Постанова

від 23.12.2010 по справі 5020-3/122

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-3/122

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 22 грудня 2010 року   Справа № 5020-3/122

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Антонової І.В.,

                                                                                          Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

          представник позивача, Парначов Ярослав Вячеславович, довіреність №  б/н   від 12.10.10,  Комунальна спеціалізована аварійно-рятувальна служба на водних об'єктах міста Севастополя;

представник відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Інформ";

представник третьої особи, не з'явився,  Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Інформ" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 25.11.2010 року  у справі № 5020-3/122

за позовом           Комунальної спеціалізованої  аварійно-рятувальної служби на водних об'єктах міста Севастополя (вул. Сенявіна, 3,Севастополь,99011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Інформ" (вул. Гоголя, 35-Б,Севастополь,99011)

3-тя особа  Фонд комунального майна Севастопольської міської ради  (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

про зобов'язання повернути майно та стягнення неустойки в розмірі 1974,22 грн.; за зустрічним позовом про визнання договору № 11 від 27.03.2007 поновленим на строк та на умовах, передбачених договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням  господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 25.11.2010 року у справі № 5020-3/122 первісний  позов задоволено.  Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Інформ" повернути комунальній спеціалізованій  аварійно-рятувальній службі на водних об'єктах міста Севастополя нерухоме майно –вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 76,60 кв.м, які розташовані за адресою: місто Севастополь, бухта Кругла, пляж Омега, 3/1 в установленому порядку. У зустрічному позові відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

          Не погодившись з постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Інформ" подало апеляційну скаргу, просило скасувати рішення суду  першої інстанції, задовольнити його зустрічний позов, посилаючись, що після  03.12.2009 року  воно продовжувало користуватися орендованим майном та вважало спірний договір оренди  поновленим  на строк, раніше  встановлений договором.

Письмових заперечень проти  апеляційної скарги не надходило.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського  суду від 16 грудня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду  на 22 грудня 2010 року  у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К.,  судді Заплава Л.Н., Антонова І.В.

У  судове засідання 22 грудня 2010 року  представники  відповідача та третьої особи не з'явилися, про час та місце  розгляду  справи  повідомлені  належним  чином.  

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України   від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Оскільки  явка  учасників  процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують  спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідача та третьої особи.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

У вересні 2010 року комунальна спеціалізована  аварійно-рятувальна служба на водних об'єктах міста Севастополя звернулася до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Інформ", просила зобов'язати відповідача  повернути майно, яке знаходилось в останнього у користуванні  відповідно до договору оренди нерухомого майна №11 від 27.03.2007 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна №11 від 27.03.2007 року  з 3.12.2009 року відповідач відмовляється повертати орендоване майно та продовжує користуватись складськими приміщеннями , не зважаючи на заперечення  власника.

Ухвалою  господарського суду міста Севастополя від 15.09.2010 року позовна заява прийнята до провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Фонд комунального майна Севастопольської міської ради.

Збільшивши позовні вимоги,  комунальна спеціалізована  аварійно-рятувальна служба на водних об'єктах міста Севастополя  заявою від  25.10.2010 року   просила відповідача повернути  у встановленому порядку  орендоване майно, розташоване за адресою місто Севастополь, пляж „Омега” буд.. 3/1, що належить позивачу. Стягнути з відповідача неустойку  за користування майном в сумі 1 974,22 грн. (а.с. 98, том 1).

Третя особа -  Фонд комунального майна Севастопольської міської ради у письмових поясненнях просив задовольнити позовні вимоги комунальної спеціалізованої  аварійно-рятувальної служби на водних об'єктах міста Севастополя (а.с. 88, том 1).

Відповідач, заперечуючи проти позову, вважав його безпідставним, посилаючись на  те, що  договір  від 27.03.2007 року на дату подання позову дійсним,  вимоги позивача про передачу майна –незаконними (а.с. 104-105, том 1).

Одночасно товариство  з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Інформ" звернулось з зустрічним позовом, в якому просило  визнати договір  оренди нерухомого майна від 27.03.2007 року №11 поновленим на строк та на тих же умовах, які були передбачені договором. Змінити  пункт 7.1 договору, виклавши його  в наступній редакції: Цей договір діє з часу  підписання  акту приймання –передачі  майна, нотаріального посвідчення та державної реєстрації  договору до 11.07.2012 року”. Стягнути судові витрати (а.с.112-116, том 1).

У відзиві комунальна спеціалізована  аварійно-рятувальна служба на водних об'єктах міста Севастополя   проти зустрічних вимог заперечувала  та просила у їх задоволенні відмовити   (а.с.130, том 1).

Оскаржене рішення мотивоване посиланням на норми Закону України ”Про оренду державного та комунального майна”.

Вивчивши матеріали справи,  вислухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої  інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 762 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 763 Цивільного кодексу України передбачає, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України  якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Стаття 17 Закону України  від 10.04.1992 року № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Матеріали справи свідчать, що   27.03.2007 між територіальною громадою в особі Севастопольської міської ради, від імені якої діяв власник комунального майна на праві оперативного управління (повного господарського відання) комунальна спеціалізована аварійно-рятувальна служба на водних об'єктах міста Севастополя (орендодавець), та товариством з обмеженою відповідальністю "Абсолют-інформ" (орендар) укладений договір № 11 оренди нерухомого майна, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - вбудовані нежилі складські приміщення, загальною площею 76,60 м2, які розташовані за адресою: м. Севастополь, бухта Кругла, пляж "Омега", 3/1 (об'єкт оренди), для використання зазначених приміщень для надання побутових послуг (прокат пляжного та спортивного інвентарю) (а.с. 10-11, том 1).

Пунктом 7.1 догвоору передбачено, що  він діє з моменту його підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації до 03.12.2009 року.

Дія Договору оренди припиняється внаслідок:

-          закінчення строку оренди, передбаченого договором;

-          рішення господарського суду;

-          загибелі об'єкта оренди;

-          банкрутства Орендаря;

-          ліквідації Орендаря;

-          приватизації об'єкта оренди Орендарем (пункт 7.5 Договору).

Повернення орендарем орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення договору (пункт 2.5 договору).

Визнаючи договір № 11 оренди нерухомого майна   таким, що припинив свою дію внаслідок закінчення строку оренди, суд першої інстанції виходив з того, що  листом від 05.10.2009 №219 комунальна служба повідомила орендаря про недоцільність продовження договору у зв'язку із порушенням останнім умов договору в частині внесення орендної плати та використання об'єкта оренди за цільовим призначенням (а.с. 26, том 1).

У подальшому, 17.12.2009 року  (тобто, протягом місяця після закінчення строку дії договору) орендодавець вдруге повідомив орендаря про припинення договору та, посилаючись на недоцільність його продовження, просив повернути орендоване майно (а.с. 28, том 1).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009  року №14 “Про судове рішення у цивільній справі” рішення є  законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2  ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно  до  статті  8  Цивільного процесуального кодексу України ,а також правильно витлумачив ці норми.  Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом,  суд застосовує закон,  що регулює  подібні  за  змістом  відносини  (аналогія закону),  а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Однак, судом першої інстанції не враховане наступне.

Згідно Положення  про порядок передачі в оренду комунального майна, що є власністю  територіальної  громади м. Севастополя, затвердженого міською радою 13.02.2007 року № 1464 зміни і доповнення до договору оренди в частині предмету договору (збільшення площі об'єкту, зміна його цільового використання) і термінів його дії, зокрема пролонгація договору, приймаються на підставі рішення міської комісії з оренди комунального майна”.

Матеріали справи свідчать що міська комісія з оренди комунального майна тільки 19.01.2010 року  розглянула заяви   комунальної спеціалізованої  аварійно-рятувальної служби на водних об'єктах міста Севастополя та товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Інформ"  про продовження договору оренди № 11 від 27.03.2007 ррку  і приняла рішення про його продовження на термін до  30.08.2010 року  При цьому, комісією не були враховані вимоги п. 3  ст.763 Цивільного кодексу України , ст.73 Закону № 835-VІ "Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ч.2 ст. 17 Закону України “О оренду державного та комунального майна”,  п.5 Закону України  від 15.12.2009 року  № 1759-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні".

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, матеріали справи не містять доказів відправлення комунальною спеціалізованою  аварійно-рятувальною службою на водних об'єктах міста Севастополя як  листа   від 05.10.2009 року № 219  (а.с. 26, том 1),  так і листа від 17.12.2009 року № 261 (а.с. 28, том 1)  на юридичну адресу відповідача, тоді як підписи  на копіях цих листів осіб, які отримали кореспонденцію, не можуть вважаттись належними доказами у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, позивачем не спростовані доводи відповідача про те, що він вважав договір продовженим та користувався орендованими приміщеннями на законних підставах.

Крім того,   відсутні докази надсилання на  адресу відповідача і отримання його службовими особами   листа Фонду комунального майна Севастопольської міської ради   № 1424 від 30.04.2010 року,  яким повідомляються комунальна спеціалізована  аварійно-рятувальна служба на водних об'єктах міста Севастополя  та  товариство з обмеженою відповідальністю  “Абсолют-інформ” і комунальне підприємство  СГС “Аррікон” про відміну міською комісією з оренди комунального майна раніше ухваленого рішення про продовження договірних відносин з товариством  з обмеженою відповідальністю  “Абсолют-інформ”.

Також судом першої інстанції необґрунтовано відхилено  як доказ про намір продовжити договірні відносини лист  комунальної служби № 265 від 02.12.2009 року  на адресу товариства з обмеженою відповідальністю  "Абсолют-інформ" та Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про можливість продовження строку дії договору оренди № 11 від 27.03.2007 року  до 31.12.2010 року,  та ту обставину, що   19.01.2010 міська комісія по оренді комунального майна - конкурсна комісія,  розглянувши  відповідні  заяви  орендаря  та  орендодавця,  прийняла рішення, яким надала комунальній службі згоду на продовження договору оренди № 11 від  27.03.2007   року з   товариством з обмеженою відповідальністю    "Абсолют-інформ"   на   строк   до   30.08.2010  року.

Факт скасування   раніше прийнятого  рішення про продовження договірних відносин з товариством  з обмеженою відповідальністю  "Абсолют-інформ", у зв'язку з чим Фонд комунального майна Севастопольської міської ради запропонував орендареві звільнити орендовані приміщення та повернути їх балансоутримувачу за актом приймання-передачі, про що були письмово повідомлені комунальна служба та орендар     як нереалізованого не може  свідчити на користь правової позиції  комунальної спеціалізованої  аварійно-рятувальної служби на водних об'єктах міста Севастополя,  оскільки, як було зазначено вище, орендаря у встановленому порядку не було повідомлено про наявність рішення.

За таких обставин підстави вважати договір оренди №11 від 27.03.2007 року  таким, що припинив свою дію, відсутні.

З огляду на вищенаведене рішення суду першої інстанції містить невідповідність висновків обставинам справи, що, згідно з пунктом  3 частини 1 статті  104 Господарського процесуального кодексу України   є підставою для скасувння судового акту та прийняття, відповідно до пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України   нового рішення у справі.

          Оцінивши надані сторонами доказі в їх сукупності, судова колегія вважає позовні вимоги комунальної спеціалізованої  аварійно-рятувальної служби на водних об'єктах міста Севастополя  про повернення майна такими, що не підлягають задоволенню з підстав, наведених вища.

Згідно статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Вимога про стягнення  неустойки  є похідною  від вимоги про повернення  майна, з огляду на що  задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд першої інстанції описавши у мотивувальній  частині рішення  про задоволення  позовних вимог  в частині стягнення  неустойки в сумі 1 974,22 грн. за користування майном, у резолютивній частині  про стягнення  суми  не зазначив, що суперечить  вимогам  статті 84 Господарського процесуального кодексу України.  

Розглядаючи зустрічні позовні  вимоги, судова колегія  враховує наступне.

Відповідно до положень ст.73 Закону України від 26.12.2008 року № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік"  орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж на два роки.

Орендар, який має намір скористатися таким правом, повинен повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди нерухомого майна.

Згідно пунктів 5, 6 прикінцевих положень Закону України  від 15.12.2009 року  № 1759-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважається продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Отже, системний юридичний аналіз приведених правових положень свідчить про те,  що після закінчення терміну договору оренди він може бути продовжений на такий же термін, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Орендодавець, який не бажає продовжувати договір, повинен попередити про це орендаря не пізніше одного місяця після закінчення терміну дії договору, після закінчення якого договір оренди вважатиметься продовженим на новий термін на умовах, викладених у договорі і може бути розірваний лише на загальних підставах.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд України в постанові  від 28.02.2006 у справі № 1/135-20/51.

За таких обставин зустрічні позовні вимоги в частині  визнання  договору  оренди № 11 від 27.03.2007 року  нерухомого майна - нежитлових складських приміщень загальною площею 76,6 кв.м, розташованих за адресою: м. Севастополь, пляж “Омега”, буд.3/1, укладеному між територіальною громадою в особі Севастопольської міської ради, від імені якої діє комунальна спеціалізована аварійно-рятувальна  служба на водних об'єктах міста Севастополя  і товариством з обмеженою відповідальністю  “Абсолют-інформ”,  відновленим на термін і на тих же умовах, які були передбачені договором  підлягають задоволенню, як і внесення змін до пункту 7.1 договору та викладенння його в наступній редакції:  “7.1. Даний договір діє з моменту підписання акту прийому-передачі майна, нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору до 11 липня 2012 року”.

                    Керуючись статтями 101, 103, 104, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Інформ" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Севастополя  від 25.11.2010 року  у справі № 5020-3/122 скасувати.

У задоволенні первісного позову спеціалізованої  аварійно-рятувальної служби на водних об'єктах міста Севастополя до товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Інформ"  про повернення орендованого майна, стягнення неустойки за користування майном   відмовити.

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Інформ"  до спеціалізованої  аварійно-рятувальної служби на водних об'єктах міста Севастополя про визнання договору поновленим задовольнити.

Визнати договір   оренди № 11 від 27.03.2007 року  нерухомого майна - нежитлових складських приміщень загальною площею 76,6 кв.м, розташованих за адресою: м. Севастополь, пляж “Омега”, буд.3/1, укладений  між територіальною громадою в особі Севастопольської міської ради, від імені якої діє комунальна спеціалізована аварійно-рятувальна  служба на водних об'єктах міста Севастополя  і товариством з обмеженою відповідальністю  “Абсолют-інформ”,  відновленим на термін і на тих же умовах, які були передбачені договором.

Змінити пункт  7.1 договору, виклавши його в наступній редакції:  “7.1. Даний договір діє з моменту підписання акту прийому-передачі майна, нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору до 11 липня 2012 року”.

Стягнути з комунальної спеціалізованої  аварійно-рятувальної служби на водних об'єктах міста Севастополя (вул. Сенявіна, 3,Севастополь,99011) на користь  товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Інформ" (вул. Гоголя, 35-Б,Севастополь,99011)  127,50 грн. державного мита.

Стягнути з комунальної спеціалізованої  аварійно-рятувальної служби на водних об'єктах міста Севастополя (вул. Сенявіна, 3,Севастополь,99011) на користь  товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Інформ" (вул. Гоголя, 35-Б,Севастополь,99011)  236,00 грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                І.В. Антонова

                                                                                Л.М. Заплава