Постанова

від 22.05.2009 по справі 2-а-593/09

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 2-А-593/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2009 року

Подільський районний суд м іста Києва в складі:

головуючого - судді Васильч енка О.В.

при секретарі - Кушніренко Ю .М,

розглянувши у судовому зас іданні в залі суду адміністр ативну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління пенс ійного фонду України у Поділ ьському

районі м. Києва про визнання бездіяльності протиправною , зобов'язання нарахувати

щомісячну державну соціал ьну надбавку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до с уду із позовом до Управління пенсійного фонду України у П одільському районі м. Києва п ро визнання бездіяльності пр отиправною, зобов'язання нар ахувати щомісячну державну с оціальну надбавку.

Позовні вимоги обґрунтова ні посиланням на те, що позива ч є «дитиною війни» згідно За кону України «Про соціальний захист дітей війни» і має пра во на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючис ь на ст. 6 Закону України «Про с оціальний захист дітей війни » позивач зазначила, що вона м ає право на отримання щоміся чної доплати до пенсії у розм ірі 30% мінімальної пенсії за в іком. Оскільки відповідачем не було зроблено відповідний перерахунок за період з 01.01.06 р. по 31.12.08 p., позивач і звернулась д о суду за захистом своїх пору шених прав.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в я кій позов підтримала в повно му обсязі та просила розгляд ати справу без її участі (а.с. 14) .

Представник відповідача в судове засідання не з'явилас я, про розгляд справи була пов ідомлена належним чином, под ала до суду заяву в якій проси ла розглядати справу за її ві дсутності, та подала письмов і заперечення проти позову в яких просила суд в позові від мовити (а.с. 18-20).

Суд, керуючись вимогами ст. 128 КАС України, вважає за можли ве розглянути справу у відсу тність сторін, на підставі на явних в справі доказів.

Дослідивши матеріали спра ви, суд приходить до висновку , що позов підлягає задоволен ню з наступних підстав.

ОСОБА_1, народилась ІНФО РМАЦІЯ_1 (а.с. 8) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійн ого Фонду України в Подільсь кому районі м. Києва, отримує п енсію за віком та має статус д итини війни, що підтверджуєт ься посвідченням НОМЕР_1 ( а.с. 10), письмовою відповіддю ві дповідача (а.с. 7).

Як вбачається з матеріалів справи, за період 2006-2007 років по зивач взагалі не отримувала надбавку до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за в іком, встановлену ст.6 Закону У країни «Про соціальний захис т дітей війни», а на протязі 2008 року отримувала надбавку час тково.

30.01.2009 року позивач звернулась до Управління Пенсійного Фо нду України в Подільському р айоні м. Києва з заявою про пер ерахунок пенсії за період з 01. 01.2006 року по 31.12.2008 року з урахуванн ям 30% надбавки, встановленої с т.6 Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни», одн ак листом від 20.02.2009 року відпові дач відмовив у перерахунку п енсії, з посиланням на Закони України «Про державний бюдж ет України» на 2006-2008 років (а.с. 7).

Згідно із ст. 1 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни» дитиною війни є осо ба, яка є громадянином Україн и та якій на час закінчення (2 в ересня 1945 року) Другої світово ї війни було менше 18 років. Від повідно, позивач є дитиною ві йни згідно Закону України «П ро соціальний захист дітей в ійни».

Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні З акону України «Про соціальни й захист дітей війни», суд вва жає, що на нього розповсюджую ться всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим За коном, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мініма льної пенсії за віком, як пере дбачено ст. 6 зазначеного Зако ну.

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крі м тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус в етеранів війни, гарантії їх с оціального захисту») до пенс ії або щомісячного довічного грошового утримання чи держ авної соціальної допомоги, щ о виплачується замість пенсі ї, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановле ної для учасників війни. Відп овідно до ч. 1 ст. 28 Закону Украї ни "Про загальнообов'язкове д ержавне пенсійне страхуванн я" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чолов іків 25, а у жінок - 20 років страхо вого стажу встановлюється у розмірі прожиткового мініму му для осіб, які втратили прац ездатність, визначеного зако ном.

Статтею 28 Закону України «П ро загальнообов'язкове держа вне пенсійне страхування» пе редбачено, що мінімальний ро змір пенсії за віком, встанов лений абзацом першим частини першої цієї статті, застосов ується виключно для визначен ня розмірів пенсій, призначе них згідно з цим Законом. Суд в важає за можливе застосувати саме ч. 1 ст. 28 Закону України «П ро загальнообов'язкове держа вне пенсійне страхування», о скільки в даному випадку мін імальний розмір пенсії за ві ком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт д ля визначення розміру щоміся чної доплати до пенсії, перед баченої Законом, оскільки це й закон передбачає в якості к ритерію визначення розміру щ омісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечит ь вимогам ч.3 ст. 28 Закону Україн и «Про загальнообов'язкове д ержавне пенсійне страхуванн я».

Відповідно до ст. 46 Конститу ції України громадяни мають право на соціальний захист, щ о включає право на забезпече ння їх у разі повної, частково ї або тимчасової втрати прац ездатності, втрати годувальн ика, безробіття з незалежних від них обставин, а також у ст арості та в інших випадках, пе редбачених законом. Таким чи ном, щомісячна доплата до пен сії для дітей війни є формою с оціального забезпечення гро мадян, які відповідно до спец іального закону, є дітьми вій ни. Тобто, фактично ця щомісяч на надбавка є формою реаліза ції конституційного права гр омадян, які є дітьми війни, на соціальний захист. Відповідн о до ст. 7 Закону України «Про с оціальний захист дітей війни » фінансове забезпечення дер жавних соціальних гарантій з дійснюється за рахунок Держа вного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсу тності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це ство рює ситуацію правової невизн аченості стосовно джерела ко штів, з яких має виплачуватис я зазначена надбавка.

Однак, на думку суду, це не мо же бути підставою для поруше ння прав громадян на соціаль ний захист, в тому числі й на о тримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена закон ом. Крім того, реалізація особ ою права, що пов'язане з отрима нням бюджетних коштів, яке ба зується на спеціальних та чи нних на час виникнення спірн их правовідносин нормативно -правових актів національног о законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державно ї влади на відсутність кошті в, як на причину невиконання с воїх зобов'язань, судом не при ймається до уваги. Так, наприк лад, у справі «Кечко проти Укр аїни» Європейський Суд з пра в людини констатував, що не пр иймає аргумент Уряду щодо бю джетних асигнувань, оскільки органи державної влади не мо жуть посилатись на відсутніс ть коштів, як на причину невик онання своїх зобов'язань.

Правовідносини, що виникаю ть в процесі реалізації прав а на отримання надбавки до пе нсії, засновані на принципі ю ридичної визначеності. Зазна чений принцип не дозволяє де ржаві посилатися на відсутні сть певного нормативного акт а, який визначає механізм реа лізації прав та свобод грома дян, закріплених у конституц ійних та інших актах. Як свідч ить позиція Суду ЄС у справі Yv onne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юр идичної визначеності означа є, що зацікавлені особи повин ні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою , навіть якщо такі зобов'язанн я містяться у законодавчому акті, який загалом не має авто матичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'яз ана з іншим принципом - відпов ідальності держави, який пол ягає у тому, що держава не може посилатися на власне поруше ння зобов'язань для запобіга ння відповідальності. При ць ому, якщо держава чи орган пуб лічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку ц е надання дітям війни надбав ок до пенсії, така держава чи о рган вважатимуться такими, щ о діють протиправно, якщо вон и відступлять від такої полі тики чи поведінки, зокрема, що до фізичних осіб без завчасн ого повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці , оскільки схвалення такої по літики чи поведінки дало під стави для виникнення обґрунт ованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання дер жавою чи органом публічної в лади такої політики чи повед інки. Відносини, що склалися м іж позивачем та відповідачем , є публічно-правовими віднос инами виходячи із змісту ст.3 т а п. 2 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністра тивного судочинства України .

