Рішення

від 20.12.2010 по справі 20/270

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/270

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.12.10 р.                                                                                    Справа № 20/270                               

Суддя господарського суду Донецької області  Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Бізнес-трейд”, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮСАС”, м.Донецьк

про стягнення 26789,56 грн.

За участю представників:

від позивача: Вертель В.А. – директор

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

           До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Бізнес-трейд”, м.Донецьк, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮСАС”, м.Донецьк, про стягнення 26789,56 грн. – суми заборгованості за договором по наданню послуг з організації відправлення вугільної продукції № 1503 від 15.03.10 р.

Крім того, у своєму позові позивач просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку 26004053727101 ТОВ „ЮСАС” в АТ „Брокбізнесбанк”, МФО 335678.

03 листопада 2010 року господарським судом Донецької області порушено провадження по справі № 20/270.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору по наданню послуг з організації відправлення вугільної продукції № 1503 від 15.03.10 р., на приписи Господарського кодексу України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

07 грудня 2010 року позивач звернувся до суду із уточненнями до позовної заяви, в яких просив суд застосувати неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час користування чужими коштами та повернути залишок передоплати в сумі 26789,56 грн.

Дана заява не містить конкретних вимог щодо розміру неустойки та судом до уваги не приймається.

20 грудня 2010 року позивач звернувся до суду із письмовою заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача 26789,56 грн. в порядку ст.693 Цивільного кодексу України. Дану заяву залучено судом до матеріалів справи.

Відповідач до судового засідання не з'явився, обставин, викладених у позові не спростував, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Згідно із довідкою з ЄДР, яка наявна в матеріалах справи, місцезнаходженням відповідача є: 83054, м.Донецьк, проспект Київський, 46, офіс 313, тобто та адреса, за якою судом відповідачеві направлялися процесуальні документи  по справі.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

15 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЮСАС” (далі-Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Бізнес-трейд” (далі-Замовник) було укладено договір по наданню послуг з організації відправлення вугільної продукції № 1503 (далі-Договір).

Відповідно до п.1 Договору, Виконавець за дорученням Замовника виконує передбачені Договором роботи та послуги, які пов'язані з відправкою вугільної продукції залізничним транспортом із під'їзної колії по станціях Дроново (код станції 503709), Розсипна (код станції 504108), Соф”їно-Бродська (код станції 503408).

Згідно із п.п.5.3, 5.4 Договору, оплата здійснюється на протязі 30-ти днів після підписання акту виконаних робіт. Оплата за надані послуги здійснюється перерахуванням відповідних грошових сум на розрахунковий рахунок Виконавця.

Як стверджує позивач у своєму позові, 12 квітня 2010 р. здійснив попередню оплату вартості послуг, пов'язаних з відправкою вугільної продукції в сумі 40000,00 грн.

За ствердженням позивача, послуги з організації відправлення вугільної продукції були виконані на суму 13210,44 грн., у зв'язку із чим борг Виконавця перед Замовником складає 26789,56 грн.

07 вересня 2010 року позивач звернувся до відповідача із претензією № 1/26, в якій позивач просив Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮСАС” перерахувати суму заборгованості у розмірі 33025,52 грн. до 01 жовтня 2010 року, яку відповідач отримав 10.09.10 р., що підтверджується відміткою про отримання вимоги, однак відповіді не надав.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовними вимогами, уточнив їх та просить суд стягнути з відповідача 26789,56 грн. – суму заборгованості в порядку ст.693 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 693 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що у випадку, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно із ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.903 зазначеного кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом наведених норм, послуги є специфічним різновидом товару, та за договором про надання оплатних послуг замовник фактично купує послуги виконавця.

За даних обставин суд вважає за можливе застосувати правила ст.693 Цивільного кодексу України щодо наслідків непередання покупцеві товару, за який продавець отримав попередню плату.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме – договором по наданню послуг з організації відправлення вугільної продукції № 1503 від 15.03.10 р., рахунками-фактурами, податковими накладними, актами, претензією, актом звірки, який підписано сторонами без заперечень.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 26789,56 грн. – суми попередньої оплати за договором по наданню послуг з організації відправлення вугільної продукції № 1503 від 15.03.10 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки суду не надано доказів належного виконання відповідачем умов Договору щодо організації відправлення вугільної продукції.

Відповідач до судового засідання не з'явився, письмового відзиву та будь-яких заперечень проти позову суду не надав, обставин, викладених у позові не спростував.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Клопотання позивача про забезпечення позову судом залишено без задоволення за недоведеністю позивачем наявності обставин, які можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду по даній справі.

  На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 693 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Бізнес-трейд”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮСАС”, м.Донецьк, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮСАС” (83054, м.Донецьк, пр-т Київський, 46/313; ЄДРПОУ 36811975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Бізнес-трейд” (83017, м.Донецьк, вул.Краснодонська, б.62, кв.22; ЄДРПОУ 36616456) 26789,56 грн. – суму попередньої оплати за договором по наданню послуг з організації відправлення вугільної продукції № 1503 від 15.03.10 р., 330,26 – суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

                                   Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 20.12.2010 р.

                                                                                    Повне рішення складено 27.12.2010 р.

Суддя                                                               Донець О.Є.                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Камуз В.В.