Рішення

від 24.01.2008 по справі 11/430

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/430

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

                                                                                24.01.08                                                                                                         Справа № 11/430

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Легуцькому І.А.          

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Олмон”, м.Надвірна Івано-Франківської області

До  відповідача:  Приватного підприємства „Нова Сфера”, м.Львів

Про стягнення заборгованості в розмірі 8142,00грн.

Представники:

Від позивача –Микитюк-предст.доручення № 6 від 23.01.2008року

Від відповідача  - не з'явився

     Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

     Позов заявлено Товариства з обмеженою відповідальністю „Олмон” до Приватного підприємства „Нова Сфера” про стягнення 8142,00грн. боргу.

     Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

          Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

     В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

На підставі укладеного між сторонами договору поставки № 08/15/12/06  від 15.12.2006року, відповідно до якого позивач зобов'язався продати, а відповідач купити обладнання (товар) на суму 500000,00грн., що відповідає специфікації, вказаній в додатках доданого договору і які є невід'ємною його частиною.

Згідно додатку № 1 до зазначеного договору таким обладнанням є фрезерний верстат Окома загальною вартістю 22142,00грн.

Факт поставки підтверджений видатковою накладною № РН-00107 від 16 грудня 2006року.

Для проведення оплати за обладнання позивач виписав відповідачу рахунок № СФ-0065 від 12.12.2006року на суму 22142,00грн.

14.12.2006року позивачем було проведено передоплату в сумі 14000,00грн.

Із врахуванням того, що решти суми залишається не погашеною позивач направив відповідачу претензію № 14 від 27.04.2007року із вимогою сплати боргу в розмірі 8142,00грн.

Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволенню з огляду на наступне:

Позивачем поставлено відповідачу товар на підставі договору № 08/15/12/06 від 15.12.2006року відповідно до накладної № РН-00107 від 16.12.2006року.

Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб»єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Договором  (п.1.1 договору) встановлена 100% передоплата. 14.12.2006року відповідачем було здійснено частковий авансовий платіж в розмірі 14000,00грн. згідно виставленого позивачем рахунку № СФ-0065 від 12.12.2006року на суму 22142,00грн.

Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач  здійснив постачання товару  на суму 22142,00грн., а відповідач зобов'язався провести оплату.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

     Ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

     В порушення зазначених вимог законодавства відповідач не дав відповіді на претензію, борг не сплатив, внаслідок чого позивач звернувся до суду із позовом про захист свого порушеного права у вигляді стягнення заборгованої суми в розмірі 8142,00грн.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару.

     Відповідач при наданих йому правах та можливостях позов не заперечив, доказів оплати не подав.

     Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються  вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

     Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

     Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

 в и р і ш и в :

             Позов задоволити повністю.

     Стягнути з Приватного підприємства „Нова Сфера”, м.Львів, вул. Визволення,1 (код ЄДРПОУ 30583546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Олмон”, м.Надвірна Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ-32472652) 8142,00грн. основного боргу, 102,00грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Суддя