Постанова

від 15.12.2010 по справі 3830

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

  № 2а-3830/10  

У Х В А Л А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  11 листопада  2010 року                                                                                                                м. Запоріжжя  

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Федченко І.М., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про зобов’язання вчинити певні дії та визнання неправомірною бездіяльність   ,    

В С Т А Н О В И В :    

Позивач   20.11.2010 року   звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача про зобов»язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»   за період з 01.01.2006 року по теперішній час.    

Згідно ч. 1 ст. 107 КАС України суд після одержання позовної заяви з’ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); не має інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.  

Відповідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.  

Згідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  

Позивачем ставляться позовні  вимоги в період з   01.01.2006 року по теперішній час   . Тобто, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого ст.99 КАС України строку.  

Закон України „Про соціальний захист дітей війни”, рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року є загальнодоступними та опублікованими у пресі. Після їх опублікування пройшло понад три роки, вже на протязі двох років суди розглядають масові позови дітей війни та на протязі цього строку. У пресі та у судах розміщені зразки позовів „дітей війни”. Тому суд вважає, що позивач мав можливість узнати про свої права з дня опублікування Закону та рішень Конституційного суду України. Поважних причин пропуску строку (хвороба, інші причини , які заважали своєчасно звернутися за захистом до суду) позивач не наводить. Позивач навіть не зазначає який строк він пропустив та доказів про поважність пропуску встановленого Законом строку звернення до суду за захистом своїх прав не надає. Загальні фрази позивача, без надання конкретної інформації та доказів, про те, що він не мав можливості раніше звернутися до суду, свідчать про те, що позивачем не доведено, що їм пропущено шестимісячний строк, передбачений ст.. 99 КАС України з поважних причин, тому суд вважає, що підстави для поновлення строку звернення з адміністративним позовом в період з   01.01.2006 року по 30.04.2010 року   включно відсутні.  

Відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, про залишення позовної заяви без розгляду суддя постановляє ухвалу.  

Відповідно до ст. ст.. 99, 100, 107, 183-2 КАС України щодо позовних вимог позивача про визнання дій незаконними та зобов’язання нарахувати та сплатити надбавку до пенсії як „Дитині війни” за період з   01.05.2010 року   має бути відкрите скорочене провадження.  

Керуючись ч.2 ст.99, ч.1  ст.100, ч.5, 7, 8 ст.107,  165, 106, 107, 183-2    КАС України,  суд  

у х в а л и в:    

Позовну заяву   ОСОБА_1   в період з   01.01.2006 року по 30.04.2010 року   включно залишити без розгляду.  

Відкрити   скорочене   провадження у справі за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про зобов’язання вчинити певні дії та визнання неправомірною бездіяльність за період   з 01.05.2010 року  

Копію ухвали невідкладно надіслати  позивачу, а відповідачу разом з копією позовної  заяви  та  доданих  до  неї  документів.  

Відповідачу в десятиденний строк   з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні  документи  або  заяву про визнання позову.    

Роз*яснити сторонам, що суддя розглядає справу в порядку  скороченого  провадження одноособово,   без  проведення  судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.    

Ухвала суду в частині залишення позову без розгляду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного   апеляційного суду на протязі 5 діб з дня отримання копії ухвали.  

  Суддя:     І.М. Федченко    

          Управлінню Пенсійного Фонду України  

в Жовтневому районі м. Запоріжжя  

    Жовтневий районний суд м. Запоріжжя надсилає копію ухвали про відкриття скороченого провадження та залишення частини вимог без розгляду, а відповідачу копію ухвали та копію позовної заяви з додатками.  

Суддя  

Жовтневого районного суду  

м. Запоріжжя                   І.М.  Федченко  

                  ВИТЯГ  

    процесуальних прав та обов’язків, передбачених ст. ст. 49,51 КАС України  

  Стаття 49   . Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі  

1. Особи,   які   беруть   участь   у   справі,  мають  рівні процесуальні права і обов'язки.  

2. Особи,   які   беруть   участь   у   справі,   зобов'язані добросовісно  користуватися  належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.  

3. Особи, які беруть участь у справі, мають право:  

1) знати про дату,  час і місце судового розгляду справи, про всі  судові рішення,  які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів;  

2) знайомитися з матеріалами справи;  

3) заявляти клопотання і відводи;  

4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;  

5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;  

6) висловлювати свою думку з питань,  які виникають  під  час розгляду справи,  задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам;  

7) подавати заперечення проти клопотань,  доводів і міркувань інших осіб;  

8)   знайомитися   з  технічним  записом,  журналом  судового засідання,  протоколом  про  вчинення  окремої процесуальної дії і подавати  письмові  зауваження  до  них;  

9) робити із  матеріалів  справи  виписки,  знімати  копії  з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень;  

10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів;  

11) користуватися іншими процесуальними правами,  наданими їм цим Кодексом.  

4. Особи,  які  беруть  участь  у  справі,  можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати  в  суді  засвідчені  копії документів і витяги з них.  

Стаття 51   . Права та обов'язки сторін  

1.  Крім  прав  та  обов'язків,  визначених у статті 49 цього Кодексу,  позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду  збільшити  або  зменшити  розмір  позовних   вимог   або відмовитися   від  адміністративного  позову.  Позивач  має  право відмовитися від адміністративного позову  у  суді  апеляційної  чи касаційної  інстанції  до  закінчення  відповідно  апеляційного чи касаційного  розгляду.  Позивач  має  право  до  початку  судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом  

подання письмової заяви.  

2. Крім  прав  та  обов'язків,  визначених  у статті 49 цього Кодексу,  відповідач  має  право  визнати  адміністративний  позов повністю або частково,  подати заперечення проти адміністративного позову.  

3. Сторони можуть досягнути примирення  на  будь-якій  стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.  

4. Суд не  приймає  відмови  позивача  від  адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов  примирення  сторін,  якщо  ці  дії  суперечать  закону   або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.  

              справа № 2а-3830/10  

П О С Т А Н О В А  

  15 грудня  2010 року                                                                                                                          м. Запоріжжя  

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Федченко І.М., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за адміністративним  позовом     ОСОБА_1     до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про зобов’язання виплатити  недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,  

в с т а н о в и в :  

Позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача про зобов’язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни», мотивуючи  свої вимоги тим, що відповідно до законодавства він має статус дитини війни   і право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Ст.6 цього Закону  передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Всупереч вказаній статті Закону України «Про соціальний захист дітей війни», загальний розмір не виплаченої їй,  як дитині  війни 30 % надбавки до пенсії починаючи з   01.01.2006 р. по теперішній час.  

Позивач вважає дії відповідача щодо невиплати вказаної допомоги протиправними, просить суд визнати неправомірною відмову управління  Пенсійного фонду України в Жовтневому  районі м.Запоріжжя  у здійсненні перерахунку і виплати  надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії по віку,   починаючи з 01.01.2006 р. по теперішній час   . Зобов»язати управління Пенсійного  фонду України в Жовтневому  районі м.Запоріжжя нарахувати та виплатити у повному обсязі, як дитині  війни, недоплачену щомісячну державну соціальну  допомогу.  

  Ухвалою суду позовну заяву за період з   01.01.2006 р. до 30.04.2010р.   включно залишено без розгляду, за період з   01.05.2010р.   відкрито скорочене провадження по справі.  

Відповідно до ст.183-2 ч.4 КАС України суддя розглядає справу в порядку  скороченого  провадження одноособово,  без  проведення  судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позов за період з   01.05.2010р.   підлягає задоволенню з наступних підстав  

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначаються Законом України «Про соціальний захист дітей війни».  

Ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»  передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Закон України « Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, набрав чинності 01 січня 2006 року.       Законом України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19 грудня 2006 року було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».    

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними  положення  п.12 ст. 7  Закону  України  «  Про  Державний  бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України  « Про соціальний захист дітей війни».    

Отже, з 01.01.2006р. по 01.01.2007р. діяло положення ст. 6 Закону України « Про соціальний    захист дітей війни», з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року соціальна допомога дітям війни виплачувалася згідно Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік». Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення, знову почали діяти   положення ст.6 Закону України « Про соціальний  захист дітей війни», тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, а саме з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.                                                                                          

Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, внесено зміни до Закону України  «Про соціальний захист дітей війни». Ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям  війни  до  пенсії  або  щомісячного  довічного  грошового  утримання,  державної соціальної   допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.        

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 – рп /2008 положення пункту 28 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України ( неконституційними).    

Статтею 71 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-У1 від 26 грудня 2008 року,  надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених бюджетними програмами.    

Вказана стаття передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни» залежить до розміру мінімальної пенсії за віком.                                                                                  

На виконання вищевказаної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії « дитина війни». Пунктом 8  постанови  Кабінету  Міністрів  України  № 530  від  28  травня  2008 року  « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни ( крім тих,  на яких поширюється дія Законів України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань»)  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірах, встановлених вказаною постановою. Розмір підвищення до пенсії з 01 січня 2009 року цією постановою не визначений і змін стосовно цього питання у 2009 році у вказану постанову не вносилося.  Отже, стаття 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» з  01 січня 2009 року по дійсний час є діючою.          

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.  

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.  

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.  

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексам або іншими законами. Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду. Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб’єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» за період з   01.05.2010року по 15.12.2010р.   відповідно до   ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яке було здійснено частково, в розмірі, що обчислюється з урахуванням фактично виплачених сум.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 94, 159-163, 186, 254 КАС України, суд, -  

п о с т а н о в и в  :    

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України  в Жовтневому  районі м. Запоріжжя щодо невиплати щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни»   ОСОБА_1     в період з   01.05.2010р. по 15.12.2010р.  

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому  районі м. Запоріжжя здійснити нарахування     та виплату     підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни»     ОСОБА_1     за період з   01.05.2010року по 15.12.2010р.   відповідно до   ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням фактично виплачених сум.  

Відповідно до ч.1 ст.256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.  

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду  протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

  Суддя:                                                                                                                                                        І.М. Федченко  

     Управлінню Пенсійного фонду України

в Жовтневому районі м. Запоріжжя

                    Жовтневий районний суд м. Запоріжжя направляє на вашу адресу копію постанови суду по справі за адміністративним  позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про зобов’язання виплатити  недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» для відома.

      СУДДЯ                                                                                                                                                             І.М. ФЕДЧЕНКО                                                                                        

                        Управлінню Пенсійного фонду України

в Жовтневому районі м. Запоріжжя

           Жовтневий районний суд м. Запоріжжя направляє на вашу адресу копію постанови суду по справі за адміністративним  позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про зобов’язання виплатити  недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» для відома.

      СУДДЯ                                                                                                                                                             І.М. ФЕДЧЕНКО