Ухвала

від 01.12.2010 по справі 10-438

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2010 року Судова колегія палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Крижанівського В.В.

суддів: Фоміна Ю.В., Широкопояса Ю.В.

з участю: прокурора Виговського В. Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1

та його захисника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією прокурора відділу прокуратури Житомирської області Виговського В.Є. на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 30 листопада 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 30 листопада 2010 року залишено без задоволення подання слідчого про обрання запобіжного заходу - взяття під варту, ОСОБА_1

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 24 листопада 2010 року на територію діяльності митного пункту пропуску «Майдан-Копищенський» митного поста «Олевськ» Житомирської митниці (Житомирська обл., Олевський р-н, с. Майдан-Копищенський), в період з 15 год. 30 хв. по 15 год. 55 хв. були переміщені автомобіль марки «LЕХUS GХ 470» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_4 та автомобіль марки « LЕХUS LХ 570» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_1

У ході здійснення прикордонно-митного контролю вказаними особами співробітникам Житомирської митниці, як підставу для переміщення автомобілів через митний кордон України в Республіку Білорусь були надані свідоцтва про реєстрацію цих транспортних засобів, відповідно №САА НОМЕР_3 та №ААС НОМЕР_4. Згідно з цими документами вказані автомобілі мають номери рам (кузовів) відповідно «LЕХUS GХ 470» - рама (кузов) НОМЕР_5 та «LЕХUS LХ 570» - рама (кузов) НОМЕР_6, зареєстровані на

Справа № 10-438/2010 Головуючий у суді 1-ї інстанції Сингаївський О.П.

Суддя-доповідач Крижанівський В.В.

території України, їх власниками значаться громадяни України відповідно ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а ОСОБА_1 і ОСОБА_4 значаться як особи, яким власники надали право керування цими автомобілями.

Однак, під час проведення митного контролю, а також за результатами експертного дослідження (висновок спеціаліста №9/41 від 25.11.2010 року) було встановлено, що первинні номери рам (кузовів) даних транспортних засобів змінено кустарним шляхом. Свідоцтва про реєстрацію автомобілів, надані митному органу для їх переміщення через митний кордон України, містять неправдиві дані.

За даними органів досудового слідства встановлено, що у листопаді 2010 року ОСОБА_1 перебуваючи у м. Львові, за винагороду вступив у попередню злочинну змову з невстановленою на даний час особою, направлену на контрабандне переміщення вищевказаних автомобілів через митний кордон України в Республіку Білорусь. При цьому ОСОБА_1 був обізнаний, що зазначені автомобілі мають підроблені номери кузовів.

У листопаді 2010 року ОСОБА_1, перебуваючи у м. Львові та реалізуючи свій злочинний намір, направлений на контрабандне переміщення зазначених вище автомобілів через митний кордон України запропонував громадянину ОСОБА_4 за винагороду, доставити один із згаданих автомобілів марки « LЕХUS» із України в Республіку Білорусь, на щовін погодився.

23 листопада 2010 року, близько 23 години ОСОБА_1, перебуваючи у м. Ковелі Волинської області, отримав від невстановленої на даний час особи вищевказані автомобілі марки «LЕХUS GХ 470» та « LЕХUS LХ 570», документи на ці автомобілі та ключі від них. Після цього ОСОБА_1 передав для керування ОСОБА_4 автомобіль «LЕХUS GХ 470» та документи на нього, а сам сів за кермо вказаного автомобіля «LЕХUS LХ 570», після чого зазначені особи вирушили в напрямку Республіки Білорусь.

Однак, довести свій злочинний намір, направлений на контрабандне переміщення вищевказаних автомобілів через митний кордон України ОСОБА_1 не зміг, оскільки при проведенні митного контролю зазначених транспортних засобів на митному посту «Майдан-Копищенський» співробітниками Житомирської митниці та СБ України були виявлені неправдиві відомості щодо номерів вузлів і агрегатів даних автомобілів та фактів їх реєстрації в органах ДАІ МВС України.

Відповідно до висновків спеціаліста-оцінювача від 25.11.2010 року загальна вартість зазначених автомобілів складає 1601 110 грн., що в тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

25 листопада 2010 року по даному факту стосовно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 201 КК України та затримано його в порядку ст. 115 КПК України.

26 листопада 2010 року Корольовським районним судом м. Житомира строк затримання підозрюваного продовжено до 30 листопада 2010 року.

30 листопада 2010 року ОСОБА_1 предявлено обвинувачення за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 201 КК України.

В апеляції прокурор просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд посилаючись на те, що судом не взято до уваги підстав про необхідність обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу взяття під варту, а саме: наявністю достатніх даних, що перебуваючи на волі він буде намагатися ухилитися від слідства та суду; перешкоджатиме встановленню істини по справі; здійснюватиме тиск на свідків і впливатиме на хід досудового слідства.

Крім того, органом досудового слідства сплановано ряд слідчих дій, проведення яких на даний час неможливо з обєктивних причин, а тому ОСОБА_1 буде мати можливість координувати з іншими фігурантами (особи, яких на даний час не встановлено), причетними до злочинної схеми свої дії, що не сприятиме обєктивному проведенню розсідування та встановленню істини по справі.

ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років; немає постійного місця проживання на території Житомирської області, де проводиться досудове слідство у кримінальній справі порушеної відносно нього.

Наявними у справ доказами, ОСОБА_1 достатньо викривається у вчиненні ним особливо небезпечного злочину, замаху на контрабандне переміщення через митний кордон України автомобілів марки «LЕХUS GХ 470» та « LЕХUS LХ 570», останній з яких у вересні 2010 року викрадено у гр.. ОСОБА_9

Також, судом не було враховано той факт, що фактично єдиним джерелом прибутку ОСОБА_1 є кошти, отримані від злочинної діяльності, а тому перебуваючи на волі він може продовжувати займатися злочинною діяльністю.

Відповідно до висновків лікарів, ОСОБА_1 хворіє на виразку дванадцятипалої кишки, однак лікування в стаціонарних умовах не потребує.

Захисник ОСОБА_2 подав на апеляцію заперечення, де просить відмовити в задоволенні апеляції. Посилається на те, що обвинувачений повністю визнає свою вину у вчиненні злочину, щиро розкаявся, дав правдиві покази по справі, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, хворіє та потребує періодичного медичного обстеження.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який апеляцію підтримав, пояснення обвинуваченого та його захисника про залишення постанови суду першої інстанції без змін, перевіривши доводи викладені в апеляції та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення про відмову в обранні відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу - взяття під варту, судом першої інстанції не в повній мірі було враховано вимоги ст. ст. 148, 150 КПК України.

Суд безпідставно вважав, що посилання слідчого в поданні та прокурора в судому засіданні на те, що обвинувачений буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі є припущеннями та не грунтуються на будь-яких об”єктивних даних. Закон не вимагає доказування таких обставин. В законі йдеться про наявність фактичних даних, які дають підстави вважати, що ця особа може порушити процесуальні обов”язки чи проявити неправильну процесуальну поведінку. Суд всупереч вимогам ч.1 ст.155 КПК України вважав, що т яжкість злочину, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 не є підставою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. По заувагою суду залишилися і ті обставини, що по справі слід провести ряд слідчих дій та заходи по встановленню інших учасників злочину.

Посилання ОСОБА_1 та його захисника , що обвинувачений повністю визнає свою вину у вчиненні злочину, щиро розкаявся, дав правдиві покази по справі, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, хворіє та потребує періодичного медичного обстеження не можуть бути перешкодою в обранні йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і можуть бути враховині судом при постановленні судового рішення.

За наведених обставин постанова суду підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд в той же суд. При новому судовому розгляді слід врахувати наведене та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора відділу прокуратури Житомирської області задовольнити.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 30 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду, в іншому складі суддів.

Головуючий

Судді