Постанова

від 23.01.2008 по справі 20-7/007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/007

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-7/007

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"23" січня 2008 р.  15:25                                                                                м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

судді -  Ілюхіної Г.П.,

при секретарі –Юренковій І.В.

за участю представників:

від позивача          -          Єремеєва Т.О., головний контролер-ревізор групи контрольно-ревізійної роботи відділу обліку внесків і реєстрації страхувальників, довіреність №  44   від 12.03.07;

          -          Павлухіна Т.М., фахівець 1-ої категорії відділу юридичної роботи, довіреність №  30   від 15.08.06;

від відповідача          -          Воропаєва О.В., представник, довіреність  б/н   від 06.02.07;

          -          Уварової С.П., представник, довіреність  б/н   від 06.02.07;

від Севстопопольського  відділення  Харківськово Науково-дослідному  інституту судових експертиз   ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса                    -          Кузнецова О.В., завідуюча сектору судових економічних досліджень, посвідчення № 29 від 21.04.2004, Пара хіна С.В., науковий співробітник, посвідчення № 76 від 26.11.2007,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за          Управління виконавчої дирекції Фонду соціального

адміністративним          страхування від  нещасних випадків на виробництві

позовом          та професійних захворювань України в м. Севастополі

          (99011, м. Севастополь, вул. Одеська, 27)

до відповідача          Закритого акціонерного товариства „Кратон”

          (99029, м. Севастополь, вул. Соловйова, 6)

про          стягнення недоїмки по страховим внескам в сумі 6344,77 грн. та пені в розмірі 1566,54 грн., а всього –7911,31 грн., -

встановив:

09.01.2007 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до Закритого акціонерного товариства „Кратон” про стягнення недоїмки по страховим внескам в сумі 6344,77грн. та пені в розмірі 1566,54 грн., а всього –7911,31 грн., з посиланням на статті 45, 47 пункт 8, 52 частини 2,3 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-XIV від 23.09.1999, пункти 4.3, 5.1, 5.8 Інструкції „Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 12 від 20.04.2001 (арк. с. 4-6).

Ухвалою від 09.01.2007 позовна заява залишена без руху в порядку статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України з підстави невідповідності позовної заяви змісту ст. 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, ненадання копії позовної заяви та копії документів, що додані  до позовної заяви, для вручення відповідачу, неналежним чином засвідчені документи, які додані до позовної заяви  та не зазначення доказів, про які йому відомо і які можуть бути використані судом, встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви до 25.01.2007 (арк. с. 1-3).

Ухвалою суду від 17.01.2007 відкрито провадження по справі, прийнято рішення про призначення підготовчого провадження та проведення попереднього судового засідання з метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку в порядку статті 110 Кодексу адміністративного судочинства України (арк. с. 17-18).

В запереченнях на позов (вх. № 3441) відповідач позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що перевірка була проведена з порушеннями вимог Інструкції „Про порядок перерахування, обліку та використання страхових внесків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні”, так як позивач здійснив перевірку документів відповідача за період з 01.04.2001 по 30.09.2006, порушення були виявлені тільки за 2001-2004 роки, відповідач вважає, що позивач вийшов за межі своїх повноважень, так як для перевірки попередніх років підстав не було; дані статистичної звітності підприємства не можуть розглядатись судом як доказ у зв'язку з тим, що перевірка цього документу не входить до компетенції позивача; основним видом діяльності підприємства відповідача з 2001 року є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом (код КВЕД 52.11.0); робочі органи позивача самостійно визначають розмір страхових тарифів та повідомляють страховику, зокрема,  про розмір страхового тарифу; відповідач здійснював оплату страхових внесків на підставі розрахунку позивача, просить в задоволенні позову відмовити (арк.с. 47-48).

Ухвалою суду від 20.02.2007 закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд по адміністративній справі в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.67-68).

Ухвалою суду від 12.03.2007 провадження у адміністративній справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до Закритого акціонерного товариства „Кратон” про стягнення недоїмки по страховим внескам в сумі 6344,77грн. та пені в розмірі 1566,54 грн., а всього –7911,31 грн.  зупинено строком - до 15.05.2007 згідно пункту 4 частини другої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з необхідністю здійснення додаткової перевірки обставин донарахування сум страхових внесків по новому тарифу, так як по первинним бухгалтерським документам роздрібний товарообіг перевищує оптовий та довідка, що видана головним бухгалтером та директором Закритого акціонерного товариства „Кратон” 15.11.2006 є недостовірною, а Звіти про товарообіг за 2003-2005 роки  містять недостовірні дані, які спростовуються первинними бухгалтерськими, фінансовими документами, договорами з контрагентами і таке інше (арк.с.85-86).

