Постанова

від 10.04.2007 по справі 19/309

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1,

тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

10.04.2007р.                                                                               

Справа №  19/309

за позовом  Лубенської об'єднаної державної податкової

інспекції, м. Лубни

до   1. Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Лубни

Полтавської області

2. Товариства з обмеженою

відповідальністю "Аскольд Великий", м. Фастів Київської області    

про   визнання недійсним господарського

зобов”язання

           Суддя:  Безрук Т.М.

          Секретар судового засідання

Овсепян А.Г. 

Представники:

від позивача:  

Решетник С.А. дов.№ 22/9/10 від 4.09.06 р.,   Кадура А.М. дов.№ 29 від 2.11.06 р.    

від відповідача: 

1. ОСОБА_2.

                              2.  не з"явився

Розглядається позовна заява про

визнання недійсним господарського зобов'язання, що виникло на підставі

усної  угоди між ПП ОСОБА_1 та ТОВ

"Аскольд Великий", згідно накладної 

№327 від 27.12.2005р. на суму 229 899,95грн. та податкової накладної

№327 від 27.12.2005р., а також стягнення в доход Держави з ПП ОСОБА_1.

59967,21грн. .

В обґрунтування позову позивач

посилався на те, що спірна угода укладена з метою за відомо суперечною

інтересам держави та суспільства, а саме за наявності умислу у ПП ОСОБА_1. на

укладення спірної угоди з суперечною інтересам держави метою, оскільки під час

перевірки було встановлено, що ТОВ "Аскольд Великий" не мав

господарських взаємовідносин з  ПП

ОСОБА_1, керівник товариства пояснив, що накладну №327 від 27.12.2005р не

підписував.

Заявою

від 04.12.2006р. №7534/1010-019 позивач  

змінив позовні вимоги та прохає

визнати недійсним господарське

зобов'язання, яке виникло на підставі усної угоди, укладеній між ПП ОСОБА_1 та

ТОВ "Аскольд Великий" та в підтвердження укладення якої наявні

податкова накладна № 327 від 27.12.2005 р. на суму 229899,95  грн., в тому числі ПДВ - 38316,66 грн.,

накладна № 327 від 27.12.2005 р.

          Підставою позову позивач зазначає, що

спірне господарське зобов'язання слід визнати недійсним на підставі ст.207 ГК

України, оскільки воно не відповідає вимогам законодавства, а саме

вчинено на підставі правочину, укладеного з порушенням вимог, п.3 та п.5 ст.203

ЦК України (не відповідає внутрішній волі учасника правочину, не спрямоване на

реальне настання  правових наслідків, що

обумовлене ним), а також ст.207 ЦК України (підписано невстановленою особою).

Тобто, фактично позивачем змінено підстави позову.

          Вимоги про стягнення в доход держави

одержаних за угодою коштів позивачем не ставляться.

На

підставі ст.51 КАС України  змінені

позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

Розгляд

справи продовжився в межах  змінених

позовних вимог.

У

відзиві на позовну заяву відповідач - ПП ОСОБА_1. - проти позову заперечує

зазначаючи, що позов не містить мотивування, відсутні докази щодо права

податкового органу бути позивачем у спірних правовідносинах.

Відповідач - ТОВ "Аскольд

Великий" - надав заяву в якій повідомив, що податкові накладні №431 від

03.06.2005 р. та №327 від 27.12.2005 р. він не підписував та просить визнати

недійсним господарське зобов'язання, яке виникло на підставі вищезазначених накладних.

Позивачем подано клопотання про

призначення судової почеркознавчої експертизи, яке судом відхилено.

В засіданні 10.04.2007р. судом

оголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до ст.160

КАС  України.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши представника позивача та першого відповідача, суд встановив:

          Згідно відомостей зазначених в

накладній  №327 від 27.12.2005р. та

податковій накладній №327 від 27.12.2005р. ТОВ "Аскольд Великий"

передав ПП ОСОБА_1. товар на загальну суму 229 899,95грн. 

В обґрунтування позову (в редакції

заяви від 04.12.2006р. №7534/1010-019) позивач посилається на те, що в ході

перевірки податковою встановлено, що ТОВ "Аскольд Великий"  не мало господарських відносин з ПП ОСОБА_1;

керівник ТОВ "Аскольд Великий" надав пояснення, що вказаних накладних

він не підписував.

          Позивач посилається на те, що вказані

обставини свідчать про те, що невстановлені особи незаконно використали

реквізити ТОВ "Аскольд Великий" для здійснення господарських

операцій; спірне господарське зобов'язання слід визнати недійсним на підставі

ст.207 ГК України, оскільки воно не відповідає вимогам законодавства, а

саме вчинено на підставі правочину, укладеного з порушенням вимог, п.3 та п.5

ст.203 ЦК України (не відповідає внутрішній волі учасника правочину, не

спрямоване на реальне настання  правових

наслідків, що обумовлене ним), а також ст.207 ЦК України (підписано

невстановленою особою).

Відповідно до статті 207

Господарського кодексу України 

господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або  вчинено з метою,   яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, або  укладено учасниками

господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської

компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї з

сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним

повністю або в частині.

Позивачем ставляться вимоги (згідно

заяви про зміну позовних вимог) про визнання господарського зобов'язання

недійсним з підстав саме невідповідності вимогам закону.

Статтею 19 Конституції України

передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти

лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України.

Статус державної податкової служби

в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України

“Про державну податкову службу в Україні”.

 Відповідно до пункту 11 ст.10 Закону України

“Про державну податкову службу”  на

державну податкову інспекцію, крім інших, покладено функцію подавати до

господарських судів позови до підприємств, установ, організацій про визнання

угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими

угодами.

Таким чином, органи державної

податкової служби мають право звертатися до господарського суду з позовами про

визнання угод, укладених між суб'єктами підприємницької діяльності, недійсними з

підстав, за яких чинне законодавство передбачає, як наслідок, стягнення в

доход держави коштів, одержаних за такими угодами.

Позовні вимоги були заявлені про

визнання зобов'язання недійсним з тих підстав, що спірна угода не відповідає

вимогам закону  (ч.1 ст.207 ГК України).

Відповідно до частини 2 статті 208

ГК України наслідками визнання зобов'язання недійсним з зазначених підстав є

зобов'язання судом сторін  зобов'язання

повернути одна одній все одержане за угодою.

Тобто за змістом ч.1 ст.207 ГК

України та ч.2 ст. 208 ГК України дані правові норми не передбачають, як

результат визнання недійсними зобов'язань, які не відповідають вимогам закону,

такого наслідку як стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими

зобов'язаннями.

Натомість, ч.1 ст. 208 ГК

України  передбачено випадки стягнення в

доход держави одержаного за зобов'язанням у разі визнання такого зобов'язання

недійсним з підстав вчинення його з метою, яка за відомо суперечить

інтересам держави і суспільства. Але дані підстави позивачем в  обґрунтування позову (в редакції заяви від

04.12.2006р. №7534/1010-019)  не

ставляться.

Статтею 104 КАС України

передбачено, що суб'єкт владних повноважень має право звернутися до

адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Оскільки норми ч.1 ст.207 ГК

України та ч.2 ст. 208 ГК України не передбачають стягнення в доход держави

коштів, одержаних за угодою, яка суперечить вимогам законодавства, то у

Державної податкової інспекції відсутні, за таких обставин, повноваження щодо

подачі позову про визнання недійсним спірного зобов'язання з заявлених підстав

(невідповідності вимогам законодавства).

З огляду на викладене, позовні

вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись  ст.ст.17, 104, 94, 160, - 163 КАС

України,  суд, -

П О С Т А Н О

В И В :

У позові відмовити.

Постанова

набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України, та  може бути оскаржена в порядку, встановленому

ст.186 КАС України.

                   Суддя                                                            

Безрук Т.М.

Повний

текст постанови складений: