Рішення

від 17.01.2008 по справі 30/341

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/341

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

                                                                                17.01.08                                                                                                         Справа № 30/341

 За позовом:   Прокурора м.Червонограда в інтересах держави  в особі Червоноградської міської  ради  КП “Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград

до відповідача:  МПП „ Амос”, м. Червоноград

                                                                                                                       Суддя Н.Мороз

  Сума  2938,04  грн.

Представники:

Від прокуратури: Яворський Я.Т.

від позивача  -      Войцехівський Р.М. - представник

від відповідача -  н/з

            Сторонам роз'яснено  права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору:

             Позовні вимоги заявлено Прокурором  м. Червонограда в інтересах держави  в особі Червоноградської міської ради КП “Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград до МПП „Амос”, м. Червоноград про стягнення 2938,04 грн.  заборгованості.

           Ухвалою суду від  08.11.2007р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 18.12.2007р.

18.12.2007р. розгляд справи відкладався з причин, наведених у  відповідній  ухвалі суду.

Представник позивача та прокурор в судове засідання з”явились, позовні вимоги підтримали повністю.  

Представник відповідача в судове засідання  не з”явився, вимоги ухвали суду не виконав.  Згідно  довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач значиться за адресою, вказаною у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників прокурора та  позивача , суд встановив:  

          Проведеною  прокуратурою м. Червонограда  встановлено, що 10.10.2002 року між ЛМКП “Львівтеплоенерго” та МПП  „Амос”, м. Червоноград  укладено договір № 531  про постачання теплової енергії в гарячій воді та додатки до договору, які є його невід”ємною частиною.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов”язків, згідно ст.11 ЦК України, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін  має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2  ст. 639 ЦК України  договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Порядок розрахунків визначено п.6 договору, а саме п.6.3. передбачено, що споживач  за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця; а згідно п.6.5 договору, при відсутності приладів обліку, оплата за опалення та гаряче водопостачання проводиться згідно пред”явлених рахунків не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.  

За період з листопада 2005р. по квітень 2006р.  на підставі укладеного договору  КП “Червоноградтеплокомуненерго” поставило, а  МПП „Амос” отримало теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 2208,67 грн., що підтверджено матеріалами справи.

В обгрунтування позовних вимог, позивачем в судове засідання представлено копії рахунків на оплату за опалення та гаряче водопостачання (в матеріалах справи), однак доказів направлення таких відповідачу, суду не надано.  

     Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   

           Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги.

Слід зазначити, що з моменту отримання товару (теплової енергії) та враховуючи характер спірних правовідносин, відповідач зобов”язаний був сплатити кошти за такий товар виходячи з принципу добросовісності, незважаючи на відсутність вимоги про оплату товару. Фактично, при зверненні позивача до суду з позовною заявою відповідач отримав вимогу про оплату товару, проте жодних дій, направлених на виконання зобов”язання не вчинив. Як і не заперечив факту отримання товару.

 В силу ст.193 ГК України, господарські зобов”язання  повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.     

За таких обставин, борг  відповідача  за надані послуги становить 2208,67 грн. і підлягає стягненню.

     У відповідності до ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник не  звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Позивач обрахував  суму боргу  з урахуванням  встановленого індексу інфляції в сумі 460,32 грн. та 3% річних  від простроченої  суми в  розмірі 114,44 грн., відповідно до поданого розрахунку.    

Однак, враховуючи що з наявних доказів не випливає погодження сторонами строку платежу, у відповідності до ст.530 ЦК України, вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних не підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем  згідно  ст.231 ГК України, за прострочення зобов'язання понад 30 днів, нараховано 7% штраф вартості товару в сумі 154,61 грн.  як суб'єкта господарювання, що належить до державного сектору економіки. Дана вимога  позивача задоволенню не підлягає, оскільки позивач не надав суду  докази включення  суб'єкта господарювання, що належить до  державного сектору економіки відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів переліку.      

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.        

Враховуючи наведене, суд  дійшов висновку, що  позовні  вимоги підлягають до  задоволення  частково.  

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст.11, 526, 625, 627, 638, 639 ЦК України, ст.ст.193,231 ГК України, ст.ст. 43, 49,69, 82, 84, 85,116   ГПК України,  господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задоволити  частково.

            2.  Стягнути  з малого приватного підприємства „ Амос”, м. Червоноград, вул. В. Стуса, 2А/4 (р/р 26007301401163 в ПІБ м. Червоноград, МФО 325376, код ЄДРПОУ 22404637):

           -на користь комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго”, м.Червоноград, вул. Промислова,1 (р/р 26002301400095 в Червоноградському відділенні „ Промінвестбанку”, МФО 325376, код ЄДРПОУ 23966248) – 2208,67 грн. основного боргу;

                   -  в  доход державного бюджету –76,50 грн. держмита;

                    - в доход  місцевого бюджету Личаківського району м.Львова –88,50 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            3. В  решті  частині  стягнення -  відмовити

4. Накази  видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя