Вирок

від 11.01.2008 по справі 1-8/2008

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

№ 1-8/2008 p.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВИРОК

11 січня 2008 року

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Патинки А.Г.

при секретарі: Ратушній В.В.

з участю прокурора: Гіберт І.В.

представника потерпілого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Софіївка справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Жовте, Софіївського району, Дніпропетровської області, українець, гр. України, освіта середня, 8 класів, цивільний шлюб, діти, 2004, 2005, 2007 року народження, працює, проживає АДРЕСА_1 військовозобовязаний, згідно зі ст. 88 КК України не судимий, по ст. 166 КК України, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 злісно не виконував обовязки по догляду за дитиною при слідуючих обставинах:

В період часу з 6 жовтня 2007 року до 10.30 годин 07 жовтня 2007 року, достовірно знаючи про те, що його співмешканка ОСОБА_3, мати його малолітніх дітей, знаходиться в пологовому відділенні Софіївської центральної районної лікарні в смт. Софіївка Дніпропетровської області, залишив своїх трьох малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у власному будинку розташованому по АДРЕСА_1, на догляд своєї рідної сестри ОСОБА_5, яка приїхала до нього з м. Кривий Ріг на вихідні дні, чим порушив вимоги ст. 15 Сімейного кодексу України, так-як сімейні обовязки, в тому числі по догляду за дітьми, не можуть бути перекладені на іншу особу.

Далі ОСОБА_2, достовірно знаючи про те, що його сестра ОСОБА_5 07 жовтня 2007 року їде в м. Кривий Ріг, додому не зявився та залишив дітей без нагляду, чим порушив вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» в редакції від 25 березня 2005 року так, як не забезпечив належні умови щодо виховання дітей та піклування про здоровя та життя дитини.

Таке відношення ОСОБА_2 до своїх обовязків батька по догляду за дітьми та незабезпечення ним безпечних умов перебування у власному домі, призвело до того, що малолітні діти залишившись на самоті, під час пустощів, звалили деревяну шафу, яка впавши, смертельно травмувала ОСОБА_4, 2003 року народження.

Відповідно до висновку експертизи № 43Е від 31 жовтня 2007 року проведеної Софіївським відділенням Дніпропетровського обласного бюро судово-медичних експертиз на смерть малолітнього ОСОБА_2 наступила від механічної асфіксії внаслідок здавлення грудей та живота між двома тупими предметами.

Стан асфіксії від здавлення грудей та живота є небезпечним для життя, тому має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілого.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєному визнав частково і пояснив, що 06 жовтня 2007 року він не ночував дома, так-як знав, що місцю його мешкання з малолітніми дітьми залишилася його сестра ОСОБА_5, зранку він також не прийшов додому, а в 10.30 год йому повідомили, що загинув його син ОСОБА_4

Частково вину визнає по тій підставі, що він дітей залишив на догляд своєї сестри ОСОБА_5

Його пояснення про те, що він залишив доглядати дітей на свою сестру спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що вона попереджала і брата ОСОБА_2 і свою матір про те, що поїде додому 07 жовтня 2007 року автобусом Лошкаріка-Кривий Ріг, який проходить в с Жовте о 07 год 30 хв., але до цього часу ніхто додому не прийшов і вона взяла своїх дітей і поїхала в м. Кривий Ріг де постійно мешкає.

Її свідчення підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_8, яка пояснила, що 06 жовтня 2007 року у неї дома ОСОБА_5 говорила підсудному, що вранці наступного дня вона поїде додому в м. Кривий Ріг.

Підсудний ОСОБА_2 пояснював, що 07 жовтня 2007 року зранку він не зайшов додому, так-як хотів закінчити роботи по відкопуванню металевих труб, щоб заробити кошти та забрати дружину з дитиною з пологового будинку, але ці свідчення спростовуються показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що він 07 жовтня 2007 року, коли загинув син підсудного забрав його з дому Ковач, де знаходився підсудний і його мати. Ці показання підтверджуються протоколом медичного огляду, згідно якого ОСОБА_2 в 14 год 50 хв 07 жовтня 2007 року знаходився в стані алкогольного спяніння (а.с. 22), тобто ОСОБА_2 продовжував вживати спиртні напої.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пояснили, що вранці на подвірї підсудного побачили дітей, які були напівроздягнені і плакали. Коли ОСОБА_10 підійшла до них, то вони говорили, що щось упало. ОСОБА_10 покликала ОСОБА_12 і зайшла до кімнати, то на полу лежав шкаф, а коли ОСОБА_12 підняв його, то там знаходилося тіло дитини, ОСОБА_11 викликала швидку допомогу.

Аналогічні свідчення дав свідок ОСОБА_12

Свідки ОСОБА_13 і ОСОБА_14 пояснили суду, що сімя ОСОБА_2 неблагополучна, члени сімї зловживають спиртними напоями, більше зловживає мати дітей. Підсудний ОСОБА_2 більше неї піклується за дітей, тримає господарство, намагається заробити кошти на утримання сімї.

Представник потерпілого - працівник служби по справа м неповнолітніх Софіївської райдержадміністрації, ОСОБА_1 пояснила, що дана сімя на обліку в службі не знаходилася. Вказане твердження підтверджується довідкою служби в справах неповнолітніх (а.с. 48), а також повідомленням голови сільської ради (а.с. 105).

Пояснення підсудного, свідків не протирічать протоколу огляду місця події з фототаблицею (а.с. 6-13), актом обстеження житлових умов сімї (а.с. 26-27).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 43Е від 30 жовтня 2007 року смерть ОСОБА_4 настала від механічної асфіксії (а.с. 65).

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковані по ст. 166 КК України, ніхто із учасників процесу не оспорює вказану кваліфікацію і суд приходить до висновку, що дана кваліфікація вірна як злісне невиконання батьком обовязків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, а саме смерть дитини.

Призначаючи покарання суд згідно зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який не судимий, характеризується посередньо.

Обтяжуючою вину обставиною суд враховує знаходження підсудного в стані алкогольного спяніння.

Помякшуючою обставиною суд враховує щире каяття підсудного.

Із врахуванням вищенаведеного суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному у вигляді позбавлення волі на строк ближче до максимального, передбаченого санкцією статті, примінивши ст. 75 КК України, звільнивши підсудного від призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на максимальний термін і поклавши на нього обовязки, передбачені ст. 76 КК України, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження інших злочинів.

Керуючись ст. 323-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним по ст. 166 КК України і призначити покарання 4 (Чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (Три) роки, поклавши на нього відповідно зі ст. 76 КК України обовязки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд в 15-ти добовий строк з часу його проголошення.