Постанова

від 17.04.2009 по справі 35/523

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/523

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.04.2009 р.                                                                          справа №35/523

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевкової  Т.А.

суддів Алєєвої  І.В. , М'ясищева  А.М.

за участю представників сторін:

від позивача:Кіор А.І. дов. № 09/21 від 09.01.2009р.Каршенов Д.П. дов. № 09/5233від 24.12.2008р.,

від відповідача:Гуревич М.А. дов. б/н від 01.12.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" м.Маріуполь

на рішення господарського суду

Донецької області

від28.01.2009 року

по справі№35/523 (Кододова О.В.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" м.Маріуполь

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Комплект" м.Маріуполь

простягнення 65128грн. 72коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»м. Маріуполь Донецької області у грудні 2005 року звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплект” м. Маріуполь Донецької області боргу у сумі 48097грн.69коп. за період з липня 2004 року по листопад 2005 року та пені у сумі 3687грн.64коп.

Донецький апеляційний господарський суд постановою від 19.09.2006р. залишив без змін рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2006р., яким позовні вимоги  задоволені частково у сумі 5315,46грн.

Вищий господарський суд України постановою від 14.12.2006р. рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2006р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2006р. у справі №35/523 скасував, справу направив на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Господарський суд Донецької області рішенням від 12.04.2007р. у задоволенні позовних вимог ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” відмовив повністю.

Донецький апеляційний господарський суд постановою від 18.06.2007р. рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2007року у справі №35/523 залишив без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2007року  постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2007року та рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2007року у справі №35/523 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 10.12.2007року  призначив справу № 35/523 до розгляду.

Позивач заявою від 20.05.2008р. збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 65128,72грн. за період з червня 2004 року по березень 2006 року.

Господарський суд Донецької області рішенням від 28.01.2009р. по справі № 35/523 відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»м. Маріуполь Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2009р. по справі № 35/523 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заявник скарги вважає рішення господарського суду Донецької області незаконним, необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального права, а висновки, викладені у рішенні, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Заявник скарги вважає, що господарський суд безпідставно відмовив позивачу у задоволенні його вимог про стягнення вартості послуг за перетоки реактивної електроенергії у сумі 56433грн.31коп., тоді як судовою експертизою підтверджена та встановлена судом правильність застосування ВАТ «ММК ім. Ілліча»Методики нарахування плати за перетоки реактивної енергії та обов'язок ВАТ «Комплект»оплачувати послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії в тій сумі, яка вказана у наданому позивачем розрахунку витрат, а саме у сумі 56433грн.31коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Комплект” м. Маріуполь Донецької області просить рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2009р. по справі № 35/523 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає оскаржуване рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України  у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Між ВАТ „ММК ім.Ілліча” та ТОВ „Комплект” 26.06.2003р. укладено договір №2924 на спільне використання технологічних мереж основного споживача (т.1, а.с.82-93).

За умовами даного договору основний споживач (позивач) зобов'язувався забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, які дозволені субспоживачеві (відповідачу) до використання, а субспоживач (відповідач) –своєчасно оплачувати за використання електричної мережі, отриманих послуг, у тому числі по компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідно до п. 4.1. договору  субспоживач (відповідач) зобов'язувався здійснити оплату за використання електричних мереж основного споживача (позивача) за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж основного споживача (позивача) здійснюється відповідно додатку №5 „Порядок розрахунків” та додатку №7 „Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії”. Плата за використання електричних мереж основного споживача (позивача) вноситься субспоживачем на основі рахунку, отриманого від основного споживача (позивача). Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку складає 5 днів.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що Субспоживач зобов'язаний здійснити оплату за надані послуги по компенсації перетікання реактивної енергії на межі балансової придатності електромереж, згідно з додатком №9 „Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії”.

Згідно п.7.4. договору на основі показників приладів обліку електричної енергії оформлюються документи: акт про об'єм переданої електричної енергії, акт про результати замірів електричної потужності.

Відповідно до п.3 Додатку № 5 до Договору „Про порядок проведення розрахунків між Основним споживачем та Субспоживачем”, Основний Споживач на підставі показників розрахункових лічильників виставляє рахунок за спільне використання електричних мереж у звітному періоді за тарифами, розрахованими та затвердженими у встановленому порядку, зазначеними у додатку № 7.

Відповідно до п.4 Додатку №5 до договору №2924 тариф за спільне використання електричних мереж враховує фактичні витрати основного споживача, узгоджується з субспоживачем.

Пунктом 5 додатку № 5 встановлено, що плата за спільне використання електричних мереж вноситься Субспоживачем на підставі рахунку, отриманого від Основного споживача.

Згідно п.6 додатку № 6 до Договору, Субспоживач сплачує рахунки протягом 5 операційних днів з моменту отримання рахунку.

Додатком № 9 до Договору „Порядок розрахунків за перетоки реактивної електричної енергії” передбачені формули визначення плати за споживання та генерацію реактивної електричної енергії, характеристики точок обліку реактивної електричної енергії, обов'язок Споживача щодо реєстрації показань лічильників реактивної електричної енергії (п.п.5, 6, 8, 10.3 додатку № 9).

Пунктом 9 додатку № 9  до Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний здійснювати письмовим повідомленням передачу показників розрахункових електричних лічильників реактивної електричної енергії за розрахунковий період „згідно з графіком додатку №__до Договору.”

Порядок та строки сплати за перетоки реактивної електричної енергії додатком №9 до Договору не визначено.

Позивач, посилаючись на ті обставини, що у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за договором №2924 від 26.06.2003р. на сумісне використання технологічних мереж основного споживача, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 65128грн.72коп. суми боргу за період з червня 2004 року по березень 2006р. у примусовому порядку.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що   відповідачу були пред'явлені платіжні вимоги-доручення на суму 65128,72грн., які не оплачені до теперішнього часу (№424186 від 12.07.2004року на суму 7258,24грн., №429044 від 11.08.2004року на суму  1505,09грн.,  №438215 від 11.10.2004року на суму 1398,95грн., №443216 від 10.11.2004року на суму 2870,25грн., №448124 від 13.12.2004року на суму  927,98грн., №501379 від 12.01.2005року на суму 1122,03грн., №505315 від 10.12.2005року на суму 1558,30грн., №509466 від 11.03.2005року на суму 929,85грн., №514042 від 11.04.2005року на суму 4294,39грн., №519342 від 12.05.2005року на суму 4063,61грн., №523590 від 09.06.2005року на суму 3135,19грн., №528337 від 11.07.2005року на суму 4253,11грн., №532780 від 10.08.2005року на суму 3293,69грн., №537789 від 09.09.2005року на суму 3643,44грн., №542887 від 10.10.2005року на суму 3352,75грн., №548356 від 09.11.2005року на суму 3611,81грн., №553612 від 12.12.2005року на суму 4631,68грн., №601133 від 10.01.2006року на суму 5731,48грн., №605620 від 09.02.2006року на суму 2592,94грн., №609996 від 10.03.2006року на суму 2247,88грн., №614975 від 10.04.2006року на суму 2706,06грн.)

В підтвердження факту направлення відповідачеві платіжних вимог-доручень №601133, №548356, №605620, №553612 (т.2, а.с.74-78), №424186, №429044, №519342, №523590, №528337, №532780, №532789, №542887, №548356 (т.2, а.с. 135-145) позивачем надані поштові реєстри.  

Проте, позивачем не надано документів підтверджуючих надіслання відповідачеві платіжних вимог-доручень №428215 на суму 1398,95грн., №443216 на суму 2870,25грн., №448124 на суму 927,98грн., №501379 на суму 1122,03грн., №505315 на суму 1558,30грн., №509466 на суму 929,85грн., №514042 на суму 4294,39грн.  

Надані позивачем реєстри зі штампом поштового відділення не можуть розцінюватися як належний доказ відправлення відповідачу платіжних вимог-доручень, оскільки реєстри наявні в матеріалах справи зроблені позивачем, предмет вкладення поштового відправлення зазначений саме позивачем, відбиток штампу поштового відділення свідчить тільки про направлення поштового відправлення зазначеній у реєстрі особі.

За приписами Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених   Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. №1155, поштове відправлення з оголошеною цінністю - поштове відправлення (лист, бандероль, посилка, прямий контейнер), що приймається для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником, і вручається адресатові (одержувачу) під розписку.

Враховуючи наведене, слід визнати, що позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача платіжних вимог-доручень поштового відправлення з оголошеною цінністю, або супровідних листів до цих відправлень.

Господарський суд ухвалою від 24.04.2008р. зобов'язував позивача надати копії податкових накладних на суми розрахунку, а відповідача книгу придбань та реєстрації податкових накладних за 2004р. та реєстр податкових накладних за 2005-2006р. Позивачем на вимогу суду надані копії податкових накладних, однак доказів направлення відповідачеві та їх отримання останнім позивачем не надано, крім того зазначені накладні не значаться у книгах придбань наданих відповідачем.

Відповідно до п.4 Додатку №5 до договору №2924 тариф за спільне використання електричних мереж враховує фактичні витрати основного споживача, узгоджується з субспоживачем.

Відповідно до Правил користування електричною енергією плата за перетікання реактивної електроенергії це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки;

Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергією, (затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.96р. № 28 із змінами та доповненнями, внесеними постановами НКРЕ України від 22.08.02 р. № 928 та від 12.05.03 р. № 391), які діяли на час підписання Договору, договір про  спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача - угода двох сторін (основний споживач і субспоживач),  що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює   правовідносини між сторонами під час передачі електричної енергії  технологічними  мережами основного споживача для потреб субспоживача.

Пунктом 6.18 Правил передбачено, що договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача  узгоджується з постачальником електричної енергії у частині дотримання показників якості електричної енергії, режимів споживання  та  застосування обмеження постачання електричної енергії у разі заборгованості субспоживача за електричну енергію.

У пункті 6.33 Правил передбачено, що величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381 (далі - Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії між основним споживачем та його субспоживачами визначається основним споживачем відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними.

          Пункт 5.17 цих Правил передбачає, що договір про технічне забезпечення електропостачання споживача та договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей в тому числі: (п.7) порядок обліку перетікання реактивної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (за необхідності) та (п.8) порядок обліку споживання електричної енергії та вимірювання величини потужності, споживання та генерування реактивної електроенергії, контролю показників якості електричної енергії (у тому числі у випадку пошкодження або тимчасової відсутності відповідних розрахункових засобів обліку).

Згідно із п.7.8 Правил, покази  розрахункових засобів обліку знімаються представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За  домовленістю  сторін  у  договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку.

Відповідно до п.7.12 Правил, обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем,  визначається  як  різниця  між  обсягом  електричної енергії,  визначеним  за  показами  розрахункового  засобу  обліку основного споживача, та обсягом електричної енергії, визначеним за засобом  обліку  субспоживача,  з  урахуванням  втрат  електричної енергії, пов'язаних із  спільним  використанням  технологічних електричних мереж основного споживача.

Пунктами 7.18, 7.19 Правил встановлено, що відшкодування  обґрунтованих витрат з утримання технологічних електричних мереж  основного споживача оплачується відповідно до  договору  про  спільне  використання технологічних електричних мереж і враховує фактичні витрати основного споживача на утримання цих електричних мереж та рівень рентабельності, що не перевищує рівня, встановленого нормативними документами НКРЕ.

Субспоживачі оплачують основному споживачу відповідно до  договору про спільне використання технологічних електричних мереж  вартість обгрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж.

Згідно із п.7.20 Правил, обґрунтовані витрати на утримання   технологічних електричних мереж відшкодовуються основному споживачу відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності.

У  разі послідовного використання технологічних електричних мереж  декількох споживачів основні споживачі мають включати до кошторису  частину витрат на утримання технологічних електричних мереж   попереднього  споживача  пропорційно  до  обсягу  передачі електричної енергії в електричні мережі наступних субспоживачів.

Відповідно до п.7.21 Правил, у договорі про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача мають бути зазначені технологічні втрати електричної енергії в електричних мережах основного споживача, визначені розрахунковим шляхом.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено господарським судом позивачем не надано суду доказів узгодження з відповідачем тарифу за спільне використання електричних мереж.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 08.09.2008р. у справі №35/523 призначив електротехнічну експертизу, проведення якої доручив Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз.

За висновком експерта умови та порядок плати за послуги про спільне використання електричних мереж є суттєвими умовами для договору даного виду. Умови та порядок плати за послуги з перетікання реактивної електроенергії є суттєвими умовами Договору від 26.06.2003року №2924, укладеного між сторонами про спільне використання технологічних мереж основного споживача; у розумінні Правил користування електричною енергією та Договору від 26.06.2003р. №2924, виходячи з існуючої схеми з'єднань, позивач ВАТ „ММК ім. Ілліча” є основним споживачем відносно відповідача (субспоживача) ТОВ „Комплект”.

Як вбачається з матеріалів справи „Автоколона №4” та „Цех механізації ремонтних робіт” є структурними підрозділами позивача, живляться від ТП-9, ТОВ „Комплект” живиться від ТП-8 та є споживачем за договором.

Наведене свідчить про те, що структурними підрозділами позивача була отримана електроенергія через субспоживача. У висновку експертизи зазначено, що втрати реактивної електроенергії в силових трансформаторах основного споживача, пов'язані з передачею електроенергії субспоживачам, в тому числі населенню, розподіляються між ними пропорційно часткам споживання активної електроенергії, але враховуються для оплати тільки тим споживачам, з якими електропередавальна організація чи основний споживач проводять розрахунки за перетікання реактивної електроенергії.

Згідно висновку експерту відповідач отримував активну та реактивну електричну енергію, а саме обсяг реактивної електроенергії, який було спожито ТОВ „Комплект”, за період з червня 2004року по січень 2006року, складає 6206701кВт-рік. Обсяг реактивної електроенергії, який було спожито ТОВ „Комплект” у цей же період складає: споживання 6813360кВАр*рік, також зазначено (питання №7), що ТОВ „Комплект” зобов'язаний згідно договору, ПКЕЕ та чинної Методики своєчасно оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, які ВАТ „ММК ім. Ілліча” вимушене було йому надавати за використання електромереж в сумі, яка зазначена в наданому позивачем розрахунку витрат.

Позивач в даному випадку здійснював нарахування обсягів електроенергії за загальними даними субспоживача (відповідача), лічильників для встановлення обсягу отриманої електроенергії „Автоколона №4” та „Цех механізації ремонтних робіт” позивачем встановлено не було.

За висновком експертизи для визначення спожитих активної та реактивної електроенергії повинні бути встановлені відповідні лічильники на межі балансової належності мереж ВАТ „ММК ім.Ілліча” та ТОВ „Комплект”, а також на межі балансової належності мереж ТОВ „Комплект” і „Автоколони №4” та „Цеху механізації ремонтних робіт”. Крім того висновком експертизи підтверджено (питання №1) технічну можливість позивача встановити прилади обліку перетікання реактивної енергії на приєднання ВАТ „ММК ім. Ілліча” АТЦ №4 (ТП-9) та ЦМРР (ТП-8) до електричних мереж відповідача.

Визначити кількість спожитої реактивної електроенергії відповідачем не можливо, оскільки електроенергія транспортувалася через електромережі відповідача та її частка споживалася саме структурними підрозділами, які належать позивачу та відповідно до п.4.2.6 „Методики вирахування реактивної електроенергії” втрати реактивної електроенергії в силових трансформаторах споживача, пов'язаних з передачею енергії субспоживачам розподіляються між ними пропорційно частинам використаної активної електроенергії.

Фактичний обсяг спожитої реактивної електроенергії субспоживачем за договором (відповідачем) встановити не можливо, оскільки при наявної технічної можливості позивачем не було встановлено відповідні лічильники на межі балансової належності мереж ВАТ „ММК ім. Ілліча” та ТОВ „Комплект”, а також на межі балансової належності  мереж ТОВ „Комплект” та „Автоколони №4” та  „Цеху механізації ремонтних робіт”.

Проаналізувавши наведене, господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що стягнення заборгованості нарахованої позивачем за загальним обсягом врахованої реактивної електроенергії, частина якої була спожита „Автоколони №4” та  „Цеху механізації ремонтних робіт”, та яку встановити не можливо, буде порушувати права та інтереси відповідача у справі, тому доводи заявника скарги про необґрунтованість висновку господарського суду щодо неможливості стягнення з відповідача загального нарахованого обсягу реактивної електроенергії визнаються судовою колегією безпідставними та не приймаються до уваги.  

Як вбачається з матеріалів справи позивачем протягом спірного період допускались порушення умов п.п. 3, 4, 5 додатку №5 до договору, а саме: відсутні докази виставлення рахунків за спільне використання електричними мережами (п.3), що унеможливлює оплату відповідачем (п.5); не узгодження із відповідачем тарифів на спільне користування електричними мережами (а у разі недосягнення згоди із територіальним представництвом НКРЕ) та письмове повідомлення відповідача на наступний розрахунковий період (п.4).

Пунктом 2 Додатку №5 передбачений порядок зняття відповідачем показників розрахункових електролічильників, який повинен бути узгоджений із позивачем (згідно графіку-додатку №2).

У  пункті 7.4 договору  (т.1, а.с.84) зазначено, що на підставі показників приладів обліку електричної енергії оформлюються наступні документи: акт про об'єм переданої електричної енергії; акт про результати замірів електричної потужності. Порядок надання відповідних документів визначений у додатку №2 „Графік зняття показників приладів обліку електричної енергії”.

Позивачем не надано  додатку №2 до договору, який зазначений у п.10.8 договору як невід'ємна частина договору.

Пунктом 7.5 Правил користування електричною енергією передбачено, що на  підставі засобів обліку електричної енергії та умов додатку „Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії” оформлюються такі документи як акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції) та акт результатів замірів електричної потужності .

Посилання заявника скарги, на п.7.4 договору та акт про обсяг використаної електричної енергії, в обґрунтування своїх доводів, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки даний акт складений позивачем в одноособовому порядку та не містить підпису відповідача, що є порушенням ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та звітність”.

Враховуючи наведене колегія суддів встановила, що матеріалами справи доведений факт споживання відповідачем реактивної електроенергії, як субспоживачем, однак фактичний розмір її встановити неможливо з причини відсутності лічильників на межі балансової належності мереж  ВАТ „ММК ім.Ілліча” та ТОВ „Комплект”, а також на межі балансової належності мереж ТОВ „Комплект” та „Автоколони №4” та „Цеху механізації ремонтних робіт”, тому висновок господарського суду про неможливість встановлення вартості спожитої відповідачем реактивної електроенергії визнається правильним та таким,що відповідає матеріалам справи.  

Доводи заявника скарги про узгодження сторонами у додатку № 9 до договору порядку та строків оплати за перетоки реактивної електричної енергії не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки додатком № 9 до Договору „Порядок розрахунків за перетоки реактивної електричної енергії” передбачені формули визначення плати за споживання та генерацію реактивної електричної енергії, характеристики точок обліку реактивної електричної енергії, обов'язок Споживача щодо реєстрації показань лічильників реактивної електричної енергії (п.п.5, 6, 8, 10.3 додатку № 9).

Пунктом 9 додатку № 9  до Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний здійснювати письмовим повідомленням передачу показників розрахункових електричних лічильників реактивної електричної енергії за розрахунковий період „згідно з графіком додатку №__до Договору.”

Отже порядок та строки оплати за перетоки реактивної електричної енергії додатком №9 до Договору не визначено.

На підставі наведеного колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2009р. по справі № 35/523 про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з недоведеністю ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, умов укладеного між сторонами договору, ґрунтується на положеннях діючого законодавства, тому підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги –не вбачається.  

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»м. Маріуполь Донецької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2009р. по справі № 35/523 залишити без змін.

Головуючий          Т.А.  Шевкова

Судді:          І.В.  Алєєва

          А.М.  М'ясищев

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС