Постанова

від 29.12.2010 по справі 13/106-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2010 р.                                                                       Справа № 13/106-10  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Камишева Л.М., суддя Черленяк М.І.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників:

позивача –не з’явився

відповідача –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4555 С/1-12) на ухвалу господарського суду Сумської області від 20 вересня 2010 року у справі №13/106-10

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Шостка Сумської області

до виконавчого комітету Шосткинської міської ради, м. Шостка Сумської області

про визнання права власності,

встановила:

У вересні 2010 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до господарського суду Сумської області з позовом до виконавчого комітету Шосткинської міської ради (далі - відповідач), в якому просила визнати за нею право власності на торгівельний павільйон площею 18,2 кв. м., розташований в районі БК "Свема" по АДРЕСА_1, який складається із приміщення торгівельного павільйону площею 13,2 кв. м., позначеного на плані інвентарної справи літерою "2" і коридору площею 5,0 кв. м., позначеного на плані інвентарної справи літерою "1".

Ухвалою господарського суду Сумської області від 20 вересня 2010 року у справі № 13/106-10 (суддя Лиховид Б.І.) провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала мотивована тим, що позивач не надав доказів порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, будь-які заперечення з приводу власності позивача з боку відповідача матеріали справи не містять. Призначена виконавчим комітетом Шосткинської міської ради технічна комісія прийняла в експлуатацію спірний торговельний павільйон, про що складено відповідний акт, який є підставою для реєстрації та оформлення права власності на об’єкт.

Позивач із ухвалою місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 20 вересня 2010 року та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФОП      ОСОБА_1

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що зазначена ухвала є незаконною та необґрунтованою. Крім того, зазначає, що ненадання ним доказів, які б підтверджували той факт, що виконавчий комітет Шосткинської міської ради відмовився видати свідоцтво про право власності на торговельний кіоск не є підставою для припинення провадження у справі, оскільки наявність або відсутність спору могла бути підтверджена під час розгляду справи іншими доказами, у тому числі і відзивом на позовну заяву.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку своїх представників в судове засідання.

Враховуючи те, що явка представників позивача та відповідача не була визнана обов’язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності  представників сторін за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Приймаючи оскаржувану ухвалу про припинення провадження у справі від 20.09.2010 р. місцевий господарський суд виходив з того, що позивач, в порушення статті 33 ГПК України, не надав доказів порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, і будь-які заперечення з приводу власності позивача з боку відповідача матеріали справи не містять. При цьому, призначена виконавчим комітетом Шосткинської міської ради технічна комісія прийняла в експлуатацію торговельний кіоск по АДРЕСА_1 в районі БК "Свема" в м. Шостка Сумської області, про що складено акт, який є підставою для реєстрації та оформлення права власності на об’єкт.

Однак колегія суддів не погоджується з вищевикладеними висновками місцевого господарського суду і вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Зокрема, одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою також визначено способи захисту суб’єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.

Звертаючись до суду за захистом своїх порушених прав, позивач самостійно  визначив право, яке на його думку, є порушеним.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з’ясування наявності чи відсутності факту їх порушення або оспорювання, а також яким чином особа, до якої позивачем пред’явлено позов, порушує права останнього, підлягає встановленню судом під час судового розгляду.

Для вирішення спору по суті суду необхідно встановити, які правовідносини виникли між сторонами у справі та які права чи законні інтереси позивача порушено відповідачем, за захистом яких позивач звернувся до суду з цим позовом.

В разі встановлення судом відсутності підстав для задоволення позову та відсутності обставин, які б свідчили про порушення прав позивача, господарському суду необхідно прийняти відповідне судове рішення.  

Проте, господарський суд, в порушення вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України, не встановив наявність чи відсутність обставин, які входять до предмету доказування і з якими закон, на який посилається позивач, пов’язує виникнення у нього права на позов у обраний ним спосіб захисту.

Місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали не з‘ясував належним чином обставини справи, докази або наявні факти чи відсутність певних доказів, не вирішив питання по суті заявлених позовних вимог в залежності від поданих сторонами доказів, припинив провадження у справі.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Сумської області зробив помилковий висновок про наявність підстав для застосування п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України і не розглянув справу по суті, в зв‘язку з чим, ухвала суду першої інстанції від 20.09.2010 р. у справі № 13/106-10 є необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, без дослідження дійсних обставин справи та підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Вимоги позивача, викладені в апеляційній скарзі, про винесення судом апеляційної інстанції рішення про задоволення позовних вимог про визнання права власності, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки господарським процесуальним законодавством, зокрема ст. 103 ГПК України, не передбачене право суду апеляційної інстанції приймати рішення по суті заявлених позовних вимог в разі скасування ухвали місцевого господарського суду про припинення провадження у справі.

Відповідно до частини 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцію ухвал, в тому числі про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.  

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 20.09.2010 р. у справі №13/106-10 скасувати.  

Справу передати на розгляд до господарського суду Сумської області.

          Головуючий суддя                                                                    Бондаренко В.П.  

                                 Суддя                                                                    Камишева Л.М.  

                                 Суддя                                                                  Черленяк М.І.

Повний текст постанови по справі підписаний 24 грудня 2010 року