Рішення

від 29.11.2007 по справі 6/255

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/255

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2007 р.                     Справа № 6/255.

            За позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” в особі Чернівецької філії, м. Чернівці

до сільськогосподарського кооперативу “Світанок”, смт. Кельменці

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору – ДПІ у Кельменецькому районі

про стягнення 70259,93 грн. коштів за рахунок заставленого майна

                                                                      Суддя      Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача –Бацей Т.М., начальник юридичного відділу, дов. № 6904 від 30.10.2007 р.

Від відповідача – не з'явився

Від третьої особи –не з'явився

Згідно з ухвалою заступника голови господарського суду Чернівецької області Скрипничука І.В. від 01.11.2007 р. справу розглянуто з продовженням строку на один місяць у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України (т.с. 3, а.с. 95).

СУТЬ СПОРУ:          

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 30.11.2005 р. відмовлено у задоволенні позову ЗАТ КБ “Приватбанк” до СВК “Світанок” про стягнення 70675,59  грн. коштів за рахунок заставленого майна, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2007 р. зазначене рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2007 р. рішення господарського суду Чернівецької області від 30.11.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2007 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі укладеного між позивачем і відповідачем кредитного договору № 6/К від 18.02.2003 р. відповідач отримав кредит у сумі 50000 грн. строком до 17.02.2004 р. зі сплатою 20% річних під заставу індивідуально визначеного майна згідно з договорами застави майна та товарів в обороті, однак в установлений строк кредит у сумі 37129,52 грн. і відсотки в сумі 20619,67 грн не сплатив, за що йому також нараховано пеню в сумі 12926,39 грн., вказаний борг позивач просив стягнути звернувши стягнення на указане в позовній заяві індивідуально визначене заставлене майно.

У ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги і змінив предмет позову, надавши відповідну заяву від 09.11.2007 р., у якій просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту в сумі 70259,93 грн., у тому числі 34708,57 грн. коштів кредиту, 28320,35 грн. відсотків за користування кредитом, 4815,52 грн. пені по кредиту та 2415,49 грн. пені по відсотках, звернувши стягнення на заставлене майно без його конкретної індивідуалізації (т.с. 3, а.с. 100-101).

У відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи, що заява про зміни та доповнення до позовної заяви надіслана позивачем відповідачеві та третій особі в установленому порядку, заяву від 09.11.2007 р. прийнято судом, справу розглянуто в межах зменшених і змінених позовних вимог.

Відповідач надав відзив на первинну позовну заяву, в якому не заперечує проти отримання кооперативом кредиту, проте вважає, що попередній керівник використав кредит у власних цілях, тому кооператив не може нести відповідальності  перед банком за повернення кредиту (т.с. 1, а.с.43-45). Відзиву на заяву про зміну позовних вимог від 09.11.2007 р. відповідач не надав.

Третя особа –ДПІ у Кельменецькому районі у клопотанні від 09.11.2005 р. проти позову заперечувала з тих підстав, що все майно відповідача перебуває в податковій заставі, у тому числі й передане банку в заставу в забезпечення кредиту, з огляду на правовий режим податкової застави позовні вимоги банку не можуть бути задоволені за рахунок заставленого майна відповідача (т.с. 1 а.с. 37-39). Відзиву на заяву про зміну позовних вимог від 09.11.2007 р. третя особа не подала.

У судовому засіданні 29.11.2007 р. представник позивача змінені позовні вимоги підтримав, просив стягнути заборгованість по кредиту, нараховані відсотки і пеню, звернувши стягнення на заставлене майно згідно з укладеними з відповідачем договорами застави, пояснив, що ці договори не визнані недійсними в установленому порядку, а в разі перебування якогось із видів майна в податковій заставі стягнення проводитиметься за рахунок іншого визначеного договорами застави майна, в разі відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення, позивач звернеться із заявою про зміну способу виконання судового рішення.

Представник відповідача в судові засідання під час нового розгляду справи не з'являвся, причини неявки суду не повідомляв. З огляду на наявність у матеріалах справи доказів про належне повідомлення відповідача про час і місце судових засідань, неявка його представника не перешкоджає вирішенню справи за наявними матеріалами.

Представник третьої особи в судових засіданнях 04.10.2007 р. та 01.11.2007 р. проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що майно відповідача, на яке позивач просить звернути стягнення, перебуває в податковій заставі.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов є обгрунтованим і підлягає задоволенню.

Матеріалами справи доводиться і не заперечується відповідачем отримання коштів кредиту в сумі 50000 грн. згідно з Кредитним договором № 6/К від 18.02.2003 р. (далі –Кредитний договір) на поповнення обігових коштів (т.с. 1, а.с. 9-10, 16, 30)

Згідно з умовами Кредитного договору строком повернення кредиту визначено 17.02.2004 р., відсотки за користування кредитом у розмірі 20% відповідач зобов'язався сплачувати 25 числа кожного поточного місяця, а в разі порушення зобов'зань по поверненню кредиту сплатити відсотки у розмірі 40% (пункти 1.3, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 4.1, 4.2, 4.3 Кредитного договору).

Також п. 5.1 Кредитного договорому за порушення Позичальником (відповідачем) зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту встановлено пеню в розмірі подвійної дисконтної ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Судовим розглядом справи установлено, що відповідачем не виконано зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, станом на 09.04.2004 р. його заборгованість за кредитом складала 37129,52 грн., станом на 27.06.2007 –34708,57 грн. (т.с. 1, а.с. 16, т.с. 3, а.с. 103). Нараховані позивачем у відповідності до п.п. 4.1, 4.2 Кредитного договору  за період з 26.01.2004 р. по 09.11.2007 р. відсотки за користування кредитом у сумі 28320,35 грн. також відповідачем не сплачені (т.с. 3, а.с. 103-108). У цій частині позовні вимоги відповідачем не спростовано.

Правовідносини між позивачем та відповідачем за кредитним договором виникли до набрання чинності Цивільним та Господарським кодексами України, але продовжують існувати після набрання ними чинності, відтак згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень  Цивільного кодексу України, п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України на спірні правовідносини між сторонами поширюються положення  цих Кодексів.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі п. 5.1 Кредитного договору позивач обгрунтовано нарахував відповідачу пеню за прострочку повернення кредиту за період з 21.04.2005 р. по 01.01.2006 р. у сумі 4815,52 грн. та пеню за прострочку сплати відсотків за користування кредитом за період з 21.04.2005 по 31.12.2005 р. у сумі 2415,49 грн. а всього 7231,01 грн. (т.с. 3, а.с. 108,109). Розрахунок зроблено з урахуванням вимог вимог п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України, відтак у цій частині вимоги позивача є також обґрунтованими.

Щодо звернення стягнення на заставлене майно суд зазначає наступне.

В забезпечення повернення коштів кредиту за Кредитним договором між позивачем і відповідачем було укладено два договори застави від 18.02.2003 р. – договір застави майна № 6/К/2, згідно з яким в заставу передано сільськогосподарську техніку відповідача (трактори, комбайни, станки), та договір застави товару в обороті № 6/К/1, за яким в заставу передано зерно ячменю та гречки (т.с. 1, а.с. 11-14).

Зазначені договори не визнані в установленому порядку недійсними, тому зберігають свою юридичну силу, застава за цими договорами зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (т.с. 2, а.с. 54).

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про заставу” в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Порядок звернення стягнення на заставлене майно та переважні права заставодержателів визначаються згаданим Законом. Пріоритет податкової застави визначено також Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Постійне існування податкового боргу та наявність податкової застави у відповідача підтверджується матеріалами справи та не заперечується учасниками судового провадження (т.с. 1, а.с. 32-35, т.с. 2, а.с. 30). За поясненнями представника третьої особи податкова застава активів відповідача існує і в даний час згідно з актом опису активів від 09.02.2005 р. № 26.

Однак у зв'язку зі зміною позивачем предмету позову в частині звернення стягнення на заставлене майно без конкретизації кожної окремої одиниці заставленого майна, на яке слід звернути стягнення, у суду відсутня необхідність дослідження фактичної наявності та розміру податкового боргу, забезпеченого податковою заставою, з'ясування, яке заставлене згідно з договорами застави майно одночасно перебуває в податковій заставі, а також встановлення фактичної наявності заставленого за договорами застави майна, оскільки ці обставини не впливають на висновок про обґрунтованість грошових вимог позивача і права останнього отримати задоволення за рахунок заставленого майна відповідно до закону. Наявність (відсутність) заставленого майна та можливість (неможливість) звернути на нього стягнення в установленому порядку з'ясовуватиметься у ході виконання судового рішення по справі. Відповідно до ст. 121 ГПК України, ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження” стягувач за виконавчим документом не позбавлений права за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Судові витрати у справі належить покласти на відповідача.

Надлишково сплачене державне мито у зв'язку зі зменшенням позовних вимог підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з сільськогосподарського кооперативу “Світанок” (смт. Кельменці Чернівецької області, вул. Об'їздна 3, р/р 26004359127001 в Чернівецькій філії ПриватБанку, код ЄДРПОУ 30795953) на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” в особі Чернівецької філії Приватбанку (м. Чернівці, вул. Стасюка, 14 “А”, рах. 29095829018203, код ЄДРПОУ 21419223) 34708,57 грн. коштів кредиту, 28320,35 грн. відсотків за користування кредитом, 7231,01 грн. пені, 702,60 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, звернувши стягнення на заставлене майно.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати позивачеві наказ та довідку про повернення надлишково сплаченого державного мита в сумі 4,16 грн.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 29.11.2007 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 30 листопада 2007 року.

                   Суддя                                                     Т.І. Ковальчук.