Рішення

від 16.12.2010 по справі 14/351

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/351

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.10                                                                                 Справа № 14/351

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрелектроапарат",     м. Хмельницький   

до Приватного підприємства "Кварц –Т", м. Стаханов Луганської області  

про стягнення  467 262 грн. 00 коп.          

                                                                                                      Суддя   Лісовицький Є.А.                                                

Представники:

від позивача: Захаркевич І.В., довіреність № 2535 від 01.12.09;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 467262 грн. 00 коп., за договором від 01.06.2009 №20/129.

Позивач у судовому засіданні повідомив, що відповідач частково сплатив суму  заборгованості у сумі 25000 грн., що підтверджується банківськими виписками, які додані до матеріалів справи.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 02.12.2010, 16.12.2010, не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду  не  віднесено встановлення  фактичного місцезнаходження учасників  судового  процесу  на час вчинення тих чи інших процесуальних  дій.   Тому   відповідні   процесуальні   документи надсилались  згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів,  суд

   в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством "Укрелектроапарат",  (позивач у справі), як Постачальником, та Приватним підприємством "Кварц –Т"  (відповідач у справі), як Покупцем,  укладено договір постачання № 20/129 від 01.06.2009 (далі –Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти продукцію в кількості і по цінам , зазначених у специфікаціях і підписаних сторонами та оплатити.

Згідно пункту 6.1.1. Договору, Покупець оплачує Постачальнику в порядку попередньої оплати 50%  суми специфікації, а 50% що залащились від суми специфікації , сплачується протягом 10днів після письмового повідомлення про готовність продукції (п. 6.1.2. Договору).

За специфікацією №2 від 30.07.2009р. позивач поставив відповідачу продукцію на суму 368915 грн., що підтверджується  довіреністю №212 від 09.09.2009р. та накладною №378-1147 від 09.09.2009р.

За специфікацією №3 від 10.09.2009р. позивач поставив відповідачу продукцію на суму 378397 грн., що підтверджується  довіреністю №257 від 02.11.2009р. та накладною №453 від 02.11.2009р.

За специфікацією №4 від 11.09.2009р. позивач поставив відповідачу продукцію на суму 848970 грн., що підтверджується  довіреністю №249 від 19.10.2009р. та накладною №427 від 19.10.2009р.

За специфікацією №5 від 23.11.2009р. позивач поставив відповідачу продукцію на суму 230562 грн., що підтверджується  довіреністю №302 від 22.12.2009р. та накладною №547 від 22.12.2009р.

У зв'язку з тим, що поставлений товар оплачений відповідачем частково, станом на 10.08.2010р. сума заборгованості за відповідачем складає 467262 грн.

Позивачем була направлена відповідачу вимога № 2526 від 25.08.2010 про сплату 467262 грн., яка визнана відповідачем у повному обсязі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на їх підтвердження,  суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 537262 грн., що підтверджено матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними.

Відповідач за отриманий товар розрахувався з позивачем частково, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 467262 грн., яку позивач просить стягнути.

Позивач у судовому засіданні повідомив, що  відповідач перерахував позивачу суму боргу у розмірі 25000 грн.. Про зазначене свідчить банківська виписка по рахунку.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення  боргу у сумі 25000 грн., слід припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв‘язку з тим, що відповідачем частково погашена заборгованість вже після звернення позивача з позовом до суду.

З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити частково.  Позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 442262 грн. підлягають задоволенню. В частині стягнення  боргу  у сумі  25000 грн. провадження у справі слід припинити.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки сплата боргу відбулася  після звернення позивач до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 11 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд

                                                           в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Кварц –Т", м. Стаханов Луганської області, вул. Шевченка, буд. 20, кв. 4, ідентифікаційний код 35959426, на користь Відкритого акціонерного товариства "Укрелектроапарат", м. Хмельницький, вул. Чорноволова, 120, ідентифікаційний код 00213440, заборгованість у сумі             442262 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 4672,67 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., видати наказ.

3.В частині стягнення боргу у сумі 25000 грн. провадження у справі припинити.

4.Повернути Відкритому акціонерному товариству "Укрелектроапарат",           м. Хмельницький, вул. Чорноволова, 120,   ідентифікаційний код 00213440,  перераховані за неналежними реквізитами витрати  за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за платіжним дорученням від 02.11.2010 №5182 у сумі 236 грн., які сплачені через АТ «Укрексімбанк»м. Хмельницький. Дане платіжне доручення підлягає поверненню позивачу.

Підставою для повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу які сплачені за неналежним реквізитами є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення                10-денного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення:  20.12.2010р.

      Суддя                                                                                          Є.А. Лісовицький