Рішення

від 28.01.2009 по справі 35/523

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/523

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.01.09 р.                                                                                                       Справа № 35/523                               

Господарського суду Донецької області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Кододова О.В., суддя Приходько І.В., суддя Попков Д.О.

при секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Відкритого акціонерного  товариства „Маріупольський  металургійний  комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь

до відповідача -  Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплект”,                           м. Маріуполь  

про стягнення 65128,72грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Кіор А.І., Каршенов Д.П. (за довіреностями)

від відповідача – Гуревич М.А. (за довіреністю)                         

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Відкритим акціонерним  товариством „Маріупольський  металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплект”, м. Маріуполь про стягнення суми основного боргу у розмірі 60537,36грн. та  пені у сумі 2367,86грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27 березня 2006року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплект”,                           м. Маріуполь про  стягнення  64261,00  грн. задоволене частково у сумі 5315,46  грн.

Донецький апеляційний господарський суд постановою від 19 вересня 2006року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” на рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2006року у справі №35/523 залишив без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2006року у справі №35/523 без змін.

Постановою від 14 грудня 2006року Вищий господарський суд України рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2006року та постанову Донецького апеляційного господарського суду  від 19.09.2006року с у справі №35/523 скасував, справу направив на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Господарський суд Донецької області рішенням від 12 квітня 2007року у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” відмовив повністю.

Донецький апеляційний господарський суд постановою від 18 червня 2007року рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2007року у справі №35/523 залишив без змінё апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 жовтня 2007року  постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2007року та рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2007року у справі №35/523 скасовано, справу направлено на новий розгляд  до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 10 грудня 2007року господарським судом Донецької області  призначено справу №35/523 до розгляду у складі судді Малашкевича С.А.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 05 лютого 2007року  для розгляду справи №35/523 призначено колегію суддів у складі головуючого – Малашкевич С.А., суддів Гаврищук Т.Г., Наумова К.Г.

У зв'язку із знаходженням судді Наумової К.Г. у відрядженні, розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 20 березня 2008року замінено склад судової колегії для розгляду справи №35/523, замість судді Наумової К.Г., до складу колегії суддів включено суддю Кододову О.В.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 18 квітня 2008року  у зв'язку з обранням суддів Малашкевича С.А. та Гаврищук Т.Г. на посаду суддів Донецького апеляційного адміністративного суду, справу №35/523 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого – Кододової О.В., суддів – Приходько І.В., Яманко В.Г.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 08 липня 2008року  у зв'язку із призначенням судді господарського суду Донецької області Яманко В.Г. на посаду судді Донецького апеляційного адміністративного суду, замінено у складі колегії суддів, які розглядають справу №35/523 суддю Яманко В.Г. на суддю Попкова Д.О.  

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 26.06.2003року між Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський  металургійний комбінат імені Ілліча” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Комплект” був укладений договір №2924 на сумісне використання технологічних мереж основного споживача. На теперішній час у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість по договору, яка залишається несплаченою. Позивач зазначає, що відповідно до чинного законодавства господарські зобов'язання повинні виконуватися відповідно до умов договору. Позивач зазначає, що відповідачу були пред'явлені платіжні вимоги-доручення, однак вони залишаються не сплаченими.

Позивач заявою від 20 травня 2008року (вхід. №02-41/16491) збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача  суму основного боргу у розмірі 65128,72грн. У зазначеній заяві позивач просить стягнути заборгованість за період з червня 2004року по березень 2006року. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позовні вимоги стосовно стягнення реактивної електроенергії не підтверджуються документально, позивач не мав права нараховувати пеню на суму за перетоки реактивної  електроенергії, оскільки це не передбачено договором, проти задоволення позовних вимог в іншій частині відповідач не заперечує.

У письмових поясненнях від 05 вересня 2008року (вхід. №02-41/31553) відповідач зазначає, що здійснювати оплату за надання послуг компенсації перетікання реактивної енергії на межі балансової належності, у відповідності з додатком №9 „Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії” Додаток №9 не було направлено основним споживачам. Відповідач також зазначає, що  додаток №9, договір  не містять істотних умов для договорів даного типу – розмір оплати, строки і порядок оплати перетікання реактивної електроенергії.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08 вересня 2008року по справі №35/523 було призначено електро - технічну експертизу , проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі №35/523 було зупинено. При проведенні експертизи перед експертами були поставлені наступні питання: Чи малась у позивача технічна можливість встановити прилади обліку перетікання реактивної електроенергії на приєднаннях ВАТ „ММК ім. Ілліча” АТЦ №4 (ТП-9) та ЦМРР (ТП-8) до електричних мереж відповідача  що передбачає сплату однією стороною договору  другій стороні по компенсації перетікання  реактивної енергії, що викликані  роботою  електроустановок  другої сторони на приєднання до електричних мереж першої сторони, що порушують права та законні інтереси першої сторони?  Чи є у договорі про спільне використання електричних мереж суттєвою умовою для договору даного виду?  Чи є у договорі про надання послуг по компенсації перетікання реактивної енергії суттєвими умовами для договору даного виду умови оплати послуг: розмір сплати, строки та порядок сплати?  Який об'єм  активної та реактивної електроенергії спожито відповідачем за період з червня 2004року по січень 2006року? Якими засобами обліку враховуються об'єми  активної та реактивної електроенергії, що передається в електромережі відповідача?  Чи є необхідним виходячи із існуючого стану електроустановок сторін  (за адресами ВАТ ММК ім. Ілліча: м. Маріуполь, вул. Левченко,1, ТОВ „Комплект”: м. Маріуполь, вул. Таганрозька,1) схеми їх підключення, розташування засобів обліку (в тому числі реактивної енергії) надання послуг з компенсації  перетікання реактивної  енергії позивачем відповідачу для виконання п.2 Договору від 26.06.2003року №2924; Чи відповідає нормам Методики обчислення плати за перетікання реактивної енергетичної енергії між сторонами передавального органу та позивачем, наданий позивачем розрахунок втрат Додатку №9 „Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії”? Чи є позивач електропередаючим органом для відповідача у розумінні Правил користування електричною енергією виходячи із існуючої схеми підключених електроустановок?

16 грудня 2008року на адресу господарського суду Донецької області  надійшов висновок експертизи  та матеріали справи №35/523, у зв'язку з цим провадження у справі було поновлено.

У судовому засіданні здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу  “Діловодство суду”.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, встановив :

 Між Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський  металургійний комбінат імені Ілліча” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Комплект” 26 червня 2003року був укладений договір №2924 на спільне використання технологічних мереж основного споживача (т.1, а.с.82-93), відповідно до умов якого основний споживач (позивач) зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величини, які дозволені субспоживачу (відповідачу) к використанню, а субспоживач (відповідач) – своєчасно оплачувати за використання електричної мережі, отриманих послуг, у тому числі по компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідно до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 4.1. договору  субспоживач (відповідач) зобов'язаний здійснити оплату за використання електричних мереж основного споживача (позивача) за розрахунковий період.   Розрахунок плати за використання електричних мереж основного споживача (позивача) здійснюється відповідно додатку №5 „Порядок розрахунків” та додатку №7 „Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії”. Плата за використання електричних мереж основного споживача (позивача) вноситься субспоживачем на основі рахунку, отриманого від основного споживача (позивача). Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку складає 5 днів.

Відповідно до п.4.2. договору, Субспоживач зобов'язаний здійснити оплату за надані послуги по компенсації перетікання реактивної енергії на межі балансової придатності електромереж, згідно з додатком №9 „Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії”.

Згідно п.7.4. договору на основі показників приладів обліку електричної енергії оформлюються документи: акт про об'єм переданої електричної енергії,  акт про результати замірів електричної потужності.

Відповідно до п.3 Додатку № 5 до Договору „Про порядок проведення розрахунків між Основним споживачем та Субспоживачем”, Основний Споживач на підставі показників розрахункових лічильників виставляє рахунок за спільне використання електричних мереж у звітному періоді за тарифами, розрахованими та затвердженими у встановленому порядку, зазначеними у додатку № 7.

Відповідно до п.4 Додатку №5 до договору №2924 тариф за спільне використання електричних мереж враховує фактичні витрати основного споживача, узгоджується з субспоживачем.

За умовами п.5 додатку № 5, плата за спільне використання електричних мереж вноситься Субспоживачем на підставі рахунку, отриманого від Основного споживача.

