Рішення

від 13.06.2006 по справі 4/198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/198

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.06                                                                                 Справа № 4/198.

Суддя Батюк Г.М., розглянувши матеріали за позовом

Заступника прокурора міста Києва, м. Київ

в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави:

Міністерства фінансів України, м. Київ;

Міністерства праці та соціальної політики України, м. Київ;

Державного казначейства України, м. Київ

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ

про стягнення 3614600 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Кононенко В.О., дов. № 080910  від 09.08.05;

від відповідача – не прибув ( явка обов»якова).

          Представником позивача подане клопотання  про відмову від звукової фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.

Суть справи:  заявлені вимоги про стягнення з відповідача суму основного боргу  у сумі 182000 грн., пені у  сумі 25363 грн. 52 коп., 3% річних 10920 грн., інфляційні нарахування у сумі 38948 грн.

Позивач  заявою від 21.10.05 в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог на суму 9028 грн. 40 коп. і просить стягнути з відповідача  суму основного боргу 182000 грн., пені у сумі 16335 грн. 12 коп., 3% річних  у сумі 10920 грн., інфляційні нарахування у сумі 38948 грн.

Позивач заявою від 22.09.05 уточнив розрахунок пені і просить стягнути з відповідача пеню за період з 19.01.05 по 19.07.05 у сумі 16335 грн. 12 коп.

Відповідач відзивом  на позовну заяву  від 11.08.05 розмір позовних вимог відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухав доводи представника позивача, додатково подані представником позивача документи,  суд        

                                                 встановив:

Клопотання позивача щодо зменшення розміру позовних вимог підлягає до задоволення. Позовними вимогами слід вважати вимоги про стягнення з відповідача суму основного боргу 182000 грн., пені у сумі 16335 грн. 12 коп., 3% річних  у сумі 10920 грн., інфляційні нарахування у сумі 38948 грн.

Між Страховою компанією "ЛЕММА" у формі акціонерного товариства закритого типу ( позивачем у справі) та Акціонерним товариством закритого типу "Промінвест-екологія"

( далі –«АТЗТ»)( відповідачем у справі) було укладеного договір №502  від 17.01.01.

Відповідно до п.1.1. договору №502 від 17.01.01, в редакції додаткової угоди №6 від 28.03.03, «Компанія»( позивач у справі) надає в оперативне управління «АТЗТ»

( відповідачу у справі) грошові кошти в сумі 185000 грн.00 коп., а «АТЗТ»( відповідач у справі) приймає на себе зобов'язання повернути «Компанії» ( позивачу у справі) отриману суму грошових коштів у визначений цим договором  строк.

          Згідно до п.2.2. договору, в редакції додаткової угоди № 6 від 28.03.03, передбачено, що строк оперативного управління «АТЗТ»( відповідачем у справі) грошовими коштами становить: період з першого перерахування по 30.06.03.

Відповідно до п.2.3. договору передбачено, що по закінченні строку, вказаного в п.2.2. цього договору, «АТЗТ»( відповідач у справі) зобов'язаний повернути отриману суму грошових коштів у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок «Компанії»( позивачу у справі).

Позивачем 31.01.01 було здійснено перше перерахування грошових коштів у сумі 10 000грн.00 коп., згідно договору №502 від 17.01.01, що підтверджується платіжним дорученням №144.

Позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача, згідно договору №502 від 17.01.01 на загальну суму 182 000грн.00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №144 від 31.01.01 на суму 10000 грн., №171 від 05.02.01 на суму 2000 грн., №178 от 07.02.01 на суму 3000 грн., №186 від 12.02.01 на суму 3000 грн., №194 від 14.02.01 на суму 3000 грн., №204 від 15.02.01 на суму 3000 грн., №312 від 03.03.01 на суму 3000 грн., №357 від 20.03.01 на суму 8 000 грн., №392 від 23.03.01 на суму 5000 грн., №1300 від 13.09.01 на суму 5000 грн., №1260 від 26.09.01 на суму 5000 грн., №1337 від 04.10.01 на суму7000 грн., №1573 від 26.10.01 на суму 3000 грн., №1662 від 09.11.01 на суму 5000 грн., №1686 від 14.11.01 на суму 35000 грн., №1842 від 07.12.01 на суму 3000 грн., №1895 від 13.12.01 на суму 37000 грн. , №2045 від 28.12.01 на суму 12000 грн., №304 від 14.02.02 на суму 3000 грн., №443 від 07.03.02 на суму 5000 грн., №2702 від 18.12.02 на суму 5000 грн., №739 від 02.04.03 на суму 9000 грн., №2857 від 19.11.03 на суму 8000 грн. (а.с.29-39).

           Відповідачем зобов'язання за договором №502 від 17.01.01 не виконані.

Заборгованість відповідача перед позивачем за  договором №502 від 17.01.01складає 182 000грн.00 коп.

Статтею ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.4.1. договору,  в разі неповернення отриманої суми грошових коштів згідно з п.2.3. цього договору, «АТЗТ»(відповідач у справі) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої суми за кожний день прострочки виконання зобов'язань, а також відшкодовує в повному обсязі збитки, завдані прострочкою повернення грошових коштів, яка складає  за період з 19.01.05 по 19.07.05 у сумі 16335 грн. 12 коп.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України передбачено, що, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 ЦК України,боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що відповідно складає інфляційні нарахування  у сумі 220948 грн.00 коп., 3% річних у сумі 10920 грн. 00 коп.

Позивачем на адресу відповідача  направлена претензія від 02.06.05№ 060203  з вимогою погасити існуючу заборгованість за договором №502 від 17.01.01 з урахуванням індексу інфляції, включаючи пеню три проценти річних, на загальну суму 254 598 грн.75 коп., відповідач відповіддю вимоги  не визнав, оплату не провів.

          Відповідач позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

          Оцінивши за матеріалами справи доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача суму основного боргу 182000 грн., пені у сумі 16335 грн. 12 коп., 3% річних  у сумі 10920 грн., інфляційні нарахування у сумі 38948 грн.

Сума основного боргу 182000 грн. 00 коп. нарахована позивачем обґрунтовано підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі і стягненню з відповідача.

Сума пені  за період з 19.01.05 по 19.07.05 у сумі 16335 грн. 12 коп. нарахована  позивачем обґрунтовано і підлягає стягненню з відповідача.

3% річних у сумі 10920 грн. 00 коп. та інфляційні нарахування у сумі 38948 грн. 00 коп. нараховані  згідно ст.625 ЦК України обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача .

За таких обставин позовні вимоги слід визнати обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково, на загальну суму 248203 грн. 12 коп. , в решті вимог провадження у справі слід припинити відповідно до п.1.1 ст.80 ГПК України у зв”язку з відсутністю предмету спору.

Згідно з ч.3 ст.38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної інспекції України від 22.04.1993 № 15, при зменшенні позовних вимог внесене мито не повертається.

Ствердження відповідача проте, що договір № 502 від 17.01.01 не є договором позики, оскільки за договором позики одна сторона передає іншій стороні грошові кошти у власність, а вищезазначеним договором грошові кошти були передані в оперативне управління, яке не тотожне праву власності, не приймається судом до уваги, оскільки по своїй правовій природі  договір № 502 від 17.01.01 є договором позики. На момент укладання вищезазначеного договору  визначальним нормативно –правовим актом, що регулював відносини  був Цивільний кодекс України ( в редакції 1963 року).

Відповідно до ст. 374 ЦК України ( в редакції 1963 року) передбачено, що за договором позики  одна сторона ( позикодавець) передає  другій стороні ( позичальнику) у власність ( в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов”язується повернути  позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладаним у момент передачі грошей або речей.

Як свідчать матеріали справи, договір позики є реальним, укладання якого прямо пов”язується законом з моментом передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками ( ч.2 ст. 374 УК України( в редакції 1963 року) договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей); одностороннім тому, що за умови його реальності позикодавець має право лише вимагати повернення предмета позики та сплати відсотків у відплатному договорі, а в позичальника є лише обов”язок повернути позикодавцю все отримане за договором та сплатити відсотки, якщо договір позики відплатний.

Як вбачається зі змісту договору № 502 від 17.01.01 сторонами передбачено пунктом 1.1. ( в редакції додаткової угоди № 6 від 28.03.03), що позивач передає в оперативне управління відповідачу грошові кошти в сумі 185000 грн., а відповідач приймає на себе зобов”язання повернути позивачу  отриману суму грошових коштів визначений цим договором строк.

Так, пунктом 2.2 ( в редакції додаткової угоди № 6 від 28.03.03) –грошові кошти надаються у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування їх частинами на розрахунковий рахунок відповідача в строк з 17.01.01 до 30.05.03.

Факт передачі позивачем  грошових коштів у сумі 182000 грн. відповідачу, підтверджено матеріалами справи ( а.с. 29-39).

Відповідно п.2.3 –по закінченні строку, вказаного в п.2.2 цього договору, відповідач зобов”язаний повернути отриману суму грошових коштів, але ці вимоги договору відповідач не виконав.

Суд вважає вимоги позову про стягнення з відповідача  суму основного боргу 182000 грн., пені у сумі 16335 грн. 12 коп., 3% річних  у сумі 10920 грн., інфляційні нарахування у сумі 38948 грн., що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи,  підлягають стягненню з відповідача.

Заява позивача № 171811 від 18.07.05 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача розглянута у судовому засіданні.21.10.05, судом відхиляється за необгрунтованістю.

За таких обставин, позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати  покладаються на  відповідача пропорційно задоволених вимог .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 625,1050 ЦК України, ст.ст.44, 49,,п.1.1 ст.80,ст.ст.82, 84, 85 ГПК   України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Промінвест –екологія», смт.Семейкіне Краснодонського району  Луганської області, вул. Вокзальна,42,п/р 260041935 в ЛОД АППБ “Аваль”, МФО 304007, код ЄДРПОУ 30007492 на користь Страхової компанії “ЛЕММА” у формі  акціонерного товариства закритого типу, м.Харків, вул. Коломенська,3, п/р 26506011026 в ХАК “Зембанк”, м. Харкова, МФО 351652, код ЄДРПОУ  22623173 , борг у сумі 182000 грн., пеню у сумі 16335 грн. 12 коп., 3% річних  у сумі 10920 грн., інфляційні нарахування у сумі 38948 грн., витрати по держмиту у сумі 2482 грн. 03 коп.,  витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу у  сумі 113 грн. 86 коп., видати  на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 19.06.06

СУДДЯ                                                                                     Г.М. Батюк