Рішення

від 13.12.2010 по справі 35/523

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/523

13.12.10

За позовом Гостомельського споживчого товариства Київської області

до Суб’єкта підприємницької діяльності –ОСОБА_1

про стягнення 36 756,59 грн.  

                                                                                Суддя  М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача: Калита А.В. –голова правління;  

від відповідача: не з’явились;

Рішення прийняте, на підставі ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України,  у зв’язку з оголошеними в судовому засіданні перервами з 15.11.2010р. по 29.11.2010р., з 29.11.2010р. по 06.12.2010р., з 06.12.2010р. по 13.12.2010р.

В судовому засіданні 13.12.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Гостомельського споживчого товариства Київської області до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди споруди від 19.04.2004р. у розмірі 36 756,59 грн., а саме: основний борг –13 956,15 грн., пені –21 358,25 грн.; інфляційне нарахування –1 023,50 грн., 3% річних –418,69 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати та комунальних платежів що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2010р. було порушено провадження у справі №35/523, розгляд справи призначено на 20.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/523 від 20.10.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 03.11.2010р.

02.11.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про відкладання розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/523 від 03.11.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 15.11.2010р.

12.11.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи по справі.

В судовому засіданні 15.11.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 29.11.2010р.

В судовому засіданні 29.11.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 06.12.2010р.

В судовому засіданні 06.12.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 13.12.2010р.

10.12.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

В судовому засіданні 13.12.2010р. представник позивача надав документи для огляду суду; підтримав позов та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 13.12.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/523 від 04.10.2010р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).  

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 20.10.2010р., 03.11.2010р., 15.11.2010р., 29.11.2010р., 06.12.2010р., 13.12.2010р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                                        ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2004 року між Гостомельським споживчим товариством Київської області (далі - позивач) та Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1 (далі - відповідач) було укладено Договір оренди споруди (далі – договір).

У відповідності до умов договору орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) бере в тимчасове володіння нежилу будівлю –магазин «Господарчі товари №1», яка розташована за адресою: Київська область, Ірпінський район, с. Гостомель, вул. Леніна, 216, загальною площею 200,5 кв.м. (п. 1. договору).

Термін оренди складає 5 років з моменту прийняття об’єкта, що орендується, за актом здачі-приймання (п. 4.1. договору).

На виконання умов Договору 19.04.2004р.  між позивачем та відповідачем було складено та підписано Акт приймання-передачі будівлі, споруд та обладнання в оперативну оренду, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв магазин «Господарчі товари №1», який розташований за адресою: Київська область, Ірпінський район, с. Гостомель, вул. Леніна, 216.

На підставі п. 5.2. Договору орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або готівкою в касу позивача наперед не пізніше 5 числа кожного поточного місяця.

Згідно п. 5.7. договору вартість комунальних послуг сплачується наперед щомісяця згідно фактичних витрат попереднього періоду.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Договору відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати та комунальних платежів, що призвело до виникнення заборгованості станом на 24.06.2010р. в розмірі 13 956,15 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку сплатити заборгованість, окрім стягнення суми основного боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Відповідно до п. 9.1. Договору, позивачем було нараховано пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення, в сумі 21358,25грн.

Крім того, керуючись положеннями ст.. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було нараховано інфляційні збитки в розмірі 1023,50грн. та 3% річних в розмірі 418,69 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконував належним чином свої зобов’язання за Договором оренди споруди від 19.04.2004р. щодо сплати орендної плати та комунальних платежів, що призвело до виникнення заборгованості станом на 24.06.2010р. у розмірі 13 956,15 грн.   

Зібрані у справі докази свідчать, що на момент пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов’язання щодо сплати орендної плати та комунальних платежів не виконав, суму заборгованості в розмірі 13 956,15 грн. не сплатив.

На дату звернення з позовом до суду та розгляду справи в судовому засіданні відповідач суму заборгованості не сплатив.

Пунктом 9.1.б договору було встановлено, що у випадку прострочення орендних платежів відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення.

Пунктом 9.1.д договору було встановлено, що у випадку прострочення комунальних послуг відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення.

На підставі вищенаведеного позивачем було нараховано пеню в розмірі 21358,25 грн.

Суд вважає, що нарахована позивачем сума  пені не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає перерахунку, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3  Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»).

Відповідно до п. 9.1. Договору сторонами було погоджено розмір пені  - 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення, що в свою чергу перевищує подвійну облікову ставку національного банку України, відповідно з урахуванням положень Закону даний розмір пені не може застосуватись при нарахуванні останньої за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Постановою Національного Банку України від 07.07.2010р. №320 розмір облікової ставки НБУ становить 8,5%.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.  

З урахуванням вищевикладеного судом було здійснено перерахунок розміру пені сума якої становить 1189,59 грн.

Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, інфляційні нарахування становлять 1 023,50 грн., 3% річних –418,69 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по орендній платі та комунальним платежам в розмірі 13 965,15 грн., пені в розмірі 1189,52грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1 023,50 грн., 3% річних в розмірі 418,69 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.  

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.  

2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Гостомельського споживчого товариства (08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Леніна, буд. 216, код ЄДРПОУ 01754178, п/р 26006395832121 в КМФ ПАТ Укрсоцбанк м. Києва, МФО 322012) з виявленого під час виконання судового рішення рахунку 13 956,15 грн. (тринадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят шість гривень 15 коп.) - заборгованості по орендній платі та комунальним платежам за Договором оренди споруди від 19.04.2004р., 1189,52 грн. (одну тисячу вісімдесят дев’ять гривень 52 коп.) –пені, 1 023,50 грн. (одну тисячу двадцять три гривні 50 коп.) –інфляційних нарахувань, 418,69 грн. (чотириста вісімнадцять гривень 69 коп.) –3% річних, 165,87грн. (сто шістдесят п’ять гривень 87 коп.) –державного мита, 106,20 грн. (сто шість гривень 20 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

          4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення:10.01.2011р.