Рішення

від 16.12.2010 по справі 20/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/286

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.12.10 р.                                                                                    Справа № 20/286                               

Суддя господарського суду Донецької області  Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП „ДОНВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ”, м.Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Підземне будівництво”, м.Донецьк

про стягнення 1683683,90 грн.

За участю представників:

від позивача: Свищ О.В. – дов.  

відповідача: Карагодін Є.Г. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

          До господарського суду Донецької області звернулось Державне підприємство „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП „ДОНВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ”, м.Макіївка, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Підземне будівництво”, м.Донецьк.

          У своєму позові позивач просить суд зобов'язати ТОВ „Підземне будівництво” провести реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке придбане 28.04.10 р. на публічних торгах та стягнути з ТОВ „Підземне будівництво” на користь ДП „Донвуглереструктуризація” суму збитків у розмірі 1683683,90 грн. за утримання основних фондів ш.№ 2 „Новогродівська”.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

 Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов від 06.12.10 р, в якому зазначив, що чинним законодавством України не встановлені конкретні терміни та обмеження щодо оформлення документів, супроводжуючих перехід права власності на нерухоме майно, яке було придбано на прилюдних торгах. Крім того, відповідач вважає позовні вимоги щодо стягнення збитків на суму 1683683,90 грн. необґрунтованими, не підтвердженими належними розрахунками, та такими, що не відповідають чинному законодавству України.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.12.10 р. до 16.12.10 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України № 99 від 02.04.2010 р., припинено діяльність Державного підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація” шляхом реорганізації та приєднання до Державного підприємства „Донвуглереструктуризація”.

Згідно із п.9 вищезазначеного наказу, ДП „Донвуглереструктуризація” є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” у повному обсязі та відповідно до передатного балансу.

Станом на 30.06.10 р. було підписано передавально-розподільчий баланс, відповідно до якого було передано основні фонди шахти № 2 „Новогродівська”.

Відповідно до листа Першого відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області № 4-16-610 від 02.08.10 р., основні фонди шахти № 2 „Новогродівська” були реалізовані шляхом публічних торгів 28.04.10 р. та підлягають передачі новому власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю „Підземне будівництво” після повного спорудження водовідливного комплексу із зануреними насосами на вентиляційній свердловині № 2.

Позивач зазначає у своєму позові, що проектом ліквідації, затвердженим Міністерством вугільної промисловості України, шахта № 2 „Новогродівська”, передбачена повна фізична ліквідація шахти, виконано коректування проекту. Скоректованим проектом передбачено здійснити будівництво водовідливного комплексу із зануреними насосами на вентиляційній свердловині № 2.

Як стверджує позивач, ДП „Донвуглереструктуризація” на даний час несе витрати з утримання основних фондів шахти № 2 „Новогродівська”, а саме – за липень 2010 р. – 537148,08 грн., за серпень 2010 р. – 525193,91 грн., за вересень 2010 року – 621341,91 грн., всього – 1683683,90 грн.

12 липня 2010 року ДП „Донвуглереструктуризація” направило на адресу Головного управління юстиції в Донецькій області лист № 01-12/221 із проханням дати роз'яснення чи входить до компетенції ППВР ВДВС Головного управління юстиції в Донецькій області встановлення моменту переходу права власності від боржника до переможця публічних торгів та чи законні витрати ДП „Донвуглереструктуризація” на утримання шахти № 2 „Новогродівська” до передачі основних засобів переможцю публічних торгів за рахунок бюджетних коштів.

У відповіді № 4-16-610 від 02.08.10 р. на вищезазначений лист Головне управління юстиції в Донецькій області дало роз'яснення про те, що реалізація вищезазначеного майна була проведена на законних підставах.

20 серпня 2010 року позивач на адресу відповідача направив лист № 01-12/477 із проханням повести реєстрацію права власності на нерухоме майно, самостійно як власник сплачувати витрати, пов'язані із утримання основних фондів шахти № 2 „Новогродівська”.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Підземне будівництво” у своїй відповіді № 01 від 30.08.10 р. зазначило, що право власності на вищезазначений об'єкт може бути оформлено після того, як з боку ДП „Донвуглереструктуризація” буде здійснено будівництво водовідливного комплексу зануреними насосами на вентиляційній свердловині № 2.

27 вересня 2010 року позивач на адресу відповідач направив претензію № 01-12/741 із вимогою про сплату збитків за липень-серпень 2010 р. у розмірі 1031328,99 грн., які пов'язані із утриманням основних фондів шахти № 2 „Новогродівська”.

У відповіді № 8 від 08.09.10 р. на претензію ТОВ „Підземне будівництво” послалось на те, що зазначені вимоги не обґрунтовані та не відповідають діючому законодавству України.

Посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Підземне будівництво” повинно провести реєстрацію права власності на нерухоме майно, самостійно, як власник, оплачувати витрати, пов'язані із утримання основних фондів шахти № 2 „Новогродівська”, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд зобов'язати ТОВ „Підземне будівництво” провести реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке придбане 28.04.10 р. на публічних торгах та стягнути з ТОВ „Підземне будівництво” на користь ДП „Донвуглереструктуризація” суму збитків у розмірі 1683683,90 грн. за утримання основних фондів ш.№ 2 „Новогродівська”.

Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У своєму позові позивач стверджує, що згідно листа Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області, основні фонди шахти № 2 „Новогродівська”, які були реалізовані на публічних торгах 28.04.10 р., підлягають переданню новому власнику – Товариству з обмеженою відповідальністю „Підземне будівництво”, яке повинно провести реєстрацію права власності на нерухоме майно, самостійно, як власник, оплачувати витрати, пов'язані із утримання основних фондів шахти № 2 „Новогродівська”.

Як стверджував відповідач під час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „Підземне будівництво” не є власником вищезазначеного майна, а лише є переможцем публічних торгів, оскільки перехід права власності на нерухоме майно, яким є основні фонди шахта № 2 „Новогродівська”, відбудеться тільки після його належного оформлення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.2 ст.144 Господарського кодексу України, право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із п.1 ст.4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 322 Цивільного кодексу України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, чинним законодавством України не встановлені конкретні терміни та обмеження щодо оформлення документів, які супроводжують перехід права власності на нерухоме майно, яке було придбане з прилюдних торгів.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на приписи ст.ст.667, 690 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.667 Цивільного кодексу України, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст.690 зазначеного кодексу, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач безпосередньо не є продавцем, вигодонабувачем або зобов'язаною особою за угодою з відчуження майна, що є результатом проведення прилюдних торгів.

Таким чином, процес оформлення права власності на нерухоме майно ніяким чином не впливає на права та обов'язки позивача, як балансоутримувача державного майна – шахти № 2 „Новогродовська”.

При цьому, наявність у позивача права вимагати від відповідача реєстрації придбаного на публічних торгах майна позивачем не обґрунтована.

Крім того, у своєму позові позивач, посилаючись на ст.224 Господарського кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 1683683,90 грн. – суму збитків за утримання основних фондів шахти № 2 „Новогродівська”.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.225 зазначеного кодексу, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За змістом ст.22 Цивільного кодексу України, до складу збитків, які підлягають відшкодуванню, відноситься саме упущена вигода, тобто ті доходи, які б позивач міг одержати реально, якби його права не було порушено.

Статтею 226 Господарського кодексу України визначені умови та порядок відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, всі господарські зобов'язання, пов'язані з придбанням нерухомого майна на прилюдних торгах 28.04.10 р., які мають конкретно визначений термін, зокрема, щодо сплати гарантійного внеску учасника торгів, подання відповідних документів та оплати придбаного з торгів майна, відповідач, як учасник та переможець прилюдних торгів, виконав своєчасно та у повному обсязі.

Позивачем не обґрунтовано того, що витрати, що пов'язані з використанням та утриманням шахти № 2 „Новогродівська”, а саме – здійснення заходів, спрямованих на розв'язання проблем водовідливу, відкачування ґрунтових вод, виконання робіт з монтажу (демонтажу) обладнання та устаткування, ліній електропередачі та технологічного зв'язку, оплата праці трудового колективу, є обов'язком відповідача.

Крім того, в матеріалах справи відсутні документи про те, що збитки, на стягненні яких наполягає позивач, фактично ним понесені.

Отже, за даних обставин в діях відповідача відсутній склад господарського правопорушення, та, як наслідок, підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення збитків на користь позивача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, судові витрати по справі – покласти на позивача.

       На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.144, 224, 225, 226 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 322, 331 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову – відмовити повністю.

                                     Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 16.12.10 р.                                                                                   

                                                                                       Повне рішення складено 21.12.10 р.

Суддя                                                               Донець О.Є.