд України установить, що с удове рішення у справі, яка пе реглядається, є незаконним, в ін скасовує його повністю аб о частково і направляє справ у на новий розгляд до суду кас аційної інстанції.
Статтею 11128 цього Кодексу пе редбачено, що рішення Верхов ного Суду України, прийняте з а наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішенн я з мотивів неоднакового зас тосування судом (судами) каса ційної інстанції одних і тих самих норм матеріального пр ава у подібних правовідносин ах, є обов'язковим для всіх суб 'єктів владних повноважень, я кі застосовують у своїй діял ьності нормативно-правовий а кт, що містить зазначену норм у права, та для всіх судів Укра їни. Невиконання судових ріш ень Верховного Суду України тягне за собою відповідальні сть, установлену законом.
Касаційна інстанція згідн о з вимогами статті 1117 ГПК Укр аїни перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріальног о і процесуального права. Пер евірка здійснюється на підст аві фактичних обставин справ и, встановлених судами попер едніх інстанцій.
А відтак, суд касаційної інс танції, виходячи із встановл ених господарськими судами о бставин справи, а також прийн ятого Верховним Судом Україн и рішення, зазначає наступне .
Господарськими судами вст ановлено, що 19.11.2008 р. між Фінансо вим управлінням Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації та АТ "АКБ "Киї в" укладено договір банківсь кого вкладу (депозиту) № 08/456 з ро зміщенням вкладу (депозиту) у розмірі 1 000 000,00 грн. до 18.02.2009 р. вклю чно, з датою повернення вклад у 19.02.2009 року. Додатковими угодам и від 01.12.2008 р. № 2 та від 02.12.2008 р. № 3 ст орони збільшили процентну ст авку на вклад до 17 % річних та с уму вкладу (депозиту) на 700 000,00 гр н. Банківський вклад поверну то з порушенням встановленог о договором строку.
Постановою правління Наці онального банку України від 06.02.2009 р. № 53 в АТ "АКБ "Київ" призна чено тимчасову адміністраці ю строком на один рік з 09.02.2009 р. д о 09.02.2010 р. та введено мораторій н а задоволення вимог кредитор ів строком на шість місяців з метою створення сприятливих умов для відновлення фінанс ового стану банку.
Відповідно до частини 2 ста тті 58 Закону України "Про банк и і банківську діяльність" ба нк не відповідає за невикона ння або несвоєчасне виконанн я зобов'язань, зокрема, у разі оголошення мораторію на задо волення вимог кредиторів.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 85 цього Закону протяго м дії мораторію не нараховую ться неустойка (штраф, пеня), і нші фінансові (економічні) са нкції за невиконання чи нена лежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'я зань щодо сплати податків і з борів (обов'язкових платежів ).
У частині 1 статті 230 Господа рського кодексу України визн ачено, що штрафними санкціям и у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигл яді грошової суми (неустойка , штраф, пеня), яку учасник госп одарських відносин зобов'яза ний сплатити у разі порушенн я ним правил здійснення госп одарської діяльності, невико нання або неналежного викона ння господарського зобов'яза ння.
У статті 625 Цивільного кодек су України зазначено, що борж ник не звільняється від відп овідальності за неможливіст ь виконання ним грошового зо бов'язання.
Боржник, який прострочив ви конання грошового зобов'язан ня, на вимогу кредитора зобов 'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого і ндексу інфляції за весь час п рострочення, а також три проц енти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проце нтів не встановлений договор ом або законом.
У вищезазначеній постанов і Верховного Суду України за значено, що наслідки простро чення боржником грошового зо бов'язання у вигляді інфляці йного нарахування на суму бо ргу та 3% річних не є санкціями , а виступають спо собом захисту майнового прав а та інтересу, який полягає у в ідшкодуванні матеріальних в трат кредитора від знеціненн я грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отри манні компенсації (плати) від боржника за користування ут римуваними ним грошовими кош тами, належними до сплати кре диторові, а тому ці кошти нара ховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сп лати ним неустойки (пені) за по рушення виконання зобов'язан ня.
Таким чином, інфляційні нар ахування на суму боргу та 3% рі чних входять до складу грошо вого зобов'язання, у зв'язку з чим дія мораторію відповідно до статті 85 Закону України "Пр о банки і банківську діяльні сть" на них не розповсюджуєть ся.
При розгляді даної справи с уд першої інстанції, помилки якого не виправлені апеляці йним господарським судом, не врахував вищенаведеного.
Допущені порушення не можу ть бути усунуті судом касаці йної інстанції у силу встано влених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього (с татті 1115, 1117 ГПК України), у зв'я зку з чим оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з передачею справи на новий р озгляд до місцевого господар ського суду.
Під час нового розгляду с прави господарському суду н еобхідно врахувати викладе не, всебічно і повно з' ясу вати і перевірити всі факт ичні обставини справи, об' єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення дл я її розгляду і вирішення с пору по суті.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання (ск аргу) заступника прокурора м іста Києва у справі № 4/720 задов ольнити частково.
Рішення господарського су ду міста Києва від 22.12.2009 р. та пос танову Київського апеляційн ого господарського суду від 23.03.2010 р. у справі № 4/720 скасувати.
Справу № 4/720 передати на нови й розгляд до господарського суду міста Києва в іншому скл аді суду.
Головуючий суддя: О. Кот
судді: І.Волік
С. Шевчук
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2010 |
Оприлюднено | 29.12.2010 |
Номер документу | 13084380 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кот O.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні