Рішення

від 21.12.2010 по справі 38/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/238

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.12.10 р.                                                                                    Справа № 38/238                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецька область

до відповідача: Комунального підприємства „Експериментальний завод з переробки твердих побутових відходів”, м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення суми за активну електричну енергію в розмірі 3 495,80грн., суми за реактивну електричну енергію в розмірі 61,36грн., суми пені в розмірі 333,66грн., суми 3% річних в розмірі 69,17грн., суми інфляції в розмірі 164,10грн.

за участю представників:

від позивача: Бєльскіх С.С.- за дов.№60-10”Д” від 30.12.2009р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:   

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецька область звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства „Експериментальний завод з переробки твердих побутових відходів”, м. Краматорськ, Донецька область про стягнення суми за активну електричну енергію в розмірі 3 495,80грн., суми за реактивну електричну енергію в розмірі 61,36грн., суми пені в розмірі 333,66грн., суми 3% річних в розмірі 69,17грн., суми інфляції в розмірі 164,10грн., а всього 4 124,09грн.

В обґрунтування позовних  вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №2573 від 04.07.2007р. з додатками; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий, березень, квітень 2010р., рахунки №32/2573 за лютий, березень, квітень 2010р., розрахунок ціни позову, невиконання відповідачем договірних зобов'язань.

30.11.2010р. позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд залучити до матеріалів справи супровідний лист №1092 від 24.11.2010р., акт звірки заборгованості станом на 01.11.2010р. та копія фіскального чека від 24.11.2010р., яке судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2010р. суд виправив допущену помилку в ухвалі про порушення провадження у справі №38/238 від 11.11.2010р., про відкладення розгляду справи №38/238 від 30.11.2010р. в частині вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 333,66грн.

Позивач у судовому засіданні 21.12.2010р. підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду,  однак на адресу господарського суду повернувся конверт з відміткою “за закінченням строку зберігання”.   

Стаття 75  Господарського  процесуального  кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані  господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

          Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

 Перед початком розгляду справи по суті представника позивача  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

 Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який залучено до матеріалів справи.

 Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

                                                       ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №2573 від 04.07.2007р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками до нього.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю                                     49 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до нього.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 7 договору та в додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору №2373 від 04.07.2007р.

Пунктом 7 додатку №5 до договору „Порядок розрахунків за електроенергію” передбачено, що остаточний розрахунок споживач здійснює на підставі рахунку на оплату електричної енергії. Рахунок має бути сплаченим протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Пунктом 8 додатку №5 до договору „Порядок розрахунків за електроенергію” встановлено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу.

Згідно п.9.5 Договору, він набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2008року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору, жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за лютий, березень та квітень 2010р.

Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані сторонами без будь-яких зауважень та скріплені печатками підприємств.

Виставлені рахунки за активну та реактивну електроенергію №32/2573 за лютий, березень, квітень 2010р. були отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках.

Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені договором строки не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми за активну електричну енергію в розмірі 3 495,80грн., суми за реактивну електричну енергію в розмірі 61,36грн., суми пені в розмірі 333,66грн., суми 3% річних в розмірі 69,17грн., суми інфляції в розмірі 164,10грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №2573 від 04.07.2007р. (з додатками), згідно з яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 49 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до нього.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в  Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Пунктом 7 додатку №5 до договору „Порядок розрахунків за електроенергію” передбачено, що остаточний розрахунок споживач здійснює на підставі рахунку на оплату електричної енергії. Рахунок має бути сплаченим протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу у лютому, березні, квітні  2010р. активну електроенергію на суму 3495,80грн., реактивну електроенергію на суму 61,36грн., що підтверджено актами прийому-передачі за вказаний період, підписаними обома сторонами без зауважень. У зв'язку з наведеним, позивач виставив відповідачу 22.02.2010р, 23.03.2010р. та 26.04.2010р. відповідно, рахунки на оплату, про отримання яких свідчить підпис представника відповідача на самих рахунках. Відповідач свої зобов'язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії належним чином не виконав, виставлені рахунки не сплатив, чим порушив умови договору.

Таким чином, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за активну електроенергію за лютий, березень, квітень 2010р. у сумі 3495,80грн., за реактивну електроенергію за  лютий, березень, квітень 2010р. у сумі 61,36грн., яка підтверджена матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів оплати наявної заборгованості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у сумі 3495,80грн. та за реактивну електроенергію у сумі 61,36грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8 додатку №5 до договору „Порядок розрахунків за електроенергію” встановлено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу.

Позивач з посиланням на умови договору просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 333,66грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Здійснивши перерахунок пені відповідно до умов договору та норм чинного законодавства  суд приходить до висновку, що розмір пені складає 330,42грн. Тому позовні вимоги стосовно стягнення пені суд задовольняє частково.   

Позовні вимоги щодо стягнення суми пені у залишковому розмірі 3,24грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача інфляційні у сумі 164,10грн. та 3 % річних у сумі 69,17грн.

Перевіривши розрахунок нарахованих позивачем інфляційних, суд дійшов висновку, що розмір інфляційних  складає 162,86грн. Тому позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних суд задовольняє частково.   

Позовні вимоги щодо стягнення суми інфляційних у залишковому розмірі 1,24грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

3% річних перераховані судом у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягають стягненню у повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 527, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецька область до Комунального підприємства „Експериментальний завод з переробки твердих побутових відходів”, м. Краматорськ, Донецька область про стягнення суми за активну електричну енергію в розмірі 3 495,80грн., суми за реактивну електричну енергію в розмірі 61,36грн., суми пені в розмірі 333,66грн., суми 3% річних в розмірі 69,17грн., суми інфляції в розмірі 164,10грн., задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Експериментальний завод з переробки твердих побутових відходів”, м. Краматорськ, Донецька область (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.50 років ВЛКСМ,2, ЄДРПОУ 34399797) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 260343011295 в філії Донецьке обласне управління ВАТ „Ощадбанк” м.Донецьк, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131127 – заборгованість за активну електроенергію у сумі 3495,80грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Експериментальний завод з переробки твердих побутових відходів”, м. Краматорськ, Донецька область (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.50 років ВЛКСМ,2, ЄДРПОУ 34399797) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 26006301514755 АК ПІБ, МФО 334141, ЄДРПОУ 00131127 – заборгованість за реактивну електроенергію у сумі  61,36грн., 3% річних у сумі 69,17грн., інфляційні у сумі 162,86грн., пеню у сумі 330,42грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Експериментальний завод з переробки твердих побутових відходів”, м. Краматорськ, Донецька область (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.50 років ВЛКСМ,2, ЄДРПОУ 34399797) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268 – 101,89грн. державного мита, 235,74грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.12.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

      Повний текст  рішення складено та підписано 24.12.2010р.

Суддя                                                               Лейба М.О.