Ухвалою суду від 15.05.2007 продовжено строк зупинення провадження у адміністративній справі до 01.08.2007 до 11 год. 00 хв. (арк.с.98-200).

Ухвалою суду від 01.08.2007 по справу призначено судову фінансово-економічну експертизу, проведення якої доручено Севстопопольському  відділенню  Харківського науково-дослідного  інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса, провадження по справі зупинено в порядку пункту 3 частини другої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.146-148).

28.11.2007 (вих.№51677) справа повернулась до господарського суду міста Севастополя з висновком судової економічної експертизи № 572 від 16.11.2007 (арк.с.153-160).

23.01.2008 усною ухвалою провадження по справі поновлено.

Позивач в доповненні до адміністративного позову та додаткових поясненнях (вх.№6940, 24563, 52907) вважає правомірним проведення перевірки та нарахування відповідачу суми 7911,31 грн., яка складається з недоїмки в сумі 6344,77 грн. та пені в сумі 1566,54 грн. за період з 2001 по 2005 р.р., надавши окремий розрахунок по нарахуванню недоїмки та пені у зв'язку з несвоєчасним інформуванням про зміну основного економічного виду діяльності за період з 01.05.2003 по 01.01.2006, та сума недоїмки і пені у зв'язку з неправильним відображенням фонду оплати праці за 3 квартал 2001 року, 3 квартал 2002 року, 2-4 квартали 2003 року та 1 квартал 2004 року, яка складає 374,11 грн. (недоїмка в сумі 287,84 грн. та пеня в сумі 86,27 грн.); крім того зазначив, що накази відповідача №№ 2, 17  з актами та накладними №№ 640, 3865, свідчать про знищення документації у зв'язку з закінченням терміну зберігання були направлені позивачу та зареєстровані тільки 18.05.2007 (вх.5/2920№), знищення документів здійснено з порушенням Наказу Державного комітету архівів України від 23.10.2001 № 82 до прийняття кінцевого рішення судовими органами; (арк.с.69-71, 105-106, 17175-177).

Провадження по справі зупинялось в прядку статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, експертів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Кратон” відповідно до статті 10 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” зареєстровано в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі  як страхувальник під реєстраційним № 2703000690, з кодом діяльності за КВЕД 52.11.0: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом; з 23.04.2001 по 30.04.2003 підприємство відповідача віднесено до 7 класу професійного ризику, а відповідний страховий тариф складав 1,02%, з 01.05.2003 підприємство відповідача віднесено до 5 класу професійного ризику , а відповідний страховий тариф складав 0,90%  (арк.с.13).

18.10.2006 (вих.№1018187) позивач повідомив відповідача про здійснення планової перевірки на підприємстві відповідача правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування страхових внесків та використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.04.2001 по 30.09.2006, з проханням погодити строк проведення перевірки (арк.с.72).

21.11.2006 перевіркою правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування страхових внесків та використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.04.2001 по 30.09.2006 виявлена недоїмка в сумі 6344,77 грн. у зв'язку з несвоєчасним повідомленням позивача про зміну виду діяльності відповідача, підприємством за 2003-2005 р.р. неправильно застосований страховий тариф, так як відповідач в реєстраційних документах зазначив код КВЕД 52.11.0 (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом), замість 51.39.0 (неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами), так як в 2003-2005 р.р. основним видом діяльності відповідача була неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; та у зв'язку з неправильним відображенням фонду оплати праці за 3 квартал 2001 року, 3 квартал 2002 року, 2-4 квартали 2003 року та 1 квартал 2004 року, про що складено Акт № 410 (арк.с.8-12).

Перевіркою також встановлено, що в 2003-2005 роках основним видом діяльності підприємства була неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами –КВЕД 51.39.0, що підтверджується довідкою ЗАТ „Кратон” від 15.11.2006 № 29 (вх.№ позивача 5/4038 від 17.11.2006), згідно з яким в 2003-2005р.р. оптовий товарообіг (код за КВЕД 51.39.0) перевищував роздрібний товарообіг (код за КВЕД 52.11.00) та Звітом про товарообіг за грудень 2004 року форми № 1-торг від 06.01.2005, згідно з яким роздрібний товарообіг склав 8368,90 грн., а оптовий –14407,50 грн., а також Звітом про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі за 2004 рік (арк.с.14, 23, 24-25).

24.04.2007 № 235, 13.07.2007 №399 відповідачу пред'явлені вимоги про надання необхідних для проведення додаткової перевірки документів (арк.с.89, 108).

24.04.2007, 13.07.2007 складені акти про ненадання відповідачем витребуваних документів для проведення додаткової перевірки (арк.с.90, 109).

08.05.2007 відповідач направив позивачу лист з повідомленням про те, що надані ним документи при перевірці не були досліджені, надавши бухгалтерську довідку від 03.04.2007, листи контрагентів, аналіз реалізації за 2001-2003 р.р., накази №№ 17, 2 з актами та накладними №№ 3865, 640 (арк.с.142-143).

Позивач не здійснив додаткової перевірки.

27.09.2005, 12.01.2007 відповідачем складені Акт про здачу на макулатуру ЗАТ „Севастопольвторресурси” документів, термін зберігання яких закінчився, та які підлягають знищенню, що підтверджується накладними №№ 3865, 640 від 27.09.2005, 02.03.2007 та Наказом № 2 від 10.01.2007 (арк.с.128-132).

Висновком судової економічної експертизи № 572 від 16.11.2007 встановлено, що у 2003 році дохід ЗАТ „Кратон” від реалізації склав –19 164 764,05 грн., зокрема, обсяг оптової торгівлі складає 4 991 948,06 грн., обсяг роздрібної торгівлі складає –14 172 815,99 грн.; у 2004 році дохід ЗАТ „Кратон” від реалізації склав –23 522 328,74 грн., зокрема, обсяг оптової торгівлі складає 10 906 826,16 грн., обсяг роздрібної торгівлі складає –12 615 502,58 грн.; у 2005 році дохід ЗАТ „Кратон” від реалізації склав –7 826 248,84 грн., зокрема, обсяг оптової торгівлі складає 2 876 307,41 грн., обсяг роздрібної торгівлі складає –4 949 941,43 грн.; основним видом діяльності ЗАТ „Кратон” з 2003 по 2005 р.р. є роздрібна торгівля (арк.с.153-160).

Спір виник в зв'язку з тим, що при проведенні перевірки відповідача в 2006 році за період з 01.04.2001 по 30.09.2006 документи, які підлягали перевірці збереглись у відповідача не повністю, крім того, відповідач надав недостовірні документи: довідку № 29 від 15.11.2006 (вх.№ позивача 5/4038 від 17.11.2006) та Звіти про товарообіг, які були поряд з іншими документами  підставою для тих висновків, що були зроблені перевіряючими та слугували підставою для донарахування страхових внесків і пені по іншому тарифікаційному класу.

Відповідач вважає, що його первинні фінансові документи та бухгалтерські документи спростовують ці факти і обставини і свідчать про переважання роздрібного товарообігу над оптовим.

Правовідносини сторін регулюються статтями 4, 6, 15, 16, 18, 45, 46, 47, 52, 55 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІV від 23.09.1999, Інструкцією „Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, затвердженою постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 12 від 20.04.2001, що діяла на момент перевірки, та № 36 від 12.07.2007, що діє на час прийняття рішення.

Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІV від 23.09.1999 зі змінами та доповненнями (далі –Закон України № 1105) відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).

Відносини у сфері соціального  страхування  від нещасного випадку регулюються спеціальним законодавством.

Статтею 4 Закону України № 1105 передбачено, що законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України „Про охорону праці” та інших нормативно-правових актів.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Відповідно до статті 6 Закону України  № 1105, страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.

Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків).

Згідно зі статтею 10 Закону України  № 1105, реєстрація страхувальників у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків провадиться:

- страхувальників - юридичних осіб - у десятиденний строк після одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

- страхувальників - фізичних осіб, які використовують найману працю, - у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.

Факт реєстрації страхувальника страховиком засвідчується страховим свідоцтвом, форма якого встановлюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Статтею 45 Закону України № 1105 встановлено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний, зокрема:

-          своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

-          своєчасно інформувати Фонд соціального страхування від нещасних випадків про зміну виду діяльності підприємства для переводу його у відповідний клас професійного ризику;

-          здійснювати страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків в порядку та строки, які визначаються страховиком;

-          подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим Фондом.

Відповідно до статей 46-47 Закону України № 1105, Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.

Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.

Згідно зі статтею 52 Закону України № 1105, за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Відповідно до статей 15, 16, 18 Закону № 1105 страхування від нещасного випадку здійснює Фонд - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням; управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців; безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція; робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення.

Порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначався Інструкцією „Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, затвердженою постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 12 від 20.04.2001, що діяла на момент перевірки, та № 36 від 12.07.2007, що діє на час прийняття рішення.

Згідно з підпунктом 8.1 пункту 8 цієї Інструкцій робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.

Відповідно до статті 55 Закону України № 1105 та пункту 10 згаданих Інструкцій усі спірні питання, які виникають між страхувальником та робочими органами виконавчої дирекції фонду з приводу нарахування страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, неприйняття до заліку витрат в рахунок страхових внесків, вирішуються в судовому порядку.

У випадках недотримання страхувальником порядку нарахування та сплати страхових внесків, подання недостовірної звітності, порушення строків її подання, у 10-денний строк проводиться документальна перевірка правильності розрахунків платника. Якщо страхувальник має недоїмку по сплаті страхових внесків, йому нараховується пеня у встановленому порядку. У 15-денний строк проводяться остаточні розрахунки на підставі акта.

Відповідно до підпункту 4.12 Інструкцій страхові внески сплачуються, зокрема, страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Згідно пункту 4.3. Інструкцій, якщо страхувальник здійснює декілька видів економічної діяльності, він підлягає віднесенню до того з них, який має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції. .

Пунктом 4.5. Інструкцій передбачено, що у разі зміни виду економічної діяльності підприємства робочий орган виконавчої дирекції Фонду на підставі заяви страхувальника та після проведення перевірки фінансово-господарської діяльності страхувальника щодо нарахування, своєчасності і повноти сплати та цільового використання коштів на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва.

Пунктом 5.1 Інструкцій встановлено, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати по день сплати недоїмки включно. Пеня на пеню не нараховується  (пункт 5.2.).

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Контроль проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, повноти нарахування страхових внесків, платіжних доручень про перерахування сум внесків та інших платежів на рахунок Фонду, розрахункових документів на проведені виплати, відповідності фінансових звітів за коштами Фонду балансовим рахункам „Розрахунки за страхуванням”.

Перевірці підлягають документи за весь період з моменту проведення попередньої перевірки. Якщо перевірка не проводилась, або у разі ліквідації, реорганізації страхувальника, виявлення порушень або зловживань, перевірці підлягають документи як за поточний рік, так і за попередні періоди, починаючи з 1 квітня 2001 року (пункт 8.2.).

За умови наявності акта списання або знищення бухгалтерських документів попередніх років перевірці підлягають документи за останні три роки (пункт 8.2. в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 28 від 10.07.2006).

Матеріали справи підтверджують списання та знищення частини документів відповідача в 2005 році, а частини –2007 році в період провадження по справі.

Заперечення позивача на висновок експерта не аргументоване і безпідставне.

Представники відповідача погодились в судовому засіданні з тим, що при перевірці його співробітниками допущені помилки в наданих документах, чим перевіряючі були введені в оману, однак первинні фінансові та бухгалтерські  документи спростовують ці документи, висновок експертизи це підтверджує.

На думку представників позивача у відповідача відсутній повний пакет документів для здійснення повторної перевірки.

Заперечення, мотиви та доводи  відповідача підтверджені висновком судової економічної експертизи № 572 від 16.11.2007.

Згідно висновку експертизи у відповідача в 2003-2005 роках переважав роздрібний товарообіг. Цей висновок зроблено на підставі наданих первинних фінансових, економічних та бухгалтерських документів, які збереглись за 2003-2005 роки.

В судовому засіданні представники позивача питань до експертів не мали, підстави для неприйняття висновків експертизи у суду відсутні.

Основний довід неприйняття висновків експертизи, що наданих відповідачем первинних документів недостатньо для цих висновків.

Судом встановлено, що тих документів, які у відповідача збереглись, достатньо для висновків, що знайшло відображення в дослідницькій частині і підтверджується Звітами наданими відповідачем в податкові органи.

Висновки експертизи судом приймаються до уваги, так як експертами визначено перелік документів відповідача, які дали підстави для висновку, що в 2003-2005 роках у відповідача перевищував роздрібний товарообіг над оптовим.

Суд встановив, що відсутні ті обставини, якими позивач обґрунтував свої вимоги. В Акті перевірки від 21.11.2006 відсутній перелік документів, який був предметом та об'єктом перевірки та дослідження.

Все вищеперелічене дає право для висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог в сумі 7537,24 грн., які складаються з недоїмки в сумі 6056,97 грн. та пені в сумі 1480,27 грн.

При викладених обставинах, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 374,11 грн., що складається з недоїмки по страховим внескам в сумі 287,84 грн. та пені в розмірі 86,27 грн., так як сума недоїмки та пені підтверджується Додатком „Відхилення по Фонду оплати праці” у зв'язку з неправильним відображенням фонду оплати праці за 3 квартал 2001 року, 3 квартал 2002 року, 2-4 квартали 2003 року та 1 квартал 2004 року (арк.с.75), не заперечувались відповідачем при підписанні Акту перевірки і не спростована відповідачем в процесі розгляду справи. Обґрунтовані заперечення відповідача по розміру пені та недоїмки в сумі 374,11 грн. відсутні.

Відповідно до статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Призначення судової фінансово-економічної експертизи здійснено у зв'язку з тим, що протиправні винні дії відповідача, які виразились в наданні перевіряючим позивача недостовірних документів: довідки № 29 від 15.11.2006 (вх.№ позивача 5/4038 від 17.11.2006) та Звітів про товарообіг за 2003, 2004 та 2005 роки, не наданні даних про знищення частини документів в 2005 році, а також зі знищенням частини документів, що перевірялись позивачем в період провадження по справі: наказ № 2 від 10.01.2007, Акт від 12.01.2007, накладна № 640 від 02.03.2007, що позбавило суд здійснити відповідні юридичні висновки  (арк.с.130-132).

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз.

Згідно зі статтею 92, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи.

У разі несплати судової експертизи у строк, встановлений судом, суд може скасувати ухвалу про призначення судової експертизи.

Якщо призначення експертизи здійснюються за ініціативою суду, а також у разі звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Згідно пункту 7 резолютивної частини ухвали суду від 01.08.2007 про призначення судової фінансово-економічної експертизи та  зупинення провадження по справі визначено, що витрати по проведенню судової фінансово-економічної експертизи віднесені на позивача та відповідача порівну до винесення рішення по справі (арк.с.146-148).

Жодна зі сторін своєї незгоди з порядком та умовами оплати вартості експертизи не заявила, ухвалу суду у встановленому порядку не оскаржила.

Вартість експертизи повністю оплачена відповідачем з власної ініціативи, що підтверджується платіжним дорученням № 647 від 18.09.2007  (арк.с.153, 168).

Суд не зобов'язував відповідача сплачувати вартість експертизи повністю, це здійснено з власної ініціативи відповідача.

Позивач відноситься до категорії стягувачів, які згідно пункту 34 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.031.1993 № 7-93 зі змінами та доповненнями звільнені від сплати державного мита  та судового збору (пункт 3 Прикінцевих  та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України).

При викладених обставинах, суд вважає, що витрати відповідача на проведення експертизи не підлягають стягненню з позивача.

Необхідність проведення експертизи пов'язана з неправомірною поведінкою та діями відповідача при проведенні перевірки позивачем при наданні недостовірних документів про вид діяльності, при знищенні частини документів в 2005 році, а частини в 2007 році в період провадження по справі.

Підстави для компенсації витрат відповідача на проведення експертизи за рахунок Державного бюджету України в порядку та розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України  (постанова від 01.07.1996 № 710 „Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів” зі змінами та доповненнями) відсутні, так як відповідач з відповідним клопотанням не звертався, належних доказів, які підтверджують нормативну вартість однієї експертогодини в науково-дослідних установах судової експертизи Міністерства юстиції, ступінь складності експертизи на день прийняття рішення, не надав.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 6, 10, 15, 16, 18, 45, 46, 47, 52, 55 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІV від 23.09.1999, Інструкцією „Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, затвердженою постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 12 від 20.04.2001, що діяла на момент перевірки, та № 36 від 12.07.2007, що діє на час прийняття рішення, статтями 70, 71, 87, 92, 94, 156, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Кратон” (99029, м. Севастополь, вул. Соловйова, 6, ідентифікаційний код 01565425, п/р № 2600401882172 в Укрсімбанку, МФО 324786) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Одеська, 27, ідентифікаційний код 25875509, п/р № 37177400900001 в ГУДКУ в . Севастополі, МФО 824509) недоїмку по страховим внескам в сумі 287,84 грн. та пеню в розмірі 86,27 грн.

3.          В задоволенні позовних вимог в частині стягнення недоїмки в сумі 6056,97 грн. та пені в сумі 1480,27 грн. відмовити.

Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення або з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення або з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або поданням апеляційної скарги в 10-денний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                            Г.П. Ілюхіна

Постанову складено та підписано

в порядку частини 3 статті 160 КАС України

28.01.2008 о 15 год. 00 хв.