Як зазначено у Рішенні Конс титуційного Суду України від 11 жовтня 2005 р. № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утриман ня) - зміст прав і свобод людин и - це умови і засоби, які визна чають матеріальні та духовні можливості людини, необхідн і для задоволення потреб її і снування і розвитку. Обсяг пр ав людини - це кількісні показ ники відповідних можливосте й, які характеризують його мн ожинність, величину, інтенси вність і ступінь прояву та ви ражені у певних одиницях вим іру. Звуження змісту прав і св обод означає зменшення ознак , змістовних характеристик м ожливостей людини, які відоб ражаються відповідними прав ами та свободами, тобто якісн их характеристик права. Звуж ення обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, роз міру території, часу, розміру або кількості благ чи будь як их інших кількісно вимірюван их показників використання п рав і свобод, тобто їх кількіс ної характеристики.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим ст атусом, який включає в себе й п раво на додаткові елементи с оціального захисту, зокрема, право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши дітей війни зазн аченою соціальною гарантією , держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання з абезпечити належний матеріа льний рівень осіб, які є дітьм и війни.

Тобто, між позивачем і держа вою встановлено певний право вий зв'язок у визначеній сфер і життєдіяльності, який хара ктеризується наявністю зобо в'язання держави забезпечити соціальний захист дітей вій ни.

Відповідно до ст. 22 Конститу ції України конституційні пр ава і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних зако нів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих пр ав і свобод.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Коде ксу адміністративного судоч инства України завданням адм іністративного судочинства є захист прав, свобод та інтер есів фізичних осіб, прав та ін тересів юридичних осіб у сфе рі публічно-правових відноси н від порушень з боку органів державної влади, органів міс цевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, і нших суб'єктів при здійсненн і ними владних управлінських функцій на основі законодав ства, в тому числі на виконанн я делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 102 КАС Украї ни, пропущений з поважних при чин процесуальний строк, вст ановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - п родовжений судом за клопотан ням особи, яка бере участь у сп раві.

Приймаючи до уваги ту обста вину, що наявність декількох Законів України, які по різно му регулювали спірні правові дносини призвело до складнос ті в їх застосуванні та необх ідності звертатися до Консти туційного Суду України для в изначення відповідальності цих Законів Конституції Укр аїни, суд приходить до виснов ку, що строк і-звернення до адм іністративного суду позивач ем пропущений з поважних при чин.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-я кі рішення, дії чи бездіяльні сть суб'єктів владних повнов ажень, крім випадків, коли щод о таких рішень, дій чи бездіял ьності Конституцією чи закон ами України встановлено інши й порядок судового проваджен ня.

Відповідно до ч 1 ст. 71 Кодекс у адміністративного судочин ства України кожна сторона п овинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог и та заперечення, крім випадк ів, встановлених статтею 72 цьо го Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодекс у адміністративного судочин ства України в адміністратив них справах про протиправніс ть рішень, дій чи бездіяльнос ті суб'єкта владних повноваж ень обов'язок щодо доказуван ня правомірності свого рішен ня, дії чи бездіяльності покл адається на відповідача, якщ о він заперечує проти адміні стративного позову.

За таких обставин, суд прихо дить до висновку, що викладен і в позовній заяві доводи поз ивача є обґрунтованими та ві дповідно такими, що підлягаю ть задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодекс у адміністративного судочин ства України, якщо судове ріш ення ухвалене на користь сто рони, яка не є суб'єктом владни х повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документа льно підтверджені судові вит рати з Державного бюджету Ук раїни (або відповідного місц евого бюджету, якщо іншою сто роною був орган місцевого са моврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 99-100, 158, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - з адовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 строк д ля звернення до суду за захис том порушених прав.

Визнати відмову № 245/М-236 від 20.02 .09 Управління Пенсійного фонд у України у Подільському рай оні м. Києва у проведенні пере рахунку пенсії ОСОБА_1 - пр отиправною.

Зобов'язати Управління Пен сійного фонду України у Поді льському районі м. Києва здій снити нарахування ОСОБА_1 недоплаченої надбавки, у роз мірі 30% мінімальної пенсії за віком за період часу з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року з урах уванням індексу інфляції та проведених в цей період випл ат.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь ОСОБ А_1 03 грн. 40 коп. - судового збор у.

Постанова може бути оскарж ена до Київського Апеляційно го адміністративного суду че рез Подільський районний суд м. Києва, при цьому заява про а пеляційне оскарження подаєт ься до Подільського районног о суду м. Києва протягом десят и днів з дня проголошення пос танови, а апеляційна скарга - п ротягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження .