Ухвала від 14.10.2025 по справі 477/511/25

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/511/25

Провадження №1-кс/477/1113/25

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

про накладення грошового стягнення

14 жовтня 2025 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження: слідчий ОСОБА_3 ,

особа, відносно якої розглядається клопотання ОСОБА_4 ,

адвокат ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024150000000014 від 04 січня 2024 року, про накладення грошового стягнення на ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2025 року слідчий СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, про накладення грошового стягнення на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за неодноразові неявки без поважних причин та неповідомлення про причини свого неприбуття для проведення допиту в якості свідка.

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що СУ ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024150000000014 від 04 січня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 209, частиною другою статті 364, частиною другою статті 367 КК України, в якому 19 серпня 2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_6 .

Внаслідок відсутності відомостей про місце перебування підозрюваного ОСОБА_6 , останній оголошений у розшук.

У свою чергу, як вказує слідчий, ОСОБА_4 є сином підозрюваного ОСОБА_6 , який може володіти відомостями, щодо місця перебування підозрюваного, у зв`язку з чим виникла необхідність в допиті останнього в якості свідка у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, 19 серпня 2025 року слідчим особисто під розпис вручено ОСОБА_4 повістки про виклик на 20, 21 та 22 серпня 2025 року, однак останній у визначені дні не з`явився, про причини неявки не повідомив.

В подальшому, 23 вересня 2025 року слідчим за допомогою мобільного додатку скеровано на номер телефону ОСОБА_4 повістку про його виклик 23 та 26 вересня 2025 року, однак свідок у визначений час також не з`явився, не повідомивши про причини неявки.

Таким чином, за доводами слідчого, ОСОБА_4 був у передбачений КПК України спосіб, належним чином та заздалегідь повідомлений про виклики на допити в якості свідка. Проте за зазначеними викликами не з`явився та про поважні причини неявки не повідомив, з огляду на що слідчий дійшов висновку, що свідок ухиляється від явки для проведення допиту в якості свідка.

У зв`язку з викладеним, вважає, що такий захід забезпечення кримінального провадження як накладення на свідка грошового стягнення дасть змогу в подальшому забезпечити виконання ОСОБА_4 своїх процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на підстави вказані у поданому клопотанні .

Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на недоведеність та необгрунтованість клопотання. Вказує, що повістки про виклик на 20, 21 та 22 серпня 2025 року були вручені слідчим з порушенням правил, визначених у статті 135 КПК України, так як вручені пізніше ніж за три дні до виклику. Однак, незважаючи на вказані обставини, в ході спілкування зі слідчим групи слідчих у цьому кримінальному провадженні, який раніше здійснював досудове розслідування, свідком було отримано відомості про відсутність необхідності для явки до слідчого на зазначені дні.

Щодо повісток на 23 та 26 вересня 2025 року, вказує, що вони також місять невідповідність вимогам частини дев`ятої статті 135 КПК України, оскільки складені пізніше ніж за три дні до виклику, при тому що ОСОБА_4 не вручалися та про їх існування до часу ознайомлення з їхнім змістом у судовому засіданні свідок не знав.

ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку адвоката, заперечив щодо клопотання. Повідомив, що спілкувався із слідчим у телефонному режимі щодо викликів на 20, 21 та 22 серпня 2025 року, однак останній вказав, що явка свідка є необов`язковою та в разі необхідності він буде викликаний додатково. Викликів на 23 та 26 вересня 2025 року він не отримував.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

За матеріалами поданого клопотання встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12024150000000014 від 04 січня 2024 року, кваліфіковане за частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 209, частиною другою статті 364, частиною другою статті 367 КК України за фактом привласнення та розтрати бюджетних коштів, вчинених службовими особами комунального підприємства «Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва», шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою зі службовими особами приватного товариства, в умовах воєнного стану.

У цьому кримінальному провадженні 19 серпня та 23 вересня 2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 364 КК України.

Однак, внаслідок відсутності відомостей про місце перебування підозрюваного ОСОБА_6 , а зібрані під час досудового розслідування докази вказують про переховування його від слідства, постановою слідчого підозрюваний оголошений у розшук

У свою чергу, ОСОБА_4 , який відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 06 жовтня 2025 року є сином підозрюваного ОСОБА_6 , у зв`язку з чим, у органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що останньому відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, тому виникла необхідність в допиті його в якості свідка у кримінальному провадженні.

Положеннями статті 91 КПК України визначено перелік обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Частиною першою статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів, відповідно до частини другої статті 93 КПК України, в шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є, зокрема, показання, в тому числі свідка, яким відповідно до частини першої статті 65 КПК України, являється фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Так, в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №12024150000000014 від 04 січня 2024 року, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, виникла необхідність в проведенні допиту в якості свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів та встановлено в судовому засіданні, слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 19 серпня 2025 року особисто під підпис вручено ОСОБА_4 повістку про його виклик до приміщення слідчого управління для допиту як свідка 21 серпня 2025 року о 15.00 годині та 22 серпня 2025 року о 15.00 годині.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 23 вересня 2025 року підготовлено повістку про виклик ОСОБА_4 до приміщення слідчого управління для допиту як свідка 23 вересня 2025 року о 18.00 годині та 26 вересня 2025 року о 09.00 годині. Відомостей про вручення повістки матеріали клопотання не містять.

Однак, як вказує слідчий, ОСОБА_4 до приміщення СУ ГУНП в Миколаївській області не з`явився, а також ні особисто, ні через будь-якого представника, не надав на адресу органу досудового розслідування будь-якої відповіді щодо обставин та причин свого неприбуття.

У свою чергу як вказує захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , заперечуючи проти задоволення клопотання слідчого, указані повістки виготовлені всупереч положенням частини дев`ятої статті 135 КПК України, тобто пізніше ніж за три дні до дня, коли особа зобов`язана прибути за викликом. При цьому вказував і на те, що повістка про виклик від 23 вересня 2025 року не була вручена ОСОБА_4 .

За вказаного, вбачається, що предметом дослідження слідчим суддею під час розгляду вказаного клопотання є обставини дотримання слідчим порядку, визначеному главою 11 КПК України, щодо вручення виклику до слідчого.

Відповідно до статті 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії. Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов`язковою. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу.

Главою 11 КПК України, зокрема передбачено, що слідчий під час досудового розслідування має право викликати свідка у встановлених цим Кодексом випадках для допиту (частина перша статті 133 КПК України). Слідчий під час досудового розслідування має право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження (частина друга статті 133 КПК України).

Частиною першою статті 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Частиною дев`ятою зазначеної статті передбачено, що особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Згідно із частиною першою статті 139 КПК України якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора.

В той же час, частиною першою статті 138 КПК України визначено вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, а саме: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Із наведених норм вбачається, що беззаперечним обов`язком свідка є його явка за викликом до слідчого судді, суду, а в разі наявності поважних причин неможливості прибути за викликом у визначений час, передбачених статтею 138 КПК України, свідок зобов`язаний про це повідомити слідчого суддю, суд.

При цьому, обов`язок у свідка з`явитися за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду виникає виключно в разі додержання порядку вручення йому такого виклику.

Оцінюючи долучені до матеріалів клопотання виклик ОСОБА_4 від 19 серпня 2025 року на 21 та 22 серпня 2025 року, слідчим суддею встановлено, що дійсно такий виклик підготовлено слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 в порушенням частини дев`ятої статті 135 КПК України, так як вручення такого повідомлення ОСОБА_4 здійснено раніше ніж за три дні до дня, коли він зобов`язаний прибути за викликом.

При цьому підстав вважати, що у даному випадку були наявні обставини, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, матеріали клопотання не містять, а слідчим суддею не встановлено.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що неприбуття свідка за викликом до слідчого зумовлено неналежним його повідомленням про виклик на 21 та 22 серпня 2025 року.

Аналогічні по суті висновки слід застосувати і до повістки слідчого від 23 вересня 2025 року, за якими ОСОБА_4 мав прибути до слідчого 23 вересня 2025 року о 18.00 годині та 26 вересня 2025 року о 09.00 годині.

При цьому, слідчий суддя вважає слушними доводи сторони захисту, щодо відсутності в матеріалах клопотання належних доказів підтвердження вручення ОСОБА_4 виклику на 23 та 26 вересня 2025 року.

Так, відповідно до наявного рапорту слідчого від 23 вересня 2025 року вбачається, що повістка від 23 вересня 2025 року направлена засобами мобільного зв`язку на мобільний застосунок з номером телефону НОМЕР_1 , що відповідає приписам частини першої статті 135 КПК України.

Разом з тим, матеріали клопотання не містять відомостей, що зазначений вище номер телефону, на який здійснювалося відправлення повідомлення про виклик свідка належить ОСОБА_4 та ним безпосередньо отримана.

Крім цього, як зазначив слідчий у судовому засіданні допит ОСОБА_4 викликаний необхідністю встановлення місця проживання підозрюваного ОСОБА_6 .

Однак, як установлено в судовому засіданні органу досудового розслідування та процесуальному прокурору станом на початок вересня 2025 року вже було відоме місце проживання підозрюваного ОСОБА_6 .

Отже, за встановлених обставин слідчий суддя вважає необґрунтованим застосування щодо свідка ОСОБА_4 такого заходу забезпечення, як накладення грошового стягнення, з огляду на що у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.

Керуючись статтями 131, 144, 146, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 про накладення грошового стягнення на ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_8