Згідно із п.6 додатку № 6 до Договору, Субспоживач сплачує рахунки протягом 5 операційних днів з моменту отримання рахунку.

Додатком № 9 до Договору „Порядок розрахунків за перетоки реактивної електричної енергії” передбачені формули визначення плати за споживання та генерацію реактивної електричної енергії, характеристики точок обліку реактивної електричної енергії, обов'язок Споживача щодо реєстрації показань лічильників реактивної електричної енергії (п.п.5, 6, 8, 10.3 додатку № 9).

Пунктом 9 додатку № 9  до Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний здійснювати письмовим повідомленням передачу показників розрахункових електричних лічильників реактивної електричної енергії за розрахунковий період „згідно з графіком додатку №__до Договору.”

 Порядок та строки сплати за перетоки реактивної електричної енергії додатком №9 до Договору не визначено.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Позивач просить стягнути з відповідача  суму основного боргу у розмірі 65128,72грн

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

У підтвердження позовних вимог позивач посилається на  платіжні вимоги-доручення: №424186 від 12.07.2004року на суму 7258,24грн., №429044 від 11.08.2004року на суму  1505,09грн.,  №438215 від 11.10.2004року на суму 1398,95грн., №443216 від 10.11.2004року на суму 2870,25грн., №448124 від 13.12.2004року на суму  927,98грн., №501379 від 12.01.2005року на суму 1122,03грн., №505315 від 10.12.2005року на суму 1558,30грн., №509466 від 11.03.2005року на суму 929,85грн., №514042 від 11.04.2005року на суму 4294,39грн., №519342 від 12.05.2005року на суму 4063,61грн., №523590 від 09.06.2005року на суму 3135,19грн., №528337 від 11.07.2005року на суму 4253,11грн., №532780 від 10.08.2005року на суму 3293,69грн., №537789 від 09.09.2005року на суму 3643,44грн., №542887 від 10.10.2005року на суму 3352,75грн., №548356 від 09.11.2005року на суму 3611,81грн., №553612 від 12.12.2005року на суму 4631,68грн., №601133 від 10.01.2006року на суму 5731,48грн., №605620 від 09.02.2006року на суму 2592,94грн., №609996 від 10.03.2006року на суму 2247,88грн., №614975 від 10.04.2006року на суму 2706,06грн. Всього на загальну суму 65128,72грн.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем як докази направлення на адресу відповідача платіжних вимог-доручень №601133, №548356, №605620, №553612 (т.2, а.с.74-78), №424186, №429044, №519342, №523590, №528337, №532780, №532789, №542887, №548356 (т.2, а.с. 135-145) надані реєстри зі штампом поштового відділення.

Доказів направлення відповідачу платіжних вимог-доручень №428215 на суму 1398,95грн., №443216 на суму 2870,25грн., №448124 на суму 927,98грн., №501379 на суму 1122,03грн., №505315 на суму 1558,30грн., №509466 на суму 929,85грн., №514042 на суму 4294,39грн. суду не надано. Тобто позивачем не підтверджено надіслання зазначених  платіжних вимог-доручень відповідачу по заявленим вимогам.

Крім того надані позивачем реєстри зі штампом поштового відділення не можуть розцінюватися як належний доказ відправлення відповідачу платіжних вимог-доручень, оскільки реєстри наявні в матеріалах справи зроблені позивачем, предмет вкладення поштового відправлення зазначений саме позивачем, відбиток штампу поштового відділення свідчить тільки про направлення поштового відправлення зазначеній у реєстрі особі.

Відповідно  до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2002року №1155 „Правила надання послуг поштового зв'язку” поштове відправлення з оголошеною цінністю - поштове відправлення (лист, бандероль, посилка, прямий контейнер), що приймається для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником, і вручається адресатові (одержувачу) під розписку.

Позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача платіжних вимог-доручень поштового відправлення з оголошеною цінністю, або супровідних листів до цих відправлень.

Крім того господарський суд в ухвалі  від 24 квітня 2008року витребував у позивача копії податкових накладних на суми розрахунку та у відповідача книгу придбань та реєстрації податкових накладних за 2004р. та реєстр податкових накладних за 2005-2006р.

Позивачем на вимогу суду надані копії податкових накладних, однак доказів направлення відповідачу та їх отримання останнім позивачем не надано, крім того зазначені накладні не значаться у книгах придбань наданих відповідачем.

Відповідно до п.4 Додатку №5 до договору №2924 тариф за спільне використання електричних мереж враховує фактичні витрати основного споживача, узгоджується з субспоживачем.

Відповідно до Правил користування електричною енергією плата за перетікання реактивної електроенергії це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки;

Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.96 р. № 28 із змінами та доповненнями, внесеними постановами НКРЕ України від 22.08.02 р. № 928 та від 12.05.03 р. № 391, які діяли на час підписання Договору, договір  про  спільне  використання технологічних електричних мереж основного споживача - угода двох сторін (основний споживач і субспоживач),  що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює   правовідносини   між  сторонами  під  час  передачі електричної  енергії  технологічними  мережами основного споживача для потреб субспоживача.

Пунктом 6.18 Правил передбачено, що договір  про спільне використання   технологічних електричних   мереж  основного   споживача  узгоджується    з постачальником електричної енергії у частині дотримання показників якості електричної енергії,  режимів  споживання  та  застосування обмеження постачання  електричної  енергії  у разі заборгованості субспоживача за електричну енергію.

У пункті 6.33 Правил передбачено, що величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381 (далі - Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії між основним споживачем та його субспоживачами визначається основним споживачем відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними.

          Пункт 5.17 цих Правил передбачає, що  договір про технічне забезпечення електропостачання споживача та договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей в тому числі: (п.7) порядок обліку перетікання реактивної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (за необхідності) та (п.8) порядок обліку споживання електричної енергії та вимірювання величини потужності, споживання та генерування реактивної електроенергії, контролю показників якості електричної енергії (у тому числі у випадку пошкодження або тимчасової відсутності відповідних розрахункових засобів обліку).

Згідно із п.7.8 Правил, покази  розрахункових засобів обліку знімаються представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За  домовленістю  сторін  у  договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку.

Відповідно до п.7.12 Правил, обсяг   електричної   енергії,   спожитої основним споживачем,   визначається  як  різниця  між  обсягом  електричної енергії,  визначеним  за  показами  розрахункового  засобу  обліку основного споживача, та обсягом електричної енергії, визначеним за засобом  обліку  субспоживача,  з  урахуванням  втрат  електричної енергії, пов'язаних із  спільним  використанням  технологічних електричних мереж основного споживача.

Пунктами 7.18, 7.19 Правил встановлено, що відшкодування  обґрунтованих   витрат   з утримання технологічних  електричних  мереж  основного споживача оплачується відповідно  до  договору  про  спільне  використання технологічних електричних  мереж і враховує фактичні витрати основного споживача на утримання цих електричних мереж та рівень рентабельності, що не перевищує рівня, встановленого нормативними документами НКРЕ.

Субспоживачі  оплачують основному споживачу відповідно до  договору  про  спільне  використання технологічних електричних мереж  вартість  обгрунтованих  витрат  на утримання технологічних електричних мереж.

Згідно із п.7.20 Правил, обґрунтовані   витрати   на   утримання   технологічних електричних  мереж  відшкодовуються основному споживачу відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності.

У  разі  послідовного  використання технологічних електричних мереж  декількох  споживачів  основні  споживачі мають включати до кошторису  частину  витрат  на утримання технологічних електричних мереж   попереднього  споживача  пропорційно  до  обсягу  передачі електричної енергії в електричні мережі наступних субспоживачів.

Відповідно до п.7.21 Правил, у договорі про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача мають бути зазначені технологічні втрати електричної енергії в електричних мережах основного споживача, визначені розрахунковим шляхом.

Позивачем не надано доказів узгодження з відповідачем тарифу за спільне використання електричних мереж.

Згідно висновку експертизи умови та порядок плати за послуги про спільне використання електричних мереж є суттєвими умовами для договору даного виду. Умови та порядок плати за послуги з перетікання реактивної електроенергії є суттєвими умовами Договору від 26.06.2003року №2924, укладеного між сторонами про спільне використання  технологічних мереж основного споживача.

Також висновком експертизи (питання 8), що у розумінні „Правил користування електричною енергією” та Договору від 26.06.2003р. №2924, виходячи з існуючої схеми з'єднань, позивач ВАТ „ММК ім. Ілліча” є основним споживачем відносно відповідача (субспоживача) ТОВ „Комплект”.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем  „Автоколона №4” та „Цех механізації ремонтних робіт” є структурними підрозділами позивача, живляться від ТП-9, ТОВ „Комплекм” живиться від ТП-8 та є споживачем за договором.

Тобто структурними підрозділами позивача була отримана електроенергія через субспоживача. У висновку експертизи зазначено, що втрати реактивної електроенергії в силових трансформаторах основного споживача, пов'язані з передачею електроенергії субспоживачам, в тому числі населенню, розподіляються між ними пропорційно часткам споживання активної електроенергії, але враховуються для оплати тільки тим споживачам, з якими електропередавальна організація чи основний споживач проводять розрахунки за перетікання реактивної електроенергії.

У висновку експертизи зазначено (питання №4), що відповідач дійсно отримував активну та реактивну електричну енергію, а саме об'єм реактивної електроенергії, який було спожито ТОВ „Комплект”, за період з червня 2004року по січень 2006року, складає 6206701кВт-рік. Об'єм реактивної електроенергії, який було спожито ТОВ „Комплект” у цей же період складає:  споживання 6813360кВАр*рік, також зазначено (питання №7), що ТОВ „Комплект” зобов'язаний згідно договору, ПКЕЕ та чинної Методики  своєчасно оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, які ВАТ „ММК ім. Ілліча” вимушене було йому  надавати за використання електромереж в сумі, яка зазначена в наданому позивачем розрахунку витрат.

Позивач в даному випадку здійснював нарахування об'ємів електроенергії за загальними даними субспоживача (відповідача), лічильників для встановлення обсягу отриманої електроенергії „Автоколона №4” та „Цех механізації ремонтних робіт” позивачем встановлено не було.

При проведенні експертизи спеціалістами встановлено (питання №5), що для визначення спожитих активної та реактивної електроенергії повинні бути встановлені відповідні лічильники на межі балансової належності мереж ВАТ „ММК ім.. Ілліча”  та ТОВ „Комплект”, а також на межі балансової належності мереж ТОВ „Комплект” і „Автоколони №4” та „Цеху механізації ремонтних робіт”. Крім того висновком експертизи підтверджено (питання №1) технічну можливість позивача встановити прилади обліку перетікання реактивної енергії на приєднання ВАТ „ММК ім. Ілліча” АТЦ №4 (ТП-9) та ЦМРР (ТП-8) до електричних мереж відповідача.

Визначити кількість спожитої реактивної електроенергії відповідачем не можливо, оскільки електроенергія транспортувалася через електромережі відповідача та її частка споживалася саме структурними підрозділами, які належать позивачу та відповідно до п.4.2.6 „Методики вирахування реактивної електроенергії” втрати реактивної електроенергії в силових трансформаторах споживача, пов'язаних з передачею енергії субспоживачам розподіляються між ними пропорційно частинам використаної активної електроенергії.

Фактичний обсяг спожитої реактивної електроенергії субспоживачем за договором (відповідачем) встановити не можливо, оскільки при наявної технічної можливості позивачем не було встановлено відповідні лічильники на межі балансової належності мереж  ВАТ „ММК ім. Ілліча” та ТОВ „Комплект”, а також на межі балансової належності  мереж ТОВ „Комплект” та „Автоколони №4” та  „Цеху механізації ремонтних робіт”.

Відтак стягнення заборгованості нарахованої позивачем за загальним обсягом врахованої реактивної електроенергії частина якої була спожита „Автоколони №4” та  „Цеху механізації ремонтних робіт”, та яку встановити не можливо, буде порушувати права та інтереси відповідача у справі.

Крім того суд вважає, що заслуговують на  увагу заперечення відповідача проти позову із посиланням на порушення позивачем умов п.п. 3,4,5 додатку №5 до договору, що підтверджується матеріалами справи, а саме: відсутність доказів виставлення рахунків за спільне використання електричними мережами (п.3), що унеможливлює оплату відповідачем (п.5); не узгодження із відповідачем тарифів на спільне користування електричними мережами (а у разі недосягнення згоди із  територіальним представництвом  НКРЕ) та письмове повідомлення відповідача на наступний розрахунковий період (п.4).

Суд зазначає, що п.2 Додатку №5 передбачає певний порядок зняття відповідачем показників розрахункових електролічильників, який повинен бути узгоджений із позивачем (згідно графіку-додатку №2).

У  пункті 7.4 договору  (т.1, а.с.84) зазначено, що на підставі показників приладів обліку електричної енергії оформлюється наступні документи: акт про об'єм переданої електричної енергії; акт про результати замірів електричної потужності. Порядок надання відповідних документів визначений у додатку №2 „Графік зняття показників приладів обліку електричної енергії”.

Позивачем не надано  додатку №2 до договору, який зазначений у п.10.8 договору як невід'ємна частина договору.

Пункт 7.5 Правил користування електричною енергією передбачає, що на  підставі засобів обліку електричної енергії та умов додатку „Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії” оформлюються такі документи як акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції) та акт результатів замірів електричної потужності .

Позивач  в обґрунтування своїх позовних вимог (т.1, а.с.5) посилається на п.7.4 договору та акт про об'єм використаної електричної енергії, які додані до позовної заяви (т.1, а.с.33-39), однак зазначені акти не можуть бути прийняті судом як докази в розумінні ст. 34 ГПК України та ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та звітність” тому що складені одноособово  позивачем та не містять підпису другої сторони – відповідача.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи доведено що відповідач дійсно споживав реактивну електроенергію як субспоживач, однак фактичний розмір її встановити неможливо у зв'язку з відсутністю лічильників на межі балансової належності мереж  ВАТ „ММК ім.Ілліча” та ТОВ „Комплект”, а також на межі балансової належності  мереж ТОВ „Комплект” та „Автоколони №4” та  „Цеху механізації ремонтних робіт”, не можливо встановити вартість спожитої відповідачем реактивної електроенергії.  Крім того позивачем не надано доказів узгодження з відповідачем тарифу за спільне використання електричних мереж по заявленим вимогам. Таким чином позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Вищий господарський суд скасовуючи  постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2007року та рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2007року  зазначив, що відповідно з додатком №5 до Договору №2924 від 26.06.2003 тариф на сумісне використання електричних мереж повинен врахувати фактичні затрати Основного споживача та погоджуватись з субспоживачем, а в разі недосягнення згоди – територіальним представництвом НКРЕ, з послідуючим повідомленням про це субспоживача. Але дотримання  цього порядку при виставленні ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” рахунків судами не перевірялось.

Враховуючи вказівки Вищого господарського суду викладені у постанові від 25.10.2007року господарським судом Донецької області в ухвалі від 10.12.2007року та від 21 січня 2009року витребував у позивача докази погодження на сумісне використання електричної енергії з субспоживачем, а в разі недосягнення згоди – з територіальним представником  НКРЕ, з наступним повідомленням про це субспоживача. Однак позивачем не надано жодного доказу погодження на сумісне використання електричної енергії з територіальним представником НКРЕ. Позивач у поясненнях від 28.01.2008року №19р/44 (т.3 а.с.125-128) посилався на те, що ним самостійно складався кошторис витрат на спільне користування  власних електричних мереж та він зазначені кошториси систематично направляв відповідачу разом із рахунками. Однак, ніяких доказів у підтвердження своїх доводів позивач не надав.

Посилання позивача на те, що відповідач не надавав показники приборів обліку для розрахунку  судом до уваги не приймається за тих підстав, що позивач мав можливість у даному випадку діяти відповідно до умов договору (п.7 додатку №5) та здійснити розрахунок відповідно до обсягу спожитої відповідачем електроенергії та часу використання. Позивач зазначає, що у даному випадку плата за перетікання реактивної потужності була значно більшою, а саме 86659,14грн. (т.3 а.с.128). Суд зазначає, що оскільки в силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В даному випадку саме на позивача покладено обов'язок доказування заявлених ним вимог на підставі належних доказів.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 28 січня 2009року за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Керуючись Законом України „Про електроенергетику”, Законом України „Про бухгалтерський облік та звітність”, Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.96 р. № 28 із змінами та доповненнями, внесеними постановами НКРЕ України від 22.08.02 р. № 928 та від 12.05.03 р. № 391ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд -

                                                              ВИРІШИВ:

 У позові відмовити повністю.

 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

 Повний текст рішення складений та підписаний  02.02.2009року.

               Суддя                                                                                                                                           

Суддя                                     І.В. Приходько

Суддя                                                                                                    Д.О. Попков