Постанова

від 22.12.2010 по справі 31/136

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

22.12.10 Справа № 31/136

Львівський апеляційний г осподарський суд, в складі ко легії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Томкевич Н.,

з участю представників :

від скаржника (позивача) - з”явився,

відповідачів-1,2 - не з” явилися,

третьої особи-1 - з”яви вся,

третьої особи-2 - не з”я вився,

розглянув апеляційн у скаргу закритого акціонерн ого товариства «Українська енергетична група», м.Київ

на рішення господ арського суду Львівської об ласті від 26.08.2010 року, суддя Арти мович В.М., у справі № 31/136

за позовом: закритого ак ціонерного товариства «Укр аїнська енергетична група», м.Київ

до відповідача-1: товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Форум плюс», м.Львів

до відповідача-2: товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Портал-Інвест-Груп», с .Сокільники Пустомитівськог о району

за участю третіх осіб без с амостійних вимог на предмет спору на стороні:

відповідачів відкритог о акціонерного товариства ВТ Б Банк, м.Київ

відповідача-1 арбітражн ого керуючого Винярського Ол ега Еміліяновича, м.Львів

про визнання недійсним договору та повернення майн а,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарсько го суду Львівської області в ід 26.08.2010 року відмовлено в задов оленні позовних вимог закрит ого акціонерного товариства «Українська енергетична гр упа»до товариства з обмежено ю відповідальністю «Форум пл юс»та товариства з обмеженою відповідальністю «Портал-Ін вест-Груп» про визнання неді йсним договору купівлі-прода жу №Д-391 від 30.03.2007 р., укладеного мі ж відповідачами, в частині пр одажу приміщення у м.Львові п о вул. Науковій, 7 загальною пл ощею 2380,2 кв. м. та про зобов' яза ння відповідачів повернути З АТ „Українська енергетична г рупа” вказане вище приміщенн я.

Рішення суду мотивоване ти м, що позивачем не доведено, а судом не встановлено наявніс ть в спірному випадку підста в, визначених ст.ст.228,232 ЦК Украї ни для визнання оспорюваного договору недійсним. Зокрема , позивачем не доведено наявн ості у діях відповідачів, як с торін оспорюваного договору , вини, спрямованої на порушен ня публічного порядку; оспор юваний договір укладений від повідачами в особі їх викона вчих органів - директорів, а не представниками. Судом так ож зазначено, що позивачем об рано неправильний спосіб зах исту порушеного права, оскіл ьки позови власників майна п ро визнання недійсними насту пних правочинів щодо відчуже ння цього майна, які були вчин ені після недійсного правочи ну, що наявне в спірному випад ку, задоволенню не підлягают ь.

В частині позовних вимог пр о зобов»язання відповідача-1 повернути спірне приміщення відмовлено з підстав того, що позивачем не представлено с уду доказів належності на пр аві власності відповідачеві -1 нежитлового приміщення пло щею 2295,9 кв.м. у м. Львові по вул. На уковій, 7 станом на час слуханн я справи в суді, а в позові про зобов»язання відповідача-2 п овернути спірне приміщення в ідмовлено, оскільки підставо ю для такого повернення пози вач зазначає ст.216 ЦК України, з астосування якої можливе лиш е тоді, коли предметом спору є правочин за участю власника і першого покупця (набувача), що в спірному випадку відсут нє.

В апеляційній скарзі позив ач просить рішення суду перш ої інстанції скасувати та пр ийняти нове рішення, яким поз ов задоволити, в зв”язку з неп овним з»ясуванням судом обст авин, що мають значення для сп рави, апелюючи тим, що наведен і скаржником в матеріалах сп рави докази та факти є достат німи для визнання оспорювани х правочинів недійсними на п ідставі ст.ст.228,232 ЦК України.

Зокрема, скаржник покликає ться на відсутність оплати з боку відповідача-1 за придбан е від позивача спірне приміщ ення при отриманні такої пла ти за його відчуження від від повідача-2, укладення оспорюв аного договору під час розгл яду в суді справи про визнанн я права власності на спірне п риміщення за позивачем та ук ладенні мирової угоди щодо з дійснення оплати за придбане приміщення, укладення спірн ого договору представником в ідповідача-2 Гурецькою Е.В., як а станом на 12.10.2005 року працювала бухгалтером у відповідача-1, с проби засновника відповідач а-1 громадянина РФ ОСОБА_1. п родати спірне приміщення під ставній особі, що встановлен о рішенням Жовківського райо нного суду від 06.08.2008 року,

Скаржник не погоджується з висновком суду про можливіс ть підтвердження вини сторон и у вчиненні недійсного прав очину лише вироком суду, оскі льки вважає, що в постанові Пл енуму ВСУ зазначено лише одн ин із можливих доказів такої вини, але не єдиний. Скаржник вважає, що наведені ним факти ухилення відповідача-1 викон увати умови договору, зокрем а, щодо здійснення оплати, мож уть кваліфікуватися судом са мостійно як незаконне заволо діння відповідачем-1 майном п озивача.

Скаржник також не погоджує ться з покликанням суду на вс тановлені Львівським апеляц ійним адміністративним судо м факти по справі №28/260А, оскіль ки сторони в даній справі інш і, а тому не відповідають озна кам ст.35 ГПК України, для встан овлення преюдиціального зна чення для спору.

В підтвердження наявності підстав для визнання оскарж уваних правочинів недійсним и згідно ст.232 ЦК України скарж ник покликається на їх уклад ення в результаті зловмисної домовленості представникам и сторін. При цьому, скаржник н е погоджується з висновком с уду про те, що спірні договори укладені директорами відпов ідачів, які не є представника ми в розумінні ст.237 ЦК України , оскільки з аналізу змісту ст .92 ЦК України випливає, що дире ктори, які є фізичними особам и, є представниками інших осі б - юридичних, на підставі за кону, установчих документів, протоколів зборів учасників , наказів, тощо.

Скаржник також покликаєть ся на порушення місцевим суд ом норм процесуального права в частині залишення без розг ляду доповнення №2 до позовно ї заяви, оскільки встановлен их ст.22 ГПК України підстав дл я висновку про одночасну змі ну позивачем предмета та під став позову не було. Скаржник пояснює, що вказаним доповне нням ним уточнювалися позовн і вимоги в частині спірних до говорів та площі проданого п риміщення, а також особи, яку с лід зобов»язати повернути сп ірне приміщення.

Скаржник також вважає безп ідставним дослідження місце вим судом обставин щодо пере дачі спірного майна в іпотек у, оскільки це не є предметом с пору та відсутні встановлені ст.83 ГПК України підстави для виходу за межі позовних вимо г, а також на неправомірність висновку суду щодо дослідже ння матеріалів реєстраційно ї справи БТІ на спірне приміщ ення, оскільки такі матеріал и відсутні в матеріалах спра ви та в жодному судовому засі данні судом не оглядалися.

У відзиві на апеляційну ска ргу відповідач-2 просить в її з адоволенні відмовити, мотиву ючи тим, що скаржником не наве дено обґрунтованих підстав д ля скасування рішення місцев ого суду.

У відзиві на апеляційну ска ргу ВТБ Банк просить в її задо воленні відмовити з аналогіч них підстав. Додатково зазна чає, що спірне майно є предмет ом іпотечного договору від 13 .08.2007 року, укладеного банком з в ідповідачем-2 в забезпечення виконання кредитного догово ру №10.76/07-КД від 13.08.2007 року.

В судове засідання предста вники відповідачів та третьо ї особи-2 не з»явилися, хоча на лежним чином були повідомлен і про час та місце судового за сідання, а тому суд вважає за м ожливе розгляд справи заверш ити за наявними в справі доку ментами про права і обов”язк и сторін.

Клопотання третьої особи-1 п ро відкладення слухання спра ви задоволенню не підлягає, о скільки наведені в клопотанн і підстави для відкладення с лухання справи є необґрунтов аними та не впливають на прий няття постанови по справі, ос кільки апеляційна інстанція переглядає законність рішен ня на момент його прийняття.

Суд, заслухавши пояснення п редставників сторін, що з»яв илися, які підтримали свої по зиції, пояснення дали аналог ічні, викладені в письмових п оясненнях та дослідивши наяв ні докази по справі, вважає, щ о апеляційна скарга підляга є частковому задоволенню з н аступних підстав.

Судом встановлено, що між по зивачем та відповідачем-1 15.03.2003 р. укладено договір купівлі-п родажу, відповідно до якого п озивач зобов' язався переда ти у власність відповідача-1 п риміщення, яке знаходиться з а адресою: м. Львів, вул. Науков а, 7, а відповідач-1 в свою чергу зобов' язався прийняти та оп латити його вартість. Згідно п.п.1.2.1 договору купівлі-продаж у від 15.03.2003 р. загальна площа при міщення становить 2295,9 кв.м.

Пунктом 1.5 договору купівлі -продажу від 15.03.2003 р. передбачен о, що право власності на примі щення переходить від продавц я до покупця з моменту прийом у-передачі такого об' єкту н а умовах договору. Згідно акт у прийому-передачі від 15.03.2010 р. п озивач, як продавець, передав у власність відповідача-1, а в ідповідач-1 прийняв у власніс ть приміщення, яке було предм етом договору купівлі-продаж у від 15.03.2003 р.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому спірне п риміщення відчужено відпові дачем-1 ТзОВ «Портал-Інвест-Гр уп»на підставі укладеного мі ж ними договору купівлі-прод ажу нежитлових приміщень, по свідченого 30.03.2007 р. приватним но таріусом Львівського місько го нотаріального округу Дячу ком О.А., реєстр. № Д-391, за умовами якого відповідач-1 продав, а в ідповідач-2 придбав нежитлов і приміщення площею 2380,2 кв.м., як і розташовані за адресою: м.Ль вів, вул.Наукова,7, а саме: розва жальний центр, позначений на плані літ. «А-1»площею 1274,9 кв.м., п ідвал, позначений на плані лі т. ПдА-1», площею 205,1 кв.м., кінотеа тр, позначений на плані літ. «А -2»площею 566,2 кв.м., підвал, познач ений на плані літ. ПдА-2», площе ю 300,9 кв.м., прибудова (прохідна) 1 -3, позначена на плані літ. «а-1»п лощею 33,1 кв.м. Зі змісту вказано го договору вбачається, що ві дчужувані відповідачем-1 при міщення, належали йому на пра ві власності на підставі сві доцтва про право власності н а нежитлові приміщення, вида ного Франківською районною а дміністрацією 29.12.2005 р. на підста ві розпорядження № 2176 від 29.12.2005 р .

Зокрема, з матеріалів справ и вбачається, що Франківсько ю районною адміністрацією Ль вівської міської ради на під ставі наказу Департаменту зе млеустрою та планування забу дови міста від 07.06.2001 р. № 96 «Про на дання дозволу ЗАТ «Торговий дім «Укрсімнафтопродукт»на проектування реконструкції з добудовою конференцзалу н а вул.Науковій,7 в м.Львові», до говору купівлі-продажу від 12.0 3.2003 р., договору купівлі-продаж у від 15.03.2003 р., рішення Львівсько го міськвиконкому від 30.09.2005 р. № 1047 «Про завершення ТзОВ «Фору м Плюс»реконструкції з добуд овою конференцзалу на вул.На уковій,7 під рекреаційний ком плекс», від 18.11.2005 р. № 1270 «Про затве рдження акта державної прийм альної комісії про готовніст ь до введення в експлуатацію спортивно-оздоровчого компл ексу на вул. Науковій, 7» прийн ято розпорядження №2176 від 29.12.2005 р . «Про оформлення права власн ості на нежитлові приміщення на вул. Науковій, 7», яким зобов ' язано відділ приватизації житла оформити та видати сві доцтва про право власності Т зОВ «Форум Плюс» на нежитлов і приміщення площею 2380,2 кв.м. та приміщення боулінг-клубу пл ощею 567,0 кв.м. на вул.Науковій, 7, а відповідача-1 зареєструвати свідоцтва про право власнос ті в Обласному комунальному підприємстві Львівської обл асної ради «Бюро технічної і нвентаризації та експертної оцінки».

На виконання вказаного роз порядження Франківською рай онною адміністрацією 29.12.2005 р. ви дано відповідачеві-1 свідоцт во про право власності на неж итлове приміщення боулінг-кл убу площею 567,0 кв.м., яке знаходи ться у м.Львові на вул. Наукові й, 7, зареєстроване в Реєстрі п рав власності на нерухоме ма йно 19.01.2006 р., та свідоцтво про пра во власності на нежитлові пр иміщення площею 2380,2 кв.м., які зн аходяться у м.Львові на вул.На уковій,7. Зазначене свідоцтво зареєстроване в Реєстрі пра в власності на нерухоме майн о 19.01.2006 р., що підтверджується ви тягом про реєстрацію права в ласності на нерухоме майно № 9615814 від 19.01.2006 р.

Наведеним пояснюється від чуження відповідачем-1 згідн о договору купівлі-продажу в ід 30.03.2007 р. спірних приміщень за гальною площею 2380,2 кв.м., яка змі нилася внаслідок здійснення відповідачем-1 реконструкці ї спірного приміщення з добу довою.

Відчужувані приміщення пе редані відповідачем-1 та прий няті відповідачем-2 згідно ак ту прийому-передачі нежитлов ого приміщення від 30.03.2007 р. Факт оплати відповідачем-2 коштів в сумі 5' 000' 000,00 грн. в рахунок о плати за придбані приміщення згідно договору від 30.03.2007 р. №Д-39 1 підтверджується платіжним дорученням №5 від 30.03.2007 р.

Крім цього, між відповідач ами 04.01.2007 р. укладено договір ку півлі-продажу нежитлового пр иміщення, посвідчений приват ним нотаріусом Львівського м іського нотаріального округ у Антоновою В.І., реєстр. №4, за у мовами якого відповідач-1 про дав, а відповідач-2 придбав неж итлове приміщення (боулінг-к луб) у м.Львові по вул.Науковій , 7 загальною площею 567,0 кв.м., поз начене на плані літ. «А-1». Згід но п.1.3 договору нежитлове при міщення боулінг-клубу належа ло відповідачеві-1 на праві вл асності на підставі свідоцтв а про право власності на нежи тлові приміщення, виданого Ф ранківською районною адміні страцією 29.12.2005 р. на підставі ро зпорядження №2176 від 29.12.2005 р. Нежи тлові приміщення боулінг-клу бу передані відповідачем-1 ві дповідачеві-2 у власність на п ідставі акту прийому-передач і нежитлового приміщення від 04.01.2007 р.

Зі змісту позовних вимог, ви кладених в позовній заяві (а.с .2-4,т.1) вбачаються вимоги про ви знання недійсним договору к упівлі-продажу №Д-391 від 30.03.2007 рок у, укладеного між відповідач ами, в частині продажу приміщ ення у м.Львові по вул. Наукові й, 7 загальною площею 2380,2 кв. м. на підставі ст.ст.228,232 ЦК України т а зобов' язання відповідачі в повернути ЗАТ „Українська енергетична група” вказане п риміщення на підставі ст.216 ЦК України. Вказані вимоги є пре дметом перегляду в апеляцій ній інстанції, оскільки вони були предметом розгляду в пе ршій інстанції.

Заявлені позивачем вимоги згідно доповнення №1 до позов ної заяви (а.с.25-27, т.1), за змістом я ких позивач просить додатков о до позовних вимог, викладен их у позовній заяві, визнати н едійсним договір купівлі-про дажу №4 від 04.01.2007 року, укладений між відповідачами в частині продажу приміщення, яке знах одиться за адресою: м.Львів, ву л..Наукова,7, загальною площею 2295,9 кв.м., місцевим судом не розг лядалися, оскільки ухвалою в ід 17.09.2009 року в задоволенні клоп отання позивача про об»єднан ня позовних вимог відмовлено . Вказана ухвала не оскаржува лася, набула законної сили, а т ому підстави для розгляду ци х вимог в апеляційній інстан ції відсутні.

Викладені позивачем вимог и в доповненнях №2 до позовної заяви (а.с.143-146, т.3), якими є визнан ня недійсним договору купівл і-продажу №Д-391 від 30.03.2007 року, укл аденого між відповідачами, в частині продажу приміщення у м.Львові по вул. Науковій, 7 пл ощею 2295,9 кв. м. та площею 84,3 кв.м., вс ього загальною площею 2380,2 кв.м. , та витребування у ТзОВ «Пор тал-Інвест-Груп»вказаного пр иміщення на підставі ст.388 ЦК У країни також правомірно не р озглядалися з огляду на те, що позивачем змінено підстави позову та частково предмет п озову, а відповідно до ч.4 ст.22 Г ПК України (із змінами і допов неннями, внесеними згідно із законом України від 07.07.2010 р. № 2453-V I) позивач має право змінити пр едмет або підставу позову до початку розгляду господарсь ким судом справи по суті. Раз ом з тим, порушення позивачем вимог ч.4 ст.22 ГПК України є під ставою для відмови в прийнят ті доповнень до позовної зая ви, а не залишення їх без розг ляду, а тому апеляційний суд в важає за необхідне виправити допущену місцевим судом пом илку в цій частині та відмови ти в прийнятті доповнень №2 до позовної заяви, про що зазнач ити в резолютивній частині р ішення.

Згідно ч.1 ст.203 Цивільного ко дексу України зміст правочин у не може суперечити цьому Ко дексу, іншим актам цивільног о законодавства, а також мора льним засадам суспільства. П равочин має вчинятися у форм і, встановленій законом, а так ож має бути спрямований на ре альне настання правових насл ідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст.228 Циві льного кодексу правочин вваж ається таким, що порушує публ ічний порядок, якщо він був сп рямований на порушення конст итуційних прав і свобод люди ни і громадянина, знищення, по шкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Авт ономної Республіки Крим, тер иторіальної громади, незакон не заволодіння ним. Правочин , який порушує публічний поря док, є нікчемним.

За змістом вказаної норми, т акими є правочини, що посягаю ть на суспільні, економічні т а соціальні основи держави, з окрема: правочини, спрямован і на використання всупереч з акону комунальної, державної або приватної власності; пра вочини, спрямовані на незако нне відчуження або незаконне володіння, користування, роз порядження об'єктами права в ласності українського народ у - землею як основним націона льним багатством, що перебув ає під особливою охороною де ржави, її надрами, іншими прир одними ресурсами (стаття 14 Кон ституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушуют ь правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу о б'єктів цивільного права тощ о. Усі інші правочини, спрямов ані на порушення інших об'єкт ів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публіч ний порядок.

Згідно абз. 4 п. 18 постанови Пл енуму Верховного Суду Україн и від 06.11.2009 р. за № 9 «Про судову пр актику розгляду цивільних сп рав про визнання правочинів недійсними» при кваліфікаці ї правочину за статтею 228 ЦК ма є враховуватися вина, яка вир ажається в намірі порушити п ублічний порядок сторонами п равочину або однією зі сторі н. Доказом вини може бути виро к суду, постановлений у кримі нальній справі, щодо знищенн я, пошкодження майна чи незак онного заволодіння ним тощо.

З матеріалів справи вбачає ться, що 22.06.2007 р. старшим слідчим СЧ СВ ЛМУ ГУ МВС України у Льв івській області Одноріг С.В. п орушено кримінальну справу № 144-1262 за фактом придбання суб' єкта підприємницької діяльн ості ТзОВ «Форум Плюс»з мето ю прикриття незаконної діял ьності та за фактом підробле ння документів, за ознаками с кладу злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.1 ст.358 КК України.

З листа прокуратури м.Львов а від 02.06.2010 р. за №350 вбачається, що на час слухання справи в суді досудове слідство у справі № 144-1262 триває, органом досудовог о слідства провадяться слідч і дії та оперативно-розшуков і заходи, спрямовані на встан овлення особи, якою вчинено з лочин.

Таким чином, позивачем не до ведено наявності у діях відп овідачів, як сторін оспорюва ного договору, вини, спрямова ної на порушення публічного порядку, у зв' язку з чим покл икання скаржника на нікчемні сть договору від 30.03.2007 р. з підст ав ст.228 ЦК України є безпідста вним.

Нормою ч.1 ст.232 Цивільного ко дексу передбачено, що правоч ин, який вчинено внаслідок зл овмисної домовленості предс тавника однієї сторони з дру гою стороною, визнається суд ом недійсним. За змістом зазн аченої норми закону необхідн ими ознаками правочину, вчин еного у результаті зловмисно ї домовленості представника однієї сторони з другою, є: на явність умисного зговору між представником потерпілої ст орони правочину і другої сто рони з метою отримання власн ої або обопільної вигоди; вин икнення негативних наслідкі в для довірителя та незгода й ого з такими наслідками; дії представника здійснювалися в межах наданих йому повнова жень.

Для визнання правочину нед ійсним на підставі статті 232 Ц К необхідним є встановлення умислу в діях представника: п редставник усвідомлює, що вч иняє правочин всупереч інтер есам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настанн я, а також наявність домовлен ості представника однієї сто рони з іншою стороною і виник нення через це несприятливих наслідків для довірителя. Пр и цьому не має значення, чи оде ржав учасник такої домовлено сті яку-небудь вигоду від зді йснення правочину, чи правоч ин був вчинений з метою завда ння шкоди довірителю.

Ст.232 ЦК передбачено, що право чин, який вчинено внаслідок з ловмисної домовленості пред ставника однієї сторони з др угою стороною, визнається су дом недійсним. Представник м ає діяти в інтересах особи, як у він представляє. Тому якщо в ін вступив у зловмисну домов леність з другою стороною і д іяв при цьому у власних інтер есах, нехтуючи інтересами ос оби, яку він представляв, і це доведено в суді, правочини ма ють визнаватися судом недійс ними.

Судом встановлено, що догов ір від 30.03.2007 р. укладений відпов ідачем-1 в особі в.о. директора Гордійчука Ю.В., призначеного рішенням загальних зборів у часників відповідача-1, оформ леного протоколом № 48/15-07 від 15.01.2 007 р., а відповідачем-2 в особі ди ректора Александрова В.В.

Суд, проаналізувавши норму ч.2 ст.97 Цивільного кодексу Укр аїни, згідно якої органами уп равління товариством є загал ьні збори його учасників і ви конавчий орган, якщо інше не в становлено законом, норму ст .237 Цивільного кодексу, відпов ідні положення статуту відпо відача-1 (у новій редакції), зат вердженого протоколом №46 від 09.11.2006 р. і зареєстрованого 08.12.2006 р. , статуту відповідача-2 (у нові й редакції), затвердженого пр отоколом №3 від 21.08.2006 р. і зареєст рованого 28.08.2006 р., дійшов правил ьного висновку, що оспорюван ий договір укладений відпові дачами в особі їх виконавчих органів - директорів, а не пр едставниками, а тому доводи с каржника про недійсність дог овору купівлі-продажу на під ставі ст.232 Цивільного кодексу є також безпідставним.

При цьому, колегія суддів ді йшла висновку про правильніс ть мотивувальної частини ріш ення суду, оскільки на підста вах, передбачених ст.232 ЦК, можн а визнавати недійсним правоч ин, якщо існувала зловмисна д омовленість представника од нієї сторони з другою сторон ою, а не домовленість між сами ми сторонами. Представник, вч иняючи правочин, не виражає в ласну волю. Його завдання пол ягає в тому, щоб реалізувати в олю особи, яку він представля є. Словосполучення "зловмисн а домовленість", трактують як навмисні дії представника, т обто він усвідомлює, що вчиня є правочин всупереч інтереса м довірителя та бажає (або сві домо допускає) їх настання. Ін шими словами, необхідна наяв ність навмисної змови предст авника однієї сторони з іншо ю стороною і виникнення внас лідок цього несприятливих на слідків для довірителя. При ц ьому не має значення, чи одерж ав учасник такої змови яку-не будь вигоду від здійснення п равочину, чи він був укладени й з метою завдати збитків дов ірителю. Для задоволення поз овних вимог за ст.232 ЦК необхід но на підставі певних доказі в встановити, що представник за правочином вступив у злов мисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у вла сних інтересах або в інтерес ах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє, що в с пірному випадку позивачем не доведено.

Разом з тим, згідно ст.215 ЦК Ук раїни підставою недійсност і правочину є недодержання в момент вчинення правочину с тороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першо ю - третьою, п'ятою та шостою ст атті 203 цього Кодексу. Недійсн им є правочин, якщо його недій сність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому р азі визнання такого правочин у недійсним судом не вимагає ться. У випадках, встановлени х цим Кодексом, нікчемний пра вочин може бути визнаний суд ом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановл ена законом, але одна із сторі н або інша заінтересована ос оба заперечує його дійсність на підставах, встановлених з аконом, такий правочин може б ути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, вимога про визн ання оспорюваного правочину недійсним може бути пред'явл ена тільки особами, визначен ими у ЦК й інших законодавчих актах, що встановлюють оспор юваність правочинів - а саме, о днією зі сторін, або заінтере сованою стороною, тобто прав а яких вже були порушені на мо мент звернення до суду.

У відповідності до ст.1 ГПК У країни до господарського суд у мають право звертатися під приємства, установи, організ ації, інші юридичні особи (у то му числі іноземні), громадяни , які здійснюють підприємниц ьку діяльність без створення юридичної особи і в установл еному порядку набули статусу суб'єкта підприємницької ді яльності, за захистом своїх п орушених або оспорюваних пра в і охоронюваних законом інт ересів.

Постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 03.03.2010 р., яка залишена в си лі постановою Вищого господа рського суду України від 24.06.2010 р ., договір купівлі-продажу від 15.03.2010 р. визнано недійсним та зо бов' язано ТзОВ «Портал-Інве ст-Груп»повернути ЗАТ «Украї нська енергетична група»нер ухоме майно - приміщення, яке з находиться за адресою: м.Льві в, вул.Наукова,7, загальною пло щею 2295,9 кв.м. Вказаною постанов ою встановлено, що договір ку півлі-продажу від 15.03.2003 р. не від повідає вимогам чинного зако нодавства, що є підставою для витребування відчуженого за ним майна від ТзОВ «Портал-Ін вест-Груп»в даній справі.

Оскільки на момент звернен ня до суду з даним позовом пра во позивача вже було порушен о, що встановлено вищевказан ою постановою від 03.03.2010 р. про ви знання недійсним договору к упівлі-продажу від 15.03.2003 р., тобт о договору, на підставі якого спірне майно вибуло з володі ння позивача, апеляційний су д приходить до висновку про н аявність в спірному випадку підстав для визнання недійсн им договору купівлі-продажу №Д-391 від 30.03.2007 р., укладеного між в ідповідачами, в частині прод ажу приміщення у м.Львові по в ул. Науковій, 7 загальною площе ю 2380,2 кв. м. на підставі вищевказ аної норми.

Як вбачається зі змісту поз овних вимог підставою для по вернення спірного майна від відповідачів позивач зазнач ає ст.216 Цивільного кодексу Ук раїни, за змістом якої у разі н едійсності правочину кожна і з сторін зобов'язана поверну ти другій стороні у натурі вс е, що вона одержала на виконан ня цього правочину, а в разі не можливості такого поверненн я, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майн ом, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати варті сть того, що одержано, за цінам и, які існують на момент відшк одування. Проте, вказана норм а не може застосовуватись як підстава позову про поверне ння майна, переданого на вико нання недійсного правочину, яке було відчужено третій ос обі. Застосування реституції та повернення майна за недій сним правочином, враховуючи положення ст.216 ЦК, є можливим т оді, коли предметом спору є пр авочин за участю власника і п ершого покупця (набувача).

Разом з тим, крім способу за хисту порушеного права шляхо м реституції норми гл.29 ЦК Укр аїни є спеціальними, у яких за кріплено основні способи зах исту права власності, що можу ть застосовуватися власнико м майна, зокрема, з метою повер нення майна в натурі, передан ого за недійсним правочином, зокрема віндикація.

Так, ст.330 ЦК чітко розмежовує випадки, в яких належним спос обом захисту порушеного прав а є визнання правочину недій сним та застосування наслідк ів його недійсності, від випа дків, коли має заявлятися поз ов про витребування майна з ч ужого незаконного володіння . Якщо майно передане власник ом за правочином, який є нікче мним або оспорюваним, то позо в про визнання правочину нед ійсним та (або) про застосуван ня наслідків недійсності пра вочину має пред'являтися тод і, коли майно залишається у на бувача. Тобто якщо вчинений о дин правочин і повернути май но можна шляхом застосування реституції, то ефективним сп особом захисту буде визнання правочину недійсним. Якщо ж н абувач, який набув майно за не дійсним правочином, надалі в ідчужив таке майно іншій осо бі, потрібно звертатися з він дикаційним позовом, що позив ачем і зроблено у вигляді вим оги про повернення йому майн а від відповідача-2.

Якщо після укладення недій сного правочину було укладен о ще декілька, то вбачається п равильним визнавати недійсн ими не всі правочини, а лише пе рший і заявляти позов про вит ребування майна в останнього набувача. Проте, в цьому випад ку немає перешкод для задово лення віндикаційного позову , оскільки право на витребува ння майна з чужого володіння лише обмежене добросовісніс тю набувача і зберігається з а власником за умови, якщо май но вибуває з володіння власн ика поза його волею. Даними об ставинами справи підтвердже но, що майно позивача вибуло п оза його волею, що є підставою згідно ст.388 ЦК України для зад оволення позовних вимог закр итого акціонерного товарист ва «Українська енергетична група»про витребування спір ного майна у товариства з обм еженою відповідальністю «По ртал-Інвест-Груп».

Щодо позовних вимог в части ні зобов»язання відповідача -1 повернути спірне приміщенн я, то місцевим судом правомір но відмовлено в їх задоволен ні, оскільки позивачем не пре дставлено суду доказів належ ності на праві власності від повідачеві-1 нежитлового при міщення площею 2380,2 кв.м. у м. Льво ві по вул. Науковій, 7 станом на час слухання справи в суді.

Оскільки судом першої інст анції неповно з”ясовано обст авини, що мають значення для с прави та прийнято рішення з п орушенням норм матеріальног о та процесуального права, а т ому воно підлягає частковом у скасуванню, а апеляційна ск арга позивача - частковому задоволенню.

При скасуванні рішення суд у проводиться новий розподіл судових витрат на підставі с т.49 ГПК України, а тому з відпо відачів на користь позивача належить стягнути понесені скаржником витрати в розмірі 262 грн. державного мита за апе ляційне провадження, 533 грн. де ржавного мита за розгляд спр ави в суді першої інстанції т а 312 грн. витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу.

Керуючись ст.ст.99,103-105 ГПК Укра їни, суд,

постановив:

рішення господарс ького суду Львівської област і від 26.08.2010 року в справі за номе ром 31/136 - частково скасу вати, а апеляційну скаргу зак ритого акціонерного товарис тва «Українська енергетичн а група»- частково задоволи ти.

Визнати недійсним укладен ий між товариством з обмежен ою відповідальністю “Форум плюс” та товариством з обмеж еною відповідальністю «Порт ал-Інвест-Груп»договір купі влі-продажу №Д-391 від 30.03.2007 р., в час тині продажу приміщення у м.Л ьвові по вул. Науковій, 7 загал ьною площею 2380,2 кв. м.

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю “Портал-Інвест-Груп” нерухо ме майно - приміщення, яке зн аходиться за адресою м.Львів , вул.Наукова,7, загальною площ ею 2380,2 кв.м. та повернути закри тому акціонерному товариств у “Українська енергетична гр упа”.

В прийнятті доповнень №2 до позовної заяви закритого акц іонерного товариства «Укра їнська енергетична група»- в ідмовити.

В решті рішення госпо дарського суду Львівської об ласті від 26.08.2010 року залишити бе з змін.

Стягнути з товариства з обм еженою відповідальністю «Фо рум плюс» (м.Львів, вул.Наукова ,7, код ЄДРПОУ 32408249) на користь зак ритого акціонерного товарис тва «Українська енергетичн а група»(м.Київ, вул.М.Раскової ,19, код ЄДРПОУ 31306909) 397,5 грн. державн ого мита та 156 грн. витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу.

Стягнути з товариства з обм еженою відповідальністю «По ртал-Інвест-Груп»(Львівська область, Пустомитівський рай он, м.Пустомити, вул.Фабрична,1 9, код ЄДРПОУ 34442894) на користь зак ритого акціонерного товарис тва «Українська енергетичн а група»(м.Київ, вул.М.Раскової ,19, код ЄДРПОУ 31306909) 397,5 грн. державн ого мита та 156 грн. витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу.

Накази видати суду першої і нстанції.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена в касаційно му порядку.

Матеріали справи повернут и в місцевий господарський с уд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко